Рішення

від 27.06.2024 по справі 922/1625/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2024м. ХарківСправа № 922/1625/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Христенко І.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45); до Приватного підприємства "Укрдидактик" (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176), про зобов`язання виконання рішення за участю представників:

позивача- Прохоров Є.І.

відповідача- не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Антимонопольний комітет України, м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Укрдидактик", м. Харків, в якому просить суд зобов`язати Приватне підприємство «Укрдидактик» виконати п. 3 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2022 № 62-р/тк, а саме: припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в п. 1 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2022 № 62-р/тк. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу № 922/1625/24 до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 травня 2024 року о 12:00 год.

Рух справи також висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідач правом на участь у розгляді даного спору не скористався, відзив на позов не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.05.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення (з відміткою судова повістка) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176.

Але, судова кореспонденція адресована відповідачу була повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 922/1625/24 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У судовому засіданні 27.06.2024 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутній в судовому засіданні представник позивача погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи положення ст. 13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.06.2024, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - комітет, позивач) розглянувши матеріали справи № 3/20-98-20 про порушення Приватним підприємством «Укрдидактик» (ідентифікаційний код 42366394) (далі - ПП «Укрдидактик», відповідач) законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняла рішення від 23.12.2022 № 62-р/тк (далі - рішення № 62-р/тк), яким визнано, що ПП «Укрдидактик» вчинило порушення, передбачене ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді:

- неправомірного використання без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) комерційного (фірмового) найменування «Укрдидактик», схожого зі скороченим комерційним (фірмовим) найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) - «Укрдидак», яке Товариство з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) раніше почало використовувати у своїй господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822);

- неправомірного використання без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) позначення «ukrdidactic» у доменному імені вебсайту «ukrdidactic.com.ua», схожого з позначенням «ukrdidac» у доменному імені вебсайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) - «ukrdidac.com.ua», яке Товариство з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) раніше почало використовувати у своїй господарській діяльності, що призвело до змішування з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822);

- неправомірного використання без дозволу (згоди) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) рекламних матеріалів у вигляді зображень товарів та схожих на ті, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822) раніше почало використовувати в господарської діяльності, зокрема на своєму вебсайті з доменним іменем «ukrdidac.com.ua», що призвело до змішування з діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Науковий Центр «Українська дидактика» (ідентифікаційний код 37479822).

За зазначене порушення, ПП «Укрдидактик» зобов`язано припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в п. 1 резолютивної частини рішення № 62-р/тк у місячний строк з дня отримання цього рішення.

ПП «Укрдидактик» повідомити комітет про виконання зобов`язання, викладеного в п. 3 резолютивної частини рішення № 62-р/тк, протягом 5 днів з дня виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення комітету набирають чинності з дня їх прийняття.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб`єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Комітету. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця.

У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Копія рішення № 62-р/тк була надіслана комітетом разом із супровідним листом від 05.01.2023 № 127-26.4/01-379е та отримана відповідачем 16.01.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0303515435606.

Отже, строк для добровільного виконання зобов`язання, встановленого рішеннями № 62-р/тк, закінчився 16.02.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення органу комітету до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідач рішення № 62-р/тк у судовому порядку не оскаржував.

Отже, рішення № 62-р/тк є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов`язковим до виконання.

Враховуючи відсутність інформації про виконання ПП «Укрдидактик» п. 3 резолютивної частини рішення № 62-р/тк, Східним міжобласним територіальним відділенням комітету (далі - Східне МТВ) направлено вимогу до ПП «Укрдидактик» про надання інформації щодо виконання ПП «Укрдидактик» п. 3 резолютивної частини рішення № 62-р/тк.

Зазначену вимогу відповідач отримав 19.07.2023, але відповідь на зазначену вимогу до Східного МТВ не надходила.

Східне МТВ листом від 07.02.2024 № 70-02/220е повідомило комітету про те, що Східне МТВ не отримувало від відповідача документів, що підтверджують виконання зобов`язання резолютивної частини рішення № 62-р/тк, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Станом на час розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов`язання резолютивної частини рішення № 62-р/тк.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Тому позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен виходити з тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем, а позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права. Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але й бути ефективним засобом захисту, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Ступінь доступу до внутрішніх засобів правового захисту повинен бути достатнім, щоб забезпечити особі "право на суд" з урахуванням принципу верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права та охоронювані законом інтереси.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема визнається їх бездіяльність, яка призвели або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Вчинення антиконкурентних дій органів влади забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю відповідно до п. 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

У відповідності до ст. 3 вказаного Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Поряд з тим, відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов`язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Водночас ані цією статтею, ані іншими нормами Закону не передбачено повноважень комітету щодо надання вказівок (зобов`язання) стосовно способів усунення допущених порушень. Натомість суб`єкт господарювання, якого зобов`язали припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має самостійно визначитися із шляхом (способами) такого припинення відповідно до закону.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 908/1370/19, від 30.05.2018 у справі № 917/725/17 та від30.05.2018 у справі № 910/4489/17.

Ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом;

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

З метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України (ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Отже, в контексті спірних правовідносин суд зазначає, що у Антимонопольного комітету України наявне передбачене Закону України "Про захист економічної конкуренції" право на звернення з позовом про зобов`язання виконати рішення Антимонопольного комітету України, оскільки в силу наведених положень норм законодавства рішення Антимонопольного комітету України є обов`язковим до виконання.

Зважаючи на викладене, оскільки прийняте рішення Антимонопольного комітету України № 62-р/тк одержано відповідачем 16.01.2023 та є чинним та обов`язковим до виконання, проте станом на час прийняття судового рішення у справі Приватним підприємством «Укрдидактик» не виконано, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами ст. 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Антимонопольного комітету України підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.02.2024 у справі № 910/9093/23.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст. 4, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 165, 177, 183, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 256 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Приватне підприємство «Укрдидактик» (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176, ідентифікаційний код 42366394) виконати п. 3 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2022 № 62-р/тк, а саме: припинити порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 23.12.2022 № 62-р/тк.

Стягнути з Приватного підприємства «Укрдидактик» (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176, ідентифікаційний код 42366394) на користь Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767) (отримувач: Антимонопольний комітет України, код ЄДРПОУ: 00032767, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: UA438201720343120001000001719) судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Антимонопольний комітет України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767);

Відповідач - Приватне підприємство «Укрдидактик» (вул. Краснодарська, буд. 179-Б, кв. 112, м. Харків, 61176, ідентифікаційний код 42366394).

Повне рішення складено 01.07.2024.

СуддяР.М. Аюпова

справа № 922/1625/24