Рішення

від 24.06.2024 по справі 904/5179/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2024м. ДніпроСправа № 904/5179/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68; ідентифікаційний код 30603572)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресів Груп" (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 83, корп. 2, кв. 93; ідентифікаційний код 41545859)

про стягнення 14 500 грн. 63 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4883/23 від 27.09.2023) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресів Груп" про стягнення 14 500 грн. 63 коп., що складає 8 999 грн. 71 коп. - заборгованості за придбане пальне за договором від 20.09.2021 №21/1812 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток, 2 699 грн. 91 коп. - штрафу та 2 801 грн. 01 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 684 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49130, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Березинська, буд. 80, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 146).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 02.10.2023, було отримано відповідачем 07.10.2023 (а.с. 247).

Ухвалою суду від 02.10.2023, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 24.06.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна", як продавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогресив Груп", як покупцем, було укладено Договір від 20.09.2021 №21/1812 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток (надалі - Договір) (а.с. 18-28).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) покупцеві товари з використанням паливних карток (надалі - ПК) на АЗС, а покупець зобов`язується прийняти товари та повністю оплачувати їх вартість, в порядку та на умовах, вказаних у цьому Договорі; передача товарів продавцем здійснюється шляхом їх відпуску через мережу АЗС пред`явникам ПК по пред`явленню останніми ПК.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що Паливна картка (ПК) - унікальна пластикова картка тривалого та багаторазового використання з персональним номером та мікропроцесором є технічним засобом зберігання інформації та отримання представниками покупця товарів через систему АЗС, який передається в користування покупцеві і з використанням якої покупець чи інша особа (пред`явник ПК), які правомірно володіють нею, можуть замовляти та отримувати товар на АЗС; паливна картка випускається (емітується) продавцем та являє собою пластикову карту, якій присвоюється ідентифікаційний номер (нанесений на ПК) і код доступу (ПІН-код). Пред`явлення ПК дозволяє її пред`явнику отримати товар на АЗС, а також фіксувати такі операції з метою їх обліку (вартість, об`єм, марка, кількість тощо випущених товарів).

Згідно з пунктом 2.2 Договору передбачено, що відповідно до статті 636 Цивільного кодексу України та цього Договору товар, відпущений продавцем пред`явнику ПК, вважається проданими/поставленими покупцю.

Передача товару здійснюється на умовах FCA-АЗС продавця (відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2010) (пункт 2.3 Договору).

Передача (відпуск) товару у власність покупця відбувається окремими партіями; об`єм, асортимент та вартість кожної партії відпущеного товару за цим Договором визначається в чеках POS-терміналу та касових чеках (чеків реєстраторів розрахункових операцій АЗС); право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент його передачі, підтвердженням чому можуть виступати чеки POS-терміналу та касові чеки, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання товару в АЗС; в окремих випадках, вказаних у цьому Договорі передача товару у власність покупця може підтверджуватися актом відпуску нафтопродуктів при неможливості обслуговування паливної картки (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору передача у власність (поставка) товарів покупцю здійснюється продавцем цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС POS-терміналу, при умові пред`явлення ПК покупцем (пред`явником ПК), правильного введення ПІН-коду ПК та Авторизації ПК в Процесінговому центрі; асортимент та кількість товарів обираються покупцем (пред`явником ПК) самостійно.

Процесінговий центр (ПЦ) - апаратно-програмний комплекс, який використовується продавцем для маршрутизації та обробки авторизаційних запитів, Авторизації ПК, обліку товарів, переданих (поставлених) з використанням паливних карток, обліку розрахункових операцій покупця, блокування паливних карток, налаштування параметрів Лімітів, Знижок та здійснення інших операцій обробки інформації, пов`язаних з використанням умов цього Договору (пункт 1.15 Договору).

Пунктом 5.4 Договору унормовано, що фактичне приймання-передача товарів по кількості та асортименту здійснюється покупцем (пред`явником ПК) на терміналі АЗС за показниками сумарних лічильників паливно-роздавальної колонки, згідно кількісних показників чека з POS-терміналу, або Актом відпуску нафтопродуктів при неможливості обслуговування паливної картки, касового чеку після чого претензії по кількості та асортименту товарів продавцем не приймаються.

Загальна кількість, вартість, асортимент товарів, що передаються за цим Договором сторонами не обмежується і визначається на підставі фактичної кількості, асортименту та вартості поставлених товарів цим Договором, що підтверджується електронними даними Процесінгового центру, або даними чеків POS-терміналів АЗС, або касових чеків, або зведених актів приймання-передачі, або зведених видаткових накладних, якими оформлялися транзакції і які підтверджують факт передачі товарів покупцю (пункт 5.6 Договору).

Відповідно до пункту 5.7 Договору право власності на товар та всі ризики пошкодження чи втрати товару переходять до покупця з моменту фактичного отримання товарів на АЗС.

Детальну інформацію про здійснені покупцем транзакції, в тому числі у формі інформаційних звітів, покупець може отримати через Особистий документ покупця (пункт 5.8 Договору).

Щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, продавець надає покупцю Акт вибірки (інформаційний звіт) та Акт приймання-передачі товару, які підтверджують кількість, асортимент та ціну відпущеного товару, з урахуванням знижки для підписання (пункт 5.12 Договору).

Згідно із пунктом 5.13 Договору фактична кількість, асортимент і ціна поставлених товарів покупцю визначається виходячи з даних, що містяться в електронних базах даних Процесінгового центру продавця про використання відповідних ПК, та фіксується в чеках POS-терміналу (або спеціальних відомостях) наданих відповідною АЗС.

У зв`язку з тим, що продаж товару за цим Договором має безперервний та ритмічний характер, а оплата здійснюється з визначеною Договором періодичністю, сторони погодили, що продавець зобов`язується один раз на місяць, не пізніше останнього календарного дня кожного поточного календарного місяця, складати зведену податкову накладну на товари, передані/надані у такому поточному календарному місяці; продавець зобов`язаний зареєструвати її відповідно до чинного законодавства (пункт 5.15 Договору).

Загальна вартість (сума) цього Договору не обмежується та складається з вартості усіх товарів, що були передані (надані) покупцю з використанням ПК на підставі цього Договору; оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах попередньої оплати або на умовах післяплати (пункт 6.3 Договору).

Згідно із пунктом 6.3. Договору (в редакції Додаткової угоди від 13.10.2021 №1 до Договору) оплата за товари здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця на умовах попередньої оплати або на умовах післяплати; за отримані товари протягом відповідного періоду покупець зобов`язаний провести повний розрахунок не пізніше 3-х календарних днів, наступних за останнім днем періоду, в якому покупець отримав товари; оплата проводиться покупцем самостійно на підставі даних особистого кабінету; під періодом розуміється проміжок часу, що становить сім 7 (сім) календарних днів та відраховується з дня першого отримання товару на умовах післяплати; розмір порогової суми, що надається покупцеві не може перевищувати 10 000,00 грн. з ПДВ.

Сума оплати та їх періодичність визначаються покупцем самостійно з урахуванням вимог, встановлених цим Договором, або, за зверненням покупця, на підставі наданого продавцем рахунку (пункт 6.5 Договору).

Відповідно до 6.7 Договору детальну інформацію про стан окремих параметрів Рахунку Покупця, Покупець може отримати через Особистий кабінет Покупця; покупець зобов`язується постійно контролювати наявність на своєму Рахунку необхідної суми грошових коштів для проведення транзакцій.

Згідно з пунктом 1.19 Договору Рахунок покупця - збережена в Процесінговому центрі сукупність облікових записів про здійснені покупцем розрахунки за товари, встановлені покупцем ліміти, Знижки кількість та асортимент придбаних Товарів тощо.

Згідно з пунктом 1.23 Договору Особистий кабінет покупця - система віддаленого доступу покупця до окремо визначених параметрів (умов) договірної співпраці, користування якою здійснюється покупцем через ВЕБ-сайт Продавця.

Як зазначає позивач у січні-лютому 2022 року ним було відпущено, а відповідачем отримано товар відповідно до актів від 31.01.2022 №21/1812/КВ-0002653 на суму 166 672 грн. 39 коп. та від 28.02.2022 №21/1812/КВ-0004865 на суму 36 877 грн. 98 коп. приймання-передачі ТМЦ на загальну суму 203 550 грн. 36 коп., а саме дизельне пальне у кількості 7 067,75 літрів на суму 203 121 грн. 40 коп. та бензин А-92 у кількості 14,00 літрів на суму 428 грн. 96 коп. (а.с. 36, 33).

Позивач вказує, що акти від 31.01.2022 №21/1812/КВ-0002653 та від 28.02.2022 №21/1812/КВ-0004865 приймання-передачі ТМЦ були сформовані та роздруковані з програмного забезпечення.

Також у матеріалах справи наявні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму 203 550 грн. 36 коп., у тому числі від 31.01.2022 №4038530 на суму 166 672 грн. 38 коп. (ПДВ 27 778 грн. 73 коп.) (а.с. 72-73) та від 28.02.2022 №4075852 на суму 36 877 грн. 98 коп. (ПДВ 6 146 грн. 33 коп.) (а.с. 236-237), а також зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизні накладні від 31.01.2022 (а.с. 77-188) та від 28.02.2022 (а.с. 196-235).

