Рішення

від 01.07.2024 по справі 922/1542/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1542/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.,

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1542/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, код ЄДРПОУ 02003675)

про стягнення заборгованості за поставлений природний газ, пені, 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 123219,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Харківської області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС з позовною заявою (вх. № 1542/24 від 01.05.2024) до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (далі по тексту КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 123219,66 грн, з яких: 97471,60 грн - основна заборгованість; 22876,84 грн - пеня; 1863,23 грн - 3% річних; 1007,99 грн - інфляційні втрати; а також просить судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради Обласний психоневрологічний диспансер (правонаступником якого є відповідач - КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3) своїх зобов`язань за договором постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т в частині оплати за поставлений природний газ в розмірах та в строки, передбачених зазначеним договором, за період січень-березень 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.05.2024 у справі № 922/1542/24 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив та встановлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечення на відповідь на відзив.

Також зазначеною ухвалою повідомлено відповідачу - КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 про обов`язок, встановлений ч. 6 ст. 6 ГПК України, щодо необхідності зареєструвати свій електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через ЄСІТС або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено позивачу в електронному вигляді до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС та відповідачу - в паперовому вигляді листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу (яка зазначена позивачем у позовній заяві та вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Позивач - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримав 04.05.2024 (з урахуванням положень п. 2 ч. 6 та абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа та відповідач - КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі отримав 16.05.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним поштовим рекомендованим повідомленням № 0600264784791.

Від відповідача - КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 на адресу суду надійшло три примірника відзиву на позовну заяву, зокрема за вх. № 13414 від 23.05.2024 (на електронну пошту суду), за вх. № 13944 від 29.05.2024 (через канцелярію суду) та вх. № 14300 від 03.06.2024 (засобами поштового зв`язку). У зазначеному відзиві відповідач визнає позовні вимоги в частині основного боргу в розмірі 97471,60 грн, проти задоволення позову в зазначеній частині не заперечує, проте в іншій частині позову не погоджується із заявленими позовними вимогами, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Зазначає, що відповідач дійсно є правонаступником Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласний психоневрологічний диспансер, з яким був укладений договір постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т. У зв`язку з необхідністю надання документального підтвердження Державному Казначейству України для запиту на виділення коштів з метою погашення боргу за поставлений природний газ відповідач неодноразово звертався до позивача з пропозицією укласти тристоронню додаткову угоду до договору постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т щодо заміни сторони у зобов`язанні, однак позивач безпідставно відмовлявся від укладення такої додаткової угоди. Будь-яких доказів на підтвердження обставин, викладених у відзиві на позов, відповідачем до жодного з наданих суду примірників відзиву не надано. Вказаний відзив, враховуючи, що його подано в межах встановленого судом строку, прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Від позивача - ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 24.05.2024 за вх. № 13535 через підсистему «Електронний Суд» ЄСІТС на адресу суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, зазначає, що позивач на виконання умов договору постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т у період січень-березень 2023 року поставив природний газ на загальну суму 97471,60 грн. Відповідач оплату за переданий газ не здійснив, чим порушив умови пункту 5 зазначеного договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов вищезазначеного договору позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Вказану відповідь на відзив, враховуючи, що її подано в межах встановленого судом строку, прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Інших заяв або клопотань з процедурних питань станом на день винесення судом даного рішення сторонами суду не надано.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення учасників справи, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані позивачем докази, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2022 між Постачальником - ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг та Споживачем - Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради Обласний психоневрологічний диспансер (далі по тесту - КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер) укладено договір на постачання природного газу № 19-2237/22-БО-Т (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони визначили, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг природного газу у період з січня 2023 року по березень 2023 року в кількості 9,00 тис. куб метрів, в т.ч. по місяцях: січень 2023 року - 3,7 тис. куб метрів; лютий 2023 року - 3,0 тис. куб метрів; березень 2023 року - 2,3 тис. куб метрів.

Згідно з п. 2.1.1 Договору, загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.

У відповідності до п. 3.5 Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді оформлюється актом приймання-передачі газу.

В пункті 4.1 Договору сторони домовились, що ціна природного газу за 1000 куб. м без ПДВ становить 13658,33 грн, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ за ставкою 20% з урахуванням тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (124,16 грн без ПДВ) та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим Договором становить 16390,00 грн.

Загальна вартість цього Договору на дату укладення становить 1241543,175 грн, крім того ПДВ 24830,835, разом з ПДВ 148985,01 грн (п. 4.3 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Умовами п. 5.3 Договору встановлено, що Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавствам і цим Договором.

У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору, цей договір набирає чинності з 01 січня і діє в частині поставки газу до 31 березня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Пунктом 13.3 Договору Сторони погодили порядок внесення змін до цього Договору, згідно з яким усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього Договору та підписуються уповноваженими представниками Сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.4, 13.5 цього Договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг належним чином виконав умови договору на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т, протягом дії Договору у період з січня 2023 року по березень 2023 року поставив Споживачу - КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер природний газ на загальну суму 97471,60 грн, що підтверджується наданими позивачем актами приймання-передачі природного газу за вказаний період (арк. спр. 14-15), які підписані обома сторонами та засвідчені печатками сторін без зауважень та заперечень, а саме:

- Акт від 31.01.2023 на суму 37434,96 грн;

- Акт від 28.02.2022 на суму 35314,07 грн;

- Акт від 31.03.2022 на суму 24722,57 грн.

Однак Споживачем - КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер в порушення умов Договору не сплачено за спожитий природний газ.

У зв`язку з невиконанням КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер своїх зобов`язань за Договором, ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг з метою захисту порушеного права звернулося до суду з позовом до правонаступника Споживача - КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 про стягнення заборгованості за природний газ на загальну суму 97471,60 грн, а також нарахованих за невиконання грошового зобов`язання пені в розмірі 22876,84 грн, 3% річних в розмірі 1863,23 грн та інфляційних втрат в розмірі 1007,99 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України та ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 ЦК України.

За змістом ст. 655 ЦК України, передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу (далі - Закону), права та обов`язки постачальників і споживачів природного газу визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно з ч. 4 Закону, правила постачання природного газу є обов`язковими для виконання всіма постачальниками та споживачами.

Пунктом 2 Розділу 2 Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила) встановлено, що постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 5 Розділу 1 Правил, підтверджений обсяг природного газу - плановий об`єм (обсяг) природного газу, обумовлений договором постачання природного газу між споживачем та постачальником на відповідний розрахунковий період, який має бути поставлений споживачу відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 2 Розділу 7 Правил, у договорі постачання між постачальником та споживачем, що не є побутовим, може встановлюватись допустима величина відхилення від підтверджених обсягів природного газу, в межах якої не здійснюються заходи, визначені щодо відшкодування шкоди.

З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (Постачальником) та КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер (Споживачем) на підставі укладеного між ними договору на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є договором постачання природного газу та відповідає вимогам чинного законодавства України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому, з огляду на положення ст. 629 ЦК України, зазначений договір є обов`язковим для виконання обома сторонами.

Водночас, як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечує відповідач у відзиві на позов, Споживача - КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер. код ЄДРПОУ 02002492, на момент пред`явлення даного позову до суду припинено як юридичну особу на підставі рішення щодо реорганізації, що підтверджується відповідним Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (запис від 18.12.2023 за № 1004801120005078038), з якого вбачається, що правонаступником припиненої юридичної особи є КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3, код ЄДРПОУ 02003675 відповідач у даній справі.

Частиною 1 ст. 56 ГК України передбачено, що суб`єкт господарювання (господарська організація) може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.

Відповідно до ч. 1 та 5 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 3 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Суд зазначає, що при реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво, тобто правонаступництво, при якому все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент.

Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності.

За приписами ст. 107 ЦК України, якою закріплено порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, передбачено право (а не обов`язок) кредитора вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень ч. 2, 3 цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, з аналізу положень ст. 107 ЦК України вбачається, що при реорганізації (злитті, приєднанні або перетворенні) юридичних осіб перехід прав і обов`язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта. При цьому, правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. А тому при реорганізації шляхом приєднання (як у даній справі) немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 1 Рішення XIII сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 03.12.2022 № 440-VIII, було припинено, зокрема юридичну особу - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради Обласний психоневрологічний диспансер (код ЄДРПОУ 02002492) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (код ЄДРПОУ 02003675) - відповідача у даній справі.

Пунктом 2 зазначеного Рішення визначено, що Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (код ЄДРПОУ 02003675) є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків некомерційних підприємств Харківської обласної ради, зазначених у пункті 1 цього Рішення.

Як вже зазначалося вище, запис про припинення Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласний психоневрологічний диспансер (код ЄДРПОУ 02002492) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено 18.12.2023 за № 1004801120005078038.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач - Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 є єдиним правонаступником Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласний психоневрологічний диспансер та прийняв усе його майно та всі зобов`язання, в тому числі зобов`язання за спірним договором на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено обсяги поставленого природного газу по договору на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т за період з січня 2023 року по березень 2023 року на загальну суму 97471,60 грн, що підтверджується наданими позивачем актами приймання-передачі природного газу за вказаний період, які підписані обома сторонами та засвідчені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Станом на момент ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази сплати первісним Споживачем (КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер) чи його правонаступником (КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3) заборгованості за спожитий природний газ за січень-березень 2023 року на загальну суму 97471,60 грн.

Відповідач - КНП ХОР Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 визнає у відзиві на позовну заяву, що він є правонаступником КНП ХОР Обласний психоневрологічний диспансер та не заперечує проти задоволення вимог позивача в частині основного боргу в розмірі 97471,60 грн.

За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі викладеного, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем всупереч вимог ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем за договором на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т за спожитий природний газ у період січень-березень 2023 року на загальну суму 97471,60 грн, а також доказів, які б свідчили про сплату відповідачем вказаної заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 97471,60 грн є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Також позивач у зв`язку з порушенням Споживачем грошового зобов`язання за договором на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т нарахував відповідачу пеню в розмірі 22876,84 грн, 3% річних в розмірі 1863,23 грн та інфляційні втрати в розмірі 1007,99 грн на підставі п. 7.2 Договору та ст. 625 ЦК України.

Суд відхиляє як необґрунтовані та безпідставні посилання відповідача на відсутність підстав для задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відповідачем не надано до відзиву жодного доказу на підтвердження досягнення між Сторонами згоди на укладення додаткової угоди про внесення змін до договору на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т щодо заміни сторони у зобов`язанні в порядку п. 13.3 зазначеного договору, як не надано і доказів, які б свідчили про намір з боку відповідача укласти з позивачем таку додаткову угоду, а також про звернення відповідача до позивача з відповідною пропозицією.

У матеріалах справи такі докази також відсутні, а відтак, відповідач безпідставно посилається в якості підстав для відмови в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат на те, що позивач відмовився від укладення тристоронньої додаткової угоди про внесення змін до Договору щодо заміни сторони у зобов`язанні, у зв`язку з чим підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов Договору в частині внесення оплати за спожитий природний газ відсутні.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За приписами п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 1-3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, право на звернення з позовними вимогами про стягнення коштів на підставі ст. 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання.

За змістом ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 13 ЦК України, цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 4 ЦК України передбачено, що цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України.

Відповідно до правового висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду, зокрема в постановах: від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18, від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц та від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не мають характеру штрафних санкцій і є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та річних.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України входять до складу грошового зобов`язання та є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки носять компенсаційний характер та виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Пунктом 7.2 договору на постачання природного газу від 22.11.2022 № 19-2237/22-БО-Т, сторони визначили обов`язок Споживача у разі порушення ним строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі викладеного, перевіривши надані позивачем до позовної заяви розрахунки пені, 3% річних та інфляційних, з огляду на умови п. 7.2 Договору та враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем прав позивача внаслідок нездійснення погашення заборгованості за спожитий природний газ, суд дійшов висновку, що надані позивачем розрахунки є вірними та виконані з дотриманням вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 22876,84 грн, 3% річних в розмірі 1863,23 грн та інфляційних втрат в розмірі 1007,99 грн є правомірними та обґрунтованими, тому суд задовольняє вимоги позивача в цій частині в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір, що складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Позивачем у позовній заяві, поданій через підсистему Електронний суд ЄСІТС заявлено позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 123219,66 грн, отже за подання до суду зазначеної позовної заяви справляється судовий збір у розмірі 2422,40 грн (тобто у встановленому Законом мінімальному розмірі, з урахуванням подання позову в електронній формі, внаслідок чого має застосовуватись коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору). Позивачем при поданні позовної заяви надано суду належні докази про сплату судового збору, який зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною Випискою про зарахування судового збору.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, ст. 4 Закону України Про судовий збір, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3 (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, код ЄДРПОУ 02003675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг (код ЄДРПОУ 42399676, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) грошові кошти в сумі 123219,66 грн, з яких: 97471,60 грн - основна заборгованість; 22876,84 грн - пеня; 1863,23 грн - 3% річних; 1007,99 грн - інфляційні втрати; а також 2422,40 грн судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 01.07.2024.

СуддяН.А. Новікова