Рішення

від 01.07.2024 по справі 911/589/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/589/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКІС ПЛЮС"

до Дочірнього підприємства "ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО"

про стягнення 79 436, 93 грн

Суддя В.М. Антонова

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКІС ПЛЮС" (надалі позивач) звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Дочірнього підприємства "ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО" про стягнення 79 436, 93 грн, з яких: 65 898, 63 грн основний борг, 1 933, 00 грн інфляційні втрати, 963, 11 грн 3 % річних та 10 642, 19 пеня.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 96, 509, 526, 530, 536, 617, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполучені №0122МК9 від 22.05.2019, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

2.Стислий виклад позицій відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позову та, зокрема, зазначає, що в зв`язку з пошкодженням при перевезенні, яке здійснювалось позивачем, вантажу ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА», відповідачем у порядку, передбаченому ст.601 Цивільного кодексу України, ст.203 Господарського кодексу України і п.9 заявки, було направлено заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог №4 від 05.01.2024, яка отримана позивачем, відповідачем оплачено позивачу різницю сум у розмірі 12 419,80 грн, між вартістю послуг наданих останнім та сумою, відповідно до заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог №4 від 05.01.2024.

3.Процесуальні дії в справі

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі №911/589/24 та її розгляд постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

20.03.2024 від відповідача надійшов відзив.

25.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

27.03.204 від відповідача надійшли заперечення.

01.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

03.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

22.04.2024 від позивача надійшли письмове підтвердження, що ціна позову залишається незмінною та заява про розподіл судових витрат.

Крім того, відповідно до ч.2, 3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 ГПК України).

Як передбачено ч.8 ст.80 ГПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Так, відповідачем до заперечень на відповідь на відзив долучено ряд документів у якості доказів, які не були подані разом з відзивом, також відповідачем не повідомлялось про неможливість подання таких документів разом з відзивом та враховуючи, що матеріали справи не містять клопотання про поновлення строку на долучення таких документів у якості доказів у даній справі, суд не приймає їх до розгляду.

Також відповідно до ч.2 ст.161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (ч.5 ст161 ГПК України).

Такої заяви по суті справи як пояснення позивача чи відповідача нормами ГПК України не передбачено, також суд не визнавав необхідним позивачу і відповідачу подавати будь-які пояснення, останні скористалися своїм правом на подання позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив та заперечень, а тому суд залишає подані позивачем 01.04.2024 додаткові пояснення та подані 03.04.2024 відповідачем додаткові пояснення без розгляду.

Беручи до уваги вище наведене та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об`єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.05.2019 між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом ц міжнародному сполученні №0122МК9 (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, перевізник бере на себе зобов`язання виконувати перевезення вантажів за замовленням експедитора, а експедитор зобов`язується сплачувати за такі перевезення встановлену сторонами плату.

Згідно із п.1.2. договору перевезення вантажів виконуються у відповідності З Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів (1956 р.), Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (1975 р.), Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (1976 р ), Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (1968 р.). Цивільним та Господарським кодексами України, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У разі виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за цим договором пріоритетними є умови, які зазначені в узгодженій сторонами заявці (п.1.3. договору).

Згідно із п.2.1. договору кожне окреме перевезення здійснюється на підставі заявки, яка є невід`ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що найменування вантажу та умови його перевезення, час і місце надання автотранспорту та інша необхідна інформація узгоджується сторонами шляхом підписання заявки.

У пункті 2.3. договору сторони домовились, що заявка може бути надана перевізнику шляхом факсимільного зв`язку електронної пошти. Заявка вважається прийнятою до виконання після її погодження сторонами шляхом факсимільного зв`язку/електронної пошти.

Перед кожним початком руху, перевізник зобов`язаний забезпечити здійснення на стоянці зовнішньої перевірки транспортного засобу на предмет: наявності вантажу; цілісності пломб; відсутності сторонніх людей/тварин/вантажу в/під/на транспортному засобі (п.3.2.2. договору).

Відповідно до п.3.7. договору на подані під завантаження транспортні засоби перевізник надає міжнародні страховки, СМR-страхування на суму не менше 100 000, 00 євро за одним страховим випадком та підтвердження сплати такої страховки на період виконання переведення, свідоцтва про придатність транспортних засобів до перевезень по процедурі МДП, необхідну кількість СМR-накладних, книжок МДП (Саrnet ТІR) на кожний рейс.

Згідно із п.3.11. договору перевізник зобов`язаний слідкувати за правильністю оформлення СМR-накладних. У випадку отримання незаповненої або неналежним чином оформленої СМR-накладної водії перевізника зобов`язані вимагати правильно оформлену СМR-накладну.

Пунктом 3.13. договору сторони погодили, що перевізник з моменту завантаження до моменту розвантаження несе повну матеріальну відповідальність за прийнятий до перевезення вантаж та супровідні документи, згідно даних, що зазначені в рахунку (накладній).

Перевізник зобов`язаний надати експедитору впродовж 14 календарних днів 2 оригінальних екземпляри оформленої належним чином СМR-накладної з усіма відмітками та інших супровідних документів в оригінальних примірниках, шляхом надсилання поштою листа з описом вкладення, якщо інше не зазначено в заявці (п.3.15.1. договору).

У пункті 3.16. договору сторони погодили, що у випадку пошкодження вантажу, прийнятого до перевезення. Перевізник зобов`язаний брати участь у визначенні розміру збитків і зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, які звіряються з даними товарно-супроводжувальних документів. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути проведено негайно, але не пізніше однієї години по прибуттю представників сторін на місце події. Водій не повинен підписувати ніяких документів без узгодження з експедитором. Порушення цієї вимоги вважається визнанням вини перевізника.

Розділом 4 договору передбачені обов`язки експедитора, так, зокрема, експедитор зобов`язаний:

підписати та відправити перевізнику акт виконаних робіт (надання послуг) протягом 14 календарних днів з моменту його отримання від перевізника або надати обґрунтовану відповідь про відмову від підписання акту, шляхом надсилання листа з описом вкладення на адресу, вказану в реквізитах даного договору (п.4.3. договору);

своєчасно сплачувати перевізнику плату за послуги з перевезення вантажів на умовах, вказаних в статті 5 даного договору, окрім випадків передбачених заявкою, цим договором та додатками до нього (п.4.4. договору).

Відповідно до п.5.1. договору вартість послуг перевізника, згідно даного договору визначається кожного разу окремо та вказується в кожні окремій заявці на відповідне перевезення.

Згідно із п.5.2. договору пакет документів для оплати направляється перевізником не частіше 1 разу на тиждень та включає документи по всіх перевезеннях, виконали протягом даного тижня, шляхом надсилання листа з описом вкладення на адресу, вказану в реквізитах даного договору.

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що експедитор повинен сплатити перевізнику плату за послуги з перевезення вантажу протягом 21 банківського дня з моменту отримання експедитором належним чином оформлених повного пакету документів, які є необхідними для оплати перевезення (оригінал СМR в 2-х екземплярах, рахунок-фактуру, акти виконаних робіт, заявку з підписом та печаткою перевізник та інші документи в оригінальних примірниках, які підтверджуються додаткові витрати перевізника, при цьому, які були попередньо узгоджені з експедитором), якщо інше не зазначено в заявці. Рахунок-фактура виставляється для міжнародних перевезень у день митного очищення вантажу. Акт прийому-передачі наданих транспортно-експедиційних послуг повинен в обов`язковому порядку містити вказівку на дату перевезення, номер транспортного засобу, який його здійснював, номер ТТН (СМR). За фактом порода документів складається реєстр переданих документів, у якому в обов`язковому порядку фіксується: дата, час і місце передачі документів, найменування документів, їхні номери і дати, кількість аркушів у кожному документі та його статус (копія або оригінал).

За невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність згідно Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (1956 р.), Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (1975 р.), Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (1976 р.), Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (1968 р.), Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» та інших законів, транспортних кодексів (статутів), інших нормативно-правових актів та правил, що видаються відповідно до них, а також відповідно до умов даного Договору та додатків до нього (п.6.1. договору).

Відповідно до п.6.5. договору за несвоєчасну оплату експедитором послуг перевізника згідно умов даного договору, експедитор сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати окрім випадків передбачених даним договором та додатками до нього.

У пункту 6.7. договору сторони погодили, що в разі втрати вантажу та супровідних документів, а також у випадку їх псування, перевізник несе перед експедитором повну матеріальну відповідальність і зобов`язаний відшкодувати завдані збитки експедитору в повному обсязі:

п.6.7.1. договору в разі втрати/пошкодження вантажу, перевізник зобов`язаний відшкодувати 100% вартості вантажу, згідно даних, що в казані в інвойсі.

Даний договір набирає чинність з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 включно або до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов`язків. Якщо сторони виявити бажання, строк дії договору може бути продовжений шляхом двостороннього підписання додатку про пролонгацію даного договору (п.12.1. договору).

У подальшому сторонами погоджено договір-заявку №ТК02082023 від 02.08.2023 (далі - заявка), якою, зокрема, погоджено:

Замовник: відповідач;

Виконавець: позивач;

Адреса завантаження та вантажовідправник: Havendoklaan 18, 1804 Vilvoorde, Бельгія;

Дата і час завантаження: 09.08.2023;

Адреса розвантаження та вантажоодержувач: адреса митного термінал: Чернігівська обл., смт Козелец, вул. Соборності, 118; розвантаження: Чернігів, вулиця Інструментальна, 20;

Дата і час розвантаження: 14.08.2023;

Найменування вантажу, кількість, вага: тнв, 22т;

Вартість перевезення за 1 а/м: вартість 1 950 євро, курс НБУ на дату завантаження вказану в ЦМР;

Додаткові умови: водію забороняється заїжджати в буферну зону на кордоні без номера ЕА або ПП/ПД. При самовільному заїзді на термінал перевізник сплачує вартість заїзду на термінал;

Тип ТЗ: тент; державний номер ТЗ: ВК3864ВО / НОМЕР_1 , ПІБ водія: ОСОБА_1 ; телефон: НОМЕР_2 .

Відповідно до п.5. заявки виконавець повинен слідкувати за правильністю завантаження та розміщення вантажу у вантажному відсіку. У випадку, якщо водія не допущено до завантаження, він зобов`язаний невідкладно повідомити замовника за допомогою телефону та в подальшому продублювати інформацію за допомогою електронної пошти, поставити відповідну відмітку у CMR / ТТН про те, що водія на завантаження допущено не було (як наслідок не було можливості перевірити вантаж на предмет цілісності упаковки, перерахувати кількість, дати коментарі з розміщення вантажу всередині вантажного відсіку, щоб уникнути перевантаження по осях). Виконавець зобов`язаний слідкувати за правильністю оформлення CMR-накладних / ТТН, відміток, зроблених митними органами в транспортних та інших супроводжуючих документах, що перевозяться разом із вантажем. Виконавець з моменту завантаження до моменту розвантаження несе повну матеріальну відповідальність за прийнятий до перевезення вантаж та супровідні документи, згідно даних, що зазначені в інвойсі.

Пунктом 8 заявки погоджено, що оплата за виконане перевезення здійснюється у термін 5 банківських днів (платіжні дні середа, п`ятниця) за умови отримання повного вірно оформленого пакету документів: CMR (з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу), акт виконаних робіт, рахунок-фактуру за відповідні надані послуги, зареєстровану податкову накладну (якщо виконавець є платником податків на загальних підставах), договір-заявку з підписом та печаткою виконавця та інші документи, які підтверджують додаткові витрати виконавця (квитанції, лист простою і т.д.), при цьому, які були попередньо письмово узгоджені із замовником за допомогою корпоративної електронної пошти. У разі втрати оригіналів супровідних документів на вантаж, виконавець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 300 євро. Крім сплати штрафу, виконавець зобов`язаний компенсувати відповідні витрати перебування на митному терміналі, що виникли з вини виконавця та впродовж 14 календарних днів зобов`язаний власними силами та за власний рахунок організувати відновлення втрачених документів та надати дублікати з оригінальними печатками вантажовідправника і вантажоодержувача та всіх необхідних органів та служб, включаючи митницю. До моменту отримання замовником належним чином оформлених всіх супровідних документів на вантаж, замовник має право призупинити оплату послуг, які надані виконавцем, без застосування будь-яких штрафних санкцій до замовника. Акт та рахунок можуть бути завантажені у програму електронного документообігу ВЧАСНО / МЕДОК. Рахунок для оплати необхідно надати до 11-години за день до платіжного дня (середи, п`ятниці відповідно).

Замовник має право притримати оплату будь-яких рахунків виконавця за надані ним послуги, сума яких покриває суму завданих збитків та/або штрафні санкції, що завдані виконавцем або залученими ним особами, до моменту досягнення згоди сторонами щодо оплати завданих збитків та / або штрафних санкцій. Прийняття замовником до розгляду рахунку за надані послуги, щодо яких направлена претензія, можливе лише після досягнення згоди між сторонами з приводу такої претензії та оплати виконавцем суми завданих збитків та/або штрафних санкцій згідно такої претензії. В разі недосягнення згоди між сторонами щодо оплати суми завданих збитків та / або штрафних санкцій або в разі відсутності відповіді на претензію, Замовник має право здійснити одностороннє зарахування зустрічних однорідних вимог: суми завданих збитків та / або штрафних санкцій та сум, що підлягають оплаті виконавцю за будь-яким грошовим зобов`язанням в порядку, передбаченому частиною 2 статті 601 Цивільного кодексу України. Замовник зобов`язаний надіслати виконавцю відповідне повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог в письмовому вигляді або за допомогою наявних у сторін засобів електронного або факсимільного зв`язку (п.9. заявки).

Згідно із п.11. заявки в разі втрати/пошкодження вантажу перевізник зобов`язаний відшкодувати 100% вартості вантажу, згідно даних, що вказані у інвойсі та фактичні витрати, які були здійснені за такий вантаж (митні платежу/утилізація/вартість перевезення, штрафні санкції зі сторони третіх осіб до замовника). Перевізник зобов`язаний компенсувати відповідні витрати перебування на митному терміналі, що виникли з вини перевізника та власними силами та за власний рахунок організувати відновлення втрачених документів та надати дублікати з оригінальними печатками вантажовідправника і вантажоодержувача та всіх необхідних органів та служб, включаючи митницю. До моменту отримання замовником належним чином оформлених всіх супровідних документів на вантаж, замовник має право призупинити оплату послуг, які надані перевізником, без застосування будь-яких штрафних санкцій до замовника.

Адреса для листування: м. Дніпро, В`ячеслава Липинського 4, Бізнес-Центр PUSHKIN, 3 поверх, ДП "ФМ Ложістік Дніпро", отримувач ОСОБА_2 АДРЕСА_1 . ДП ФМ Ложістік Дніпро.

Так, на виконання умов договору позивачем надавались відповідачу послуги, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №003545, в графі 24 (вантаж одержано, підпис та штамп одержувача) якої міститься печатка вантажоодержувача та посилання на акт №531 від 16.08.2023.

Також в графі 18 вказаної накладної зазначено, що перевізник не був присутній на завантажені. Дата завантаження вантажу 08.08.2023.

Комісією у складі: майстер зміни ОСОБА_3 ; водій автонавантажувача Гладишев О.В.; водій транспортного засобі, який доставив вантаж Король О. складено акт приймання продукції за кількістю та якістю №531 від 16.08.2023, про те. що до Чернігівського відділення ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» було доставлено вантаж транспортним засобом: державний номер НОМЕР_3 , номер причепа НОМЕР_1 , перевізник ватажу «ТЕКІС ПЛЮС», накладна CMR №003545 від 08.08.2023, вантажовідправник AB INBEV BELGIUM, проте під час приймання вантажу за кількістю та якістю було встановлено бій та втрату товарного вигляду, а саме:

1) 51176 код в системі SAP за обліком ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА»; бан. Блонд 1*24 - назва продукції; упаковка одиниця виміру; 110 кількість; при розвантаженні було виявлено бій продукції причина;

2) 51176 код в системі SAP за обліком ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА»; бан. Блонд 1*24 - назва продукції; упаковка одиниця виміру; 59 кількість; при розвантаженні було виявлено упаковки нетоварного вигляду; рвані; м`яті; за мокші.

