Ухвала

від 01.07.2024 по справі 914/1665/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.07.2024 р. Справа№914/1665/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,

розглянувши заяву Приватного підприємства Галичина Агроресурси, місто Глиняни Львівського району Львівської області

про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви

у справі № 914/1665/24

особи, які можуть отримати статус учасника справи (відповідача)

Товариство з обмеженою відповідальністю Галицька логістична компанія, м. Львів

Без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

27.06.2024 р. від Приватного підприємства Галичина Агроресурси на адресу суду в підсистему Електронний суд Господарського суду Львівської області надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. № 1857.

Особами, які можуть отримати статус учасника справи відповідача, заявник визначив: Товариство з обмеженою відповідальністю Галицька логістична компанія, м. Львів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024 року, заяву Приватного підприємства Галичина Агроресурси про забезпечення позову до подачі позовної заяви передано на розгляд судді Долінській О.З.

Згідно з ч.2 ст.136 ГПК України, забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України, заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви, заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів.

Згідно ч.1 ст.140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Приватного підприємства Галичина Агроресурси про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. № 1857 від 27.06.2024 р., суд дійшов висновку про повернення її заявнику, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Закон України Про судовий збір (стаття 4) передбачає, що за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2024 році становить 1 514,00 грн.

Заявником, на підтвердження сплати судового збору, за подання заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, долучено фотокопію платіжного документа у нечитабельному вигляді (відсутній текст з реквізитами платіжного документа).

При цьому, суд враховує, що у Листі Державної судової адміністрації №11-135/20 від 02.01.2020 р. зазначено, що при отриманні від платників документів, які підтверджують сплату судового збору за подання заяв, скарг до суду, суди мають перевіряти зазначені в них реквізити рахунків задля уникнення втрат бюджету.

В свою чергу, з метою забезпечення виконання вимог Закону України Про судовий збір між Державною судовою адміністрацією України та Державною казначейською службою України (далі - ДКСУ) укладено угоду від 26 серпня 2015 року про інформаційне співробітництво. Відповідно до цієї угоди Державним підприємством "Інформаційні судові системи" оновлено програмне забезпечення автоматизованої системи документообігу суду КП «Д-3» та КП «ДСС» (далі - АСДС), яке здійснює: 1) централізоване отримання виписок з ДКСУ в електронному вигляді; 2) їх розподіл по судах; 3) автоматичне приєднання відомостей про сплачений судовий збір при реєстрації платіжного документа в суді за наявності виписки з ДКСУ; 4) автоматичне приєднання таких відомостей при надходженні відомостей від ДКСУ про зарахування судового збору, що надійшли після реєстрації платіжного документа в АСДС.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, для виконання судами покладених на них повноважень у частині перевірки повноти зарахування коштів судового збору, в автоматизованій системі документообігу суду створено реєстр підтвердження оплати. Дані про підтвердження оплати судового збору надходять до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» в автоматичному режимі. Під час надходження таких записів виконується автоматичне поєднання записів про оплату судового збору, які зазначаються в обліково - статистичних картах із записами підтверджень про оплату судового збору, які надійшли з Казначейства.

Враховуючи наведене, судом, за допомогою автоматизованої системи документообігу Господарського суду Львівської області «Діловодство спеціалізованого суду» (ДСС), було здійснено перевірку зарахування сплачених коштів на рахунок спеціалізованого фонду Державного бюджету України та встановлено, що станом на 28.06.2024 рік судовий збір, який сплачено ПП Галичина Агроресурси за подання заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви, не було зараховано на казначейський рахунок, у зв`язку з чим наданий позивачем платіжний документ не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за розгляд заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Відтак, заявником до поданої заяви про забезпечення позову не долучено доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 у справі № 910/4557/18 вказав, що відповідно до ч.ч.1, 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір", судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 згаданого Закону). Постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів. Відповідно до п. 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладено в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, який обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків. Згідно з додатками 2, 8 до Інструкції одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції. Положеннями п. 3.8. Інструкції визначено, що реквізит Призначення платежу платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, які зазначено в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2018 у справі №914/1542/17, від 16.01.2019 у справі №905/1057/18, від 10.05.2018 у справі №613/372/16-ц, та ухвалах Верховного Суду від 26.03.2018 у справі №907/892/15, від 16.04.2018 у справі №922/3137/17, від 20.04.2018 у справі №910/12031/17, від 21.02.2019 у справі №910/8880/18.

Відтак, заявник не дотримався зазначених вище вимог Закону і ПП Галичина Агроресурси не долучено доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановлених порядку та розмірі, що є порушенням ч. 5 ст. 139 ГПК України.

Крім того, суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України (в редакції з 15.12.2017) запровадив чимало нових процесуальних інститутів, які покликані удосконалити правове регулювання процесуальних відносин, збалансувати права учасників судового процесу та унеможливити зловживання процесуальними правами. До таких нових категорій належить зустрічне забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Так, Господарський процесуальний кодекс України у пункті 6 частини 1 статті 139 встановлює, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Натомість подана заява Приватного підприємства Галичина Агроресурси про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. № 1857 від 27.06.2024 р., не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

З приводу зазначеного необхідно наголосити, що саме суд, а не позивач, визначає вірогідність завдання відповідачу збитків у зв`язку з забезпеченням позову. Зокрема, згідно з положеннями частин 1, 3 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Підсумовуючи зазначене, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення, вирішується судом, на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, вказана вище заява Приватного підприємства Галичина Агроресурси про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. № 1857 від 27.06.2024 р., подана без дотримання вимог ч. 5 та п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заява ПП Галичина Агроресурси про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. № 1857 від 27.06.2024 р., підлягає поверненню.

Керуючись статтями 139, 140, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства Галичина Агроресурси про забезпечення позову до подачі позовної заяви за вх. № 1857 від 27.06.2024 р. повернути заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до Господарського суду Львівської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Долінська О.З.