Ухвала

від 27.06.2024 по справі 906/170/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"27" червня 2024 р. Справа № 906/170/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

суддія Розізнана І.В.

суддія Юрчук М.І.

розглядаючи у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на рішення Господарського суду Житомирської області, ухвалене 29.03.2024 (суддя Кудряшова Ю.В., повний текст складено 09.04.2024) у справі № 906/170/22

за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

про стягнення 96 743, 60 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2024, серед іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" на рішення Господарського суду Житомирської області від 29.03.2024 у справі № 906/170/22; апеляційну скаргу постановлено розглянути без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

До суду від представника апелянта надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі № 906/170/22 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Розглянувши подане клопотання суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.

Статтею 227 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків в яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

З даного приводу судовою колегією враховується, що відповідно до приписів статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п.5 ч.1).

Така підстава виникає в процесі тоді, коли постановлення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для відповідної справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

Зупинення провадження з цієї підстави допускається лише тоді, коли розглядати справу

далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть

бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій

справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Об`єктивна неможливість розгляду однієї справи до вирішення іншої справи означає те, що

обставини, які розглядаються у такій іншій справі, не можуть бути встановлені адміністративним

судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо.

Таким чином, при вирішенні питання необхідності зупинення провадження у тій чи іншій

справі суд повинен насамперед з`ясувати, чи можна, не перериваючи судового розгляду, у кожному конкретному випадку встановити істину у справі та розглянути справу по суті. Оскільки тривалість провадження у справі встановлюється з моменту відкриття провадження і до закінчення розгляду справи.

При цьому сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Статтею 228 Господарського процесуального кодексу України визначено право суду зупинити провадження у справі.

Зокрема, згідно п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є перегляд судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному випадку з`ясовувати: як саме пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 910/15364/17, від 15.03.2019 у справі № 910/17243/17 та від 27.03.2019 у справі № 910/15707/17, від 04.08.2021 у справі № 903/636/20.

ТОВ "Рейнір Бізнес Груп" звернулося до Конституційного Суду України з клопотанням перевірити на відповідність статті 131-1 Конституції України приписи абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами.

Другий сенат 24.04.2024 на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розпочав розгляд справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" (https://ccu.gov.ua/novyna/sud-rozglyadaye-spravu-za-konstytuciynoyu-skargoyu-tov-reynir-biznes-grup-yake-osporyuye ).

Положеннями статті 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" закріплено, що Конституційний Суд України є органом конституційної юрисдикції, який забезпечує верховенство Конституції України, вирішує питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених Конституцією України випадках інших актів, здійснює офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до Конституції України.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Частиною 6 пункту 4 рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2020 року у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) передбачено, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Системний аналіз наведених норм в контексті зазначених положень рішень Конституційного Суду України свідчить про те, що у випадку визнання неконституційним окремих положень Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, останні втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.

Отже, станом на дату подання позовної заяви та ухвалення спірного рішення у даній справі, орган прокуратури уповноважений здійснювати представництво інтересів держави в силу відсутності відповідного рішення Конституційного Суду України.

Поряд з цим, судовою колегією відмічається, що відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Однак апеляційна скарга ТОВ "Житомиргаз збут" не містить доводів стосовно обгрунтованості підстав звернення прокурора з позовом у даній справі.

Відтак суд дійшов висновку, що подане заявником клопотання про зупинення провадження у справі не містить належного обґрунтування та висновку щодо об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи, яка знаходиться на розгляді Конституційного Суду України, а наявні в матеріалах справи докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призведе до безпідставного затягування розгляду цієї справи, та, відповідно, до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

З огляду на приписи норм процесуального закону та враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зупинення провадження за апеляційною скаргою, поданою у справі № 906/170/22.

Керуючись статтями 227, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" від 27.06.2024 про зупинення провадження у справі № 906/170/22.

Ухвалу направити всім учасникам справи.

Ухвалу набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Юрчук М.І.