Рішення

від 08.04.2024 по справі 911/1791/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Справа № 911/1791/22

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за участю секретаря судового засідання Рженецької М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни

до Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова"

про стягнення 55 298,53 гривень

за участю представників позивача: Костюченко Н.М. (особисто), Книшов І.Г.(ордер серії АА № 1231358 від 15.11.2022)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни (далі - ФОП Костюченко Н.М./позивачка) до Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" (далі - відповідач) про стягнення 55 298,53 гривень, з яких: 50000,00 грн заборгованості за надані послуги, 4 673,88 грн інфляційних втрат, 624,65 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.10.2022 у справі №911/1791/22 позовну заяву ФОП Костюченко Н.М. залишено без руху, виявлені недоліки постановлено усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали.

18.10.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивачки надійшли письмові пояснення з метою усунення недоліків, а також додані до вказаних пояснень документи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.10.2023 у справі №911/1791/22 прийнято позовну заяву ФОП Костюченко Н.М. до розгляду та відкрито провадження у справі, а також постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, встановлено сторонам строки для реалізації ними процесуальних прав.

18.11.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" надійшов відзив на позов, згідно якого відповідач, зокрема, просив продовжити строк на подання таких заперечень.

27.12.2022 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Костюченко Н.М. надійшла відповідь на відзив, згідно якої позивачка, зокрема, просила продовжити строк на подання такої відповіді і доданих до неї доказів.

12.01.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" надійшли заперечення на викладені позивачкою у відповіді на відзив доводи.

03.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Костюченко Н.М. надійшли письмові пояснення у відповідь на вказані заперечення відповідача.

08.02.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" надійшли пояснення, згідно яких відповідач не погодився із доводами позивачки по суті спору.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2023 у справі №911/1791/22:

- відмовлено у задоволенні клопотання Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" про продовження строку на подання відзиву;

- відмовлено у задоволенні клопотання ФОП Костюченко Н.М. про продовження строку для подання відповіді на відзив і додаткових доказів;

- постановлено перейти до розгляду справи №911/1791/22 за правилами загального позовного провадження з призначенням цієї справи до розгляду у підготовчому засіданні 20.03.2023;

- встановлено сторонам строк до 20.03.2023 для подання додаткових доказів по справі і заяв та клопотань, які відповідно до ст. 182 ГПК України мають бути вирішені у підготовчому засіданні (за наявності).

Водночас згідно змісту мотивувальної частини вказаної ухвали суд дійшов висновку про прийняття до розгляду як поданого відповідачем без пропуску процесуального строку відзиву на позов, так і поданих позивачкою відповіді на відзив разом з доданими до такої відповіді доказами.

Господарський суд Київської області ухвалою від 20.03.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 20.03.2023 у справі № 911/1791/22, відклав підготовче засідання на 03.04.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 03.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 03.04.2023 у справі №911/1791/22, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.04.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 11.04.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 11.04.2023 у справі №911/1791/22, оголосив перерву в судовому засіданні до 02.05.2023.

Також у засіданні 11.04.2023 судом поставлено перед сторонами питання щодо правового обґрунтування спірних у даній справі правовідносин та відповідної правової конструкції, зокрема можливості невиконання договірного обов`язку однією зі сторін та умов/підстав для цього.

02.05.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від ФОП Костюченко Н.М. разом з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.04.2024 стосовно відповідача надійшли письмові пояснення в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України, зокрема щодо поставленого судом у засіданні 11.04.2023 питання.

Мотивуючи ж строки подання витягу, позивач зауважила про неможливість його подання на спростування наведеної у засіданні 11.04.2024 представником відповідача недостовірної інформації про забезпечення підприємства дійсним сертифікатом КЕП в квітні 2022 року раніше, аніж власне таку інформацію повідомлено вперше 11.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2023 у справі №911/1719/23 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження та здійснювати подальший розгляд справи у підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.05.2023 зупинено провадження у справі №911/1791/22 за позовом Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни до Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" про стягнення 55 298,53 гривень до закінчення перегляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/5352/21.

Стосовно ж поданих позивачкою пояснень та доданого до них витягу з ЄДР слід зазначити таке.

Приписами ч.ч. 2, 3, 5 ст. 161 ГПК України передбачено, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Водночас частиною 8 статті 80 ГПК України унормовано, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Керуючись вказаними нормами, враховуючи пояснення позивачки щодо підстав подання доказу до суду не разом із позовною заявою, а після вказаних відповідачем доводів, недостовірних на думку позивачки, а також повернення до стадії підготовчого провадження, з метою повного та всебічного вирішення спору у цій справі, суд дійшов висновку про прийняття поданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.04.2024.

Висновуючи вказане, судом враховано, що наведені процесуальні приписи не передбачають необхідності окремого заявлення клопотання про поновлення строків для подання доказів, а достатньою підставою для їх прийняття судом є наведення причин неможливості подання у строк та надіслання іншому учаснику, у разі відсутності у нього цих доказів.

Водночас суд зауважує, що поважність причин подання доказів не у строк оцінюється за внутрішнім переконанням під час вчинення відповідної процесуальної дії з прийняття доказу, тоді як наявність саме об`єктивних причин пропуску строку для подання доказів не є кваліфікуючою при реалізації судом дискреційних повноважень щодо прийняття доказів.

До того ж судом враховано, що:

- при здійсненні провадження у справі суд повинен застосовувати принципи пропорційності (врахування конкретних обставин справи), справедливості, добросовісності та розумності, зокрема слід враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури;

- згідно однієї з аксіом судочинства: "у всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права";

- необхідність подання нових доказів може бути викликана в учасника справи поведінкою іншої сторони та його доводами, які можуть бути спростовані певними засобами доказування, необхідність у яких станом на момент відкриття провадження у справі не існувала.

Вказане узгоджується з приписами пунктів 1-2 частини 1 ст. 237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд вирішує питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.01.2024 у справі №911/1737/23 поновлено провадження та призначено підготовче засідання на 30.01.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.01.2024 у справі №911/1737/23 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 27.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.02.2024 у цій справі оголошено перерву у судовому засіданні до 19.03.2024 о 16:30.

19.03.2024 у місті Києві з 16:07 до 16:53 оголошено сигнал повітряної тривоги у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу міста, а тому засідання з розгляду вказаної справи не відбулось, оскільки згідно розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 «Про порядок дій при оголошення повітряної тривоги» з урахуванням Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», зі змінами та доповненнями, ст. 30 Кодексу цивільного захисту України, керуючись ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів та працівників апарату суду передбачено, зокрема, що у разі оголошення сигналу «повітряна тривога» судді та працівники апарату суду негайно мають залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

З огляду на вказане ухвалою від 19.03.2024 у справі №911/1791/22 Господарський суд Київської області призначив судове засідання на 08.04.2024.

У судовому засіданні 08.04.2024, закінчивши з`ясування обставин та перевірку їх доказами, суд оголосив про перехід до судових дебатів, по завершенні яких вийшов до нарадчої кімнати. Після виходу з нарадчої кімнати суд

ВСТАНОВИВ:

28.12.2019 між Підприємством об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" як замовником та ФОП Костюченко Н.М. як виконавцем укладено договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку №2812-1 (далі - договір №2812-1), відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого: цим договором регулюються цивільно-правові відносини, в межах яких замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов`язання з надання послуг з ведення бухгалтерського обліку в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим договором; детальний перелік послуг, що надаються за цим договором, визначений сторонами у пункті 2.1., що є невід`ємною частиною цього договору.

Надалі 31.12.2021 між сторонами до вказаного договору №2812-1 укладено додаткову угоду №2 (далі - додаткова угода №2), якою змінено умови договору щодо строку надання послуг, їх вартості та строку дії договору.

Копії вказаних договору №2812-1 та додаткової угоди №2 наявні в матеріалах справи.

Так, пунктами 1.3., 3.1., 4.2., 6.1. та 7.1. договору №2812-1, з урахуванням додаткової угоди №2, сторони погодили, відповідно, що:

- послуги за цим договором надаються протягом наступного терміну: з 01.01.2022 по 30.04.2022;

- вартість послуг виконавця становить 25 000,00 грн за місяць;

- термін оплати: не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним;

- здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами з періодичністю в один місяць за актом здачі-приймання.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 30.04.2022.

Мотивуючи звернення до суду із позовом у цій справі, позивачка зазначила про належне виконання власних договірних обов`язків та надання відповідачу обумовлених п. 2.1. договору №2812-1 послуг, тоді як відповідач ухилився від виконання своїх грошових зобов`язань з оплати послуг за березень, квітень 2022 року.

Водночас, за доводами позивачки, такі зобов`язання відповідач мав виконати не пізніше 5-го числа, наступного за звітним шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивачки без виставлення рахунку-фактури.

Як зауважила ФОП Костюченко Н.М. у відповідь на надіслану претензію вих. №28/06-22-1 від 28.06.2022 разом з актами здачі-приймання наданих послуг листом, який позивачка отримала 18.07.2022, відповідач відмовився сплатити заборгованість та підписані акти здачі-приймання наданих послуг не повернув.

До позовної заяви додано копії: претензії вих. №28/06-22-1 від 28.06.2022, опису вкладення у цінний лист та квитанції з фіскальним чеком АТ «Укрпошта» за №0101910669835 від 28.06.2022, а також відповіді на претензію від 11.07.2022.

З огляду на вказане, за доводами позивачки, станом на 19.09.2022 заборгованість замовника за надані послуги становить 50 000,00 грн - по 25 000,00 грн за березень та травень 2022 року.

Усуваючи недоліки позовної заяви, додатково до викладених у позові обставин позивачка зазначила, що фактично нею було надано такі послуги:

- розраховано та складено звіт в ГО ТСО України за 1 квартал 2022 року (фінансовий звіт за формою №1-м та звіт про фінансові результати за формою №2-м);

- здійснено перевірку заповнення журналів реєстрації господарських операцій по підрозділам (інженерно-авіаційна служба, льотна служба, літакова ланка, планерна ланка, парашутна ланка, підрозділ сторожової охорони, підрозділ матеріально-технічного забезпечення), на предмет ідентичності дублюючих записів в журналах реєстрації господарських операцій;

- сформовано банківську виписку по поточних рахунках;

- складено таблицю надходження оплат за послуги та передано керівнику;

- здійснено перевірку своєчасності сплати орендарями орендної плати (таблицю з даними надано керівнику);

- внесено дані в розрахунок пені за несвоєчасну оплату за оренду приміщень та майданчиків;

- оброблено рапорти начальників структурних підрозділів;

- складено табелі обліку робочого часу працівників підприємства (20 працівників станом на 01.03.2022, з яких четверо мобілізовані);

- створено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску;

- внесено дані обліку робочого часу працівників у відомості нарахування заробітної плати;

- зроблено нарахування єдиного соціального внеску та утримання військового податку, податку на доходи фізичних осіб;

- надано керівнику інформацію про граничний термін сплати зворотної фінансової допомоги від ГО ТСО України;

- в рамках 47 договорів про оренду нерухомого майна, по яким відповідач є орендодавцем, складено в програмі 1С рахунки-фактури за надані послуги оренди, компенсації комунальних послуг та базування повітряних суден;

- сформовано по кожному з договорів акти надання послуг оренди, компенсації комунальних послуг та базування повітряних суден;

- роздруковано власними силами та власноруч передано на пост сторожової охорони в межах контрольованої зони підприємства рахунки та акти;

- на підставі банківських виписок та платіжних доручень внесено дані в програму 1С;

- створено оборотно-сальдові відомості по розрахунках з замовниками та постачальниками (відомості передано керівнику підприємства для ознайомлення);

- створено головну книгу на підставі оборотно-сальдових відомостей підприємства відповідно плану рахунків згідно стандартів бухгалтерського обліку;

- надано роз`яснення мобілізованим працівникам щодо нарахування виплати у вигляді середнього заробітку найманим працівникам, призваним під час мобілізації на військову службу до ЗСУ;

- надано роз`яснення керівнику підприємства стосовно положень Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022, статті 10 та статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Доказів же на підтвердження відповідних обставин, за доводами позивачки, вона надати суду не може, оскільки вони знаходяться у розпорядженні відповідача з огляду на передання йому усієї документації згідно акта прийому-передачі документів від 18.05.2022.

Копію вказаного акта додано до заяви про усунення недоліків, як і додано до цієї заяви копії актів здачі-здачі приймання наданих послуг в березні-квітні 2022 року, які, за доводами позивачки, надавались відповідачу, у тому числі і з претензією.

З огляду на вказане ФОП Костюченко Н.М. просить суд стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова", зокрема, 50000,00 грн заборгованості за надані послуги.

Не погодившись із вказаними вище доводами та вимогами позивача, відповідач зазначив, що з 24.02.2022 будь-яку діяльність відповідача, зокрема і господарську повністю зупинено, співробітники на роботу не ходили, територію підприємства активно використовували для захисту від агресії зі сторони російської федерації, а директора мобілізовано до лав Збройних Сил України.

В розрізі наведеного відповідач зауважив, що 04.04.2022 рішенням засновника підприємства виконуючим обов`язки керівника призначено ОСОБА_1 , який після здійснення реєстрації змін до відомостей в ЄДР в травні 2022 року приступив до виконання відповідних обов`язків, за результатами чого та аналізу господарської діяльності підприємства встановлено, що бухгалтерський облік не вівся, податкова звітність не складалась і не подавалась ані в спірний період, ані з 01.01.2020 по 31.12.2020.

Ураховуючи наведене, за доводами відповідача, ним відшукано контакти позивачки та призначено їй зустріч, за результатами якої остання пред`явила вимоги про оплату їй послуг за березень, квітень 2022 року, на що відповідач, у тому числі і у відповіді на претензію вимагав надати докази вчинення дій із надання таких послуг відповідно до умов договору.

Оскільки позивачка так і не надала доказів виконання нею дій з ведення бухгалтерського обліку, відповідач вважає, що такі послуги, власне, і не надавались, а тому відсутні підстави для їх оплати.

До того ж відповідач зауважив, що з травня 2022 року ним здійснено заходи з відновлення бухгалтерського обліку, складання звітності за лютий, березень, квітень 2022 року, відтак останню подано до контролюючих органів самостійно відповідачем влітку 2022 року, зокрема: 06.07.2022 подано декларації з ПДВ за лютий-квітень 2022 року; 14.06.2022 подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2021 рік; 30.06.2022 подано об`єднану звітність ПДФО та ЄСВ за І кв. 2022 року.

В підтвердження наведених обставин до відзиву на позов додано копії вказаних декларацій та звітності з квитанціями про їх подання до Державної податкової служби, а також копію фінансового звіту суб`єкта малого підприємства 31.12.2020.

Вказане, на переконання відповідача, свідчить про те, що податкова звітність за спірні місяці позивачкою не складалась та не подавалась, як наслідок послуг за договором надано не було.

Додатковим підтвердження зазначеного, за доводами відповідача, є те, що позивачка у порушення п. 5.1. договору не інформувала відповідача про виконані роботи, оскільки доказів на підтвердження такого інформування також не надано, тоді як наведений позивачкою перелік послуг є таким, що не можливо ані підтвердити, ані спростувати.

Також відповідач зазначив, що наданий позивачкою акт прийому-передачі документів від 18.05.2022 не містить будь-яких позицій, що могли б підтвердити надання послуг з 01.03.2022 по 30.04.2022, зокрема такі документи стосуються попередніх періодів (не пізніше 2021 року), а копію банківської виписки сформовано позивачкою на вимогу відповідача в день передачі таких документів.

Крім того відповідач звернув увагу на те, що йому стало відомо про обставини укладення між сторонами 31.12.2021 договору №3112-1 про надання послуг з діловодства за період з 01.01.2022 по 30.04.2022, спір стосовно чого розглядається судом у справі №911/1790/22.

З огляду на вказане, зокрема на недоведеність позивачкою обставин надання послуг Підприємство об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Згідно відповіді на відзив ФОП Костюченко Н.М. не погодилась із вказаними вище доводами відповідача та зазначила, що обставина припинення господарської діяльності відповідача не призвела до дострокового припинення договірних відносин з позивачкою та звільнення її від обов`язків за договором.

На спростування ж доводів відповідача про невчинення дій з надання послуг, позивачка надала копії таблиць «Розрахунки з орендарями в 2022 році»/«Своєчасність сплати орендарями орендної плати та розрахунок пені» та зауважила, що складала та вела такі таблиці щомісячно з метою контролю розрахунків з орендарями.

Згідно аргументів позивачки, за результатами ведення таких таблиць нею складено оборотно-сальдову відомість по поточних рахунках та оборотно-сальдові відомості по розрахунках з замовниками і постачальникам у І-му кварталі 2022 року, відтак ці документи разом із таблицями передано відповідачу по акту приймання-передачі документів від 18.05.2022, що підтверджується відповідними записами у такому акті за номерами 40-41.

Водночас пунктом 42 наведеного акту, за доводами позивачки, підтверджується обставина складення табелів обліку робочого часу працівників підприємства, які відповідачем згідно такого акту прийнято без зауважень.

Як вказує позивачка, без зауважень також прийнято відповідачем згідно пункту 43 наведеного вище акта і документи щодо здійснених за результатами табелювання розрахунків відповідних податків та внесених даних обліку робочого часу у відомості нарахування заробітної плати.

Крім того на підтвердження обставин складення фінансової звітності, формування банківської виписки для архіву та передачі таких документів позивачка послалася на пункти 38, 39 акта приймання-передачі документів від 18.05.2022.

До відповіді на відзив позивачкою додано таблиці «відомість про нарахування заробітної плати» з 01.03.2022 по 31.03.2022 та з 01.04.2022 по 30.04.2022, а також знімок екрана комп`ютера з програми 1С та відповідної вкладки «реєстр документів» за період з 01.03.2022 по 30.04.2022.

На підтвердження ж доводів про складення в програмі 1С рахунків та актів з метою оплати оренди та компенсації комунальних послуг по 47 договорах оренди позивачка надала знімок екрана комп`ютера з програми 1С та відповідної вкладки «реєстр документів» за період з 01.03.2022 по 30.04.2022, а також роздруківку під назвою «реєстр документів за 01.03.2022-30.04.202».

В розрізі вказаного позивачка зауважила, що такі рахунки і акти вона передавала кожного місяця на пост сторожової охорони відповідача, оскільки укладеним нею з відповідачем договором не передбачено обов`язку надсилати такі документи контрагентам.

Також позивачка надала знімки екрана комп`ютера з програми 1С та відповідних вкладок «реєстр документів» за період з 01.03.2022 по 30.04.2022 на підтвердження доводів про те, що нею у березні-квітні 2022 року на підставі банківських виписок, платіжних доручень внесено у відповідну програму дані з метою відображення дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Стосовно ж послуги по перевірці заповнення журналів реєстрації господарських операцій, то позивачка пояснила, що з метою її надання вона кожного місяця, зокрема і в березні-квітні 2022 року звіряла подані керівниками структурних підрозділів рапорти з відомостями у журналі та, за необхідності - у разі виявлення розбіжності, готувала доповідну записку, потреби у якій за спірний період не виникло.

Решта послуг, за доводами позивачки, надавалась нею усно, що доказово не може бути підтверджено, попри те зворотні доводи відповідача просить суд сприйняти критично.

Підсумовуючи власні заперечення доводів відповідача, ФОП Костюченко Н.М. зазначила таке:

- не відповідає дійсності та спростовується наданим ж відповідачем копіями фінансової та податкової звітності інформація про те, що підприємством у спірний період не здійснювало діяльність;

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства та фінансова звітність малого підприємства за 2021 рік складені позивачем у лютому 2022 року та надіслані 23.03.2022 та повторно 14.04.2022 на електронну адресу відповідача і на підтвердження цього позивачкою наданою копією знімку екрана мобільного додатку поштової скриньки;

- податкова звітність не була подана позивачкою оскільки в період з 24.02.022 по 27.05.2022 припинено реєстрацію податкових накладних, а з 04.04.2022 виконуючий обов`язки директора підприємства Гончаренко І.В. не забезпечив її діючим сертифікатом КЕП;

- виконання позивачкою пункту 5.1. договору №2812-1 стосовно інформування відповідача про надані послуги здійснювалось усно, оскільки іншого порядку не погоджено, а письмове інформування не вимагалось відповідачем;

- твердження відповідача щодо відмови позивачки надати підтвердження виконаних нею робіт і послуг спростовуються перепискою позивачки та виконуючого обов`язки директора підприємства Гончаренко І.В. у мобільних додатках Viber та WhatApp, а на підтвердження цього позивачкою надано копії знімків екрана мобільних додатків Viber та WhatApp.

Своєю чергою Підприємство об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" згідно заперечень не погодилось з викладеними позивачкою у відповіді на відзив доводами щодо обставин надання позивачкою у березні, квітні 2022 року будь-яких послуг за договором про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку №2812-1 від 28.12.2019, зокрема відповідач зауважив, що подані позивачкою документи є фальсифікованими, а тому недопустимими і, як наслідок, підстави відмови підписувати акти за березень, квітень 2022 року полягають у тому, що послуги за ці місяці позивачкою не надавались.

Так, в розрізі таких доводів, відповідач зауважив, що зображення із системи 1С не можуть бути допустимими доказами, оскільки таку систему позивачка не передавала відповідачу, а отже мала до неї доступ та можливість виготовлення документів «заднім числом».

Також відповідач вважає недопустимим доказом і поданий ФОП Костюченко Н.М. реєстр документів, оскільки його зміст суперечить наявним в матеріалах справи документам, зокрема спірному та не підписаному сторонами акту наданих послуг №А-00000008 від 31.03.2022, який у вказаному реєстрі відображено за номером А-00000019

Крім того відповідач зауважив, що згідно акта від 18.05.2022 відповідачем прийнято розрахунки із замовниками за 1 квартал, тобто з 01.01.2022 по 31.03.2022, тоді як сформований позивачкою в програмі 1С документ містить дані за період березень, квітень 2022 року, які фактично створено шляхом перенесення даних з лютого 2022 року із фіксованими розмірами орендної плати за такий місяць.

На переконання відповідача не можуть бути доказами і зображення з електронної пошти, оскільки наявні в них відомості свідчать про те, що позивачка не вчиняла жодних дій з надіслання листів, а лише надіслала 04.04.2022 на невідому адресу «звіт ДАСУ» та 14.04.2022 надіслала на адресу koop7772@gmail.com лист під назвою «зразок договору базування» і повторно переслала лист від 23.02.2022.

Отже, відповідач вважає, що позивачка не виконала жодних обов`язків, передбачених п. 2.1. договору і такі обставини підтверджуються також наданими позивачкою копіями зображень переписки.

Не погодившись із такими доводами відповідача, з-поміж аргументів, тотожних наведеним раніше, позивачка зазначила, що:

- створені в програмі 1С документи передано позивачкою та прийнято відповідачем згідно акта від 18.05.2022 без зауважень, зокрема відповідач не заперечив під час розгляду справи і обставин прийняття від позивача документів за березень 2022 року, який входить у 1 квартал;

- з огляду на стандарт доказування «вірогідність доказів» відповідач обмежився лише запереченнями на подані позивачкою документи, попри те не надав власних доказів;

- помилковим є твердження відповідача про те, що наявність документу в програмі 1С свідчить про його підписання обома сторонами, оскільки вказана програма передбачає складення планового балансу підприємства без створення операцій ДтКт, відтак лише після отримання документів від контрагентів застосовують функцію «провести»;

- зображення з електронної пошти позивачкою надавалось не підтвердження обставин подання податкової звітності, а з метою спростувати доводи відповідача про те, що така податкова звітність не створювалась позивачкою.

У відповідь на вказане позивачкою відповідач надав пояснення, згідно яких зазначив, що предмет укладеного договору не відповідає змісту первинної господарської операції, вказаної в наданих позивачкою актах №А-00000008 від 31.03.2022 та №К-00000011 від 30.04.2022, які також не містять посилання на номер, дату чи найменування договору, у тому числі і укладеного між сторонами договору №2812-1.

До того ж, за доводами відповідача, вказані у цих актах рахунки №К-00000008 від 31.03.2022 та №К-00000011 від 30.04.2022 позивачем суду не надано, а номери таких рахунків і актів не відповідають номерам в системі 1С, що свідчить про фальсифікацію таких доказів.

З огляду на зазначене відповідач вважає вимоги позивачки непідтвердженими та необґрунтованими, а тому просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі.

Згідно наданих у судових засіданнях усних пояснень представників сторін, зокрема представника відповідача - у підприємства був відсутній обов`язок повідомляти позивачку про простій, попри це нарахування заробітної плати працівникам у спірні місяці не припинялось.

До того ж, згідно усних доводів представника відповідача, додаткова угода №2 до договору у розпорядженні відповідача відсутня і про її існування він дізнався лише після подання позову у вказаній справі, тоді як результатом виконання робіт та надання послуг за договором є складання фінансової звітності, яку позивачка могла б виготовити і переслати відповідачу для подання, попри те така звітність виготовлялась ним заново і, як наслідок, подавалась із запізненням.

На питання суду стосовно правових підстав відсутності у відповідача обов`язку по оплаті визначеної договором фіксованої вартості послуг представник відповідача усно повідомив, що такими підставами є обставини ненадання послуг, що логічно слідує зі змісту норм закону щодо таких правовідносин.

Надаючи власні пояснення, у тому числі і щодо правових підстав заявлених до відповідача вимог, позивачка згідно додаткових письмових пояснень в порядку ч. 5 ст. 161 ГПК України зазначила, що укладеним договором сторони не обумовили виконання відповідачем зобов`язань з оплати послуг обставинами вчинення позивачем певних дій, зокрема щодо надання звітів про обсяги наданих послуг та/або підтверджуючих це документів.

Водночас, за доводами позивачки, з урахуванням строку дії договору та ч. 1 ст. 631 ЦК України, відповідач не реалізував протягом дії договору передбачене ним право перевірити якість наданих послуг, зокрема і шляхом надіслання відповідної письмової вимоги, як і не скористався відповідач передбаченою договором можливістю розірвати договір достроково.

Крім того позивачка зазначила, що:

- відсутність у наданих нею актах посилання на договір, що не відноситься до обов`язкових реквізитів первинного документа, жодним чином не свідчить про сумнівність обставин надання послуг, які, виходячи зі змісту договору та правової конструкції ч. 1 ст. 901 ЦК України, полягають не тільки у формуванні та поданні фінансової звітності, а також стосуються більш ширшого кола дій та у здійсненні заходів, що споживаються в процесі їх надання;

- в силу строку дії договору вона не була звільнена від власних зобов`язань, тоді як відповідач не повідомляв її про розірвання договорів оренди та/або звільнення контрагентів від грошових зобов`язань за ними, внаслідок чого позивачка продовжувала виконувати дії з відповідних нарахувань, як і продовжувала нараховувати заробітну плату працівникам відповідача;

- при складанні фінансової звітності у програмі 1С застосовується «скрізна» нумерація - внесені позивачкою її документи із власною нумерацією змінюють у програмі номер на «вхідний», який формує автоматично програма;

- фінансову звітність за 1 квартал 2022 року (фінансовий звіт за формою №1-м та звіт про фінансові результати за формою №2-м) позивачкою розраховано та складено в квітні 2022 року та передано її відповідачу по акту від 18.05.2022 (пункт 39 акта), а вся податкова звітність не подана відповідачем до контролюючих органів лише тому, що виконуючий обов`язки директора відповідача ОСОБА_1 забезпечив наявність сертифікату КЕП лише після внесення відповідних відомостей про нього до ЄДР, тобто після 09.06.2022.

До відповідних пояснень позивачка додала копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" (ідентифікаційний код 02725836) станом на 25.04.2024.

Отже, позивачка вважає, що відповідач має нічим не обумовлений обов`язок оплатити надані у березні, квітні 2022 послуги і таке зобов`язання є порушеними у розмінні ст.ст. 610, 612 ЦК України.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши подані докази, заслухавши заключне слово представника позивача, суд дійшов таких висновків.

Приписами ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України унормовано, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, у розумінні приписів цивільного законодавства договір спрямовано на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні дії, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.

Водночас предметом договору охоплюються не усі права та обов`язки, оскільки останні можуть стосуватися як умов договору, так і бути наслідком укладення договору, який є підставою їх виникнення.

Під предметом договору цивільно-правова теорія розуміє необхідні за цим договором дії, що призводять до бажаного для сторін результату, тобто такий результат визначає, про що саме домовилися сторони.

Звідси, з`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, слід виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно.

З урахуванням зазначеного, змісту наведених приписів статей 901, 903 ЦК України слід зазначити, що для кваліфікації послуги головним є предметний критерій: предметом договору про надання послуг є процес надання послуги, що не передбачає досягнення матеріалізованого результату, але не виключає можливість його наявності.

Зокрема слід враховувати, що основним результатом при наданні послуг є результат нематеріального характеру, який не втілюється у жодну з матеріальних форм, однак, попри відсутність матеріальної форми, має економічну цінність та корисний ефект для замовника такої послуги.

Так, у пункті 2.1. договору №2812-1 сторони погодили до виконання позивачкою такий перелік послуг з ведення бухгалтерського обліку:

- забезпечення дотримання на підприємстві (в установі, організації) замовника встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

- організація проведення банківських операцій замовника;

- участь у розробці й здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення дотримання платіжної та фінансової дисципліни;

- забезпечення своєчасного складання бухгалтерської та податкової звітності на підставі даних первинних документів і бухгалтерських записів, подання їх в установленому порядку до відповідних органів;

- забезпечення правильного нарахування й перерахування податків і зборів (податкових платежів), вкладів на соціальне страхування, коштів на фінансування капітальних вкладів, заробітної плати робітників і службовців та інших виплат і платежів, погашення в установлені строки заборгованості за позиками;

- здійснення контролю за дотриманням порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, розрахунків та платіжних зобов`язань; витрачання фонду заробітної плати; перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності замовника;

- надання методичної допомоги працівникам внутрішніх підрозділів підприємства замовника, його філій, представництв, відділень з питань бухгалтерського обліку, контролю, звітності та економічного аналізу;

- здійснення контролю за змінами чинного податкового, фінансового та іншого законодавства, що безпосередньо пов`язані із суттю послуг, які надаються виконавцем за цим договором.

Отже, враховуючи наведене вище та в цілому зміст укладеного між сторонами договору №2812-1 і передбачені ним права/обов`язки сторін, зокрема необхідні до вчинення позивачкою, як виконавцем, дії з ведення бухгалтерського обліку, суд дійшов висновку, що метою такого правочину є отримання замовником ширшого, ніж матеріалізований результат у формі податкових/фінансових звітів, спектру благ, які мають економічну цінність та корисний ефект і спрямовані на задоволення потреб замовника та, водночас, споживаються в процесі/є нематеріалізованими.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ж статей 76, 78, 86 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В розрізі зазначених вище норм процесуального права суд вважає за необхідне вказати що:

- судове пізнання завжди опосередковане, оскільки спрямоване на вивчення події, що мала місце в минулому, тоді як належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини, тобто під належністю доказу розуміється наявність об`єктивного зв`язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об`єктом судового пізнання;

- важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи та які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції;

- надання оцінки доказам є виключною компетенцією суду, а принцип оцінки доказів "поза розумним сумнівом" полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення;

- обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, тоді як передбачений ст. 79 ГПК України стандарт доказування "вірогідність доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, та презюмує, що ним покладено на суд обов`язок оцінювати докази та обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були;

Так, стандарт доказування "вірогідності доказів", який впроваджено у приписах статті 79 ГПК України замість принципу "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, що надає як позивач, так і відповідач, тобто з введенням в дію такого стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії акта прийому-передачі документів від 18.05.2022 слідує, що відповідач у відповідну дату прийняв від позивачки документи, серед яких, зокрема: банківські виписки 1 квартал 2022 року; податкову звітність 1 квартал 2022 року; розрахунки з замовниками 1 квартал 2022 року; розрахунки з постачальниками 1 квартал 2022 року; табеля обліку робочого часу 1 квартал 2022 року; відомості нарахування заробітної плати 1 квартал 2022 року.

Водночас відповідач не заперечив вказаних обставин, у тому числі і того, що ним отримано від позивачки передані їй для ведення бухгалтерського обліку документи, у тому числі і вказані вище документи, як такі, що створено нею самостійно у процесі вчинення відповідних дій.

Поряд з тим відповідачем під час розгляду спору у вказаній справі не спростовано більш вірогідними доказами обставин виконання позивачкою дій з ведення бухгалтерського обліку за договором №2812-1, у тому числі і вказаних у пункті 2.1. дій, як і не підтверджено відповідачем жодними належними доказами тих обставин, що ним самостійно у травні-червні 2022 року було вчинено дії: з аналізу господарської діяльності підприємства та, відповідно, відновлено бухгалтерський облік і складено звітність за січень-квітень 2022 року.

Додані ж до відзиву копії звітності з документами на підтвердження її подання до податкових органів жодним чином не свідчать про те, що така документація та систематизовані у ній відомості були зібрані та виготовлені саме відповідачем, а не позивачкою, з огляду наведених вище обставин передання нею відповідачу податкової звітності за 1 квартал 2022 року.

В розрізі вказаного суд зауважує, що:

- передання позивачкою у травні 2022 року відповідачу, зокрема, податкової звітності за 1 квартал, який за загальним правилом охоплює перші три місяці року, жодним чином не спростовує можливості систематизації та виготовлення позивачкою відповідної документації у квітні 2022 року та, власне, вчинення нею для цього відповідно бухгалтерських дій;

- укладений між сторонами договір не ідентифікує та не визначає конкретний вид послуг, які мають бути надані саме у певний місяць та відповідно найменуватися, зокрема і стосовно того, що певні дії зі збору даних, їх систематизації та внесення до певної звітності за конкретний місяць/місяці мають бути виконанні саме у відповідний місяць, а не в наступний за ним.

Наведеним вище спростовуються доводи відповідача про те, що акт від 18.05.2022 не місить будь-яких позицій, що могли б підтвердити надання послуг з 01.03.2022 по 30.04.2022.

З огляду на вказане суд також зазначає, що відповідач не спростував більш вірогідними доказами обставин виконання позивачкою у березні, квітні 2022 року дій з нарахування заробітної плати працівникам відповідача, з урахуванням визнання останнім дійсності тих обставин, що таке нарахування у спірні місяці не припинялось.

Крім того відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що послуги з бухгалтерського обліку, у тому числі і зі складання фінансової/податкової звітності у спірні місяці виконував та/або виконав будь-який інший виконавець/суб`єкт господарювання на підставі відповідно укладених договору/договорів.

Саме по собі подання до податкових органів звітності Гончаренком І.В, відомості про якого як в.о. керівника відповідача внесено в ЄДР 10.06.2022, жодним чином не спростовує обставин вчинення позивачкою дій з ведення бухгалтерського обліку у спірні місяці.

Вказаним та зробленим вище висновком про предмет договору №2812-1 та його мету спростовуються доводи відповідача про те, що результатом виконання робіт та надання послуг за цим договором є складання фінансової звітності, яку позивачка могла б виготовити і переслати відповідачу для подання.

З огляду умов договору №2812-1, порядку надання бухгалтерських послуг, у тому числі їх нематеріалізованої форми, судом також враховано, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що протягом спірних місяців він звертався до позиваки з заявами/претензіями щодо відсутності послуг чи неякісне їх надання.

Підсумовуючи викладене та враховуючи системний аналіз правовідносин, які склались між сторонами суд з урахуванням принципів доказування «поза розумним сумнівом» та «вірогідність доказів» дійшов висновку, що обставини вчинення позивачкою у березні, квітні 2022 року дій з ведення бухгалтерського обліку згідно договору №2812-1 підтверджено більш вірогідними доказами, аніж надано відповідачем, і у суду відсутні розумні сумніви у тому, що такі обставини мали місце.

В розрізі наведеного суд звертає увагу на те, що:

- позицію стосовно невиконання позивачкою умов договору викладено відповідачем у відповіді на претензію поза межами строку дії договору та визначеного ним періоду надання послуг, тобто вже за результатами звернення позивачки із відповідними вимогами оплатити вартість послуг;

- незастосування замовником під час дії договору будь-яких заходів до виконавця з метою перевірки якості надання послуг свідчить на користь висновку про належне виконання останнім власних обов`язків за договором;

- ані у відповіді на відзив, ані у спілкування з позивачкою засобами мобільного зв`язку відповідач не повідомляв про відсутність у нього у розпорядженні примірника додаткової угоди №2, а тому неспроможними є зауваження відповідача про його необізнаність із існуванням відповідних правовідносин з позивачкою та чинністю у березні-квітні 2022 року договору №2812-1, яка до того ж, як власне і чинність додаткової угоди №2, не спростована відповідними доказами та не може бути поставлена під сумнів самими лише суб`єктивними доводами сторони про відсутність у неї паперового примірника правочину.

Згідно статей 530, 629 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір є обов`язковим для виконання.

За таких обставин, оцінюючи вказані вище докази у їх сукупності згідно встановлених процесуальним законодавством принципів та стандартів, суд дійшов висновку, що укладення сторонами договору №2812-1 та погодження з його умовами без будь-яких зауважень чи заперечень щодо їх змісту, зокрема специфіки погоджених послуг та їх нематеріалізованої форми, у сукупності з обставинами вчинення позивачкою дій з ведення бухгалтерського обліку у березні-квітні 2022 року, породжує для Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" обов`язок по сплаті ФОП Костюченко Н.М. вартості послуг у розмірі та строки, що визначені договором, а саме по 25 000,00 грн за кожен з місяців, відповідно, до 05.04.2022 та 05.05.2022.

Висновуючи вказане, у тому числі і щодо вартості послуг та строків їх сплати, судом враховано, що сторони на власний розсуд, керуючись диспозитивними нормами законодавства, дійшли згоди, що виникнення у відповідача обов`язку з оплати фіксованої вартості послуг - 25 000,00 грн за місяць за умовами пунктів 3.1., 4.2. договору №2812-1 пов`язано із подією, яка неминуче має настати - 5 число місяця, наступного за звітним.

Водночас обставин підписання/непідписання обома сторонами актів здачі-приймання наданих послуг не є кваліфікуючою при виникненні у відповідача обов`язку з оплати послуг за договором договору №2812-1, а тому ігнорування замовником підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №А-00000008 від 31.03.2022 та №К-00000011 від 30.04.2022 не є підставою, яка звільняє його від обов`язку оплатити вартість таких послуг.

В розрізі наведеного судом враховано, що за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг як зі сторони замовника, так і виконавця, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі.

З огляду зроблених висновків судом залишаються поза увагою доводи обох сторін щодо неналежного оформлення актів, їхні недоліки і невідповідність нумерації та змісту вказаних у них послуг.

Також судом враховано, що аналіз змісту укладеного між сторонами договору свідчить, що у ньому встановлено фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу кожного місяця та/або ціни по кожній окремій дії, як і не визначено договором порядку надання таких послуг, що свідчить про їх систематичність, без урахування їх якості, кількості та кінцевого результату.

Не є кваліфікуючою при виникненні у відповідача обов`язку з оплати послуг за договором і передбачений пунктом 5.1. обов`язок виконавця інформувати замовника про надання послуг, який до того ж (пункт), як і зміст усього договору, не містить форми (усна/письмова) вчинення позивачкою дій із відповідного інформування, а також розміщений у розділі правочину під назвою «контроль замовника за наданням послуг».

Отже, виникнення у відповідача обов`язку з оплати послуг за договором не пов`язано як із вчиненням виконавцем дій з направлення замовнику звітів, оригіналів документів за результатами виконуваних послуг, так і з обставинами підписання акта наданих послуг та/або його надіслання замовнику.

З огляду наведених вище норм закону, зокрема ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, суд звертає увагу відповідача, що ним за власною волею укладено з позивачкою договір №2812-1 та визначено у ньому умови надання бухгалтерських послуг, зокрема і щодо їх вартості та строків оплати, і такі умови не суперечать наведеним нормам закону та є обов`язковими до виконання.

Решта доводів відповідача стосовно недопустимості поданих позивачем доказів, зокрема щодо зображень із системи 1С, з електронної пошти та реєстру документів та їх фальсифікації визнаються судом неспроможними, оскільки обставини підробки документів підтверджуються на загальних підставах, належними та допустимими доказами, у тому силі у розумінні ст. 75 ГПК України, тоді як встановлення вказаних обставин до компетенції господарського суду не належить.

Також з урахуванням вказаного вище суд визнає неспроможними та такими, що не свідчать про відсутність обов`язку оплати послуги за договором і доводи відповідача про те, що позивачем суду не надано вказані актах рахунки №К-00000008 від 31.03.2022 та №К-00000011 від 30.04.2022, а номери останніх не відповідають номерам в системі 1С, тоді як наявність/відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов`язку здійснити оплату, оскільки такий обов`язок виникає на підставі договору, а не на підставі рахунку.

За своєю правовою природою рахунок на оплату є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти як оплату за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер, відтак ненадання рахунку не є відкладальною умовою, а тому і не звільняє відповідача від обов`язку оплатити послуги.

Підсумовуючи вказане, суд висновує, що відповідач не реалізував у повній мірі власні процесуальні права та обов`язки стосовно доказування обставин у спорі за цією справою, що не може бути здійснено самим лише запереченням події та/або ствердженням про існування тієї чи іншої обставини, оскільки за такого підходу, що не відповідає стандартам доказування, сама концепція змагальності втрачає сенс.

Обов`язок доказування в силу вимог процесуального закону покладено безпосередньо на сторони, а процедура доказування містить достатньо широкий обсяг можливостей та прав сторін стосовно доведення обставин, покладених в основу обгрунтування власних доводів та заперечень, чим відповідач при розгляді вказаної справи не скористався.

Згідно з ч. 7 ст. 193 ГК України, що кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За таких обставин, оскільки відповідач взяті на себе грошові зобов`язання за договором №2812-1 не виконав - вартість послуг за березень, квітень 2022 року не сплатив, а розмір відповідно заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично правильним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 50000,00 грн заборгованості за надані послуги підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та достовірними доказами і не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором №2812-1 позивачка просить суд стягнути з відповідача 4 673,88 грн інфляційних втрат, 624,65 грн 3% річних, нарахованих:

- з 06.04.2022 по 05.05.2022 на 25 000,00 грн боргу за березень 2022 року;

- з 06.05.2022 по 19.09.2022 на 50 000,00 грн боргу за березень-квітень 2022 року.

Приписами ст. ст. 612, 625 ЦК України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений вище момент виникнення у відповідача зобов`язання по оплаті послуг за березень, квітень 2022 року за договором №2812-1 та, відповідно, порушення цього обов`язку, суд дійшов висновку про те, що відповідач є таким, що прострочив оплату послуг за березень 2022 року з 06.04.2022 та за квітень 2022 року - з 06.05.2022, а визначені позивачем періоди нарахування інфляційних втрат і 3% річних є правильними та відповідають приписам ст. ст. 612, 625 ЦК України.

З огляду на вказане вище, оскільки розмір заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, обрахований судом за вказані позивачем періоди, складає 624,66 грн та 5 697,96 грн відповідно, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 4 673,88 грн інфляційних втрат, 624,65 грн 3% річних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян "Центральний аероклуб товариства сприяння обороні України імені О.К. Антонова" (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, АЕРОДРОМ "ЧАЙКА" ВУЛИЦЯ АНТОНОВА, будинок 5, ідентифікаційний код 02725836) на користь Фізичної особи-підприємця Костюченко Наталії Миколаївни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ):

- 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. заборгованості за надані послуги;

- 4 673 (чотири тисячі шістсот сімдесят три) грн 88 інфляційних втрат;

- 624 (шістсот двадцять чотири) грн 65 коп. 3% річних;

- 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 01.07.2024.

Суддя В.А. Ярема