Крім того, у матеріалах справи наявні детальні виписки по рахунку позивача, які свідчать про здійснення відповідачем оплат за паливно-мастильні матеріали згідно Договору №21/1812 (а.с.57-71, 189-194).

Крім того, матеріали справи містять акти вибірки (інформаційні звіти) за січень 2022р. та за лютий 2022р. з остаточним сальдо на користь позивача у сумі 8 999 грн. 71 коп. (а.с. 34-35, 31), які, як зазначає позивач, були сформовані та роздруковані з програмного забезпечення.

.

Позивачем відповідачу було пред`явлено претензію від 06.07.2023 №1013 про оплату заборгованості по Договору купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №20/542 від 27.04.2020, яку разом з актом вибірки (інформаційний звіт) за лютий 2022 року, актом від 28.02.2022 №21/1812/КВ-0004865 приймання-передачі ТМЦ, актом звірки станом на 30.06.2022 та довіреністю підписанта претензії, було спрямовано відповідачу, про що свідчать поштова накладна "Укрпошти" від 06.07.2022 №0407141955295 та опис від 06.07.2022 вкладення у цінний лист (а.с. 37-46).

Відповідач у повідомленні-вимозі (про настання форс-мажору) від 27.07.2023, спрямованої позивачу (а.с. 47-50), повідомляє, що: - до початку війни, а саме до 24 лютого 2022 року, виконав більшу частину своїх грошових зобов`язань згідно договору купівлі-продажу та вніс на рахунок підприємства-позивача кошти за більшу частину спожитого палива; - в даний час ТОВ "Прогресів Груп" не має можливості платити свої грошові зобов`язання та не може виконати свої грошові зобов`язання у зв`язку із початком війни, відсутністю роботи, відсутністю фінансових надходжень і будь-яких виплат допомоги з боку держави Україна; - нарахування штрафів та процентів під час військового стану заборонено.

Позивач стверджує, що, порушуючи умови укладеного Договору, відповідач не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар, в результаті чого утворилась заборгованість, яка становить 8 999 грн. 71 коп., що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду; відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не надав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається, між позивачем та відповідачем було укладено Договір від 20.09.2021 №21/1812 купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з умов Договору, відповідачем не було здійснено у повній сумі розрахунок за товар, поставлений йому позивачем відповідно до акту від 28.02.2022 №21/1812/КВ-0004865 приймання-передачі ТМЦ, за який відповідач повинен був розрахуватися до 24.02.2022 (включно) з урахуванням того, що останній день купівлі-продажу товару відповідно до Акту вибірки (інформаційний звіт) за лютий 2022 є 17.02.2022 у 7-ми денному періоді з моменту, коли відповідач отримав у покупця товари на умовах після оплати, тобто з 14.02.2022 по 21.02.2022 + 3 дні (пункт 6.3.2 Договору (у редакції Додаткової угоди від 13.10.2021 №1).

Отже, заборгованість становить 8 999 грн. 71 коп.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням викладеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8 999 грн. 71 коп. - заборгованості.

Щодо нарахування штрафу та процентів за користування чужими грошовими коштами

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Згідно з підпунктами 9.11.4, 9.11.5 пункту 9.11 (в редакції додаткової угоди від 13.10.2021 № 1 до Договору) в разі прострочення платежу за товар терміном більше 20 (двадцяти) календарних днів покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від вартості неоплаченого товару за цим Договором; на суму простроченого платежу нараховуються відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 20% річних.

Як вбачається, позивачем нараховано штраф за несвоєчасну оплату за отриманий відповідачем товар за Договором у сумі 2 699 грн. 91 коп. (8 999 грн. 71 коп. х 30%), а також проценти (відсотки) за користування грошовими коштами у розмірі 20% річних у сумі 2 801 грн. 01 коп. (з 25.01.2022 по 15.09.2023).

Суд погоджується з розрахунками нарахованих штрафу та процентів (відсотків) за користування чужими грошовими коштами, вважає їх арифметично правильними.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 684 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68; ідентифікаційний код 30603572) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресів Груп" (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 83, корп. 2, кв. 93; ідентифікаційний код 41545859) про стягнення 14 500 грн. 63 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресів Груп" (49108, м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 83, корп. 2, кв. 93; ідентифікаційний код 41545859) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 68; ідентифікаційний код 30603572) 8 999 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 71 коп. - заборгованості, 2 699 (дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 91 коп. - штрафу, 2 801 (дві тисячі вісімсот одна) грн. 01 коп. - процентів за користування чужими грошовими коштами та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

01.07.2024