Рішення

від 19.06.2024 по справі 910/13939/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2024Справа № 910/13939/23Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ»

до Компанії «IBG Hydro Tech GmbH»

про стягнення 92 897,75 євро, що еквівалентно 3 670 947,49 грн,

Представники сторін:

від позивача: Гамрецький Є.О.,

від відповідача: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» до Компанії «IBG Hydro Tech GmbH» про стягнення 92 897,75 євро, що еквівалентно 3 670 947,49 грн, обґрунтована порушенням відповідачем умов договору субпідряду № 07082020 від 07.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13939/23, підготовче засідання призначено на 18.03.2024. Зобов`язано позивача здійснити переклад матеріалів позовної заяви та вказаної ухвали суду, а також прохання про вручення судових та позасудових документів у справі № 910/13939/23 на німецьку мову, з нотаріальним засвідченням їх вірності, у трьох примірниках. Після надання позивачем вказаних документів з перекладом вирішено звернутися до Центрального органу федеративної землі Баварія - Prasident des Oberlandesgerichts M?nchen (Prielmayerstrasse 5, 80097 M?nchen) із судовим дорученням про вручення судових документів Компанії «IBG Hydro Tech GmbH» (Німеччина, 63755, місто Альценау, Сіменсштрассе, 39, код компанії: HBR: 15787). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Зупинено провадження у справі № 910/13939/23 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого вручення.

25.09.2023 до суду на виконання вимог ухвали від 11.09.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: переклад позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 та прохання про вручення судових та позасудових документів у справі № 910/13939/23 на німецьку мову, з нотаріальним засвідченням їх вірності, у трьох примірниках.

29.09.2023 судом надані позивачем нотаріально засвідчені переклади позовної заяви з додатками, ухвали Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 та прохання про вручення судових та позасудових документів у справі № 910/13939/23 направлено на адресу Центрального органу федеративної землі Баварія - Prasident des Oberlandesgerichts M?nchen (Prielmayerstrasse 5, 80097 M?nchen) для вручення їх Компанії «IBG Hydro Tech GmbH».

19.01.2024 через систему «Електронний Суд» до суду від представника відповідача надійшла заява про вступ у справу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2024 поновлено провадження у справі № 910/13939/23.

В підготовче засідання 18.03.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, однак про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, з матеріалами позовної заяви обізнаний, оскільки 23.01.2024 отримав в електронному кабінеті ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 про відкриття провадження у даній справі та матеріали позовної заяви, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 15.04.2024.

15.04.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та ознайомлення з матеріалами справи в електронній формі.

В підготовче засідання 15.04.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання.

Суд не виходячи до нарадчої кімнати, заслухавши думку представника позивача щодо поданого відповідачем клопотання про відкладення підготовчого засідання, ухвалив відмовити у задоволені цього клопотання у зв`язку з його необґрунтованістю. Зважаючи на те, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 про відкладення підготовчого засідання на 15.04.2024 було доставлено представнику відповідача 18.03.2024, останній мав достатньо часу для можливості реалізувати своє право на ознайомлення з матеріалами справи, у тому числі шляхом подання заяви про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, втім відповідач звернувся із відповідною заявою саме в день призначеного підготовчого засідання.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 08.05.2024, про що постановлено ухвалу від 15.04.2024, занесену до протоколу судового засідання.

08.05.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення усіх наступних судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів.

В судове засідання 08.05.2024 з`явився представник позивача, який просив долучити до матеріалів справи докази направлення на електронну адресу представника відповідача матеріалів справи № 910/13939/23 з перекладом на німецьку мову та відповідь останнього про отримання. Вказані докази долучені судом до матеріалів справи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та враховуючи відсутність заперечень представника позивача щодо задоволення вказаного клопотання, ухвалив задовольнити клопотання відповідача та відкласти розгляд справи на 03.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 заяву представника відповідача про участь у судових засіданнях у справі № 910/13939/23 в режимі відеоконференції задоволено.

03.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, у якій останній заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позову.

В судове засідання 03.06.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не вийшов на зв`язок для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача надав суду пояснення по суті позовних вимог, які підтримав у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 19.06.2024.

18.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання 19.06.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, в той час як останнім подано заяву про розгляд справи без участі його представника, з огляду на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 19.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» (генпідрядник) та Компанією «IBG Hydro Tech GmbH» (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 07082020 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов`язується прийняти і оплатити, а відповідач приймає на себе зобов`язання власними та/або залученими силами виконати і здати у встановлений цим Договором строк будівельні роботи (надалі - роботи) по об`єкту: «Реконструкція дюкерних переходів через р. Дніпро» (1, 2, 5 пускові комплекси), ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2023 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015) (надалі - об`єкт) (п. 1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору передбачено обов`язок відповідача залучити для проведення робіт на будівельному майданчику об`єкта компанію Kanal-T?rpe Gochsheim GmbH Co. KG Germany (надалі -партнер).

Склад та обсяг робіт з будівництва об`єкту, що доручаються генпідрядником до виконання субпідряднику визначається договором та проектною документацією (п. 1.3. Договору). Джерело фінансування - кошти отримані по договору Генпідряду від замовника - ПрАТ АК «Київводоканал» (п. 1.4. Договору).

Обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування витрат (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору загальна вартість Договору згідно з Договірною ціною (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною даного Договору, становить 47 419 279,16 грн без ПДВ, що на дату підписання Договору за курсом євро встановленим Національним банком України еквівалентно 1 445 833,15 євро.

Вартість Договору визначається в гривні. Оплата по Договору здійснюється в євро, за курсом євро встановленим Національним банком України на день здійснення відповідного платежу (дата надання генпідрядником доручення банку).

Загальна вартість Договору та Договірна ціна включає в себе весь обсяг робіт, який необхідно виконати відповідно до Договору, в т.ч. обсяги робіт, які враховані проектною документацією (робочі креслення, специфікації, проекти організації будівництва (ПОБ), проекти організації дорожнього руху (ОДР), тощо) та проектно-технологічною документацією, що розробляється в процесі виконання робіт (проекти виконання робіт (ПВР), технологічні карти тощо).

Відповідно до п. 2.2. Договору з метою підготовки до транспортування обладнання на об`єкт, забезпечення придбання витратних матеріалів, генпідрядник здійснює оплату авансового платежу у розмірі 20% від ціни договору. Авансовий платіж може бути розділений на частини.

У випадку припинення договору без виконання, або його часткового виконання невикористана субпідрядником сума авансу повертається генпідряднику протягом 5 банківських днів після закінчення строку, на який надавався аванс. У випадку неналежного виконання субпідрядником умов Договору щодо своєчасного виконання робіт (окремого етапу та/або виду робіт), передбачених Графіком виконання робіт більше ніж на 25 календарних днів, генпідрядник має право вимагати від субпідрядника повернення суми невикористаного авансу достроково.

Після отримання відповідної вимоги від генпідрядника щодо дострокового повернення суми невикористаного авансу, субпідрядник зобов`язаний повернути кошти на рахунок генпідрядника протягом 7 календарних днів.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться генпідрядником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних монтажних робіт та Довідки про вартість виконаних монтажних робіт у розмірі не більше 95% від загальної вартості виконаних монтажних робіт по Договору з дати підписання сторонами акту приймання виконаних монтажних робіт протягом 20-ти банківських днів з моменту підписання такого акту. Оплата за виконані роботи у розмірі не більше 5% від загальної вартості виконаних монтажних робіт по Договору проводиться генпідрядником на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних монтажних робіт та Довідок про вартість виконаних монтажних робіт протягом 20-ти банківських днів після введення об`єкту в експлуатацію відповідно до чинного законодавства в Україні.

Строки виконання робіт визначаються у Додатку № 2 до Договору «Графік виконання робіт», який є його невід`ємною частиною. Зміна строків виконання робіт може здійснюватися лише за згодою сторін після попереднього письмового звернення субпідрядника до генпідрядника з наданням всіх необхідних обґрунтувань, шляхом укладення сторонами додаткової угоди до Договору (п. 3.1. Договору).

Додатком № 2 до Договору «Графік виконання робіт» визначено граничний термін виконання робіт - до 26.07.2021.

Датою прийняття генпідрядником виконаних субпідрядником монтажних робіт за звітний період є дата підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (п. 4.4. Договору).

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що датою закінчення робіт субпідрядника по Договору вважається дата підписання сторонами заключних актів приймання виконаних монтажних робіт та довідки про вартість виконаних монтажних робіт, а також акту (технічного) приймання виконаних монтажних робіт та введення об`єкту в експлуатацію відповідно до чинного в Україні законодавства.

Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань та умов даного Договору (п. 11.1. Договору).

Водночас, у п. 10.2. Договору сторони погодили, що у разі, якщо сторони не дійшли згоди шляхом переговорів, вони вирішують спірні питання у судовому порядку на території України та відповідно до законодавства України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було здійснено часткову передоплату за Договором у розмірі 86 400,00 євро (еквівалентно 2 828 165,76 грн), однак відповідач не розпочав виконання робіт. За таких обставин, позивач звернувся до відповідача з листом про відмову від Договору та повернення сплаченої суми передоплати. Оскільки відповідачем у добровільному порядку кошти авансу у розмірі 86 400,00 євро позивачу не було повернуто, останній звернувся із даним позовом до суду, у якому, крім суми авансу, просить стягнути з відповідача 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 6 497,75 євро.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, однак у поданій до суду 03.06.2024 заяві вказав, що кошти сплаченої позивачем передоплати були спрямовані на забезпечення витратних матеріалів, що в т.ч. включало залучення компанії-партнера. Також зазначив, що заявлені позивачем вимоги є такими, що стали наслідком ризику його господарської діяльності через неможливість розрахувати власні сили у виконанні проекту за тендером.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2018 між позивачем, як генпідрядником, та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», як замовником, укладено договір № 261Д, за умовами якого позивач зобов`язався виконати і здати в установлений цим договором строк будівельні роботи по об`єкту: «Реконструкція дюкерних переходів через р. Дніпро» (1, 2, 5 пускові комплекси), ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2023 (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт ДК 021:2015).

Для виконання вказаного договору між сторонами даної справи укладено договір субпідряду № 07082020 від 07.08.2020, джерелом фінансування робіт по якому є кошти, отримані по договору Генпідряду від замовника - ПрАТ «АК «Київводоканал».

На виконання умов Договору, укладеного з відповідачем, позивач 31.08.2020 здійснив часткову передоплату на рахунок відповідача у розмірі 86 400,00 євро, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 1.

Позивач листом-вимогою від 19.02.2021 № 34 звернувся до відповідача, у якому повідомив, що через складність підготовчих робіт, значні і постійні зміни проектної документації, зміну планів замовника, відсутність у планах фінансування робіт у 2021 році тощо, роботи на об`єкті не будуть проводитись, у зв`язку з чим просив повернути сплачений ним аванс у розмірі 86 400,00 євро протягом семи днів з моменту отримання даної вимоги.

У відповідь на вказаний лист позивача відповідач листом від 25.02.2021 надав відповідь, у якій заперечував щодо повернення сплаченого авансу у розмірі 86 400,00 євро, посилаючись на те, що вже були виконані підготовчі роботи та перераховані кошти компанії-партнеру. Також зазначив, що відповідно до виставленого ним рахунку № 2020-40692 позивач мав перерахувати кошти у розмірі 289 166,63 євро, з яких 200 000,00 євро підлягали сплаті на користь компанії-партнера за бронювання її робочого часу та які не підлягають поверненню у разі перенесення термінів проєкта або його повної відміни. У зв`язку із зазначеним, відповідач просив позивача сплатити залишок коштів передоплати у розмірі 202 766,63 євро.

В подальшому позивач направив відповідачу повідомлення про припинення договору від 04.03.2021 № 37, у якому відповідно до умов пунктів 2.2., 10.1., 11.2. повідомив про розірвання Договору та просив повернути сплачений аванс.

Доказів повернення відповідачем сплаченого на виконання Договору позивачем авансу у розмірі 86 400,00 євро матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути передбачені законом або безпосередньо у договорі та можуть бути узалежнені від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 2 ст. 838 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Суд встановив, що позовні вимоги обґрунтовані із посиланням на те, що відповідачем жодні роботи по Договору не були виконані, у зв`язку з чим позивач надіслав відповідачу лист про відмову від Договору і повернення суми сплаченого авансу.

У ст. 849 ЦК України, на яку позивач послався, обґрунтовуючи підстави позову, передбачено права замовника під час виконання роботи.

Так, згідно з ч. 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України (на яку наявні посилання в позові), якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК України).

За змістом ч.4 ст. 849 ЦК України (на яку також наявні посилання в позові) замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, у ст. 849 ЦК України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Відповідно, правові наслідки відмови замовника від договору підряду на підставі ст. 849 ЦК України є різними.

Суд із наявних в матеріалах справи доказів не вбачає допущення відповідачем строків виконання робіт, оскільки лист позивача від 19.02.2021 № 34 з вимогою повернути сплачений аванс надіслано відповідачу на електронну пошту 19.02.2021, в той час як відповідно до Додатку № 2 до Договору «Графік виконання робіт» початком будівельних робіт визначено 01.03.2021.

Зміст листа позивача від 19.02.2021 № 34, адресованого відповідачу, дозволяє суду дійти висновку, що відмова позивача від Договору зумовлена тим, що у зв`язку з відсутністю необхідного фінансування та інших обставин відпала необхідність у виконанні робіт. При цьому, даний лист містить посилання на ч. 4 ст. 849 ЦК України, яка передбачає право замовника безумовно відмовитись від договору. Суд встановив, що відповідач у відповіді від 25.02.2021 на лист позивача від 19.02.2021 № 34 не заперечував дій позивача щодо односторонньої відмови від Договору на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України, однак, вимагав сплатити залишок коштів передоплати, яку передбачалось сплатити за рахунком № 2020-40692.

В той же час, із посиланням на вказану норму позивач направив відповідачу повідомлення від 04.03.2021 № 37 про припинення договору, у якому вказав про розірвання Договору та повторно просив повернути аванс.

Як визначено у п. 11.2. Договору, його може бути розірвано достроково в порядку та на підставах, передбачених даним Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.1.1. Договору позивач має право розірвати в односторонньому порядку цей Договір шляхом направлення відповідачу письмового повідомлення про таке розірвання не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати розірвання Договору та вимагати відшкодування заподіяних відповідачем збитків, повернення авансового платежу, за таких обставин: значне (більш ніж на 30 календарних днів) відставання від графіку виконання робіт (Додаток № 2 до Договору) (окремих етапів робіт) з вини відповідача; неодноразове порушення відповідачем умов Договору, норм, правил і стандартів, вимог проектної документації; відмова відповідача від виконання своїх зобов`язань за Договором (в тому числі: самостійне залишення будівельного майданчика та/або безпідставне припинення виконання робіт на об`єкті; анулювання ліцензії відповідача; інших випадках, передбачених законодавством.

В силу ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, а зобов`язання сторін за розірваним договором в силу ст. 653 ЦК України припиняються.

За умовами п. 11.3. Договору при достроковому розірванні Договору субпідрядник протягом 15-ти днів з дати його розірвання передає будівельний майданчик та незавершені роботи генпідряднику, який оплачує субпідряднику вартість фактично виконаних та прийнятих генпідрядником належним чином робіт.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем будь-яких робіт за Договором, укладеним із позивачем, а посилання у листі відповідача від 25.02.2021 на те, що були проведені підготовчі роботи не підтверджені жодними доказами. При цьому, суд також враховує, що Договором не передбачено обов`язку позивача здійснити передоплату на бронювання часу компанії-партнера, яка мала залучатись відповідачем до виконання Договору, як і не передбачено умов, за яких у разі відмови позивача від договору така передоплата не повертається. Більше того, в матеріалах справи взагалі відсутнє будь-яке підтвердження того, що відповідачем була залучена компанія-партнер до виконання робіт за Договором.

Враховуючи зазначене та умови пунктів 2.2., 6.1.1. Договору, оскільки Договір між сторонами припинено, а матеріалами справи підтверджено перерахування позивачем на користь відповідача коштів передоплати у розмірі 86 400,00 євро, однак не підтверджено виконання відповідачем робіт на вказану суму коштів, вони мають бути повернуті позивачу.

Таким чином, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача коштів у вказаному вище розмірі, а тому така вимога судом задовольняється.

Крім того, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6 497,75 євро за період прострочення з 27.02.2021 по 30.08.2023.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Так, з урахуванням вимоги позивача від 19.02.2021 про повернення сплаченого авансу, яка надіслана електронною поштою відповідачу та отримана останнім, враховуючи відсутність заперечень відповідача під час розгляду даної справи щодо отримання такої вимоги, останній мав виконати таку вимогу у строк до 26.02.2021, відповідно до положень п. 2.2. Договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові ВП ВС від 16.01.2019 у справі № 464/3790/16-ц (14-465цс18) зроблено висновок, що 3 % річних передбачені ст. 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому, при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 6 497,75 євро, наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Водночас, відповідач щодо здійсненого позивачем розрахунку 3% річних не заперечив, як і не спростував свого обов`язку сплатити на користь позивача вказані нарахування.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 01.06.2023 у справі № 914/596/22 наголошено на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Компанії «IBG Hydro Tech GmbH» (Німеччина, 63755, місто Альценау, Сіменсштрассе, 39 (Siemensstra?e 39 63755 Alzenau Deutschland); код: HRB 15787) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАТЕКО ЕНЕРГО МОНТАЖ» (пров. Тбіліський, буд. 4/10, офіс 308, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 39954243) заборгованості у розмірі 86 400,00 євро, 3% річних у розмірі 6 497,75 євро та судового збору у розмірі 55 064,21 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 01.07.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко