Рішення

від 24.06.2024 по справі 910/1429/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2024Справа № 910/1429/24Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент», м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Альянс України», м. Київ

про стягнення 4 662 694,97 грн,

Представники сторін:

від позивача: Горовенко Л.М.;

від відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Кривий Ріг Цемент» (далі - ПрАТ «КРЦ»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Альянс України» (далі - ТзОВ «Бетон Альянс України»/відповідач) про стягнення 4 662 694,97 грн, у тому числі: 2 433 532,76 грн - основного боргу, 1 518 270,90 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 335 320,76 грн - 10% річних від простроченої суми, нарахованих на підставі п. 5.2. договору, 100 596,24 грн - 3% річних та 274 974,31 грн - інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки цементу №163 від 21.07.2022.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 11.03.2024, а також витребував у відповідача - ТзОВ «Бетон Альянс України» та Головного управління ДПС у м. Києві у строк до 28.02.2024 інформацію щодо відображення ТзОВ «Бетон Альянс України» (ідентифікаційний код 44214325) у податковій звітності господарської операції із купівлі цементу, зазначеної у податковій накладній №457 від 31.08.2022, та щодо оформлення податкового кредиту за вказаною господарською операцією.

29.02.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів зв`язку.

29.02.2024 до канцелярії суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла відповідь на запит суду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.03.2024 відклав підготовче засідання на 15.04.2024 та повторно витребував у відповідача - ТзОВ «Бетон Альянс України» інформацію щодо відображення ТзОВ «Бетон Альянс України» (ідентифікаційний код 44214325) у податковій звітності господарської операції із купівлі цементу, зазначеної у податковій накладній №457 від 31.08.2022, та щодо оформлення податкового кредиту за вказаною господарською операцією.

26.03.2024 до канцелярії суду позивачем подано клопотання про витребування доказів.

05.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів зв`язку.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 15.04.2024 відклав підготовче засідання на 20.05.2024 та витребував у Головного управління ДПС у м. Києві інформацію про включення/невключення ТзОВ «Бетон Альянс України» (ідентифікаційний код 44214325, індивідуальний податковий номер 442143226501) в таблицю 2.1 Додатку №1 до податкової декларації з податку на додану вартість дані про постачальника, індивідуальний податковий номер 002929204055, обсяг постачання в сумі 2 027 943,97 грн та загальну суму податку на додану вартість 405 588,79 грн (відповідно до податкової накладної №457 від 31.08.2022), складеної Приватним акціонерним товариством «Кривий Ріг Цемент».

29.04.2024 до канцелярії суду від Головного управління ДПС у м. Києві надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду.

13.05.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів зв`язку.

16.05.2024 до канцелярії суду відповідачем подано клопотання про перенесення судового засідання, призначеного на 20.05.2024.

20.05.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2024.

24.06.2024 у судове засідання з`явився в режимі відеоконференції представник ПрАТ «КРЦ» та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник ТзОВ «Бетон Альянс України» у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2022 між Приватним акціонерним товариством «Кривий Ріг Цемент» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Альянс України» (далі - покупець) укладено договір поставки цементу №163, відповідно до якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві на умовах цього договору, а покупець зобов`язався своєчасно оплатити та прийняти цемент в асортименті, за цінами та на умовах, передбачених у додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору, який надалі іменується товар.

Згідно із п. 2.1. договору в редакції додаткової угоди №1 на кожне відвантаження покупець направляє постачальнику заявку на відвантаження, яка оформлена за формою, розміщеною на сайті постачальника за наступною адресою: http://www.krcement.com/cement/products. Товар поставляється покупцеві партіями після узгодження постачальником заявки покупця на відвантаження, якщо інше не передбачене в додатках.

У відповідності до п. 2.5. договору на кожну партію товару постачальник надає покупцю наступні документи: видаткова накладна - 2 екземпляри, рахунок-фактура, паспорт якості - за вимогою покупця. Покупець зобов`язаний один екземпляр оформленої видаткової накладної повернути постачальнику. Податкова накладна має бути оформлена постачальником у відповідності до вимог та в порядку, передбачених чинним законодавством України. У разі постачання товару, який має ритмічний характер (два та більше разів на місяць) складається зведена податкова накладна.

Пунктом 4.3. договору в редакції додаткової угоди №1 передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом 21 днів з дати поставки товару. Але незалежно від строку оплати покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити умови оплати з відстрочки платежу на попередню оплату шляхом направлення письмового повідомлення за 20 днів до дати введення змін.

Відповідно до п. 5.2. договору в редакції додаткової угоди №1, в разі несвоєчасного внесення покупцем належної плати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через 6 (шість) місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2022 (п. 9.1. договору).

22.07.2022 відповідачем надано позивачу заявку № 1 на відвантаження 331,28 тон цементу марки ПЦ ІІ/А-Ш-500 навал та заявку № 2 на відвантаження 498,04 тон цементу марки ШПЦ ІІІ/А-400 навал.

16.08.2022 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 2 433 532,76 грн згідно видаткових накладних №13474 від 16.08.2022 на суму 1 378 074,68 грн, №13475 від 16.08.2022 на суму 959 973,66 грн та №13476 від 16.08.2022 на суму 95 484,42 грн.

31.08.2022 позивачем сформовано зведену податкову накладну №457, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №1 від 09.09.2022.

Крім того, з листа Головного управління ДПС у м. Києві за вих. №11489/5/26-15-04-03-04 від 26.04.2024 вбачається, що станом на 23.04.2024 ТзОВ «Бетон Альянс України» в податковій звітності з податку на додану вартість додатку 1 за серпень 2022 року відображено операції по контрагенту ПАТ «Кривий Ріг Цемент» - обсяг постачання (без ПДВ) 2 027 943,97 грн, суму ПДВ (за основною ставкою) 405 588,79 грн.

15.01.2024 позивач надіслав на адресу відповідача для підпису видаткові накладні №13474 від 16.08.2022 на суму 1 378 074,68 грн, №13475 від 16.08.2022 на суму 959 973,66 грн та №13476 від 16.08.2022 на суму 95 484,42 грн, а також рахунки на оплату №10775, №10774 та №10773 від 16.08.2022.

Проте, відповідач підписані видаткові накладні позивачу не повернув, рахунки не оплатив.

Отже, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 2 433 532,76 грн.

За таких обставин, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки цементу №163 від 21.07.2022 щодо своєчасної та повної оплати за поставлений товар, ПАТ «Кривий Ріг Цемент» просить суд стягнути із ТзОВ «Бетон Альянс України» борг у сумі 2 433 532,76 грн, пеню у розмірі 1 518 270,90 грн, 10% річних від простроченої суми, передбачених п. 5.2. договору у розмірі 335 320,76 грн, 3% річних у розмірі 100 596,24 грн та інфляційні втрати у сумі 274 974,31 грн, нараховані за період з 07.09.2022 по 22.01.2024.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до положень ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Отже, судом вище встановлено, що 21.07.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки цементу №163, відповідно до якого та на підставі заявок відповідача, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2 433 532,76 грн, що підтверджується видатковими накладними №13474, №13475, №13476 від 16.08.2022 та податковою накладною №457 від 31.08.2022.

Також, судом встановлено, що відповідач у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2022 року відобразив операції по контрагенту ПАТ «Кривий Ріг Цемент» - обсяг постачання (без ПДВ) 2 027 943,97 грн, суму ПДВ (за основною ставкою) 405 588,79 грн, що разом складає 2 433 532,76 грн, проте, за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Бетон Альянс України» перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 2 433 532,76 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, пунктом 4.3. договору в редакції додаткової угоди №1 передбачено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника протягом 21 днів з дати поставки товару. Але незалежно від строку оплати покупець повинен повністю сплатити поставлений товар до закінчення строку дії договору. Датою платежу є дата зарахування коштів на рахунок постачальника. Постачальник має право в односторонньому порядку змінити умови оплати з відстрочки платежу на попередню оплату шляхом направлення письмового повідомлення за 20 днів до дати введення змін.

Отже, кінцевим строком оплати за товар поставлений згідно із видатковими накладними №13474, №13475, №13476 від 16.08.2022 є 07.09.2022, проте відповідач за поставлений товар не розрахувався, при цьому, на підтвердження зворотнього не надав суду будь-яких інших доказів.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що ТзОВ «Бетон Альянс України» порушило умови договору поставки цементу №163 від 21.07.2022, а також положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2 433 532,76 грн.

Крім того, ПАТ «Кривий Ріг Цемент» просить суд стягнути із відповідача, пеню у розмірі 1 518 270,90 грн, 10% річних, передбачених п. 5.2. договору у розмірі 335 320,76 грн, 3% річних у сумі 100 596,24 грн та інфляційні втрати у розмірі 274 974,31 грн, нараховані на суму боргу за період з 07.09.2022 по 22.01.2024

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, відповідно до п. 5.2. договору в редакції додаткової угоди №1, в разі несвоєчасного внесення покупцем належної плати, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також 10% річних від простроченої суми. Нарахування пені за цим договором не припиняється через 6 (шість) місяців з дня, коли відповідне зобов`язання має бути виконане. Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України сторони погодили, що для вимог про стягнення пені за цим договором встановлюється строк позовної давності 3 роки.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом із тим, з наведеного вище пункту 5.2. договору слідує, що у разі прострочення виконання відповідачем свого зобов`язання зі своєчасної оплати за поставлений товар, сторони погодили нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та інший розмір процентів річних, ніж передбачений ст. 625 ЦК України.

За вказаних обставин, суд вважає необґрунтованим нарахування позивачем одночасно 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України та 10% річних, погоджених сторонами у договорі за прострочення одного грошового зобов`язання, що має наслідком відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення 3% річних.

Отже, суд перевірив надані позивачем розрахунки пені, 10% річних, передбачених п. 5.2. договору та інфляційних втрат, і встановив, що при обчисленні інфляційних втрат позивачем допущено арифметичну помилку, проте заявлений їх розмір не перевищує розміру обчисленого судом, що має наслідком задоволення цих вимог.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Альянс України» (01013, місто Київ, вулиця Баренбойма, будинок 8-Р; ідентифікаційний код 44214325) на користь Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» (49044, місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15А; ідентифікаційний код 00292923) 2 433 532 (два мільйони чотириста тридцять три тисячі п`ятсот тридцять дві) грн 76 коп. - основного боргу, 1 518 270 (один мільйон п`ятсот вісімнадцять тисяч двісті сімдесят) грн 90 коп. - пені, 335 320 (триста тридцять п`ять тисяч триста двадцять) грн 76 коп. - 10% річних, 274 974 (двісті сімдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) грн 31 коп. - інфляційних втрат та 68 431 (шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять одну) грн 47 коп. - судового збору.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 01.07.2024.

Суддя В.В. Бондарчук