Рішення

від 01.07.2024 по справі 904/2057/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2024р. Справа № 904/2057/24

За позовом: 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, м. Дніпро

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроколесо», м. Дніпро

Про: визнання недійсним п.2.1. договору поставки № 0318/22 від 11.04.22р. та стягнення 10 316,67 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Агроколесо» (відповідач) про визнання недійсним п.2.1 договору поставки №0318/22 від 11.04.22р. в частині включення до вартості товару ПДВ у розмірі 10 316,67грн. та про стягнення з відповідача цієї суми сплаченого ПДВ.

Ухвалою суду від 13.05.24р. року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Агроколесо» (відповідач) не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду відзив на позов.

8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (позивач) у відповіді на відзив вказує, що ним 29.05.24 р. отримано від відповідача відзив на позов; що додаткова угода, укладена між сторонами вважається недійсною, оскільки не проставлена дата та дана угода не була проведена через Казначейство, а саме через УДКСУ у Шевченківському районні м. Дніпра.

Враховуючи приписи ч.4 ст.240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.22р. між 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області (покупець) та ТОВ «Агроколесо» (постачальник) укладено договір про поставки №0318/22, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, а покупець прийняти та оплатити цей товар згідно з переліком, наведеному у специфікації (п.1.1.). Найменування товару: Шини автомобільні ДК 021:2015 34350000-5 Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (п.1.2.). Кількість товару: шина 395/85R20 - 2шт. (п.1.3.). Загальна ціна договору становить: 61 900,00грн., у тому числі ПДВ 10 316,67грн. (п.2.1). Розрахунок проводиться після поставки товару шляхом безготівкового перерахунку коштів на поточний рахунок постачальника протягом 3 календарних днів з дня підписання уповноваженими учасниками сторін видаткових накладних (п. 2.2.). Доставка товару здійснюється за рахунок покупця (п.3.1.). Доставка товару здійснюється протягом 3-х днів з моменту оплати за адресою: м. Дніпро, вул. Панікахи, 23 (п.3.2.). Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткових накладних на товар. Для отримання товару і всіх документів на товар, покупець надає постачальнику належним чином оформлену довіреність (п. 3.3.). Товар вважається прийнятим і таким, який належить покупцю з моменту підписання видаткової накладної представником покупця (п. 3.4.). Даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами і діє до 24.05.22р. або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 5.1.).

Додатком №1 до Договору (специфікацією) визначено кількість товару: шина 395/85R20 RM910 158G (2шт.) на загальну суму 61 900,00грн., в тому числі ПДВ у сумі 10 316,67грн.

На виконання умов договору відповідач поставив позивачеві товар на загальну суму 61 900,00грн. (що підтверджується видатковою накладною №133 від 13.04.22р.), а покупець сплатив вартість поставленого товару (що підтверджується платіжним дорученням №4 від 14.04.22р. на 61 900,00грн., з призначенням платежу - за шини автомоб.; вид. накл. №133 від 13.04.22р.; дог.№0318/22 від 11.04.22р.; в т.ч. ПДВ - 10 316,67грн.).

Як зазначено вище, у п. 2.1 договору зазначено, що загальна сума договору становить 61 900,00грн., у тому числі ПДВ 10 316,67грн. Тобто сторони погодили, що до ціни розрахункової одиниці вартості товару окремо включено ПДВ.

Як зазначає позивач, відповідачем до вартості товару за договором поставки №0318/22 від 11.04.22р. зайво включено ПДВ, а позивачем зайво сплачено у складі вартості придбаного товару податок на додану вартість в розмірі 10 316,67грн., що суперечить положенням норми підпункту г підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 розділу V Податкового кодексу України та порушує постанову Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 року №178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період військового стану», оскільки операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

Таким чином, товар придбаний позивачем, який є предметом договору поставки №0318/22 від 11.04.22р., відповідно до вимог законодавства, яке чинне на момент укладення цього договору та здійснення оплати за ним, віднесено до товарів, які оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою. З урахуванням наведеного, позивачем надмірно сплачено ПДВ у розмірі 10 316,67грн.

Між сторонами укладено додаткову угоду до договору №0318/22 від 11.04.22р., якою вони внесли зміни в п.2.1. : «Ціна цього договору становить 61 900,00грн., без ПДВ». Водночас ціна договору залишилась незмінною - 61 900,00грн.

Здійснивши оцінку обґрунтованості заявлених вимог, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, згідно з якою, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Зокрема, при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити ціну, яка є істотною умовою господарського договору (ст.ст. 628, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст.180, 189 Господарського кодексу України).

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст.180 ГК України).

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про ціни і ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Суд зауважує, що хоча ПДВ і включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну (істотною умовою) в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися за погодженням сторін. Подібний за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 01.06.21р. по справі № 916/2478/20 та від 03.12.21р. по справі № 910/12764/20.

Податок на додану вартість, визначений в підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, є непрямим податком, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу (п. "а" п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-УШ «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон № 389-VIII), Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.22р. «Про деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Згідно з п.1 розділу І Положення 8 державного пожежно-рятувального підрозділу Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, затвердженого наказаном ДСНС №301 від 24.05.13р. (в редакції наказу ДСНС №238 від 26.04.21р.) 8 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів державного бюджету.

За таких обставин, недотримання під час укладення договору поставки №0318/22 від 11.04.22р. вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 178 від 02.03.22р., яка застосовується з 24.02.22р., зумовлює існування підстав для визнання такого договору недійсним в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення гл. 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами ст.11 ЦК України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень ст. 1212 ЦК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним п.2.1 договору поставки №0318/22 від 11.04.22р. Оскільки між сторонами було укладену додаткову угоду до вищезазначеного договору, якою внесені зміни щодо ціни товару: «Ціна цього договору становить 61 900,00грн., без ПДВ».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 14.04.22р. оплачено поставлений товар на загальну суму 61 900,00грн. з урахуванням суми ПДВ. (що підтверджується платіжним доручення №4 від 14.04.22р.). Окрім того, суд зазначає, що відповідачем не спростовано факту звільнення операції з придбання товару, визначеного у договорі поставки №0318/22 від 14.04.22р., від оподаткування ПДВ.

Оскільки відповідач в рахунок оплати поставленого товару отримав від позивача суму ПДВ при тому, що відповідний товар підлягав оподаткуванню за нульовою ставкою, суд погоджується з доводами позивача про необхідність повернення різниці в сумі 10 316,67грн. на підставі вимог ст. 1212 ЦК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 74, 75, 77-79, 86, 123, 126, 129, 233, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроколесо» (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 01, оф. 711; код ЄДРПОУ 42790927) на користь позивача - 8 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної Служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (49041, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 23; код ЄДРПОУ 38299914): 10 316,67грн. - безпідставно збережених коштів та 3 028,00 грн. витрат на сплату судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 01.07.24р.

Відповідно до вимог ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.