Рішення

від 20.06.2024 по справі 904/786/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024м. ДніпроСправа № 904/786/24

За позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

до Управління Державної Казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області

про стягнення коштів

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судових засідань Морозі А.О.

Представники:

Позивача Крапівцева О.О.

Відповідача Дерновський М.Є.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 627 015,67 грн., мотивуючи безпідставними набуттям Відповідачем даних коштів.

Відповідач відзив на позов не надав.

У судовому засіданні представник Відповідача заперечував позовні вимоги, посилаючись на обґрунтованість одержання Балансоутримувачем платежів від орендаря нерухомого майна.

У судовому засіданні досліджено надані докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2010 Регіональне відділення Фонду держмайна України у Дніпропетровській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) (Орендодавець) та ПАТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі перейменовано на АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК") (Орендар) уклали Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4232а-ОД (далі Договір), за п. 1.1. ( в редакції Договору про внесення змін та доповнень до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.11.2010 № 12/02-4232а-ОД) якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення, реєстровий номер 23928791.6.АААДЕГО27, площею 183,06 кв.м, розміщене за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 2, на першому поверсі амін (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі Управління Державного казначейства у Дніпропетровському районі (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 26.12.2019 і становить за незалежною оцінкою 1 317 800,00 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення відділення банку фінансової установи. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється (п. 1.2 Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації Договору) та акта приймання - передачі майна (п. 2.1. Договору).

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2019р. 43 926,67 грн. (п. 3.1.Договору в редакції Договору від 26.02.2020).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору в редакції Договору від 26.02.2020, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу в співвідношенні 50% до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря протягом дії Договору, відповідно пропорцій розподілу, установлених Методикою розрахунку і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

У разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.11. Договору).

Відповідно до пункту 10.1 Договору в редакції Договору від 26.02.2020, цей Договір є пролонгованим з 29.11.2019 по 28.11.2020 включно.

10.11.2010 сторони та Балансоутримувач підписали Акт приймання-передачі, відповідно до якого, в оренду передано об`єкт нежитлове вбудоване приміщення площею 183,06 кв.м.

Додатковою угодою про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.11.2020 № 12/02-4232а-ОД від 13.05.2015 сторони визначили, що орендована площа становить 132,3 м2.

Позивач після закінчення терміну дії Договору продовжував користуватися орендованим майном, у зв`язку з чим сплатив на користь Відповідача орендну плату в розмірі 627 015,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № XLK9B03190 від 11.12.2020 на суму 21 287,87 грн., № XLK9B03190 від 12.01.2021 на суму 24 534,27грн., № XLK9B03190 від 02.03.2021 на суму 23 312,88 грн., № XLK9B03190 від 30.03.2021 на суму 23 546,01 грн., № XLK9B03190 від 28.05.2021 на суму 23 946,29 грн., № XLK9B03190 від 28.05.2021 на суму 24 113,91 грн., № XLL6B02872 від 11.06.2021 на суму 24 427,39 грн., №XLL6B02872 від 15.07.2021 на суму 24 476,25 грн., № XLL8С00831 від 12.08.2021 на суму 24 500,73 грн., № XLL8С00831 від 16.09.2021 на суму 24 451,73 грн., № XLLАС01193 від 12.10.2021 на суму 24 745,15 грн., № XLLВС02202 від 12.11.2021 на суму 24 967,86 грн., № XLLАС01417 від 10.12.2021 на суму 25 167,60 грн., № XLLАС01417 від 19.01.2022 на суму 25 318,61 грн., № XLМ2В01765 від 11.02.2022 на суму 25 647,75 грн., № XLМ3С01744 від 12.03.2022 на суму 26 058,11 грн., №XLМ4С00631 від 12.04.2022 на суму 27 230,72 грн., № XLМ4С00631 від 30.09.2022 на суму 146 833,35 грн., № XLМ4С00631 від 28.10.2022 на суму 30 839,10 грн., №XLМ4С00631 від 11.11.2022 на суму 31 610,09 грн.

Сторони підписали Акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 31.10.2022, відповідно до якого, датою припинення Договору оренди є 29.11.2020; за цим Актом Орендар передає, а Балансоутримувач з відома Орендодавця приймає зі строкового платного користування нерухоме/інше окреме індивідуально визначене майно, що належить до державної власності нежитлові вбудовані приміщення 132,3 кв.м.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з АТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1 817 730,09 грн. неустойки, за користування орендованим приміщення після закінчення Договору оренди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/4921/22 позов Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях задоволено частково, стягнуто з АТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 1 190 166,92 грн. неустойки.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/4921/22 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: стягнути з АТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 1 817 182,59 грн. неустойки.

