Рішення

від 27.06.2024 по справі 909/392/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/392/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К"

Солом`янська площа, буд. 2, офіс 609/2, м. Київ, 03035

до відповідача: Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради

вул. Біласа і Данилишина, б. 15, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300

про: стягнення заборгованості в сумі 92 661,84 грн.

Представники сторін не з`явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КНС-К" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 92 661,84 грн, з якої: 85 662,88 грн борг, 686,59 грн інфляційне збільшення, 582,79 грн 3% річних від простроченої суми та 5 729,28 грн пеня.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву (вх. № 10252/24 від 20.06.2024), в якій просив суд провести розгляд справи за відсутності позивача на підставі наявних у суду матеріалів. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором за надані послуги в частині оплати, у зв`язку із чим виник борг в сумі 85 662,88 грн У зв`язку з порушенням строків оплати за надані послуги, позивач здійснив нарахування відповідачу інфляційне збільшення в сумі 686,59 грн, 3% річних від простроченої суми в сумі 582,79 грн та пеню в сумі 5 729,28 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явився, водночас подав суду заяву (вх. № 8963/24 від 29.05.2024 без КЕП), в якій просив суд розгляд справи проводити за відсутності представника та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 8161/24 від 16.05.2024 без КЕП).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Відповідно до ч. 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Враховуючи, що заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача не скріплена електронним цифровим підписом, суд залишає її без розгляду. На момент ухвалення рішення у справі заява в паперовій формі від відповідача до суду не надходила.

Водночас, на момент ухвалення рішення у справі клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу надійшло до суду поштою у паперовій формі (вх. №8342/24 від 20.05.2024).

Станом на 27.06.2024 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, своїх пояснень стосовно позову до суду не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні норми містяться в ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1 та 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, явка яких не визнавалась судом обов`язковою; - наявність у суду всіх необхідних матеріалів (доказів) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності представників сторін за наявними матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи вказують на те, що 30.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КНС-К" (далі - виконавець) та Калуським ліцеєм імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг № 100 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору, замовник доручив, а виконавець зобов`язався надати такі послуги: ДК 021:2015:90470000-2 - Послуги з чищення каналізаційних колекторів -Гідродинамічне очищення каналізації Калуського ліцею ім. Дмитра Бахматюка по вулиці Біласа і Данилишина, 15 в місті Калуш Івано-Франківської області.

Загальна сума договору складає 85 662,88 грн без ПДВ (п. 2.1. договору).

У відповідності з пунктом 3.1 договору за надання послуг згідно п. 1.1 договору замовник сплачує виконавцю суму, яка буде визначена актом здачі-прийняття наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Станом на 04.12.2023 виконавець виконав взяте на себе зобов`язання по договору про, що сторонами було погоджено, підписано та скріплено печатками, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (№ КБ-2в) за грудень 2023 року та довідкою про вартість виконаних робіт (№ КБ-3) за грудень 2023 року на загальну вартість 85 662,88 грн.

З метою досудового врегулювання спору 11.12.2023 виконавець в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України надіслав замовнику вимогу № 20 про сплату боргу.

У відповідь на зазначену вимогу замовник направив виконавцю лист від 28.12.2023 № 01-23/243, в якому просив дати обґрунтування показникам у підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису № 02-01-01, вважав вимогу про сплату заборгованості безпідставною.

Листом № 12 від 15.01.2024 виконавець надав замовнику належне обґрунтування показникам у підсумковій відомості ресурсів до локального кошторису № 02-01-01 та повторно вимагав погасити борг в розмірі 85 662,88 грн.

Повторно 15.02.2024 виконавець направив замовнику претензію на суму 85 662,88 грн, докази направлення містяться в матеріалах справи, однак відповідь на претензію позивач на дату подання даного позову не отримав.

Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості стягнення заборгованості в сумі 92 661,84 грн, з якої: 85 662,88 грн борг, 686,59 грн інфляційне збільшення, 582,79 грн 3% річних від простроченої суми та 5 729,28 грн пеня.

Зі змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що зазначений вище договір надання послуг укладено сторонами у письмовій формі, підписано та скріплено печатками, погоджено всі умови та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Суду не надано доказів визнання недійсним договору чи наявності правових підстав для встановлення його нікчемності, а тому в силу презумпції правомірності правочину (ст. 204 Цивільного кодексу України), останній є правомірним та належною підставою виникнення прав та обов`язків у сторін договору.

За змістом положень ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином ( ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 902 Цивільного кодексу України визначено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Згідно з ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в договорі визначили порядок розрахунків, а саме пунктом 3.2 договору визначено, що оплата здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав зобов`язання по договору на загальну суму 85 662,88 грн, а відповідач не здійснив оплати.

Заборгованість відповідача перед позивачем на підставі акта здачі-приймання робіт (№ КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (№ КБ-3) за грудень 2023 року складає 85 662,88 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором суду не надав.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 85 662,88 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

В силу ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Умовами договору, а саме пунктом 6.4 визначено, що при несвоєчасній оплаті замовником вартості виконаних виконавцем робіт, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну сплати від суми не перерахованих коштів.

За порушення строків оплати позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 5 729,28 грн за період з 03.02.2024 по 25.04.2024.

Суд здійснивши перерахунок пені за вищезазначений період дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, отже вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 5 729,28 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

За порушення строків оплати позивачем заявлено до стягнення з відповідача інфляційне збільшення в сумі 686,59 грн та 3% річних від простроченої суми в сумі 582,79 грн за період з 03.02.2024 по 25.04.2024.

Суд здійснивши перерахунок інфляційного збільшення та 3% річних, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення інфляційного збільшення в сумі 686,59 грн (розрахунок інфляції здійснювався за лютий-березень 2024) та 3% річних від простроченої суми в сумі 582,79 грн за вищезазначений період є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.

За правилами п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 3 028,00 грн (платіжна інструкція № 1036 від 25.04.2024).

Оскільки позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К" надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.

Таким чином при зверненні із позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605,60 грн.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За правилами, встановленими п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір в сумі 2 422,40 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 13, 42, 86, 123, 129, 165, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К" до Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 92 661,84 грн задовольнити.

Стягнути з Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської міської ради (вул. Біласа і Данилишина, б. 15, м. Калуш, Івано-Франківська обл., 77300; ідентифікаційний код 20567298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КНС-К" (Солом`янська площа, буд. 2, офіс 609/2, м. Київ, 03035; п/р НОМЕР_1 в АТ "УкрСиббанк", код банку 351005, ідентифікаційний код 40694074) 85 662,88 грн боргу, 686,59 грн інфляційного збільшення, 582,79 грн 3% річних від простроченої суми, 5 729,28 грн пені та 2 422,40 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.07.2024.

Суддя С. М. Кобецька