Рішення

від 01.07.2024 по справі 922/1532/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1532/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м.Київ (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія нафтогазового обладнання", м.Харків (адреса: 61205, м.Харків, вул. Індустріальна, 17) про стягнення 72078,58 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024 року позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія нафтогазового обладнання" про стягнення 72078,58 грн заборгованості за договором про «Надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії» № 0026-00032 від 30.01.2019 року, з яких: 39987,21грн - основний борг; 23305,67 грн - індекс інфляції; 8590,16 грн - 3% річних; 195,54 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/1532/24 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Згідно з ст.248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

02.05.2024 року судом направлено ухвалу про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, яка була отримана останнім 09.05.2024 року, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с.69).

Відзиву на позов відповідачем до суду надано не було.

Згідно з ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При цьому, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі НЕК «Укренерго», Позивач, ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство».

НЕК «Укренерго» є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі ДП «НЕК «Укренерго») відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, п.3.2 Статуту НЕК «Укренерго» (публічно доступний за адресою https://ua.energy/pro_kompaniyu/statut/statut-ta-ustanovchi-dokumenty/).

НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

30.01.2019 року між НЕК «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія нафтогазового обладнання" було укладено договір «Надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії» № 0026-00032 від 30.01.2019, (далі Договір зі змінами та доповненнями), який у подальшому було розірвано 01.09.2022 року.

Згідно з п. 1.1. Договору власник мереж надає Споживачу послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а Споживач здійснює оплату за надані на межі балансової належності електромереж послуги згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до вимог п.2.2 Договору Споживач зобов`язується виконувати умови цього Договору в наступному порядку:

здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору);

забезпечувати безперешкодний доступ у робочий час уповноважених представників Власника мереж до розрахункових вузлів обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах Споживача;

у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення, приміщень, Споживачем займаного об`єкта повідомляти про це Власника мереж за 20 календарних днів, здійснити повний розрахунок згідно з умовами цього Договору до дня звільнення об`єкта включно.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що Власник мереж має право:

на отримання від Споживача плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж, визначеної відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06 лютого 2018 року № 87, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2018 року за № 392/31844 (далі - Методикою обчислення плати);

на доступ до розрахункових вузлів обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах Споживача, для зняття показів, замірів потужності в години максимуму навантаження енергосистеми та для виконання інших робіт відповідно до цього Договору.

Пунктом 3.2. встановлено, що Споживач має право:

на отримання від Власника мереж інформації щодо порядку визначення плати за перетікання реактивної електричної енергії;

на доступ до розрахункових вузлів обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах Власника мереж, для зняття показів, замірів потужності в години максимуму навантаження енергосистеми та для виконання інших робіт відповідно до цього Договору;

на встановлення засобів вимірювальної техніки реактивної електричної енергії та впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, спрямовані на забезпечення електромагнітної збалансованості електроустановок Споживача на межі балансової належності;

на відшкодування згідно з чинним законодавством збитків, заподіяних унаслідок порушення його прав.

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Розрахунковим вважається календарний місяць, для якого виконуються розрахунки обсягів перетікання реактивної електроенергії та обсяги споживання реактивної електроенергії по точках приєднання до електромереж Власника мереж.

Відповідно до п. 4.5. розрахунок плати за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж здійснюється відповідно до Методики обчислення плати та оформлюється згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2 глави 2 цього Договору, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що цей Договір укладається строком на один рік, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку одна із Сторін не повідомить іншу про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін (строк) за ініціативою будь-якої із Сторін у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 8 додатку 1 до укладеного Договору встановлено, що датою оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Власника мереж.

Термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку Споживачем.

У платіжних дорученнях або інших платіжних (розрахункових) документах має обов`язково зазначатися така інформація: назва послуги; період, за який проводиться розрахунок; дата та № рахунку; № договору; сума податку на додану вартість.

Як зазначає позивач, відповідачем було порушено умови укладеного Договору та допущено виникнення заборгованості за надані послуги та відпущену реактивну електричну енергію за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року у розмірі 39987,21 грн, згідно з розрахунком основної заборгованості та Актом звірки взаємних розрахунків.

Позивачем було направлено вимогу вих. № 01/4027 від 19.01.2024 про виконання умов договору про надання послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, але Відповідач не здійснив оплати, чим порушив взяті на себе зобов`язання за укладеним Договором.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою наданих послуг за 07.2019, 08.2019, 02.2020, 05.2021, 09.2021, 02.2022 08.2022 НЕК «Укренерго» було нараховано інфляційні втрати у розмірі 23305,67 грн, 3% річних у розмірі 8590,16 грн та пеню у розмірі 195,54грн.

Оскільки заборгованість Відповідачем до цього часу так і не відшкодована, Позивач просить стягнути заборгованість з урахуванням штрафних санкцій.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

За приписами ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі укладеного договору про надання послуг "Надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії" № 0026-00032 від 30.01.2019 (із урахуванням укладених додаткових угод до нього) між сторонами у даній справі виникли зобов`язання, в силу яких Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зобов`язалося надавати послугу з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробнича компанія нафтогазового обладнання" зобов`язалось здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.

Так, позивачем до матеріалів справи в якості доказів надання відповідачу послуг надані наступні акти надання послуги:

- від 31.07.2019 року за липень 2019 року на суму 6009,95 грн;

- від 31.08.2019 року за серпень 2019 року на суму 6574,83 грн;

- від 29.02.2020 року за лютий 2020 року на суму 4283,58 грн;

- від 31.05.2021 року за травень 2021 року на суму 2168,04 грн;

- від 30.09.2021 року за вересень 2021 року на суму 3369,22 грн;

- від 28.02.2022 року за лютий 2022 року на суму 5945,53 грн;

- від 31.03.2022 року за березень 2022 року на суму 3313,64 грн;

- від 30.04.2022 року за квітень 2022 року на суму 7527,73 грн;

- від 31.05.2022 року за травень 2022 року на суму 7944,35 грн;

- від 30.06.2022 року за червень 2022 року на суму 5383,84 грн;

від 30.07.2022 року за липень 2022 року на суму 7383,80 грн;

від 31.08.2022 року за серпень 2022 року на суму 2488,32 грн.

Крім того, позивачем додані до позовної заяви рахунки на оплату за надані послуги:

рахунок-фактура від 04.06.2021 на суму 2168,04 грн;

рахунок-фактура від 05.10.2021 на суму 3369,22 грн;

рахунок від 04.03.2022 року на суму 5945,53 грн;

рахунок від 04.04.2022 року на суму 9259,17 грн;

рахунок від 04.05.2022 року на суму 16786,90 грн;

рахунок від 06.06.2022 року на суму 24731,25 грн;

рахунок від 06.07.2022 року на суму 30115,09 грн;

рахунок від 05.08.2022 року на суму 37498,89 грн;

рахунок від 05.09.2022 року на суму 39987,21 грн.

Суд зазначає, що станом на дату винесення рішення, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості за договором про надання послуг з компенсації перетікань реактивної електричної енергії.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (статті 611, 612 ЦК України).

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за надані послуги у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 39987,21 грн заборгованості за період з лютого по серпень 2022 року підлягають задоволенню.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача пеню у сумі 195,54 грн, 3 % річних у розмірі 8590,16 грн, інфляційні втрати у розмірі 23305,67 грн.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п.5.3. Договору встановлено, що у разі внесення платежів, передбачених пунктом 2.2 глави 2 цього Договору, з порушенням термінів (строків) Споживач сплачує Власнику мереж пеню в розмірі 0,1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається в розрахунковому документі окремим рядком.

Відповідно до вимог п. 2.2 Договору Споживач зобов`язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (додаток 1 до цього Договору).

Пунктом 8 додатку 1 до укладеного Договору встановлено, що датою оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Власника мереж.

Термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку Споживачем.

Як зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 02.10.2020 року у справі №911/19/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України суд з`ясував обставини щодо правильності здійснення позивачем відповідних розрахунків пені.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем до позовної заяви розрахунків, та встановлено наступне.

Як вбачається із наданих розрахунків (а.с.8-9, 56-60) позивачем нараховано:

- пеню у сумі 195,54 грн за період:

з 28.08.2019 по 29.08.2019 на суму боргу за липень 2019 у розмірі 6006,95 грн;

з 24.09.2019 до 27.09.2019 на суму боргу за серпень 2019 у розмірі 6574,82 грн;

з 24.03.2020 до 01.04.2020 на суму боргу за лютий 2020 у розмірі 4283,58 грн;

з 21.06.2021 по 09.07.2021 на суму боргу за травень 2021 у розмірі 2168,04 грн;

з 21.10.2021 до 12.11.2021 на суму боргу за вересень 2021 у розмірі 3369,22грн.

- 3% річних у розмірі 8590,16 грн за період:

з 28.08.2019 по 29.08.2019 на суму боргу за липень 2019 у розмірі 6006,95 грн;

з 24.09.2019 до 27.09.2019 на суму боргу за серпень 2019 у розмірі 6574,82 грн;

з 24.03.2020 до 01.04.2020 на суму боргу за лютий 2020 у розмірі 4283,58 грн;

з 21.06.2021 по 09.07.2021 на суму боргу за травень 2021 у розмірі 2168,04 грн;

з 21.10.2021 до 12.11.2021 на суму боргу за вересень 2021 у розмірі 3369,22грн;

з 21.03.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий 2022 у розмірі 5945,53 грн;

з 21.04.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий - березень 2022 у розмірі 9259,17 грн;

з 21.05.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий - квітень 2022 у розмірі 16786,90 грн;

з 21.06.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий - травень 2022 у розмірі 24731,25 грн;

з 21.07.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий - червень 2022 у розмірі 30115,09 грн;

з 21.08.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий - липень 2022 у розмірі 37498,89 грн;

з 21.09.2022 по 17.04.2024 на суму боргу за лютий - серпень 2022 у розмірі 39987,21 грн.

- інфляційні втрати у розмірі 23305,67 грн за період:

з квітня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий 2022 у розмірі 5945,53грн;

з травня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий - березень 2022 у розмірі 9259,17 грн;

з червня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий - квітень 2022 у розмірі 16786,90 грн;

з липня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий - травень 2022 у розмірі 24731,25 грн;

з серпня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий - червень 2022 у розмірі 30115,09 грн;

з вересня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий - липень 2022 у розмірі 37498,89 грн;

з жовтня 2022 по березень 2024 на суму боргу за лютий - серпень 2022 у розмірі 39987,21 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було здійснено вищезазначені нарахування за актами, а саме:

- від 31.07.2019 року за липень 2019 року на суму 6009,95 грн;

- від 31.08.2019 року за серпень 2019 року на суму 6574,83 грн;

- від 29.02.2020 року за лютий 2020 року на суму 4283,58 грн;

- від 31.05.2021 року за травень 2021 року на суму 2168,04 грн;

- від 30.09.2021 року за вересень 2021 року на суму 3369,22 грн;

- від 28.02.2022 року за лютий 2022 року на суму 5945,53 грн;

- від 31.03.2022 року за березень 2022 року на суму 3313,64 грн;

- від 30.04.2022 року за квітень 2022 року на суму 7527,73 грн;

- від 31.05.2022 року за травень 2022 року на суму 7944,35 грн;

- від 30.06.2022 року за червень 2022 року на суму 5383,84 грн;

від 30.07.2022 року за липень 2022 року на суму 7383,80 грн;

від 31.08.2022 року за серпень 2022 року на суму 2488,32 грн.

Як вже зазначалось судом, пунктом 8 додатку 1 до укладеного Договору встановлено, що датою оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок Власника мереж. Термін оплати рахунків, зазначений на платіжному повідомленні, та не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку Споживачем.

Однак, позивачем не надано до позовної заяви рахунків на оплату та доказів направлення відповідних рахунків на адресу відповідача за період: липень - серпень 2019; лютий 2020.

Позивачем надано до суду рахунок на оплату за надані послуги від 05.10.2021 за вересень 2021 на суму 3369,22 грн, однак без доказів його направлення на адресу відповідача.

Всі зазначені вище рахунки повністю оплачені відповідачем, але, як зазначає позивач, з порушенням встановленого строку оплати.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів направлення на адресу відповідача рахунків на оплату вартості наданих послуг за період: липень - серпень 2019; лютий 2020; вересень 2021, неможливо встановити періоди прострочення оплати за відповідні місяці, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача пені та 3% річних за період, зазначений позивачем у позовній заяві, на суми боргу за липень-серпень 2019, лютий 2020, вересень 2021.

При цьому позивачем надано до позовної заяви рахунок на оплату за надані послуги від 04.06.2021 за травень 2021 на суму 2168,04 грн з доказами його направлення на адресу відповідача, отже, нарахування пені та 3% річних за прострочення оплати за цей період є правомірним.

Однак, відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені зроблений позивачем без врахування вказаних обмежень, та сума пені перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що не відповідає чинному законодавству.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, здійснивши перерахунок пені, відповідно до умов договору та норм законодавства, з урахуванням обмеження в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені за порушення строку оплати боргу за травень 2021, та стягнення на користь позивача пені в сумі 16,93 грн, за прострочення виконання зобов`язання з оплати за послуги, а саме:

- на суму боргу 2168,04 грн - з 21.06.2021 по 09.07.2021 = 16,93 грн.

В частині стягнення 178,61 грн пені суд відмовляє, у зв`язку з безпідставністю нарахування та незастосуванням обмеження в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши розрахунок 3% річних на суму боргу за травень 2021 у розмірі 2168,04 грн - з 21.06.2021 по 09.07.2021, суд встановив, що заявлена сума визначена позивачем вірно, у зв`язку з чим позовні вимоги щодо стягнення 3,39 грн 3% річних за вказаний період є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо 3% річних та інфляційних на суми боргу за період з лютого по серпень 2022 року.

Всі рахунки за період з лютого по серпень 2022 були надані позивачем до суду разом із доказами їх направлення відповідачу та отримання останнім в електронному вигляді.

Суд, перевіривши відповідні розрахунки, дійшов висновку про їх невірність та невідповідність вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, позивач нараховує 3% річних та інфляційні на суми боргу не за кожним актом окремо, а шляхом складання всіх сум боргу, починаючи з березня 2022 року. При цьому, кінцевий період нарахування позивач визначає один й то й же.

Суд зазначає, що нарахування 3% річних та інфляційних потрібно здійснювати на суми боргу за кожним актом окремо.

Таким чином, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних на суми боргу за кожен місяць окремо, з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд встановив, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 2206,23 грн 3% річних (з урахуванням нарахування на борг за травень 2021) та 6688,65 грн інфляційних.

Отже, у зв`язку з невірними розрахунками, суд відмовляє в частині стягнення 6383,93 грн 3% річних та 16617,02 грн інфляційних.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, також не надав суду жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростованими відповідачем.

Однак, з урахуванням відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 178,61 грн пені, 6383,93 3% річних та 16617,02 грн інфляційних, позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується положеннями п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи часткову відмову в позові, судовий збір в розмірі 2054,23 грн покладається на відповідача, з вини якого виник спір, решта покладається на позивача, у зв`язку з частковою відмовою в позові.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124, 129 Конституції України, статтями 1, 2, 5, 7, 11, 13, 14, 15, 42, 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 238, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія нафтогазового обладнання" (адреса: 61205, м.Харків, вул. Індустріальна, буд.17; код ЄДРПОУ 38771154) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227; на поточний рахунок НЕК «Укренерго», р/р НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк» у м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ банка 0032129) суму основного боргу у розмірі 39987,21 грн, 16,93 грн пені, 2206,23 грн 3% річних, 6688,65 грн інфляційних, 2054,23 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "01" липня 2024 р.

СуддяК.В. Аріт