Постановою Верховного суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 30.01.2024 касаційну скаргу АТ Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 без змін.

У постанові Верховний суд зазначив, що "5.36. Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 та постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 910/11692/20, від 11.07.2023 у справі № 916/1307/22, від 31.08.2021 у справі № 914/1050/20.

5.41. Таким чином, апеляційний господарський суд правильно врахував, що умовами договору визначено право саме орендодавця (наймодавця) на стягнення неустойки у разі несвоєчасного повернення майна.

5.42. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим. Однак у спірних правовідносинах, як установив апеляційний господарський суд, позивач пред`явив до стягнення з відповідача тільки неустойку у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна.

5.69. Отже, виходячи з предмета та підстав позову, обставин справи, які встановлені апеляційним господарським судом, та змісту оскаржуваної постанови, ця постанова жодним чином не може вплинути на права та обов`язки балансоутримувача."

Позивач виконав рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023 сплативши на користь Відповідача 1 817 182,59 грн. неустойки, що підтверджується платіжними інструкціями № 16210710 від 21.07.2023 на суму 1 190 166,92 грн. та № 16281221 від 28.12.2023 на суму 627 015,67 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування в даній справі є обставини безпідставного перерахування Позивачем Відповідачеві 627 015,67 грн. та не повернення їх Відповідачем, обґрунтованість заявленої до стягнення суми.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: … 4) інші юридичні факти.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Об`єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, цифрові речі, майнові права, роботи та послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага (ч. 1 ст. 177 ЦК України).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатів за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 №607/5422/16-ц і від 19.05.2021 №922/1830/20.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду відзив на позов, доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи і докази Позивача заперечував у судовому засіданні.

Перевіривши надані докази, суд погоджується з Позивачем.

Так, судом встановлено, що 10.11.2010 сторони уклали Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-4232а-ОД, за п. 1.1. (в редакції Договору про внесення змін та доповнень до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.11.2010 № 12/02-4232а-ОД) якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно нежитлове вбудоване приміщення, реєстровий номер 23928791.6.АААДЕГО27, площею 183,06 кв.м, розміщене за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 2, на першому поверсі амін (будинку, приміщення, будівлі), що перебуває на балансі Управління Державного казначейства у Дніпропетровському районі, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 26.12.2019 і становить за незалежною оцінкою 1 317 800,00 грн.

Відповідно до пункту 10.1 Договору в редакції Договору від 26.02.2020, цей Договір є пролонгованим з 29.11.2019 по 28.11.2020 включно.

Позивач після закінчення терміну дії Договору продовжував користуватися орендованим майном, у зв`язку з чим сплатив орендну плату на користь Відповідача у розмірі 627 015,67 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № XLK9B03190 від 11.12.2020 на суму 21 287,87 грн., № XLK9B03190 від 12.01.2021 на суму 24 534,27грн., № XLK9B03190 від 02.03.2021 на суму 23 312,88 грн., № XLK9B03190 від 30.03.2021 на суму 23 546,01 грн., № XLK9B03190 від 28.05.2021 на суму 23 946,29 грн., № XLK9B03190 від 28.05.2021 на суму 24 113,91 грн., № XLL6B02872 від 11.06.2021 на суму 24 427,39 грн., № XLL6B02872 від 15.07.2021 на суму 24 476,25 грн., № XLL8С00831 від 12.08.2021 на суму 24 500,73 грн., № XLL8С00831 від 16.09.2021 на суму 24 451,73 грн., № XLLАС01193 від 12.10.2021 на суму 24 745,15 грн., № XLLВС02202 від 12.11.2021 на суму 24 967,86 грн., № XLLАС01417 від 10.12.2021 на суму 25 167,60 грн., № XLLАС01417 від 19.01.2022 на суму 25 318,61 грн., № XLМ2В01765 від 11.02.2022 на суму 25 647,75 грн., № XLМ3С01744 від 12.03.2022 на суму 26 058,11 грн., № XLМ4С00631 від 12.04.2022 на суму 27 230,72 грн., № XLМ4С00631 від 30.09.2022 на суму 146 833,35 грн., № XLМ4С00631 від 28.10.2022 на суму 30 839,10 грн., № XLМ4С00631 від 11.11.2022 на суму 31 610,09 грн.

Сторони підписали Акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 31.10.2022, відповідно до якого, датою припинення Договору оренди є 29.11.2020; за цим Актом Орендар передає, а Балансоутримувач з відома Орендодавця приймає із строкового платного користування нерухоме/інше окреме індивідуально визначене майно, що належить до державної власності нежитлові вбудовані приміщення 132,3 кв.м.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з АТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" 1 817 730,09 грн. неустойки, за користування орендованим приміщення після закінчення Договору оренди.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/4921/22 позов Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях задоволено частково, стягнуто з АТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 1 190 166,92 грн. неустойки.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 19.10.2023, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду від 30.01.2024, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.05.2023 у справі № 904/4921/22 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: стягнуто з АТ комерційний банк "ПРИВАТБАНК" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях 1 817 182,59 грн. неустойки.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази (Договір, платіжні дорученням, рішення та постанови суддів у справі № 904/4921/22), суд встановив, що після закінчення Договору оренди Позивач користувався орендованим майном та сплачував орендну плату, однак Відповідач звернувся до суду та стягнув з Позивача 1 817 730,09 грн. неустойки.

Відповідно до вимог чинного законодавства, з припиненням договору оренди припиняються зобов`язання за ним, у сторін виникає обов`язок повернення і прийняття майна з оренди, Відповідач має розрахуватися за орендоване майно, сплативши усі платежі та заборгованість, у випадку її наявності.

Під час вирішення спору у справі № 904/4921/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду прийняв постанову, в якій зазначив:

5.35. Колегія суддів з урахуванням доводів скаржника та висновків, на які він посилається, зазначає, що правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі № 910/9438/20, від 11.07.2023 у справі № 916/1307/22, від 15.11.2022 у справі № 910/13166/21.

5.36. Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19 та постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 910/11692/20, від 11.07.2023 у справі № 916/1307/22, від 31.08.2021 у справі № 914/1050/20.

5.37. Невиконання наймачем передбаченого частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України обов`язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності, як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 924/746/22, від 08.12.2022 у справі № 910/16396/21, від 19.10.2021 у справі № 922/4268/20.

5.38. Господарські суди попередніх інстанцій, розглядаючи цю справу по суті позовних вимог, установили, що договір оренди нерухомого майна, укладений між позивачем та відповідачем, припинився 28.11.2020 у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

5.39. Господарські суди також зазначили, що в матеріалах справи є акт державного виконавця від 10.11.2022 ВП № 69975379 та постанова про закінчення виконавчого провадження від 11.11.2022, якими встановлено, що боржник добровільно виконав у повному обсязі вимоги виконавчого документа (наказ від 13.09.2022 № 904/7840/21) та звільнив нежитлове приміщення загальною площею 132,3 м2, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, 2.

5.40. Крім того, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення господарського суду першої інстанції, установив, що згідно з пунктом 10.10 договору в редакції договору від 26.02.2020 про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 10.11.2010 № 12/02-4232а-ОД якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за час прострочення.

5.41. Таким чином, апеляційний господарський суд правильно врахував, що умовами договору визначено право саме орендодавця (наймодавця) на стягнення неустойки у разі несвоєчасного повернення майна.

5.42. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є неможливим. Однак у спірних правовідносинах, як установив апеляційний господарський суд, позивач пред`явив до стягнення з відповідача тільки неустойку у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна.

5.43. Водночас Верховний Суд не може взяти до уваги посилання скаржника на пункт 3.9 договору, яким, як зазначає скаржник, передбачено, що зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок подальших платежів, оскільки, як правильно встановив апеляційний господарський суд, право на стягнення неустойки у разі несвоєчасного повернення майна належить саме орендодавцю (наймодавцю). Тому доводи скаржника про необхідність врахування при розрахунку неустойки суми коштів, сплачених балансоутримувачу, є необґрунтованими.

Пунктом 3.11. Договору погоджено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.11. Договору).

Заперечуючи позов, представник Відповідача не надав доказів наявності у Позивача боргу перед Відповідачем за період дії Договору.

Відтак, Відповідач безпідставно одержав від Позивача грошові кошти у розмірі 627 015,67 грн., як орендну плату, Відповідач не надав належних і допустимих доказів повернення коштів Позивачеві, не спростував позицію Позивача щодо безпідставності отримання коштів, у зв`язку з чим, суд вважає вимогу про стягнення 627 015,67 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача у розмірі 7 524,19 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління Державної Казначейської служби України у Дніпровському районі Дніпропетровської області (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Героїв України, буд. 2, код 37976087) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код 14360570) 627 015,67 грн. безпідставно набутих, 7 524,19 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.

Повне судове рішення складене 01.07.2024.

Суддя С.Г. Юзіков