Рішення

від 29.05.2024 по справі 911/1182/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2024 р. Справа № 911/1182/23

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Панченко К. О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Ситенок О. Д. (адвокат ордер серії АІ № 1176610 від 03.04.2023 р.);

від відповідача: Ковальчук Я. В. (адвокат ордер серії АІ № 1538682 від 31.01.2024 р.);

від третьої особи-1: Ситенок О. Д. (адвокат ордер серії АІ № 1059578 від 27.02.2024 р.);

від третьої особи -2: Цвєтов Д. А. (адвокат - ордер серії ВС № 1275851 від 17.04.2024 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Бородянського ринку Київської облспоживспілки, смт Бородянка, Бучанський район, Київська область

до Бородянської районної спілки споживчих товариств, смт Бородянка, Бучанський район, Київська область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Споживчого кооперативу „Електроклуб, смт Бородянка, Бучанський район, Київська область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фізичної особи підприємця Бурукова Миколи Івановича, с. Шибене, Бучанський район, Київська область

про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Бородянський ринок Київської облспоживспілки звернувся в Господарський суд Київської області із позовом до Бородянської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності на 28/100 частини магазину, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область; скасування державної реєстрації права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об`єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем безпідставною реєстрацією за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.05.2023 р. відкрито провадження у справі № 911/1182/23 за позовом Бородянського ринку Київської облспоживспілки до Бородянської районної спілки споживчих товариств про визнання права власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності на об?єкт нерухомого майна, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 21.06.2023 р.

21.06.2023 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 12.07.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2023 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 13.09.2023 р.

13.09.2023 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 04.10.2023 р. Також даною ухвалою витребувано у Комунального підприємства „Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області оригінали або належним чином оформлені та завірені копії документів, що стали підставою для реєстрації за Бородянської районної спілки споживчих товариств права власності на об`єкти нерухомого майна (реєстраційний номер: 1848519332210) торговельний павільйон, літера „Д, об`єкт житлової нерухомості номер запису про право власності: 31928051 від 05.06.2019 р.

04.10.2023 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив б/н від 04.10.2023 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням строку позовної давності.

04.10.2023 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 01.11.2023 р.

01.11.2023 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 01.11.2023 р. про долучення доказів із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

01.11.2023 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.11.2023 р.

15.11.2023 р. у судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Споживчий кооператив „Електроклуб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.11.2023 р. справі № 911/1182/23 постановлено, крім іншого, повернутись до розгляду даної справи у підготовчому провадженні, залучити до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Споживчий кооператив „Електроклуб, залучити до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Фізичну особу підприємця Бурукова Миколу Івановича, і призначити розгляд справи у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 13.12.2023 р.

13.12.2023 р. перед підготовчим засіданням до канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 12.12.2023 р. про долучення доказів із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2023 р. постановлено, що 13.12.2023 р. підготовче засідання у призначений судом час відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 15.11.2023 р. не відбулось у зв`язку із тимчасовою втратою працездатності судді і призначено проведення підготовчого засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 17.01.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.01.2024 р. постановлено, що 17.01.2024 р. підготовче засідання у призначений судом час відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 18.12.2023 р. не відбулось у зв`язку із тим, що 17.01.2024 року з 10 год. 28 хв. до 12 год. 08 хв. була оголошена та тривала повітряна тривога, і призначено проведення підготовчого засідання із викликом та за участю представників учасників справи на 31.01.2024 р.

31.01.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 28.02.2024 р.

27.02.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача надійшло клопотання б/н від 27.02.2024 р. про долучення доказів із доданими до нього документами, що долучено судом до матеріалів справи.

28.02.2024 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 13.03.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.03.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 03.04.2024 р.

02.04.2024 р. через систему „Електронний суд від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 02.04.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи.

03.04.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 17.04.2024 р.

17.04.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 15.05.2024 р.

15.05.2024 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.05.2024 р.

29.05.2024 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні надав пояснення б/н від 27.05.2024 р., що долучено судом до матеріалів справи, та усні пояснення по суті спору, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях по суті спору.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.01.1999 р. Виконавчим комітетом Бородянської селищної ради на підставі рішення № 137 від 24.12.1998 р. було видано позивачу - Бородянському ринку Київської облспоживспілки Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на 28/100 частин магазину (загальна площа 29, 7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

10.01.1999 р. Бородянським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності Бородянського ринку Київської облспоживспілки згідно з вищевказаним Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, а саме на 28/100 частин магазину (загальна площа 29, 7 кв.м.), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та внесено відповідний запис про реєстрацію за № 11 в реєстрову книгу № 1ю-34.

Згідно з архівною довідкою № Б01222028 від 02.01.02023 р. Комунального підприємства Київської обласної ради „Київське обласне бюро технічної інвентаризації станом на 31.12.2012 р. право власності на об?єкт нерухомого майна нежиле приміщення магазин по АДРЕСА_1 зареєстровано: 28/100 частин за Бородянським ринком Київської облспоживспілки на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 10.01.1999 р. рішенням Виконкому бородянської селищної ради № 137 від 24.12.1998 р. (дата реєстрації 10.01.1999 р.); 72/100 частин за Кооперативом „Електроклуб на підставі договору купівлі-продажу між юридичними особами від 16.03.2000 р. та акту прийому-передачі від 16.03.2000 р. (дата реєстрації 16.03.2000 р.); реєстровий № 11, книга 1ю., сторінка 34.

05.06.2019 р. державним реєстратором КП „Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області Кольбою О. С. на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, було проведено державну реєстрацію права власності за Бородянської районною спілкою споживчих товариств на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1848519332210 торговельний павільйон, літера „Д, загальною площею 29, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 347, смт Бородянка, Бородянський район, Київська область, що підтверджується Інформацією № 321013773 від 25.01.2023 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, витягом № 169941081 від 10.06.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявними у матеріалах справи.

Рішенням № 66189081 від 25.01.2023 р. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Бородянської селищної ради Господарець О. О. за наслідками розгляду заяви позивача від 19.01.2023 р. за реєстраційним номером № 53820321 відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв?язку із тим, що за вказаною в заяві адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вже зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Як було зазначено вище, позивач у своїй позовній заяві, крім інших вимог, просить суд визнати право власності на 28/100 частини магазину, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський (до цього Бородянський) район, Київська область.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем саме безпідставною реєстрацією за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю у зв?язку із тим, що ним обрано невірний, неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів у спірних відносинах, оскільки спірний об?єкт нерухомого майна станом на час розгляду справи зареєстрований за відповідачем на підставі чинного договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, а також у зв?язку із пропущенням строку позовної давності, і із інших підстав.

Згідно з ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

2. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору.

Відповідно до ст. 319 цього ж кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

2. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

3. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

4. Власність зобов`язує.

5. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

6. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

7. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

8. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом.

Статтею 321 цього ж кодексу передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

2. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

3. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Згідно з ст. 328 цього ж кодексу право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Статтею 331 цього ж кодексу право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

2. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

3. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.

Відповідно до ст. 386 цього ж кодексу держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

2. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

3. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 392 цього ж кодексу передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 05.03.2019 р. у справі № 917/377/17 зазначив щодо передумов для вимог про визнання права власності в судовому порядку.

6.1 Право на звернення за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів з встановленою підвідомчістю господарських справ передбачено нормами статті 1 ГПК України (в редакції, чинній на час звернення із позовом у цій справі -до 15.12.2017).

Частина 1 статі 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі статті 392 ЦК України слід враховувати, що за змістом вказаної статті судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі N 914/904/17 та в пункті 14 постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі N 923/1283/16.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права власності особи щодо майна, право власності на яке оспорюється або не визнається іншою особою, а також підтверджене належними доказами порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Суд звертається до власних правових позицій з цього приводу (mutatis mutandis пункт 13 постанови Верховного Суду від 20.03.2018 у справі N 910/1016/17, пункт 12 постанови від 17.04.2018 у справі N 914/1521/17).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 13.07.2022 р. у справі № 645/6151/15-ц зазначила, що частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правову позицію щодо застосування статті 392 ЦК України і звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Таке право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі N 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі N 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі N 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі N 48/340, від 19 травня 2020 року у справі N 916/1608/18.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачається у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі 344/16879/15-ц.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи позивачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували оспорення та невизнання саме відповідачем виникнення та набуття позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради № 137 від 24.12.1998 р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.01.1999 р., виданого Виконавчим комітетом Бородянської селищної ради, тобто наявність самих матеріально-правових спірних відносин щодо вказаного об?єкту нерухомого майна.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували оспорення та невизнання саме відповідачем виникнення та набуття позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомого майна на підставі рішення Виконавчого комітету Бородянської селищної ради № 137 від 24.12.1998 р. та свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 10.01.1999 р., виданого Виконавчим комітетом Бородянської селищної ради, тобто наявність самих матеріально-правових спірних відносин щодо вказаного об?єкту нерухомого майна, то відповідно неможливим у такому випадку є захист права власності на підставі та у відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України, а тому позовна вимога позивача до відповідача про визнання права власності на спірний об`єкт нерухомого майна, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві просить суд скасувати державну реєстрацію права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об`єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський (до цього Бородянський) район, Київська область.

Що стосується вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 18 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

2. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

3. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

4. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

5. Заява про державну реєстрацію прав подається окремо щодо кожного об`єкта нерухомого майна.

У разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним набуттям речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав на такі об`єкти.

При цьому одна заява подається лише у разі, якщо речові права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, реєструються за однією особою.

6. Заява про державну реєстрацію прав може бути відкликана до прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

7. Під час подання заяви про державну реєстрацію прав заявник зобов`язаний повідомити державного реєстратора про наявність встановлених законом обтяжень речових прав на нерухоме майно.

8. У разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об`єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав.

9. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

10. Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

11. Вимоги до оформлення заяв, а також вимоги до оформлення рішень державних реєстраторів, що приймаються за результатом їх розгляду, їх форми затверджуються Міністерством юстиції України.

Відповідно до ст. 22 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

2. Відповідальність за достовірність даних, що містяться в документах, поданих для державної реєстрації прав, несе заявник, якщо інше не встановлено судом.

Відповідальність за відповідність електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, оригіналам таких документів у паперовій формі у разі подання заяви в електронній формі несе особа, яка виготовила електронні копії документів.

Частинами 1, 2 ст. 24 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Частиною 1 ст. 27 цього ж закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Відповідно до пунктів 1.3.-1.7. Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об?єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Інструкція діє на всій території України і є обов`язковою для виконання всіма міністерствами, відомствами, місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності.

1.4. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об`єкти нерухомості, розташовані на всій території України (населених пунктах, військових містечках, військових частинах, аеропортах, річкових і морських портах, заповідниках, заказниках, на дорогах, полігонах і т. п.).

1.5. Державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації.

1.6. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності.

1.7. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів, за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ст. 334 цього ж кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

3. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

4. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно з п. 1. договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, продавець продав,а покупець купив майновий комплекс ринку по АДРЕСА_1 , загальною площею 0, 10 га. Вказаний майновий комплекс ринку повністю належить продавцю. Вартість майнового комплексу разом з обладнанням становить 39 014, 76 грн, в тому числі торговельний павільйон 20 041, 93 грн, санвузол 2 303, 40 грн, паркан металевий 439, 71 грн, одностайні столи 1 342, 71 грн, накриття над столами 3 352, 47 грн, радіомовна апаратура 296, 08 грн, асфальтована дорога 7 763, 00 грн, та малоцінний та швидкозношувальний інвентар 3 475, 25 грн.

Відповідно до п. 2 вказаного договору право власності на майновий комплекс ринку переходить до покупця після отримання продавцем коштів в сумі вартості майнового комплексу ринку, вказаної в п. 1 договору.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, а саме із вищевказаних положень договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, неможливими є встановлення і ідентифікація судом чітко об?єкту продажу за вказаним договором, його індивідуальні та технічні характеристики, його склад, а отже і віднесення спірного об?єкту нерухомого майна об?єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, до переліку майна, що є об?єктом продажу за вказаним договором. Крім того, із положень вказаного договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, не вбачаються підстави виникнення права власності на майновий комплекс ринку по АДРЕСА_1 у продавця - ВАТ ФК „Система.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували виконання сторонами зобов?язань за наслідками укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р. між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств виконання покупцем обов?язку по оплаті вартості майнового комплексу ринку, виконання продавцем обов?язку по передачі покупцю майнового комплексу ринку і відповідно доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором, а також доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на спірний об?єкт нерухомого майна об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область.

Доказ, надані відповідачем у процесі розгляду справи і наявний у матеріалах справи, на підтвердження виникнення у нього та набуття ним у встановленому законодавством порядку права власності на об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, а саме договір купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладений між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, на підставі якого 05.06.2019 р. державним реєстратором КП „Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області Кольбою О. С. було зареєстровано право власності на вказане нежитлове приміщення за Бородянською районною спілкою споживчих товариств, не є належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує виникнення у відповідача та набуття ним у встановленому законодавством порядку права власності на об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, так як такий спірний об?єкт нерухомого майна не є об?єктом продажу за вказаним договором.

Також, у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували реєстрацію у встановленому порядку права власності відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором після його укладення.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, спірний об?єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано за відповідачем, а саме об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, та на земельній ділянці з кадастровим номером 3221055100:01:001:0791, площею 0, 0203 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що належить на праві власності Кооперативу „Електроклуб, що підтверджується Інформацією № 321013773 від 25.01.2023 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, наявною у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно з ст. 393 цього ж кодексу правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, спірний об?єкт нерухомого майна, право власності на який було зареєстровано за відповідачем, а саме об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, не є об?єктом продажу за договором купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеним між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, та те, що у процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували виконання сторонами зобов?язань за наслідками укладення договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р. між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств виконання покупцем обов?язку по оплаті вартості майнового комплексу ринку, виконання продавцем обов?язку по передачі покупцю майнового комплексу ринку і відповідно доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором, а також доказів, що б підтверджували виникнення права власності у відповідача на спірний об?єкт нерухомого майна об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, доказів, що б підтверджували реєстрацію у встановленому порядку права власності відповідача на майновий комплекс ринку за вказаним договором після його укладення, і станом на момент реєстрації права власності за відповідачем на спірний об?єкт нерухомого майна його співвласниками були і є позивач - Бородянський ринок Київської облспоживспілки та третя особа Кооператив „Електроклуб, а тому суд дійшов висновку, що відсутні були правові підстави для державної реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна, так як такий об?єкт нерухомого майна не є об?єктом продажу за договором купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеним між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, і із вказаного договору не вбачається набуття відповідачем права власності саме на спірний об?єкт нерухомого майна, чим відповідно було порушено речові права співвласників такого нерухомого майна, а саме позивача - Бородянського ринку Київської облспоживспілки та третьої особи Кооперативу „Електроклуб, у зв`язку із чим їх право спільної власності на таке нерухоме майно підлягає захисту у судовому порядку.

Заперечення відповідача щодо того, що позивачем при пред?явленні даного позову до відповідача в суд не вірно обрано спосіб захисту своїх прав та інтересів є необгрунтованими, оскільки позивачем самостійно обрано при пред?явлення даного позову до відповідача в суд способи захисту своїх прав та інтересів у спірних відносинах, які відповідають вимогам ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Заперечення відповідача щодо того, що позивач при пред?явленні даного позову до відповідача в суд та станом на час розгляду справи перебуває у стані припинення, а тому у даному випадку захист його права у судовому порядку буде неефективним є необгрунтованими, оскільки позивачем самостійно обрано при пред?явлення даного позову до відповідача в суд способи захисту своїх прав та інтересів у спірних відносинах, які відповідають вимогам ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а перебування позивача у стані припинення жодним чином не впливає на реалізацію його права на звернення в суд за захистом своїх прав та інтересів і на вирішення судом відповідного позову і спору.

Отже, вимога позивача до відповідача про скасування державної реєстрації права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об`єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв`язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно з пунктами 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень цього ж кодексу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. „Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 20.05.2020 р. „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 р. „Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. „Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2023 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 23, ст. 896, N 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. N 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 43, ст. 1394, N 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. N 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., N 63, ст. 2029).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 р. „Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. „Про введення воєнного стану в Україні, крім іншого, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із подальшим продовженням строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 р., з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 р., з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 р., з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 р., з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022 р., з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06.02.2023 р., з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 р. № 254/2023, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 р. № 451/2023, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 р. № 734/2023, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 05.02.2024 р. № 49/2024, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.05.2024 р. № 271/2024. Зазначені Укази Президента України „Про введення воєнного стану в Україні та „Про продовження строку дії воєнного стану в Україні були затверджені відповідними Законами України, прийнятими Верховною Радою України.

Як було зазначено вище, 05.06.2019 р. державним реєстратором КП „Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області Кольбою О. С. на підставі договору купівлі-продажу майнового комплексу ринку смт Бородянка від 08.11.1999 р., укладеного між ВАТ ФК „Система та Бородянською районною спілкою споживчих товариств, було проведено державну реєстрацію права власності за Бородянської районною спілкою споживчих товариств на нерухоме майно за реєстраційним номером № 1848519332210 торговельний павільйон, літера „Д, загальною площею 29, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 347, смт Бородянка, Бородянський район, Київська область, що підтверджується Інформацією № 321013773 від 25.01.2023 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта, витягом № 169941081 від 10.06.2019 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, наявними у матеріалах справи.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довідався саме про факт реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна - об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, лише в січні 2023 р. у зв?язку із прийняттям Державним реєстратором прав на нерухоме майно Бородянської селищної ради Господарець О. О. рішення № 66189081 від 25.01.2023 р. за наслідками розгляду заяви позивача від 19.01.2023 р. за реєстраційним номером № 53820321, яким відмовлено у проведенні реєстраційних дій у зв?язку із тим, що за вказаною в заяві адресою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вже зареєстровано право власності на нерухоме майно.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем у відповідності до ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів, що б підтверджували інший момент та факт обізнаності позивача про реєстрацію за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна - об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область.

Оскільки, як було зазначено вище, 05.06.2019 р. державним реєстратором КП „Центр державної реєстрації Небратської сільської ради Бородянського району Київської області Кольбою О. С. було проведено державну реєстрацію права власності за Бородянської районною спілкою споживчих товариств на спірний об?єкт нерухомого майна, а позивач довідався саме про факт реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна - об?єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210: торговельний павільйон, літера „Д, розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область, лише в січні 2023 р. і відповідно, враховуючи також вищевказані Прикінцеві та Перехідні положення Цивільного кодексу України, загальна позовна давність по оспоренню державної реєстрації за відповідачем права власності на спірний об?єкт нерухомого майна не спливла і розпочала свій перебіг з моменту, коли позивач довідався про порушення своїх прав і інтересів, і тому позивач в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом прав і інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Скасувати державну реєстрацію права власності за Бородянською районною спілкою споживчих товариств (07800, вул. Привокзальна, 62, смт Бородянка, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 01755350) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, запис про право власності: 31928051 щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1848519332210, на об`єкт нерухомого майна: торговельний павільйон, літера „Д, що розташований за адресою: вул. Центральна, буд. 347, селище міського типу Бородянка, Бучанський район, Київська область.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Стягнути з Бородянської районної спілки споживчих товариств (07800, вул. Привокзальна, 62, смт Бородянка, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 01755350) на користь Бородянського ринку Київської облспоживспілки (07800, вул. Центральна, 236, смт Бородянка, Бучанський район, Київська область; ідентифікаційний код 01560215) судові витрати 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

01 липня 2024 р.