Рішення

від 07.06.2024 по справі 910/880/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.06.2024Справа № 910/880/24

За позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення груп"

про стягнення 217 338 405,72 грн.

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська"з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвуглезбагачення груп" про стягнення 217 338 405,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором поставки вугілля № 201230-КЛ від 30.12.2020.

Ухвалою суду від 19.02.2024 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 29.03.2024.

Ухвалою суду від 29.03.2024 відкладено підготовче засідання на 26.04.2024.

В підготовче засіданні 26.04.2024 представник позивач з?явився, надав усні пояснення.

В підготовче засіданні 26.04.2024 представник відповідача не з?явися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2024 закінчено підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 07.06.2024

В судове засідання 07.06.2024 представник позивача з`явився, надав суду усні пояснення у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 07.06.2024 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

В судовому засіданні 07.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між ДП «ВК «Краснолиманська», як постачальником та ТОВ «УВГЗ», як покупцем було укладено Договір поставки вугілля № 201230-КЛ від 30.12.2020 р.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов`язався поставити у власність відповідачу, а відповідач зобов`язався оплатити вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у Договорі умовах.

Відповідно до п. 2.5. Договору право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання Сторонами акту приймання-передачі вугілля згідно з умовами Договору.

Відповідно до п.8.3.4. Договору відповідач зобов`язався підписати і завірити печаткою отримані від позивача акти приймання-передачі вугілля у разі відсутності зауважень до їх змісту та повернути позивачу його примірник.

Позивач зазначив, що виконав взяті на себе зобов`язання та постави вугілля на загальну суму 145344139,04 грн. Проте Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та оплатив вартість поставленого товару частково, в зв`язку із чим утворилась заборгованість в розмірі 110344139,04 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами Актів приймання- передачі вугілля та Актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на вказаний в розділі 12 Договору рахунок ВП «Перспективний розвиток» ДР «ВК «Краснолиманська» протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідних Актів.

Відповідно до п. 8.3.1. Договору відповідач зобов`язався своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату вугілля на умовах Договору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статтей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позовні вимоги в частині основної заборгованості підлягають задоволенню в розмірі 110344139,04 грн.

Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача в зв`язку із порушенням зобов`язання 3% річних в розмірі 9331972,09 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44870020,84 грн., пеню в розмірі 52792273,75 грн.

Відповідно до п.9.14. Договору за порушення виконання грошового зобов`язання за Договором Постачальник має право стягнути з Покупця пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми, з якої допущено прострочення за кожний день прострочення.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 52 792 273,75 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов`язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача3% річних в

розмірі 9331972,09 грн. та інфляційних втрат в розмірі 44870020,84 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 126, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення Груп» (02094, м. Київ, пр. Гагаріна Юрія, буд. 14, офіс 32, ідентифікаційний код 43828521) на користь Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (85310, Донецька область, м. Покровськ, місто Родинське, вул. Перемоги, будинок 9, ідентифікаційний код 31599557) основну заборгованість в розмірі 110 344 139 (сто десять мільйонів триста сорок чотири тисячі сто тридцять дев`ять) грн. 04 коп., пеню в розмірі 52 792 273 (п`ятдесят два мільйони сімсот дев`яносто дві тисячі двісті сімдесят три) грн. 75 коп., 3% річних в розмірі 9331972 (дев`ять мільйони триста тридцять одна тисяча дев`ятсот сімдесят дві) грн. 09 коп., інфляційні втрати в розмірі 44870020 (сорок чотири мільйони вісімсот сімдесят тисяч двадцять) грн. 84 коп., судовий збір у розмірі 1045516 (один мільйон сорок п`ять тисяч п`ятсот шістнадцять) грн. 18 коп.

3. Видати наказ.

Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.06.2024.

Суддя В.І. Мельник