Рішення

від 24.06.2024 по справі 920/461/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.2024м. СумиСправа № 920/461/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/461/24

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Є. Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (просп. Повітрофлотський, буд. 11/15, м. Київ, 03049)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "ТЕМП" (вул. Січова, буд. 80, м. Лебедин, Сумська область, 42202)

про стягнення 141 511 грн 68 коп.,

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 141 511 грн 68 коп. штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару відповідно до договору поставки № ЦЗВ-03-03023-01 від 03.08.2023, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 24.04.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/461/24; визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 24.04.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 24.04.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

09.05.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1392 від 09.05.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що посилаючись в позовній заяві на рознарядку від 14.11.2023 за номером № ЦЗВ- 20/4316, позивач не додає до позовної заяви рознарядку за вказаним номером, а додає рознарядку за іншим номером від 14.11.2023 № ЦЗВ- 20/4376 на відвантаження товару на суму 22 732, 80 грн. з ПДВ. Тобто позивач в своїх вимогах посилається на рознарядку, яка не існує. Що стосується рознарядок від 14.11.2023 № ЦЗВ- 20/4376 та від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 відповідач зазначає, що електронна адреса відповідача (е-mail: info@zavodtemp.ua) зазначена у розділі 19 договору. Проте, в порушення умов договору рознарядки позивач надіслав на іншу електронну адресу відповідача. Також не може бути прийняте судом як належний доказ рознарядка від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376 з відміткою "отримано 14.11.2023", оскільки договором така дія не обумовлена. Позивач безпідставно визначив початкову дату строку поставки товару за рознарядкою від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376 як 14.11.2023, рознарядкою від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 як 16.11.2023 та кінцеву дату поставки товару за вказаними рознарядками 14.12.2023 та 16.12.2023. Копії рознарядок, що були надіслані позивачем поштою, фактично отримані відповідачем 20.11.2023. Отже датою початку перебігу строку щодо поставки товару за рознарядками є 20.11.2023, а кінцевою датою виконання зобов`язання - 20.12.2023. Продукція за рознарядками була повністю виготовлена та поставлена на адресу позивача в два етапи: 18.12.2023 на суму 22 732,80 грн та 142 080,00 грн, а також 29.12.2023 на суму 778 598,40 грн. Незначне прострочення строку поставки товару обумовлене недобросовісною поведінкою позивача, як замовника товару. Так, відповідно до даних паспортів на товар вбачається, що товар був готовий на складі виробника починаючи з 12.12.2023, але інспектор-приймальник ЦТА УЗ приймав продукцію 27.12.2023, пояснюючи це тим, що договором не регламентовано чітких строків приїзду. Як наслідок, саме несвоєчасний приїзд інспектор-приймальник ЦТА УЗ, як представника позивача, вплинув на своєчасність поставки на його адресу товару, який своєчасно був виготовлений та очікував на інспекторський контроль з боку представника позивача. Відповідач зазначає, що умови договору щодо поставки належної кількості товару належної якості заводом виконані в повному обсязі, не зважаючи на поточну ситуацію в державі, пов`язану із військовим станом. Також відповідач зазначає, що у зв`язку із постійним застосуванням хибної практики з боку ЦТА УЗ по відношенню до постачальників-виробників, ТОВ "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "ТЕМП" звернувся до Першого віце-прем`єр-міністра - Міністра економіки України за захистом законних прав та інтересів Заводу, як вітчизняного виробника.

14.05.2024 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 1435 від 14.05.2024), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач повідомляє, що за текстом позовної заяви була допущена технічна помилка у номері рознарядки, тому правильний номер рознарядки від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376. Зазначена рознарядка була додана до позовної заяви. Позивач зазначає, що рознарядки були відправлені відповідачу на електронну адресу oootemp1545@gmail.com, яку останній використовує як другу офіційну. Використання відповідачем у своїй діяльності електронної адреси oootemp1545@gmail.com підтверджується тим, що саме з цієї адреси у відповідь на лист "Рознарядка згідно з договором ЦЗВ-03-03023-01 (кран кінцевий)" було отримано сканкопію наданої позивачем рознарядки від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376 з відміткою про її отримання представником відповідача. До електронних листів позивача додані вкладення, а саме сканкопії рознарядок, відповідно до яких можна встановити зміст документа, який був вкладений. Позивач зазначає, що відповідач помиляється в термінах початку перебігу строку щодо поставки товару згідно з договором та невірно вираховує кінцеву дату виконання зобов`язання: за рознарядкою від 14.11.2024 - 14.12.2023, за рознарядкою від 15.11.2023 - 16.12.2023. Щодо твердження відповідача про несвоєчасний приїзд працівника ЦТА УЗ, позивач зазначає, що відповідач не подав жодних доказів, відповідно до укладеного договору інспекторського контролю, які б підтверджували несвоєчасність приїзду інспектора-приймальника на склад відповідача, а саме листа-заявки, доказів оплати послуг виконавця, що унеможливлює перевірити достовірність твердження відповідача.

22.05.2024 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 1516 від 22.05.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідач зазначає, що листом №549 від 08.12.2023 завод звернувся до директора філії НДКТІ АТ "Укрзалізниця" з проханням направити інспектора-приймальника на 12.12.2023 для приймання готової продукції зазначеної в листі. 11.12.2023 у відповідь на лист №549 від 08.12.2023 Олександром Шпаковським (Начальник відділу приймання комплектуючих центру технічного аудиту філії "НДКТІ" АТ "Укрзалізниця") в телефонному режимі на офіційний номер заводу +380670002019 було повідомлено, що на 12.12.2023 відсутні вільні інспектора-приймальники ЦТА АТ УЗ, з зазначенням найближчої вільної дати - 14.12.2023 для приймання готової продукції. Листом №555 від 11.12.2023 завод звернувся до директора філії НДКТІ АТ "Укрзалізниця" з проханням направити інспектора-приймальника на найближчу вільну дату 14.12.2023 для приймання готової продукції, зазначеної в даному листі. 14.12.2023 відповідачем було сплачено рахунок №2541 від 12.12.2023, про що свідчить платіжна інструкція №674 від 14.12.2023. 14.12.2023 інспектор-приймальник здійснив прийняття готової продукції згідно з листом №555 від 11.12.2023. 14.12.2023 завод подав лист-заявку №556 від 14.12.2023 з викликом інспектора-приймальника на 22.12.2023 для прийняття готової продукції (кран кінцевий 190 у кількості 550 штук). 15.12.2023 у відповідь на лист №556 від 14.12.2023 Олександром Шпаковським (Начальник відділу приймання комплектуючих центру технічного аудиту філії "НДКТІ" АТ "Укрзалізниця") в телефонному режимі на офіційний номер заводу +380670002019 було повідомлено, що на 22.12.2023 відсутні вільні інспектора-приймальники ЦТА АТ "Укрзалізниця", з зазначенням найближчої вільної дати - 27.12.2023 для приймання готової продукції. В телефонній розмові Олександр Шпаковський вказав, що необхідно направити новий лист-запит, в якому зазначити про перенесення дати приїзду інспектора-приймальника з 22.12.2023 на 27.12.2023. Тому, листом №558 від 15.12.2023 завод звернувся до директора філії НДКТІ АТ "Укрзалізниця" про перенесення дати приймання готової продукції інспектором-приймальником з 22.12.2023 на 27.12.2023. 22.12.2023 відповідачем був сплачений рахунок №2598 від 19.12.2023, про що свідчить платіжна інструкція №730 від 22.12.2023. 27.12.2023 інспектор-приймальник здійснив прийняття готової продукції згідно з листом № 558 від 15.12.2023. Відповідач наголошує, що фактично отримав рознарядки від позивача засобами поштового зв`язку на поштову адресу 20.11.2023 та 30.11.2023, що підтверджується листом керівника відділення №42202 АТ "Укрпошта" №03049 від 29.01.2024. Тобто перебіг строку в межах якого відповідач повинен поставити товар позивачу починається: за рознарядкою від 14.11.2023 - 20.12.2023 (включно); за рознарядкою від 15.11.2023 - 30.12.2023 (включно). В позовній заяві позивач не посилається на спричинення йому збитків внаслідок нібито затримки поставки товару, будь-яких доказів з цього приводу ним до суду не надано.

05.06.2024 позивач подав клопотання (вх. № 1686 від 05.06.2024), в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію рознарядки від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376 з відміткою про отримання, яка була додана до позовної заяви, у належній якості.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

03.08.2023 між сторонами укладений договір поставки № ЦЗВ-03-03023-01 відповідно до умов якого відповідач зобов`язується поставити та передати у власність позивачу товар, відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору, а позивач зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару: частини залізничних або трамвайних локомотивів чи рейкового рухомого складу; обладнання для контролю залізничного руху (запасні частини до автогальмівного обладнання).

Згідно з п. 1.3. договору кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікаціях до договору.

За умовами п. 2.4. договору покупець має право проводити перевірку технології виробництва товару та приймання його за якістю у виробника з використанням виробничого обладнання.

Для товару, що підлягає інспекторському контролю відповідно до вимог тендерної документації, при прийманні товару обов`язкова наявність документів про якість (паспорт виробу, сертифікат якості) на поз. 1 Специфікації №2, №3, №4 з відміткою інспектора-приймальника AT "Укрзалізниця".

Відповідно до п. 4.1. договору постачальник здійснює поставку товару автомобільним або залізничним транспортом на умовах СРТ (Перевезення сплачено до...) пункт призначення - згідно рознарядки покупця відповідно до "ІНКОТЕРМС" у ред. 2020 р. У випадку наявності розбіжностей між умовами договору та Правилами "ІНКОТЕРМС" у редакції 2020 року, умови договору матимуть перевагу.

Пунктом 4.2. договору визначено, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Строк поставки товару - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.

Місце поставки - згідно рознарядки покупця.

Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.

Згідно з п. 4.5. договору сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:

- на поштову адресу постачальника, зазначену в договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);

- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;

- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка поштового програмного забезпечення покупця.

Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами Акта прийому-передачі товару та/або видаткової накладної (п. 4.6. договору).

Відповідно до п. 9.3.1. договору при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 (п`ятнадцять) % від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023.

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку виконання у повному обсязі взятих на себе за договором зобов`язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов`язань на товар, в межах строків, визначених умовами договору (п. 16.1. договору).

Розділом 19 договору визначено місцезнаходження та реквізити сторін, в тому числі електронна адреса постачальника.

Відповідно до матеріалів справи 14.11.2023 позивач направив на електронну адресу відповідача (oootemp1545@gmail.com) рознарядку від 14.11.2023 №ЦЗВ-20/4376 на відвантаження товару вартістю 22 732,80 грн з ПДВ.

Згідно з відміткою про отримання, рознарядка від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376 отримана відповідачем 14.11.2023. Відмітка про отримання засвідчена підписом та печаткою заводу.

Також 14.11.2023 позивач направив рознарядку від 14.11.2023 № ЦЗВ-20/4376 на поштову адресу відповідача (опис вкладення, поштова накладна від 14.11.2023). Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення ця рознарядка отримана відповідачем поштою 20.11.2023.

16.11.2023 позивач направив на електронну адресу відповідача (oootemp1545@gmail.com) рознарядку від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 на відвантаження товару вартістю 920 678,40 грн з ПДВ.

Зазначену рознарядку 16.11.2023 позивач також направив відповідачу на поштову адресу (опис вкладення, поштова накладна від 16.11.2023). Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення рознарядка отримана відповідачем поштою 20.11.2023.

Відповідно до видаткових накладних № 72, 74 від 14.12.2023 та товарно-транспортної накладної № Р14/1 від 14.12.2023 відповідач передав позивачу товар на суму 164 812 грн 80 коп. 18.12.2023.

Відповідно до видаткової накладної № 79 від 28.12.2023 та товарно-транспортної накладної № Р28 від 28.12.2023 відповідач передав позивачу товар на суму 778 598 грн 40 коп. 29.12.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не виконав договірних зобов`язань щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 141 511 грн 68 коп. штрафу у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару загальною вартістю 943 411 грн. 20 коп. відповідно до п. 9.3.1. договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі статтею 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Суд встановив, що рознарядка від 14.11.2023 №ЦЗВ-20/4376 на відвантаження товару вартістю 22 732,80 грн була отримана відповідачем 14.11.2023, про що свідчить відмітка відповідача про отримання на рознарядці.

Твердження відповідача в обґрунтування заперечень проти позову про те, що відмітка на рознарядці не є належним доказом, не спростовує факту її отримання саме 14.11.2023, оскільки відмітка про отримання засвідчена підписом та печаткою заводу.

З урахуванням умов договору щодо строків поставки, товар за вказаною рознарядкою відповідач був зобов`язань поставити до 14.12.2023 включно.

Відповідно до видаткової накладної № 72 від 14.12.2023, товар отриманий позивачем 18.12.2023.

Прострочення строку поставки товару складає 3 дні.

Суд встановив, що рознарядка від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 на відвантаження товару вартістю 920 678,40 грн направлена позивачем на електронну адресу відповідача не зазначену в договорі.

Направлення позивачем рознарядки відповідачу на електронну адресу не зазначену у договорі не є належним доказом повідомлення відповідача відповідно до п. 4.5. договору, який чітко визначає одним із способів направлення рознарядки - на електрону адресу зазначену в договорі. Суд враховує, що підтвердження відповідача про отримання рознарядки від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 електронною поштою в матеріалах справи відсутнє.

Цю рознарядку 16.11.2023 позивач також направив відповідачу на поштову адресу (опис вкладення, поштова накладна від 16.11.2023 № 0304911160810).

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 0304911160810 рознарядка від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 отримана відповідачем поштою 20.11.2023 згідно з відміткою на повідомленні про вручення засвідченої підписом працівника поштового зв`язку.

Водночас, відповідно до листа відділення № 42202 АТ "Укрпошта" від 29.01.2024, яке подане відповідачем на спростування, поштове відправлення № 0304911160810 було отримане особисто представником відповідача - начальником цеху Заєць О.В. 30.11.2023, що підтверджено його особистим підписом на поштовій накладній № 0304911160810. Копія поштової накладної № 0304911160810 додана до листа відділення № 42202 АТ "Укрпошта".

Також у листі від 29.04.2024 щодо пересилання поштового відправлення № 0304911160810 АТ "Укрпошта" підтверджує вручення відповідного поштового відправлення адресату 30.11.2023 та зазначає про помилкове створення події вручення 20.11.2023.

За цих обставин, оскільки повідомлення про вручення поштового відправлення № 0304911160810, додане позивачем до позовної заяви, не містить підпису одержувача (тільки підпис працівника поштового зв`язку), на відміну від копії поштової накладної № 0304911160810, яка подана відповідачем разом з відзивом на позовну заяву (додаток до листа відділення № 42202 АТ "Укрпошта" від 29.01.2024), суд приймає як належний доказ отримання рознарядки від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424 копію поштової накладної № 0304911160810, що містить особистий підпис представника відповідача - начальника цеху Заєць О.В. про отримання відправлення 30.11.2023.

З урахуванням умов договору щодо строків поставки, товар за вказаною рознарядкою відповідач був зобов`язань поставити до 30.12.2023 включно.

Відповідно до видаткових накладних № 74 від 14.12.2023, № 79 від 28.12.2023 товар загальною вартістю 920678 грн 40 коп. отриманий позивачем 18.12.2023 та 29.12.2023.

Прострочення строку поставки товару відсутнє.

За викладених обставин суд вважає вимоги позивача правомірними та обґрунтованими в частині нарахування та заявлення до стягнення штрафу в сумі 3409 грн. 92 коп. за несвоєчасну поставку товару за рознарядкою від 14.11.2023 №ЦЗВ-20/4376 на суму 22732 грн. 80 коп.

В іншій частині, щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 138 101 грн. 76 коп., суд відмовляє у задоволенні позову за його необґрунтованістю, оскільки суд не встановив факту прострочення відповідачем строку поставки товару вартістю 920678 грн 40 коп. за рознарядкою від 15.11.2023 № ЦЗВ-20/4424.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов`язані з кредитором договірними відносинами.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

Неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат.

Господарські санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією зі сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі, і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21).

Законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених ст. 3 ЦК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50% - до 1704 грн 96 коп.

Таке зменшення суд вважає розумним та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача.

Оцінюючи обставини справи для застосування правового механізму зменшення штрафних санкцій суд враховує, що розмір нарахованого та заявленого позивачем до стягнення штрафу становить 15 % від вартості непоставленого у строк товару, що є надмірним, а також те, що відповідач повністю виконав зобов`язання щодо поставки товару з незначним простроченням у 3 дні; враховує відсутність в матеріалах справи доказів того, що порушення відповідачем зобов`язання завдало збитків позивачу, а також те, що штраф не може розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з належним виконанням господарських зобов`язань.

Стягнення судом частини неустойки забезпечує інтереси позивача у зв`язку з вчиненим порушенням іншою стороною договору.

За викладених обставин суд задовольняє обґрунтовані та правомірні вимоги позивача частково, стягує з відповідача 1704 грн 96 коп. штрафу.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, оскільки спір виник у зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за рознарядкою від 14.11.2023 №ЦЗВ-20/4376, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3028 грн 00 коп.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський машинобудівний дослідно-експериментальний завод "ТЕМП" (вул. Січова, буд. 80, м. Лебедин, Сумська область, 42202, код ЄДРПОУ 39300569) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Є. Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (просп. Повітрофлотський, буд. 11/15, м. Київ, 03049, код ЄДРПОУ ВП: 40081347) 1704 грн 96 коп. штрафу, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 01.07.2024.

Суддя Д.В. Вдовенко