Рішення

від 12.06.2024 по справі 908/159/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/27/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2024 Справа № 908/159/24

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909)

До відповідачів:

1 - Фермерського господарства "ГУЗЄЄВ-2007" (електронна пошта: guzeev-2007@ukr.net; вул. Шевченко, буд. 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214; код ЄДРПОУ 34850970)

2 - ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 )

про стягнення 1 109 256,58 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Сапіга М.М. (в режимі відеоконференції) - довіреність №2844 від 03.06.2022

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: ОСОБА_1., паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 02.07.1998;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

19.01.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до відповідачів: 1) Фермерського господарства "ГУЗЄЄВ-2007", 2) ОСОБА_1 про стягнення 1 109 256,58 грн.

19.01.2024 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу 908/159/24 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області № 908/95/24 витребувано у Міністерства соціальної політики України відомості щодо перебування на обліку (реєстрації) в єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та місце реєстрації на підконтрольній Україні території щодо фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

12.02.2024 від Міністерства соціальної політики України до суду надійшло повідомлення № 2917/0/2-24/3 від 07.02.2024 (вх. № 3274/08-08/24 від 12.02.2024), в якому зазначено що станом на 01.02.2024 наявна така інформація: ОСОБА_1 (був зареєстрований та фактично проживав: АДРЕСА_3 ; адреса для листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 - з 06.12.2023).

Ухвало суду від 16.02.2024 вказану позовну заяву на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня отримання вказаної ухвали шляхом направлення на адресу суду та іншим сторонам письмової інформації щодо відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів відповідачів - 1,2 та направлення на адресу відповідача-2 копії позовної заяви з доданими до неї документами, докази чого надати до суду у вказаний вище строк.

20.02.2024 до Господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані відповіді про відсутність електронних кабінетів відповідачів - 1, 2 та докази направлення вказаної заяви на адресу для листування та фактичного проживання відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/159/24 в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.03.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою та запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

Ухвалою суду від 05.03.2024 заяву позивача про забезпечення проведення судового засідання призначеного на 18.03.2024 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції від 01.03.2024 повернуто Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" без розгляду.

Ухвалою суду від 18.03.2024 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.04.2024 о 10 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явка представників відповідачів - 1 та 2 у судове засідання визнана обов`язковою.

Ухвалою суду від 17.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.05.2024 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 13.05.2024 клопотання Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про участь у судовому засіданні, призначеного на 15.05.2024 об 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Судове засідання, призначене на 15.05.2024 об 12 год. 00 хв. вирішено проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні 15.05.2024 судом оголошено перерву до 12.06.2024 об 11 год. 30хв.

В судовому засіданні 12.06.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 12.06.2024 здійснювалось в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві посилаючись на те, що 28.10.2020 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всім правами та обов`язками є Акціонерне товариство "Райфайзен Банк" (Кредитор) та Фермерським господарством "ГУЗЄЄВ-2007" (Позичальник) укладено кредитний договір № 011/10892/901895, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 200 000,00 грн., а позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання визначені в договорі. Згідно з п. 1.3. договору, кінцевий термін погашення кредиту - 28.10.2025. У Додатковій угоді № 1 до кредитного договору сторони погодили розмір процентної ставки, о підлягає сплаті позичальником в кожному процентному періоді протягом участі позичальника в програмі та з дати позбавлення позичальника права участі в програмі. З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором,28.10.2020 між АТ "Райффайзен Банк" (Кредитор) та громадянином ОСОБА_1 укладено договір поруки № 12/РБ-Д4/22/149, за умовами якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань. ФГ "ГУЗЄЄВ-2007" було порушено умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного та належного виконання зобов`язань, у зв`язку з чим 17.08.2023 позивачем на адреси відповідачів-1 та 2 направлено вимоги № 114/5-274454 про дострокове виконання зобов`язань та погашення заборгованості за кредитним договором. Проте, вказані вимоги залишені ФГ "ГУЗЄЄВ-2007" та ОСОБА_1 без відповіді та задоволення. Станом на 17.08.2023 загальна заборгованість за кредитним договором № 011/10892/901895 від 28.10.2020 становить 1 109 256,58 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 960 000,00 грн., в т.ч. прострочена 240 000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 149 256,58 грн., в т.ч. прострочена заборгованість за відсотками 138 231,05 грн. На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача - 1 у судове засідання не з`явився. Однак, судовому засіданні присутній громадянин ОСОБА_1 , який є засновником та керівником ФГ "ГУЗЄЄВ-2007", а отже відповідач - 1 належним чином повідомлений про розгляд цієї справи в суді.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив на позовну заяву ФГ "ГУЗЄЄВ-2007" від 23.04.2024, в якому зазначено, що дійсно, між сторонами був укладений кредитний договір № 011/10892/901895 від 28.10.2020. Однак, ФГ "ГУЗЄСВ-2007" не змогло в повному обсязі виконати свої зобов`язання за ним, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку не мав наміру створювати та яку має намір виплатити ФГ "ГУЗЄСВ-2007". Отже, ФГ "ГУЗЄСВ-2007" не заперечує проти основної суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 960 000, 00 грн. Щодо розрахунку заборгованості за процентами згідно позовних вимог, у розмірі 149 256, 58 грн. відповідач - 1 вважає таку суму помилковою та необґрунтованою. Зазначив, що договір з позивачем був укладений у мирний час, до військової агресії РФ проти України, яку не мав можливості передбачити, тому відповідач - 1 не є таким, який необґрунтовано ухиляється від виконання договору оскільки створення заборгованості зумовлено непередбачувальними обставинами для відповідачів. Таким чином, у зв`язку із початком воєнних дій на території України та безпосередньо Запорізької області, де здійснювалась: господарська діяльність Фермерського господарство "ГУЗЄЄВ-2007", де знаходилось все його майно, відповідач - 1 припинив здійснення всіх видів господарської діяльності з Основного виду діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Інші види: Відтворення рослин, Змішане сільське господарство, Допоміжна діяльність у рослинництві, Надання ландшафтних послуг, Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами та втратив можливість виконати умови договору. У зв`язку з настанням форс-мажорних обставин Відповідач - 1 не має можливості виконувати зобов`язання,: передбачені договором та зазначив, що його має бути звільнено від відповідальності з посиланням на лист Торгово-промислової палати Україна від 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1. Враховуючи,що ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів, і виконання, відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Військова агресія РФ проти України: з 24 лютого 2022 року має триваючий характер та продовжується і нині. Як вбачається зі змісту вказаного листа, введення воєнного стану в Україні є форс-мажорною обставиною для суб`єктів господарської діяльності лише у випадку, якщо виконання договірного зобов`язання стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких обставин. Саме внаслідок введення воєнного стану відповідач -1 об`єктивно був позбавлений можливості виконати своє зобов`язання перед позивачем. Отже, посилання Відповідача - 1 на форс-мажорні обставини у вигляді воєнного стану, є обґрунтованими, оскільки вважає, що відповідач - 1 довів відсутність своєї вини у спричиненні створені заборгованості, у заявленому розмірі, а саме широкомасштабне вторгнення РФ на територію нашої держави змусило змінити звичний уклад ФГ "ГУЗЄЄВ-2007". Ще донедавна отримуючи кредитні кошти на. визначені договором потреби відповідач - 1 розраховував на певну стабільність, однак все змінила війна. Сьогодні у ситуації повної відсутності роботи ФГ "ГУЗЄЄВ-2007", вимушеної зміни місця перебування внаслідок воєнних дій, а також, у зв`язку залишенням всього майна на тимчасово окупованій території, відповідач -1 позбавлений можливості виконувати об`єктивно взяті на себе зобов`язання. Отже, вказані обставини вплинули на достатній рівень платоспроможності та кредитоспроможності ФГ "ГУЗЄЄВ-2007", що забезпечувало всі взяті на себе зобов`язання. Відповідач - 1 вважає, що неможливість виконання зобов`язання викликана об`єктивними негативними чинниками введення воєнного стану з 24.02.2022 року, що не залежать від волі відповідача та позивача, зобов`язання припинились неможливістю його виконання. Земельні ділянки на яких Фермерське господарство "ГУЗЄЄВ-2007", вело господарську діяльність окуповані з лютого 2022 року. У зв`язку з чим вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Також зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги про стягнення відсотків, оскільки неможливість виконання зобов`язання викликана об`єктивними негативними чинниками: зазначеними вище. Отже, Відповідач - 1 стверджує, що у нього відсутня вина як обов`язкова умова настання відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. На підставі викладеного, відповідач - 1 просить суд в задоволенні позову відмовити.

Відповідач - 2 підтримав доводи викладені у письмовому відзиві на позовну заяву від 10.04.2024 пояснивши, що дійсно, між сторонами був укладений кредитний договір № 011/10892/901895 від 28.10.2020. Однак, ФГ "ГУЗЄСВ-2007" не змогло в повному обсязі виконати свої зобов`язання за ним, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку не мав наміру створювати та яку має намір виплатити ФГ "ГУЗЄСВ-2007". Отже, ФГ "ГУЗЄСВ-2007" не заперечує проти основної суми заборгованості за тілом кредиту в сумі 960 000, 00 грн. Щодо стягнення заборгованості за процентами у розмірі 149 256, 58 грн. відповідач - 2 заперечує, оскільки у зв`язку з початком військової агресії РФ проти України все майно ФГ "ГУЗЄСВ-2007" залишилось на тимчасово окупованій території, земельні ділянки на яких велась господарська діяльність окуповані з лютого 2022 року, що призвело до припинення всіх видів здійснення господарської діяльності ФГ "ГУЗЄСВ-2007". Отже, у відповідача - 2 відсутні вина як обов`язкова умова настання відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України. У зв`язку з викладеним, відповідач - 2 вважає, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідач - 2 зазначив про надання до матеріалів справи клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, а саме листи - звернення до позивача з питання щодо надання відстрочки заборгованості за кредитним договором до дії спеціального режиму воєнного стану в України.

Представник позивача не заперечив проти вказаного клопотання та зазначив, що проти надання відстрочки заборгованості.

Вказане клопотання судом задоволено та листи-звернення залучені до матеріалів справи.

Представник позивача підтримав доводи викладені у письмовій відповіді на відзив від 22.04.2024 пояснивши, що обставини дефолту та умови настання підстав для отримання позивачем права вимагати дострокового повернення кредиту передбачені і регламентовані статтею 8 Кредитного договору, де серед іншого передбачено таке право за умови порушення Позичальником строків виконання або невиконання будь-яких грошових зобов`язань за Договором. Порядок нарахування та сплати процентів за кредитним договором передбачений ст. ст. 2, 5 Кредитного договору та достатньо детально описаний позивачем у позовні заяві і підтверджується відповідним розрахунком заборгованості за Кредитним договором. Відповідно до ст. 625 ЦК України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно п. 3.1.2 договору поруки, Поручитель засвідчив та гарантував, що він належним чином та в повному обсязі ознайомлений із положеннями Кредитного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього Договору на Кредитний договір чи окремі його положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов`язків сторін за цим Договором. Позивач вважає, що всі доводи представника відповідача-2 є надуманими та не відповідають як укладеним правочинам так і фактичним обставинам справи та нормам діючого цивільного законодавства України. На підставі викладеного, просить суд позов задовольнити.

Надані до матеріалів справи докази дозволяють розглянути справу по суті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представників позивача та відповідача - 2, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є Акціонерне товариство "Райфайзен Банк" (далі Кредитор) та Фермерським господарством "ГУЗЄЄВ - 2007" (далі - Позичальник) укладено кредитний договір № 011/10892/901895 (далі - кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, Кредитор зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти в формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 1 200 000,00 грн., а Позичальник зобов`язався використати кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму кредиту, сплатити проценти та комісії, а також виконати інші зобов`язання визначені договором.

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено кінцевий термін погашення кредиту - 28.10.2025, або інша дата, визначена відповідно до п. 5.4. або статті 8 Договору (останній день строку користування кредитом, до закінчення якого Позичальник зобов`язаний здійснити погашення заборгованості за договором в повному обсязі).

Згідно з п. 1.4.1. кредитного договору, кредит надається Позичальнику на придбання трактору колісного, марка ХТЗ-242К.20, згідно договору купівлі-продажу № 41/48 225 від 24.06.2020, укладеного між Позичальником та ТОВ «ТЕХНОТОРГ», код ЄДРПОУ 30976452.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору, протягом строку фактичного користування кредитом до кінцевого терміну погашення кредиту, визначеного п. 1.3. договору включно позичальник зобов`язаний щомісяця сплачувати Кредитору проценти, сума яких розраховується на основі змінюваної процентної ставки, розмір якої взнається для кожного Процентного періоду відповідно до умов та в порядку, встановлених пунктами 2.2.-2.5. договору на рахунок нарахованих доходів Кредитора.

Перший процентний період розпочинається 28.10.2020 та закінчується 31.12.2020 р. Кожен наступний процентний період відповідає кожному наступному календарному кварталу (п. 2.2 кредитного договору).

Відповідно до умов п. 2.3. кредитного договору розмір процентної ставки, що підлягає сплаті Позичальником в кожному Процентному періоді (Базова процентна ставка), визначається наступним чином:

- протягом участі Позичальника в Програмі Розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD+ 5,0 % (п. 2.3.1 Кредитного договору).

- з дати позбавлення Позичальника права участі в Програмі (пункт 5.10 Договору) розрахунок розміру Базової процентної ставки здійснюється за формулою: Індекс UIRD+5,0 % (п. 2.3.2 Кредитного договору).

- для розрахунку розміру Базової процентної ставки приймається значення Індексу UIRD станом на останній робочий день календарного місяця, що передує місяцю початку Процентного періоду, для якого визначається розмір Процентної ставки. Якщо для визначеної таким чином календарної дати Індекс UIRD не буде визначено з будь-яких причин, для розрахунку розміру Базової процентної ставки прийматиметься значення Індексу UIRD за найближчий попередній робочий день (п. 2.3.3 Кредитного договору).

- в будь-якому Процентному періоді Базова процентна ставка не може перевищувати Максимальний розмір Базової процентної ставки, який становить 30 % (тридцять процентів) річних (п. 2.3.4 Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 2.4. Кредитного договору розмір Базової процентної ставки в першому Процентному періоді становить 13,14 % річних (розрахований відповідно до пункту 2.3.1. Договору із застосуванням Індексу UIRD, який станом на 30.09.2020 року дорівнює 8,14 % річних).

Відповідно до умов п. 3.2. Кредитного договору на умовах договору, після виконання Позичальником обов`язкових умов, вказаних в п. 3.1. Договору, на підставі письмової заяви Позичальника про надання кредиту, Кредитор зобов`язується в межах ліміту надати кредит шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Постачальника, відкритий в АТ «Райффайзен Банк».

Згідно умов п. 5.1 - п. 5.3 Кредитного договору Позичальник зобов`язався здійснити погашення заборгованості в порядку, визначеному Кредитним договором. (п. 5.1.)

Позичальник зобов`язаний здійснювати щомісячне погашення заборгованості за кредитом не пізніше останнього дня відповідного календарного місяця у розмірах, які визначаються Графіком (Додатком 1 до договору). (п.5.2.)

Проценти Позичальник сплачує кожного місяця не пізніше останнього банківського дня відповідного календарного місяця та остаточно при погашенні кредиту (п.5.3).

Відповідно до п.п.8.1.3 п. 8.1. кредитного договору, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником умов Кредитного договору, Кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь-яких додаткових угод, вимагати дострокового повного/часткового виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором.

Згідно п. 8.3. договору, якщо Кредитор вирішив скористатися правами, визначеними у підпунктах 8.1.1 - 8.1.3 пункту 8.1 договору, він повідомляє про це Позичальника, шляхом направлення письмового повідомлення. У цьому разі зобов`язання Кредитора, щодо надання Кредиту, є припиненими, з дати направлення Кредитором відповідного повідомлення або з іншої дати, визначеної Кредитором самостійно.

Позичальник зобов`язаний виконати вимогу, зазначену в письмовому повідомленні Кредитора, і здійснити Погашення заборгованості негайно, але не пізніше тридцятого календарного дня з дня направлення Кредитором Позичальнику відповідного повідомлення (якщо у відповідному повідомленні не зазначений менший строк). У разі невиконання Позичальником зазначеної вимоги, Кредитор має право звернути стягнення за Договором забезпечення, пред`явити вимогу Позичальнику/ Поручителям та вжити інші заходи для стягнення заборгованості Позичальника за Договором, які не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 10 Кредитного договору Позичальник засвідчив та гарантував, що на момент укладення Договору є суб`єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим та існуючим згідно норм чинного законодавства України, володіє достатнім рівнем платоспроможності та кредитоспроможності, необхідним для вчасного виконання ним своїх зобов`язань за договором, та не існує відомих Позичальнику обставин, які можуть негативним чином вплинути на рівень його платоспроможності і кредитоспроможності, на момент укладення договору не існує жодної з обставин Дефолту. До укладення договору останній отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», дана інформація - достатня для правильного розуміння та доступною, умови договору зрозумілі та відповідають інтересам Позичальника, є розумними та справедливими.

Позичальник також засвідчив, що всі ризики, пов`язані з істотною зміною обставин, з яких він виходив при укладенні Договору та/або Договорів забезпечення, Позичальник приймає на себе, і такі обставини не є підставою для зміни або розірвання Позичальником договору, Договорів забезпечення, а також для невиконання Позичальником зобов`язань договором. (п. 10.2 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань, встановлених Кредитним договором, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та положеннями Кредитного договору (п. 11.1 Кредитного договору).

У Додатку №1 до кредитного договору від 28.10.2020 сторони погодили Графік погашення заборгованості за кредитом за кредитним договором № 011/10892/901895 від 28.10.2020, згідно якого визначено, що останній платіж здійснюється - 28.10.2025 на суму 80 000,00 грн.

В пункті 2 Додатку №1 від 28.10.2020 визначено, що нарахування та сплата процентів здійснюється відповідно до статей 2, 5 договору.

Також, 19.03.2021 між Банком та Позичальником укладено Додаткову угоду №1 до Кредитного договору (далі - Додаткова угода), відповідно до умов якої, сторони погодили розмір процентної ставки, що підлягає сплаті Позичальником в кожному процентному періоді протягом участі Позичальника в програмі та з дати позбавлення позичальника права участі в програмі.

Крім того, у п. 1.4. Додаткової угоди №1 від 19.03.2021 сторони вирішили п. 12.3. кредитного договору викласти в наступній редакції:

« 12.3. Повідомлення та інша кореспонденція між Сторонами за Договором здійснюються у письмовій формі шляхом направлення рекомендованих листів на всі адреси, зазначені в Договорі, та/або вручення відповідних документів під особистий підпис уповноваженого представника іншої Сторони, або іншим способом, який дозволяє достовірно довести дату та зміст відправленого або врученого повідомлення.

Крім зазначеного, Кредитор має право направляти договір, повідомлення, інформацію та інші документи в електронній формі засобами систем дистанційного обслуговування рахунків, що використовується відповідно до умов укладеного Сторонами договору, або з використанням інших погоджених Сторонами систем електронної комунікації, або на електронну адресу Позичальника: guzееv-2007@ukr.net. Позичальник має здійснювати направлення електронних документів та інформації на електронну адресу Кредитора: Dnipro.mr@aval.ua.

Сторони зобов`язані своєчасно письмово інформувати одна одну про будь-які зміни, що сталися в їх поштових та інших реквізитах. У випадку порушення цієї вимоги відповідна кореспонденція вважається направленою та отриманою належним чином, якщо її було направлено за адресою/електронною адресою Сторони, зазначеною у Договорі або останньому письмовому повідомленні відповідної Сторони.»

З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № 011/10892/901895 від 28.10.2020, між АТ «Райффайзен Банк» та громадянином України ОСОБА_1 (далі - Фінансовий поручитель) 28.10.2020 року укладено Договір поруки № 12/РБ-Д4/22/249 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого Фінансовий поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов`язання перед Банком відповідати по зобов`язаннями, які виникають з умов Кредитного договору № 011/10892/901895 від 28.10.2020 року в повному обсязі цих зобов`язань.

Відповідно до умов п. 2.1 договору поруки Сторони визначили, що у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечуваних зобов`язань Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та спати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель - зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Відповідно до п. 3.1.2 договору поруки, Поручитель належним чином та в повному обсязі ознайомлений із положеннями основного договору та договорів, що забезпечують його виконання, цілком розуміє їх зміст і будь-яке посилання в тексті цього договору на основний договір чи окремі його положення є достатньою підставою вважати, що ці положення застосовуються рівною мірою до виконання прав і обов`язків сторін за цим договором.

Згідно з п. 1.4. договору поруки, Поручитель погоджується та зобов`язується солідарно відповідати за виконання Забезпечених зобов`язань правонаступниками/ спадкоємцями Позичальника.

Згідно з п. 2.1. договору, у випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) Позичальником всіх або окремих Забезпечених зобов`язань, Кредитор набуває права вимагати від Поручителя виконання ним як солідарним боржником Забезпечених зобов`язань та сплати заборгованості за Забезпеченими зобов`язаннями, а Поручитель зобов`язаний виконати вимоги Кредитора щодо виконання Забезпечених зобов`язань та сплатити заборгованість за Забезпеченими зобов`язаннями.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що Поручитель зобов`язується здійснити виконання Забезпечених зобов`язань протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Відповідно до ст. 6 договору поруки, договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами та скріплення печаткою Кредитора. Строк поруки, що встановлена договором становить п`ять років від дня закінчення строку/настання терміну виконання відповідного забезпеченого зобов`язання.

Однак, всупереч умовам Кредитного договору, Позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснює щомісячну сплату відсотків за користування кредитними коштами (обставини дефолту, згідно ст. 8 Кредитного договору), у зв`язку з чим станом на 17.08.2023 року заборгованість відповідача - 1 перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором № 011/10892/901895 від 28.10.2020 року становить 1 109 256,58 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 960 000,00 грн., в т.ч прострочена - 240 000,00 грн.; Заборгованості за відсотками - 149 256,58 грн., у т.ч. прострочена заборгованість за відсотками - 138 231,05 грн.

У відповідності до умов Кредитного договору, Додаткової угоди № 1, договору поруки АТ «Райффайзен Банк» вживались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення Позичальнику та Поручителю вимог від 17.08.2023 року за вих. № 114/5-274454 про дострокове виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором.

Однак, відповіді від Позичальнику та Поручителя Банк не отримав, грошові кошти ними не сплачено.

Враховуючи викладене, позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом за захистом свого порушеного права щодо повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, додаткові пояснення, заслухавши представників позивача та відповідача - 2, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Правовідносини сторін врегульовані кредитним договором та договором поруки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Згідно приписів ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На виконання умов п. 3.2. кредитного договору позивачем на підставі письмової заяви відповідача - 1 від 28.10.2020 за вих. №1, надав в межах Ліміту кредитні кошти з позичкового рахунку шляхом безготівкового перерахування на зазначений Позичальником поточний рахунок Постачальника, відкритий в АТ «Райффайзен Банк», для подальшого використання за цільовим призначенням, що підтверджується банківською випискою по рахунку ФГ «ГУЗЄЄВ-2007».

Отже, з укладенням Кредитного договору та Додаткової угоди у Позичальника виник обов`язок повернути Банку кредит та відсотки за Кредитним договором у строки та в розмірах, встановлених п. п. 2.1., 5.2., 5.3. Кредитного договору.

Відповідно до п. 1.3. кредитного договору, кінцевий термін погашення кредиту - 28.10.2025.

Судом встановлено, що протягом користування кредитом процентна ставка за кредитом динамічно змінювалась, що відображено в розрахунку заборгованості.

Як свідчать матеріали справи, у зв`язку з порушенням ФГ "ГУЗЄЄВ-2007» умов кредитного договору № 011/10892/901895 від 28.10.2020 року, позивачем у відповідності до п. 12.3. кредитного договору (в редакції Додаткової угоди №1) 17.08.2023 направив на електронну адресу: guzееv-2007@ukr.net вимоги від 17.08.2023 за вих. №114/5-274454 про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором, яка виникла станом на 17.08.2023 в сумі 1 109 256,58 грн. у строк до 21.08.2023.

Факт направлення вказаних вимог на електронну пошту відповідачів підтверджується роздруківкою з електронної пошти позивача та не заперечується відповідачами.

Проте, вказані вимоги залишені відповідачами - 1, 2 без відповіді та задоволення.

Як встановлено судом, відповідачем-1 порушені строки погашення кредиту та процентів за користування кредитом, передбачені у підписаному сторонами графіку, у зв`язку з чим заборгованість за тілом кредиту становить 960 000,00 грн. (в тому числі прострочена 240 000,00 грн.), яка визнана відповідачами - 1, 2, та суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення суми за тілом кредиту в розмірі 960 000,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідачі - 1, 2 заперечили проти стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 149 256,58 грн. посилаючись на лист ТПП України від 28.02.2022 за вих. №2024/02.0-7.1, згідно якого засвідчено настання форс-мажорних обставин, а саме військову агресію РФ проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України з 24.02.2024. У зв`язку з вказаними обставинами, все майно ФГ «ГУЗЗЄВ-2007» залишилось на тимчасово окупованій території України та земельні ділянки на яких велась господарська діяльність окуповані з лютого 2022 року, що й стало підставою несвоєчасного погашення кредиту, тобто з інших підстав які не залежать від волі відповідачів.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, який наразі триває.

Згідно з п. 4 Розділу II «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, с. Новополтавка Чернігівської селищної територіальної громади Бердянського району Запорізької області з 26.02.2022 перебуває на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України.

Згідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 повідомила, що на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, Статуту ТПП України вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Частиною 1 статті 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Отже, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини можуть звільнити товариство тільки від відповідальності за невиконання зобов`язань за спірним договором, тобто від нарахування штрафів/пені, проте не звільняють від необхідності виконання основних зобов`язань, що обумовлені договором, законом або стягнутої за рішенням суду.

Таки чином, саме у пунктах 2.1. - 2.10 кредитного договору сторони погодили порядок, розмір та строки сплати процентів за користування кредиту, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідачів процентів є обґрунтованими.

Крім того, відповідачами - 1, 2 не надано суду належних та допустимих доказів направлення на адресу позивача повідомлення про настання для ФГ «ГУЗЄЄВ-2007» форс-мажорних обставин з відповідними доказами.

Також відповідачі посилаються на статтю 625 Цивільного кодексу та зазначили, що у них відсутня вина як обов`язкова умова настання відповідальності за ст. 625 ЦК України, а отже в задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків за користування кредитом слід відмовити.

Однак, суд зазначає, що вказані твердження відповідачів є безпідставними, з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 по справі № 910/4518/16 наведено ряд висновків, що стосується стягнення відсотків за користування кредитом після спливу строку кредитування.

Так, у п. 139-141 вищевказаної постанови, для вирішення виключної правової проблеми, Велика Палата зазначила наступне:

" 139. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення виключної правової проблеми щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом. З цього приводу Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

140. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема, навів висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 про те, що з огляду на умови кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом припиняється у день фактичного повернення кредиту не залежно від закінчення строку дії кредитних договорів.

141. З огляду на мотивувальну частину цієї постанови Велика Палата Верховного Суду уточнює вказаний вище висновок таким. У разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за "користування кредитом" (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором".

Подібні правові висновки викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

У своїй постанові Велика Палата Верховного суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 доповнила аргументацію постанови від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 щодо припинення нарахування процентів після спливу строку кредитування, вказавши: якщо сторони кредитного договору домовилися про нарахування процентів до моменту повернення кредиту, такі проценти все одно не нараховуються.

За таких обставин, після закінчення строку кредитування, позивач міг нараховувати лише проценти за користування коштами, передбачені ст. 625 ЦК України, а не відсотки за користування кредитом.

Враховуючи вищевикладене та перевіривши наданий позивачем розрахунок відсотків за користування кредитом у період з 30.03.2022 по 17.08.2023 в сумі 149 256,58 грн. суд зазначає, що нарахування відсотків позивачем здійснено на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), яка розрахована до дати направлення на адреси відповідачів відповідних вимог про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, а саме до 17.08.2023 та позивачем не заявлялись позовні вимоги про стягнення з відповідача відсотків річних по ч. 2 ст. 625 ЦК України тобто як міри відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Позивачем Відповідачу-1 нараховані відсотки, за якими на час вирішення спору судом рахується заборгованість у сумі 149 256,58 грн.

Відповідачами - 1, 2 не надано суду контррозрахунку вказаної суми або доказів погашення вказаного боргу.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок процентів судом встановлено, що нарахування процентів позивачем здійснено вірно.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідачів - 1, 2 заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 149 256,58 грн. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів у рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "ГУЗЄЄВ-2007" (електронна пошта: guzeev-2007@ukr.net; вул. Шевченко, буд. 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214; код ЄДРПОУ 34850970), ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) заборгованість за кредитним договором №011/10892/901895 від 28.10.2020 року за тілом кредиту в сумі 960 000 (дев`ятсот шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та проценти за користування кредитом в сумі 149 256 (сто сорок дев`ять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 58 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Фермерського господарства "ГУЗЄЄВ-2007" (електронна пошта: guzeev-2007@ukr.net; вул. Шевченко, буд. 9, с. Новополтавка, Бердянський район, Запорізька область, 71214; код ЄДРПОУ 34850970) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 8 319 (вісім тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 42 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

4. Стягнути з ОСОБА_1 (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування та фактичного проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (електронна пошта: legal.collection@raiffeisen.ua; вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 14305909) витрати зі сплати судового збору в сумі 8 319 (вісім тисяч триста дев`ятнадцять) грн. 42 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

Повний текст рішення складено та підписано 24.06.2024.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.