ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
01 липня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/571/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів: Богацької Н.С.,
Колоколова С.І.,
перевіривши апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на її подання Одеського квартирно-експлуатаційного управління
на рішення Господарського суду Одеської області
від 22 квітня 2024 року (повний текст складено 29.04.2024)
у справі № 916/571/24
за позовом: Одеської обласної організації профспілки працівників державних установ України
до відповідача: Одеського квартирно-експлуатаційного управління
про стягнення 333 314, 20 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/571/24 (суддя Смелянець Г.Є.) позов Одеської обласної організації профспілки працівників державних установ України до Одеського квартирно-експлуатаційного управління про стягнення 333 314, 20 грн. задоволено. Стягнуто з Одеського квартирно-експлуатаційного управління на користь Одеської обласної організації профспілки працівників державних установ України заборгованість з відшкодування витрат електроенергії та витрат по водопостачанню і водовідведенню у розмірі 333 314, 20 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3314,20 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Одеське квартирно-експлуатаційне управління звернулась 19.06.2024 через систему Електронний суд до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/571/24 скасувати у повному обсязі та ухвалити нове, яким у позовних вимогах Одеської обласної організації профспілки працівників державних установ України відмовити в повному обсязі.
Разом з апеляційною скаргою Одеським квартирно-експлуатаційним управлінням заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Дане клопотання обґрунтовано наступними обставинами:
- Скаржник зазначає, що копію рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 року по справі №916/571/24 отримав в електронному кабінеті 29.04.2024.
- Одеське квартирно-експлуатаційне управління є державною установою, яка створена Міністерством оборони України з метою забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та установ, керівництва їх квартирно-експлуатаційними службами у зоні його відповідальності з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, розвитку систем технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд з метою підтримання військ (сил) у стані бойової готовності.
- Період, в який Одеське КЕУ мало подати апеляційну скаргу характеризувався великим обсягом роботи пов`язаною з підтриманням обороноздатності держави, у тому числі пов`язаної зі здійсненням заходів задля інженерно-інфраструктурного забезпечення військових частин, територіальної оборони та інших військових, що має велике значення для підтримання високого рівня бойової готовності Збройних Сил України.
- Введення воєнного стану спричинило для Одеського квартирно-експлуатаційного управління, як для військової установи, надмірну навантаженість пов`язану із підготовкою документів, інфраструктурного забезпечення військових частин, територіальної оборони та інших військових формувань в період збройної агресії. Виконання обов`язків з підтримання обороноздатності держави наразі є основним та пріоритетним завданням Одеського квартирно-експлуатаційного управління, а обсяг даної роботи унеможливлює вчасну та якісну реалізацію процесуальних прав та обов`язків.
Окрім того, Законом України «Про правовий режим воєнного стану» гарантовано, що повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Верховний Суд зазначив, що навіть в умовах воєнного стану конституційне право людини на судовий захист не може бути обмеженим.
02.03.2022 РСУ опубліковано рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Однією з основних рекомендацій являється те, що процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Крім того скаржник зазначає про те, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Верховний Суд на сайті Судова влада України також зауважує, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 19.06.2024, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів: Богацької Н.С., Колоколова С.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/571/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Одеської області до суду апеляційної інстанції.
26.06.2024 матеріали справи №916/571/24 надійшли до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ознайомившись з поданими матеріалами, колегія суддів зазначає, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Положенням ч.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у справі №916/571/24 є майнова вимога про стягнення 333 314, 20 грн.
Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 7499,57 грн. ((333 314, 20 грн. * 1,5%) * 150%).
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Колегія суддів враховує, що апеляційна скарга подана представником відповідача через систему Електронний суд, а відтак слід застосувати коефіцієнт 0,8.
Отже, звертаючись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/571/24 сплаті підлягає судовий збір у розмірі 5999,66 грн. (7499,57 грн. * 0,8).
Дослідивши апеляційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що жодного доказу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги апелянтом до останньої не надано.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 261 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення було винесено судом першої інстанції 22.04.2024 (повний текст складено 29.04.2024), але до Південно-західного апеляційного господарського суду відповідну апеляційну скаргу на вказане рішення відповідач подав через систему Електронний суд 19.06.2024, тобто з пропуском встановленого чинним законодавством строку.
Тобто, останньою датою на поновлення строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 є 20.05.2024 (з урахуванням вихідних днів).
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/571/24 було доставлено до електронного кабінету Одеського квартирно-експлуатаційного управління 30.04.2024, про що свідчить Довідка про доставку електронного документу (а.с. 131).
Крім того, скаржник не надав жодних документальних підтверджень того, що у Одеського квартирно-експлуатаційного управління була відсутня можливість подати апеляційну скаргу вчасно у зв`язку з введенням воєнного стану.
Самі лише посилання на введення території України воєнного стану також не підтверджують наявності обставин непереборної сили, які б перешкоджали Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню звернутись з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 по справі №916/571/24.
У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 викладено наступні висновки:
- Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили);
- вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні;
- лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Тому саме лише посилання апелянта на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 також не приймається колегією суддів до уваги.
З огляду на викладене вище, апелянт не навів обставин непереборної сили, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження, тому у даному випадку відсутні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Разом з цим, апеляційний суд бере до уваги, що на початку повномасштабного вторгнення Верховний Суд у своїх повідомленнях на сайті Судової влади України зауважував, що запровадження воєнного стану на території України є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та посилання на цей факт не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку у справі.
Так, Верховний Суд висновки якого є обов`язковими для врахування загальними судами в силу вимог ч.4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, наголосив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (ухвала Верховного Суду від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц).
Водночас, сторона повинна надати докази того, що обставини, на які вона посилається, обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, існували безперервно до моменту оскарження рішення.
Судова колегія звертає увагу, що інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у відповідних відносинах, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
З огляду на викладене, обставини, наведені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, не можуть об`єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення апелянта, а тому, судова колегія приходить до висновку, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/571/24, вказані заявником, не можуть бути визнані поважними, оскільки вони не є об`єктивними і непереборними і не перешкоджали апелянту в рамках строку на апеляційне оскарження звернутись до суду з апеляційною скаргою.
Верховною Радою України 29.06.2023 прийнято Закон України №3200-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - ЄСІТС, Закон №3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
Згідно з новою редакцією ч.ч. 5, 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України відповідно до Закону №3200-IX та з урахуванням змін внесених відповідно до Закону №3424-ІХ в абзац 1 ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та викладення ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України в новій редакції, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3200-IX, офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.
А в розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційна електронна адреса - це сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.
Отже, у даному випадку вручення відповідачу повного тексту оскаржуваного рішення вважається здійсненим 30.04.2024.
Положеннями пункту 2. ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч.2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених ст. 258 Господарського процесуального кодексу, застосовуються положення ст. 174 Господарського процесуального кодексу.
За змістом ч.1, 2 ст. 174 Господарського процесуального України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Разом з цим, частинами 3, 4 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Крім того, апеляційна колегія вважає за доцільне роз`яснити апелянту, що згідно з п.4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також суд звертає увагу скаржника на те, що у відповідності до приписів ч.6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,-
У Х В А Л И В:
1. Апеляційну скаргу Одеського квартирно-експлуатаційного управління на рішення Господарського суду Одеської області від 22.04.2024 у справі №916/571/24 залишити без руху.
2. Встановити Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню строк для усунення недоліків, виявлених при поданні апеляційної скарги, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі та надати суду вмотивоване клопотання про поновлення строку із зазначенням обставин та наданням доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз`яснити Одеському квартирно-експлуатаційному управлінню, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Я.Ф. Савицький
Суддя Н.С. Богацька
Суддя С.І. Колоколов
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 03.07.2024 |
Номер документу | 120084841 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Савицький Я.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні