Ухвала

від 01.07.2024 по справі 915/751/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

01 липня 2024 року Справа № 915/751/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

за позовом: Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації (54029, м. Миколаїв, вул. Робоча, буд. 2А/1)

до відповідача-1: Баратівського психоневрологічного інтернату (57370, Миколаївська обл., Баштанський район, с. Баратівка, вул. Степова, буд. 1)

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Гусєва А.О.

про: визнання недійсними договорів, застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

24.06.2024 Департамент соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 855/08 від 18.06.2024 (з додатками), в якій просить суд:

1. Відкрити провадження по справі про визнання договору недійсним.

2. Визнати недійсними договори між Баратівським психоневрологічним інтернатом та ФОП Гусєвим Л.О. від 01.09.2020 № 160, від 21.09.2020 № 179, від 05.01.2021 № 5, від 11.01.2021 № 12, від 12.01.2021 № 17, від 26.01.2021 № 26, від 27.01.2021 № 27 та від 15.06.2020 № 118, як таких, що укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про захист економічної конкуренції» та без додержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та застосувати правові наслідки недійсності правочину, передбачених ч.3 ст.228 Цивільного Кодексу України.

3. Звільнити департамент від сплати судового збору, та визначити платником судового збору ФОП Гусєва А.О.

Даній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 915/751/24.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2024, вищевказану позовну заяву (єдиний унікальний номер судової справи № 915/751/24) було передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Дослідивши позовну заяву Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації № 855/08 від 18.06.2024 з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про повернення її позивачу, з огляду на таке.

Судовий захист прав суб`єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб`єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.

Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог. Зокрема, згідно з частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

У позовній заяві № 855/08 від 18.06.2024 Департаментом соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації заявлено вимоги щодо визнання недійсними восьми укладених між відповідачами договорів, як таких, що укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», Закону України «Про захист економічної конкуренції» та без додержання вимог щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а також вимоги щодо застосування наслідків недійсності зазначених правочинів.

Водночас, суд дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги є неоднорідними та підлягають роз`єднанню, оскільки вищезазначені договори, не зважаючи на однаковий суб`єктивний склад, породжують різні взаємні права та обов`язки, підтверджуються різними доказами, а не одним доказом.

Підставами позову є вісім окремих договорів. Підстави виникнення позовних вимог, які позивач об`єднав у одному позові, є різними це вісім окремих договорів про закупівлю, а обставина укладення цих договорів між одними й тими ж сторонами не є спільною підставою позову, яка об`єднує вимоги, оскільки кожен з договорів виступає окремою правовою підставою.

Також, заявлені за цими договорами вимоги не об`єднані поданими доказами, так як недійсність кожного з договорів має бути підтверджена щодо кожного договору окремо.

Заявлені вимоги також не є основними та похідними позовними вимогами, оскільки дані договори не є основними та похідними договорами по відношенню один до одного, а є вісьмома окремими договорами.

Суд зазначає, що об`єднанням позовів може забезпечуватися правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

При цьому сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, та спільний спосіб захисту не свідчить про правомірність об`єднання позовних вимог у даній справі. Так, хоча сторонами правовідносин є одні й ті ж особи, проте фактично позивачем заявлено вимоги зокрема про недійсність восьми договорів, і судом має бути надана правова оцінка правовідносинам сторін по кожному із договорів окремо.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає правомірності об`єднання позовних вимог у даній справі.

При цьому, навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що об`єднання заявлених позивачем вимог у даній позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, може призвести до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України судом не встановлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду для роз`єднання позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 174, 232, 233, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Департаменту соціального захисту населення Миколаївської обласної державної адміністрації № 855/08 від 18.06.2024 у справі № 915/751/24 повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

СуддяО.Г. Смородінова