Після підписів складу комісії у вказаному акті міститься напис згідно змісту якого особа не погоджувалась з актом, проте підпису, ім`я та прізвища особи яка робила вказаний напис, акт не містить.

Крім цього, в матеріалах справи наявна митна декларація 23UA102020006453U6 від 15.08.2023 та інвойс № 150155 від 08.08.2023, посилання на який міститься в указаній вище накладній.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №348 від 16.08.2023 наданих послуг з перевезення на суму 78 318, 44 грн.

Також у матеріалах справи наявний акт надання послуг №348 від 16.08.2023, який не містить підпису ані позивача, ані відповідача.

Крім цього, позивачем долучено до позову накладні Нової Пошти №59001093658457 від 26.01.2024 та № 59001017065125 від 02.09.2023 з яких убачаються: опис: документи, дані про відправника Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕКІС ПЛЮС", ОСОБА_4 м. Рівне, відділення № 32, 0673621325, дані про одержувача: Дочірнє підприємство "ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО" Кугут Вероніка Петрівна м. Дніпро, вул. Липинського В`ячеслава (Ширшова), 4 , Дніпропетровська обл., 0674023501.

Суд позбавлений можливості встановити вміст вказаних відправлень, факт їх отримання відповідачем та дату такого отримання.

ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» складено акт про невідповідність матеріалу №191 від 16.08.2023, щодо втрати товарного вигляду, LEAF BLOND CAN 24 0.5L TRA RUK, а саме бій банки 99 уп., ТТН 1605790845, партія заблокована на складі Чернігівського відділення для подальшого знищення.

ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» направлено відповідачу претензію за вих. №2692-ТР від 06.10.2023, в якій зазначено, що при прийманні відділенням ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (замовник) вантажу, що перевозився перевізником водієм Король за накладною №1605790845 від 16.08.2023, було виявлено повне знищення (втрату) товару, що підтверджується актом приймання товару за кількістю та якістю №531 від 16.08.2023 та вказаною втратою товару ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» завдано збитки в розмірі вартості недостачі на загальну суму 65 898, 64 грн.

Відповідачем направлено позивачу претензію про відшкодування збитків за вих.№451 від 16.11.2023, в якій відповідач повідомив, що позивачем виконано свої договірні зобов`язання неналежним чином, у зв`язку із пошкодженням продукції під час перевезення.

Відповідач отримав претензію від ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС УКРАЇНА» (вантажоодержувача) про відшкодування збитків у розмірі 65 898, 64 грн, а тому відповідач просив позивача сплатити на його користь 65 898, 64 грн.

Вказана претензія отримана позивачем 28.11.2023, що підтверджується тренінгом поштового відправлення №0505130869968.

У матеріалах справи наявна відповідь позивача на вказану вище претензію за вих. №67 від 07.12.2023, в якій останній, зокрема, зазначив, що відсутні підстави для задоволення претензії відповідача

09.01.2024 відповідачем, з посиланням на ст.601 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.203 Господарського кодексу України та п.9. заявки направлено на адресу позивача заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 в наступних розмірах:

- зобов`язання відповідача перед позивачем про оплату вартості наданих послуг в розмірі 65 898, 64 грн за договором-заявкою № ТК 02082023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 02.08.2023 в розмірі 65 898, 64 грн внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненим повністю;

- зобов`язання позивача перед позивачем про сплату 65 898, 64 грн збитків, визначених претензією №451 від 16.11.2023, припиняється на суму 65 898, 64 грн і внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненим повністю.

Направлення заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 підтверджується описом вкладення цінного листа №0505146555459, списком згрупованих відправлень №09.01.2024 та чеком поштового відділення.

Вказану заяву-повідомлення позивачем отримано 12.01.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0505146555459.

Відповіді на вказану вище заяву-повідомлення матеріали справи не містять.

31.01.2024 відповідачем відповідно до рахунка №348 від 16.08.2023 оплачено позивачу 12 419, 80 грн, що підтверджується випискою банку наявною в матеріалах справи.

Спір у даній справі виник з підстав неналежного, як вказує позивач, виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, з огляду на що позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 65 898, 63 грн основного боргу, 1 933, 00 грн інфляційних втрат, 963, 11 грн 3 % річних та 10 642, 19 пені.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Проаналізувавши положення, укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що зазначений договір - є договором транспортного експедирування, отже, до правовідносин щодо його виконання підлягають застосуванню норми Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Стаття 929 Цивільного кодексу України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" містить визначення понять наступних термінів:

-транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

-транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

-експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

-клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

-перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

-учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п.3 ч.1 ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Частиною 2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Позивач зобов`язаний надати відповідачу впродовж 14 календарних днів 2 оригінальних екземпляри оформленої належним чином СМR-накладної з усіма відмітками та інших супровідних документів в оригінальних примірниках, шляхом надсилання поштою листа з описом вкладення, якщо інше не зазначено в заявці (п.3.15.1. договору).

Пунктом 8 заявки погоджено, що оплата за виконане перевезення здійснюється у термін 5 банківських днів (платіжні дні середа, п`ятниця) за умови отримання повного вірно оформленого пакету документів: CMR (з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу), акт виконаних робіт, рахунок-фактуру за відповідні надані послуги, зареєстровану податкову накладну (якщо виконавець є платником податків на загальних підставах), договір-заявку з підписом та печаткою виконавця та інші документи, які підтверджують додаткові витрати виконавця (квитанції, лист простою і т.д.), при цьому, які були попередньо письмово узгоджені із замовником за допомогою корпоративної електронної пошти. До моменту отримання замовником належним чином оформлених всіх супровідних документів на вантаж, замовник має право призупинити оплату послуг, які надані виконавцем, без застосування будь-яких штрафних санкцій до замовника. Акт та рахунок можуть бути завантажені у програму електронного документообігу ВЧАСНО / МЕДОК. Рахунок для оплати необхідно надати до 11-години за день до платіжного дня (середи, п`ятниці відповідно).

Як убачається з наявних у матеріалах справи документів, на підставі договору та за вказаною вище заявкою, позивачем були надані експедиторські послуги з організації перевезення вантажів, що підтверджується відміткою в графі 24 міжнародної накладеної CMR №003545.

Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №348 від 16.08.2023 наданих послуг з перевезення на суму 78 318, 44 грн, також у матеріалах справи наявний акт надання послуг №348 від 16.08.2023, який не містить підпису ані позивача, ані відповідача.

Доказів направлення (опису вкладення з номером поштового відправлення та чеку поштового відділення про оплату послуг з пересилання цього відправлення) чи отримання відповідачем повного пакету документів на виконання п.3.15.1. договору та п.8. заявки матеріали справи не містять та позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано.

У свою чергу відповідачем 31.01.2024, відповідно до рахунка №348 від 16.08.2023, оплачено позивачу 12 419, 80 грн, що підтверджується випискою банку наявною в матеріалах справи.

Отже неоплаченими залишились надані позивачем послуги на суму 65 898, 64 грн (78 318, 44 грн 12 419, 80 грн).

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19 зазначено, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об`єктивно оцінювати ситуацію. Якщо обидві сторони правочину є суб`єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти розкриття інформації і можливість введення в оману є зовсім іншими, аніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або банк та пересічний громадянин, споживач банківської послуги. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.

Пунктом 9 заявки сторони погодили, що відповідач має право притримати оплату будь-яких рахунків позивача за надані ним послуги, сума яких покриває суму завданих збитків та/або штрафні санкції, що завдані позивачем або залученими ним особами, до моменту досягнення згоди сторонами щодо оплати завданих збитків та/або штрафних санкцій. Прийняття відповідачем до розгляду рахунку за надані послуги, щодо яких направлена претензія, можливе лише після досягнення згоди між сторонами з приводу такої претензії та оплати позивачем суми завданих збитків та/або штрафних санкцій згідно такої претензії. В разі недосягнення згоди між сторонами щодо оплати суми завданих збитків та/або штрафних санкцій або в разі відсутності відповіді на претензію, відповідач має право здійснити одностороннє зарахування зустрічних однорідних вимог: суми завданих збитків та/або штрафних санкцій та сум, що підлягають оплаті виконавцю за будь-яким грошовим зобов`язанням в порядку, передбаченому частиною 2 статті 601 Цивільного кодексу України. Відповідач зобов`язаний надіслати позивачу відповідне повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог в письмовому вигляді або за допомогою наявних у сторін засобів електронного або факсимільного зв`язку (п.9. заявки).

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Тлумачення статті 601 ЦК України свідчить, що потрібно розмежовувати зарахування та заяву про зарахування. Адже, сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін.

Аналогічна правова позиці викладена у постанові Верховного суду від 15.01.2020 в справі №209/3022/16-ц.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

У постановах від 28.02.2018 у справі № 910/4312/17, від 04.07.2018 у справі № 910/16430/16, від 05.07.2018 у справі № 914/3013/16, від 19.07.2018 у справі № 910/14503/16, від 26.09.2018 у справі № 910/20105/17, від 04.04.2019 у справі № 918/329/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає, що відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявила одна із сторін у зобов`язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов`язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19 уточнив висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (статей 601, 602 ЦК України) таким чином.

Безспірність вимог, які зараховуються, а саме: відсутність між сторонами спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, є важливою умовою для зарахування вимог. Умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором.

За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним.

Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог.

Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника.

Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення.

Аналогічна правова позиці викладена в постанові Верховного Суду від 08.07.2021 в справі № 911/618/20.

09.01.2024 відповідачем, з посиланням на ст.601 Цивільного кодексу України, ч.3 ст.203 Господарського кодексу України та п.9. заявки направлено на адресу позивача заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 в наступних розмірах:

- зобов`язання відповідача перед позивачем про оплату вартості наданих послуг в розмірі 65 898, 64 грн за договором-заявкою № ТК 02082023 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні від 02.08.2023 в розмірі 65 898, 64 грн внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненим повністю;

- зобов`язання позивача перед позивачем про сплату 65 898, 64 грн збитків, визначених претензією №451 від 16.11.2023, припиняється на суму 65 898, 64 грн і внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог є припиненим повністю.

Направлення заяви-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 підтверджується описом вкладення цінного листа №0505146555459, списком згрупованих відправлень №09.01.2024 та чеком поштового відділення.

Вказану заяву-повідомлення позивачем отримано 12.01.2024, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №0505146555459.

Відповіді позивача на заяву-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 матеріали справи не містять.

Отже, заява-повідомлення про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 відповідача на суму 65 898, 64 грн є одностороннім правочином.

Враховуючи викладене вище, оскільки, відповідачем заявою-повідомленням про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих.№4 від 05.01.2024 на суму 65 898, 64 грн, яка отримана позивачем 12.01.2024, вчинено односторонній правочин, доказів оскарження якого матеріали справи не містять та позивачем, у порядку передбаченому ГПК України, суду таких доказів не надано, суд відмовляє в задоволені позову в частині стягнення 65 898, 63 грн основного боргу.

Оскільки вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимоги про стягнення суми основного боргу, у якій позивачу відмовлено, то вимоги про стягнення вказаних сум також не підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі РуїсТоріха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕКІС ПЛЮС" до Дочірнього підприємства "ФМ ЛОЖІСТІК ДНІПРО" про стягнення 79 436, 93 грн відмовити в повному обсязі.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова