Рішення

від 02.05.2024 по справі 911/228/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2024 р. м. Київ Справа № 911/228/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Поділля-Агропродукт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020»

прo зобов`язання вчинити дії та стягнення 486 750,00 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

При секретарі судового засіданні Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Оніщук В.В.

відповідача: не з`явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Поділля-Агропродукт» (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» (надалі відповідач) прo зобов`язання вчинити дії та стягнення 486 750,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.02.2024 року відкрито провадження у справі № 911/228/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.03.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.03.2024 року підготовче засідання у справі № 911/228/24 перенесено на 04.04.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 16.04.2024 року.

У підготовчому засіданні 16.04.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 16.04.2024 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 02.05.2024 року.

В судовому засіданні 02.05.2024 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 02.05.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО ЕОЛД 2020» (відповідач), в якості Постачальника, та Приватною виробничо-комерційною фірмою «Поділля-Агропродукт» (позивач), в якості Покупця, 25.03.2022 року було укладено Договір поставки за № 250322-АП (далі - Договір).

За умовами Договору відповідач зобов`язувався передати у власність позивача товар, а останній прийняти і оплатити товар, на умовах, викладених у Договорі.

Кількість, ціна і комплектність, умови поставки товару визначені в видаткових накладних, які є невід`ємною його частиною. Якість товару повинна відповідати умовам Договору, а також вимогам, які пред`являються до такого типу товару відповідними нормативними документами (в т.ч. ДБН, ДСТУ, СНІП, тощо). Якість товару мала бути підтверджена сертифікатами та/або іншими документами, які необхідні для товару певного виду та складання яких є обов`язковим згідно чинного законодавства України. Відповідач зобов`язався надати гарантію на товар та прийняти гарантійні зобов`язання з моменту підписання видаткової накладної.

Відповідно до умов Договору сторони узгодили поставку позивачу люцерни посівної (далі - Товар) у кількості 2,95 тон за ціною з ПДВ 165 000,00 грн. за тону. Загальна вартість Товару, який зобов`язався відповідач поставити позивачу, склала суму всього 486 750,00 грн.

В підтвердження якості Товару відповідачем засобами електронного зв`язку надано позивачу протокол випробувань проби насіння від 24.01.2022 року за № 000023, за змістом якого підтверджено відповідність обумовленого на придбання за Договором Товару за якісними показниками, які мали відповідати вимогам ДСТУ 2240-93.

У подальшому, на виконання умов Договору, згідно з виставленим відповідачем рахунком від 25.03.2022 року № А13, відповідно до платіжного доручення від 28.03.2022 року № 170, позивачем здійснено попередню оплату та, на підставі видаткової накладної від 28.03.2022року за № А12, прийнято від відповідача обумовлений за Договором Товар, а саме: люцерну у кількості 2,95 т на загальну суму з ПДВ у розмірі 486 750,00 грн.

У подальшому, на адресу позивача відповідачем було скеровано, датований 13.04.2022 року Акт про встановлення/визнання факту невідповідності Товару.

За змістом вказаного Акту відповідачем проінформовано позивача, що відповідно до проведених лабораторних досліджень поставленого Товару відповідачем було виявлено факт його невідповідності якісним показникам, гарантованим та декларованим ним.

Зокрема, поставлена партія Товару у кількості 2,95 т за місцем постачання в с.Закриниччя Хмельницького (Красилівського) району Хмельницької області, містила карантинні бур`яни у кількості, що не допускається згідно з вимогами норм ДСТУ 2240-93. Відповідачем повідомлено про невідповідність вимогам ДСТУ 2240-93 посівних якостей відібраних зразків, а саме: під час випробування було виявлено схожість на значно нижчому рівні, ніж встановлено нормами ДСТУ 2240-93 (протокол випробувань).

Також, за змістом вказаного акту, окрім визнання та підтвердження факту невідповідності якості поставленого позивачу Товару, відповідачем запропонована умова повернення грошових коштів позивачу, а саме: впродовж 3 робочих днів після повернення коштів постачальником відповідача на його банківський рахунок.

У вказаному акті зазначено, що згідно з протоколом випробувань № 0661-22/159790 від 01.04.2022 року вказаний Товар (люцерна) не відповідає якості, так як згідно з проведеними лабораторними дослідженнями виявлено вміст карантинних бур`янів в кількості 9250 шт., що взагалі не допускаються згідно з нормами ДСТУ 2240-93, а також згідно з протоколом випробувань № 0633-22/159727 від 11.04.2022 року посівні якості також не відповідають нормам ДСТУ 2240-93, а саме під час випробування було виявлено схожість - 22% (згідно ДСТУ 2240-93 - мінімум 75%).

За змістом вказаних протоколів встановлено невідповідність якісних показників поставленого відповідачем Товару - показникам за нормами ДСТУ 2240-93, які гарантував відповідач.

За положенням п. 2.9, 2.10 Договору позивач має право повернути відповідачу неякісний Товар та, серед іншого, вимагати повернення коштів. Повернення неякісного Товару повинно відбуватися на складі відповідача.

Згідно з п. 2.11 Договору рекламації щодо неякісного Товару можуть бути заявлені Покупцем протягом 1 місяця.

На виконання, визначених за вказаними положеннями Договору умов, в межах визначеного п. 2.11 строку, позивачем засобами поштового зв`язку на юридичну адресу відповідача направлено рекламацію щодо неякісного товару (претензію щодо повернення грошових коштів) від 27.04.2022 № 08.

За змістом рекламації позивач проінформував відповідача про намір повернути неякісний Товар (люцерну в кількості 2,95 т, на загальну суму з ПДВ у розмірі 486 750,00 грн.), як обумовлено Договором, та просив відповідача особисто визначитись із часом (календарною датою і годиною доби) та місцем (фактичною поштовою адресою складу) для прийняття відповідачем (уповноваженими представниками) неякісного Товару.

Про визначені відповідачем час та місце повернення Товару, позивач просив повідомити заздалегідь: не пізніше, ніж за добу (попередньою календарною датою) до визначеної дати, для можливості забезпечити своєчасну доставку неякісного Товару до складу відповідача, зобов`язувався та гарантував забезпечити повернення Товару саме у визначені відповідачем час та в місці. Просив відповідача повернути безготівковим шляхом грошові кошти на загальну суму з ПДВ у сумі 486 750,00 грн., які були сплачені позивачем відповідачу за Товар, що не відповідав якісним показникам.

Незважаючи, на визначені за Договором зобов`язання, відповідачем жодної відповіді на адресу позивача скеровано не було, що перешкодило позивачу можливості повернути неякісний товар та отримати передплачені суми.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з позовом , в якому просить зобов`язати відповідача отримати у Приватної виробничо-комерційної фірми «Поділля-Агропродукт» неякісний Товар, поставлений за Договором поставки від 25.03.2022 року № 250322-АП а саме: люцерну в кількості 2,95 т, на загальну суму з ПДВ у розмірі 486 750,00 грн. та стягнути з відповідача 486 750,00 грн. коштів, сплачених в оплату Товару, який виявився неякісний і підлягає поверненню постачальнику.

В ході розгляду спору відповідач в судові засідання не з`являвся, відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Вимоги щодо якості товару врегульовані ст. 673 Цивільного кодексу України, якою визначено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно зі ст. 674 Цивільного кодексу України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Згідно зі ст. 676 Цивільного кодексу України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Гарантійний строк, встановлений договором купівлі-продажу, продовжується на час, протягом якого покупець не міг використовувати товар у зв`язку з обставинами, що залежать від продавця, до усунення їх продавцем.

Гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися у зв`язку з виявленими в ньому недоліками, за умови повідомлення про це продавця в порядку, встановленому статтею 688 цього Кодексу.

Гарантійний строк на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному строку на основний виріб і починає спливати одночасно з ним.

У разі заміни товару (комплектуючого виробу) неналежної якості на товар (комплектуючий виріб), що відповідає умовам договору купівлі-продажу, гарантійний строк на нього починає спливати з моменту заміни.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки передання товару неналежної якості. Зокрема, передбачено що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Згідно зі ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Також, як визначено ст. 681-1 Цивільного кодексу України, у разі якщо виготовлювач товару відповідно до закону відкликає його у покупця, покупець має право вимагати від продавця або виготовлювача за своїм вибором:

1) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

2) повернення сплаченої за товар грошової суми;

3) заміни товару на такий самий товар або на аналогічний товар з числа наявних у продавця (виготовлювача).

Сплачена за товар грошова сума, що підлягає поверненню покупцеві у разі відкликання товару, визначається виходячи з ціни такого товару на час відкликання, а в разі зниження ціни - виходячи з ціни товару на час його придбання покупцем.

Виготовлювач повертає покупцеві грошову суму, сплачену ним за товар, у момент фактичного повернення покупцем такого товару виготовлювачу чи іншій особі, уповноваженій виготовлювачем, або в інший строк за домовленістю з покупцем.

До відносин, пов`язаних з правовими наслідками відкликання товару у покупця, не врегульованих цією статтею, застосовуються положення цього параграфа та законодавства про захист прав споживачів.

В ході розгляду спору встановлено факт поставки відповідачем на користь позивача неякісного товару, що виявилось після його оплати та поставки. В тому числі, про факт неналежної якості товару повідомлено самим відповідачем.

З огляду на наведене, враховуючи що якість товару перешкоджає його належному використанню, у позивача на підставі ч.2 ст. 678 Цивільного кодексу України виникло право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Як вбачається із викладених у позові обставин, позивач просив відповідача повернути сплачені за неякісний товар суми та забрати неякісний товар. Відповідні вимоги є правомірними з огляду на норми ст. ст. 678, 681-1 Цивільного кодексу України, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв`язку з наведеним, вимоги позивача про зобов`язання відповідача вчинити дії, необхідні для отримання (забирання) у позивача неякісного Товару, поставленого за Договором поставки від 25.03.2022 року № 250322-АП а саме: люцерни в кількості 2,95 т, на загальну суму з ПДВ у розмірі 486 750,00 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача 486 750,00 грн. коштів, сплачених в оплату Товару, який виявився неякісний і підлягає поверненню постачальнику, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 7 301,25 грн. за вимогу майнового характеру та 3 028,00 грн. за вимогу немайнового характеру, що всього складає 10 329,25 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватної виробничо-комерційної фірми «Поділля-Агропродукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Голд 2020» прo зобов`язання вчинити дії та стягнення 486 750,00 грн. задовольнити в повному обсязі.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО ГОЛД 2020» (вул. Привокзальна, буд. 10, оф. 24, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09107, код ЄДРПОУ 43062395) вчинити дії, необхідні для отримання (забирання) у Приватної виробничо-комерційної фірми «Поділля-Агропродукт» (31002, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, вул. Грушевського, 148, код ЄДРПОУ 30528422) неякісного Товару, поставленого за Договором поставки від 25.03.2022 року № 250322-АП а саме: люцерни в кількості 2,95 т, на загальну суму з ПДВ у розмірі 486 750,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО ГОЛД 2020» (вул. Привокзальна, буд. 10, оф. 24, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, 09107, код ЄДРПОУ 43062395) на користь Приватної виробничо-комерційної фірми «Поділля-Агропродукт» (31002, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, вул. Грушевського, 148, код ЄДРПОУ 30528422) 486 750,00 грн. сплачених коштів за неякісний товар та 10 329,25 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик

повний текст рішення складено 28.06.2024 року