Рішення

від 26.06.2024 по справі 916/1113/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" червня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1113/24Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СЕК (просп. Берестейський, 15 літера Б н/п 1,м. Київ,03056)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ОПТ" ( 73009, місто Херсон, вул.49 Гвардійської Херсонської дивізії, будинок 24, офіс 19)

про стягнення 124733,5 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СЕК звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Строй Опт" 124733,5 грн. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки № 1284 від 16.10.2020р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.03.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1113/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

19.04.2024р. відповідачем по справі було подано до канцелярії суду клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.06.2024р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СЕК», надалі ТОВ «ТК «СЕК», код ЄДРПОУ 40419339 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРОЙ ОПТ», надалі ТОВ «СТРОЙ ОПТ», код ЄДРПОУ 41481333 було укладено Договір поставки №1284 від 16 жовтня 2020 року, відповідно до п. 1.1 якого позивач як постачальник зобов`язується передати у власність відповідача як покупця, а останній - прийняти і сплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що прийняття товару за асортиментом, кількістю і якістю відбувається покупцем згідно з супроводжувальними документами (видаткові накладні, а також документи, що засвідчують якість товару) на момент одержання товару від постачальника. Оригінали супроводжувальних документів постачальник передає покупцю разом із товаром.

Відповідно п. 3.7 договору, у випадку, коли частина товару не була реалізованою протягом 90 днів з моменту отримання товару, покупець має право повернути його. Постачальник зобов`язаний протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту пред`явлення покупцем письмової вимоги, прийняти цей товар та/або замінити його. Постачальник зобов`язаний прийняти такий товар з одночасним оформленням відповідних товарно-супровідних документів.

За умовами п. 4.1 договору обов`язок постачальника по передачі товару вважається виконаним в момент передачі товару покупцю, який визначається датою накладної.

Право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження товару, переходить до покупця з моменту одержання товару, що підтверджується підписами на видатковій накладній (п. 4.2 договору).

Пунктом 7.1 договору визначено, що ціна товару визначається згідно специфікації (видаткової накладної) постачальника. Загальна вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних постачальником.

Відповідно до п. 7.3 договору покупець зобов`язаний оплачувати реалізований ним товар щотижня.

Оплата товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 даного договору (п. 7.4 договору).

В п. 7.6 договору передбачено, що датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника або інший рахунок, вказаний постачальником.

За умовами п. 7.7 договору покупець за необхідністю надає постачальнику звіт із зазначенням кількості реалізованого товару та вказує товарні залишки на дату формування звіту. Такий звіт надається покупцем у електронному вигляді засобами електронної пошти по факсу та у інший спосіб.

Згідно з п. 11.5. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021. Договір підлягає автоматичній пролонгації на кожний наступний календарний рік у випадку, якщо жодна із сторін не відмовиться письмово від пролонгації не менше ніж за 14 днів до дати закінчення договору.

На виконання умов договору ТОВ «ТК «СЕК» у період з 03.11.2020 по 17.05.2021 було передано у власність відповідача товар на загальну суму 160 761,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними : №11810 від 03.11.2020 на суму 143 120,00 грн. у т.ч. ПДВ 23 853,33 грн.; №1063 від 29.01.2021 на суму 7 156,00 грн. у т.ч. ПДВ 1 192,67 грн.; №1896 від 17.02.2021 на суму 5 242,50 грн. у т.ч. ПДВ 873,75 грн.; №2596 від 03.03.2021 на суму 3 330,00 грн. у т.ч. ПДВ 555,00 грн.; №6328 від 17.05.2021 на суму 1 913,00 грн. у т.ч. ПДВ 318,83 грн.

У свою чергу ТОВ «СТРОЙ ОПТ» оплату отриманого товару виконало частково на загальну суму 36 028,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку ТОВ «ТК «СЕК» (копії яких додаються).

Позивач зазначає, що у відомостях про призначення платежу відповідачем лише вказано, що оплата відбувалася згідно з Договором поставки №1284 від 16 жовтня 2020 року, що, у свою чергу, унеможливлює достеменно встановити та стверджувати, за якими саме видатковими накладними здійснювалась оплата.

Таким чином, позивач вказує, що сума основного боргу ТОВ «СТРОЙ ОПТ» перед ТОВ «ТК «СЕК» за поставлений згідно вказаних вище видаткових накладних товар складає 124 733 грн. 50 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не була погашена заборгованість за вищевказаним договором, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з відповідним позовом, що розглядається судом в межах цієї справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з частиною першою статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини другої статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ч.1 ст.510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Як встановлено судом, між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «СЕК», надалі ТОВ «ТК «СЕК», та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРОЙ ОПТ» укладено Договір поставки №1284 від 16 жовтня 2020 року, відповідно до п. 1.1 якого позивач як постачальник зобов`язується передати у власність відповідача як покупця, а останній - прийняти і сплатити товар на умовах, визначених цим договором.

Найменування (асортимент) товару, його кількість, ціна та загальна вартість товару, строки поставки узгоджуються сторонами окремо. Підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з поставки товару є первинний документ, а саме видаткова накладна. Сторони домовились, що первинний документ підтверджує здійснення господарської операції (п. 1.2 договору).

На виконання умов договору ТОВ «ТК «СЕК» у період з 03.11.2020 по 17.05.2021 було передано у власність відповідача товар на загальну суму 160 761,50 грн., що підтверджується вищезазначеними видатковими накладними.

У свою чергу ТОВ «СТРОЙ ОПТ» оплату отриманого товару виконало частково на загальну суму 36 028,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та банківськими виписками по рахунку ТОВ «ТК «СЕК».

Таким чином, суд вважає, що сума основного боргу ТОВ «СТРОЙ ОПТ» перед ТОВ «ТК «СЕК» за поставлений згідно вказаних вище видаткових накладних товар складає 124 733 грн. 50 коп.

Отже, судом встановлено наявність заборгованості відповідача за поставку товару у розмірі 124 733,50 грн. яка підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 124 733,50грн. підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІ Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ ОПТ" ( 73009, місто Херсон, вул.49 Гвардійської Херсонської дивізії, будинок 24, офіс 19, код 41481333) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ СЕК (просп. Берестейський, 15 літера Б н/п 1,м. Київ, 03056, код ЄДРПОУ 40419339) заборгованість в розмірі 124733,50грн. та судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Рішення складено та підписано 01 липня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов