Рішення

від 28.06.2024 по справі 140/2744/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/2744/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» (далі позивач, ТОВ СБ «Кольчуга») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 12.02.2024 №387/АП/03-20-01-08 про анулювання для ТОВ СБ «Кольчуга» платника єдиного податку з 01.01.2024.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ТОВ СБ «Кольчуга» (код ЄДРПОУ 42268473) з 01.07.2020 зареєстроване платником єдиного податку і перебуває на обліку у ГУ ДПС у Волинській області.

29.01.2024 ТОВ СБ «Кольчуга» подано в електронному вигляді фінансовий звіт мікропідприємства за 2023 рік №9003117279 із загальним доходом за 12 місяців 7085400 грн. (рядок 2280). За результатами проведення 12.02.2024 камеральної перевірки податковим органом складено акт №2627/03-20-04-08/42268473, в якому контролюючим органом встановлено порушення платником податків п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України з врахуванням пп.91.4.3. п.914. підрозділу 91 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу щодо неможливості перебувати на спрощеній системі оподаткування через перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для 3 групи платників єдиного податку.

В подальшому, на підставі вказаного акту камеральної перевірки, ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення 12.02.2024 за №387/АП/03-20-04-08 про анулювання платника єдиного податку з 01.01.2024.

Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним, таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню.

Вказує, що з 01.04.2022 ТОВ СБ «Кольчуга» перебувало на 3 групі спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2 відсотки доходу. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» №3219 від 30.06.2023 припинено пільговий режим єдиного податку у розмірі 2 відсотки з 01.08.2023.

За період з 01.01.2023 по 31.12.2023 загальний обсяг доходу товариства становив 7095393,89 грн, що є меншим за 7818900 грн (1167 розмірів мінімальної заробітної плати).

Зазначає, що в оскаржуваному рішенні та акті камеральної перевірки відповідачем вказано про порушення позивачем пп.91.4.3. п.914. підрозділу 91 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, який стосуються «особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».

З огляду на викладене вважає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем положень ПК України в частині перевищення обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, а тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 01.04.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.19).

У відзиві на позовну заяву (а.с.22-23) представник відповідача просить в задоволені адміністративного позову ТОВ СБ «Кольчуга» відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції вказує, що ТОВ СБ «Кольчуга» з 01.04.2022 по 31.07.2023 перебувало на 3 групі спрощеної системи оподаткування з ставкою 2 відсотки. Враховуючи викладене та положення пп.91.4.3. п.914. підрозділу 91 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, обсяг доходу позивача у 2023 звітному році визначено в сумі 3 257 875 гривень. За даними ІКС «Податковий Блок» згідно поданої ТОВ СБ «Кольчуга» звітної податкової декларації платника єдиного податку третьої групи за 2023 рік (вхідний №9378210116 від 26.01.2024) задекларована сума доходу складає 7085400 грн.

Звертає увагу суду, що для платників, які не застосовували спрощену систему з особливостями оподаткування за 2023 рік граничний обсяг доходу складає 7818900 гривень (1167*6700), а для суб`єктів господарювання, які у 2023 році перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування загальна сума доходу на 5 місяців до кінця 2023 року встановить 3257875 гривень. У 2023 році ТОВ СБ «Кольчуга» застосовано систему оподаткування з особливостями оподаткування, тож граничний обсяг доходу за 5 місяців 2023 року (з 01.08.2023 по 31.12.2023) встановлений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України з врахуванням пп.91.4.3. п.914. підрозділу 91 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, становить в сумі 3257875 грн.

З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

ТОВ СБ «КОЛЬЧУГА» (код ЄДРПОУ 42268473; місцезнаходження: 43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22) перебуває на обліку у ГУ ДПС у Волинській області, з 01.07.2020 зареєстроване платником єдиного податку (3 група). Основний вид діяльності позивача: діяльність приватних охоронних служб.

29.01.2024 позивач подав до контролюючого органу фінансову звітність малого підприємства за 2023 рік (а.с.10-11).

ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку платника єдиного податку ТОВ СБ «Кольчуга» (Код ЄДРПОУ 42268473), за результатами якої складений акт від 12.02.2024 №2627/03-20-04-08/42268473 (а.с.5). Відповідно до висновків камеральної перевірки відповідачем встановлено, що за даними ІКС «Податковий блок» згідно поданої ТОВ СБ «Кольчуга» звітної податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридична особа) за 2023 рік (вхідний №9378210116 від 26.01.2024) задекларована сума доходу складає 40863331,93 гривень. Згідно фінансового звіту мікропідприємства за 2023 рік №9378658931 від 29.01.2024 дохід за 2023 рік (р.2280) становить 7085400 грн, що є порушенням п.291.4 ст. 291 ПК України з врахуванням пп.91.4.3. п.914. підрозділу 91 Розділу ХХ «Перехідних положень кодексу». Як наслідок, ТОВ СБ «Кольчуга» не може перебувати на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2024 та відповідно до п.299.10 та п.299.11 ст.299 ПК України підлягає анулюванню реєстрація платника єдиного податку з 01.01.2024.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки, позивачем подано до ГУ ДПС у Волинській області заперечення на акт камеральної перевірки від 12.02.2024 №2627/03-20-04-08/42268473 (а.с.9).

Листом від 11.03.2024 №3156/6/03-20-04-08-06 «Про розгляд заперечень до акту камеральної перевірки» (а.с.6) відповідач повідомив позивача, що за результатами розгляду заперечення комісією прийнято рішення залишити в силі висновки акту про результати камеральної перевірки №2627/03-20-04-08/42268473 від 12.02.2024 щодо анулювання реєстрації платником єдиного податку ТОВ СБ «Кольчуга» з 01.01.2024.

На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДПС уВолинській області прийнято рішення №387/АП/03-20-01-08 від 12.02.2024 про анулювання платника єдиного податку (а.с.7). Як підстава для анулювання свідоцтва згідно тексту даного рішення вказано перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році) відповідно до абзацу третього пп.299.10 ст. 299 ПК України.

Не погоджуючись із правомірністю прийняття рішення ГУ ДПС у Волинській області про виключення ТОВ СБ «Кольчуга» з реєстру платників єдиного податку, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюється, зокрема система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (надалі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановленихпунктом 297.1статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно з положеннями Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 6700 грн.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Підпунктом 9№.4.3 пункту 9№.4. підрозділу 8 Розділу XX ПК України встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений пунктом 291.4 статті 291 цього Кодексу, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 цього підрозділу.

Абзацом першим п.299.1 статті299 ПК України визначено, що реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

Підпунктом 298.23 пункту 298.2 статті298 ПК України унормовано, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податкупершої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленогопідпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійсненнявидів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявностіподаткового боргуу розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третімпункту 59.1 статті 59 цього Кодексу,на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2пункту 291.4 статті 291 цього Кодексувідповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність;

10) у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Як випливає з матеріалів даної справи, у спірному рішенні відповідачем як на підставу для виключення позивачаз реєстру платників єдиного податку зазначено абзац 3 п.299.10 ст.299 Кодексу.

Абзацом 3 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України обумовлено, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Водночас, приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від19.02.2019 у справі №826/7216/17, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 03.12.2020 у справі №200/9334/19-а,від 14.07.2021 у справі №808/224/18та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, як платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено Акт камеральної перевірки від 12.02.2024 №2627/03-20-04-08/42268473, яким встановлено порушення умов перебування позивачем на спрощеній системі оподаткування, а саме: порушення п.291.4 ст. 291 ПК України з врахуванням пп.91.4.3. п.91.4. підрозділу 8 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу (перевищення встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі №803/1908/16, від 23.08.2019 у справі №826/4242/15, від 06.02.2020 у справі №813/87/16, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19.

Поряд з цим, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №13/4266/17, від 04.05.2023 у справі №320/1040/19).

Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки, на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

У свою чергу, чинним законодавством не передбачено такого предмету камеральної перевірки, як перевірка дотримання розміру граничного розміру доходу платником єдиного податку, та не передбачено можливості здійснення під час камеральної перевірки будь-якого аналізу норм чинного законодавства на предмет повноти нарахування податків та зборів.

Належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначенізакономзаходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четвертастатті 9 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №826/15560/15 наголошував, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на норму права, що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положенняКАС Українитака функціональність суду носить імперативний характер.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 року у справі №917/1739/17 наголосила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного Позивачем способу захисту.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із позовом, позовні вимоги щодо протиправності оскаржуваного рішення позивач обґрунтовував виключно тим, що відповідачем як в оскаржуваному рішенні, так і в акті камеральної перевірки зазначено про порушення позивачем 9№.4.3 пункту 9№.4. підрозділу 9№ Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, який стосуються «особливостей справляння рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин».

Разом з тим, при розгляді даної справи судом встановлено, що відповідач порушив процедуру проведення перевірки, оскільки спірне рішення було прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, як того вимагає чинне законодавство.

Таким чином, при прийняті оскаржуваного рішення відповідач діяв не у спосіб, що визначений чинним податковим законодавством України, а тому оскаржуване рішення ГУ ДПС у Волинській області від 12.02.2024 №387/АП/03-20-01-08 про анулювання для ТОВ СБ «Кольчуга» платника єдиного податку з 01.01.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено 3028,00 грн судового збору (а.с.18).Отже, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 243-262 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 12.02.2024 №387/АП/03-20-01-08 про анулювання для Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» платника єдиного податку з 01.01.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю служба безпеки «Кольчуга» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22, код ЄДРПОУ 42268473);

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій