КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
28 червня 2024 року м. Київ № 320/2800/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський холдинг охорони" до Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський холдинг охорони" з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві та Державної податкової служби, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6891103/44382360 від 01.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ "Всеукраїнський холдинг охорони" податкову накладну 36 від 31.01.2022 датою її фактичного отримання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
07.02.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, яка була переданні судді для розгляду 28.06.2024.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Водночас відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Дослідження змісту аналізованих приписів статей ПК України та статті 122 КАС України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.
Варто звернути увагу, що Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень (далі - Закон № 657-VII) були внесені зміни до абзацу першого пункту 56.18 статті 56 ПК України шляхом виключення в ньому положення про нарахування грошового зобов`язання та поширення застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень контролюючих органів, з урахуванням строку давності, визначеного статтею 102 ПК України. Водночас до пункту 56.19 статті 56 ПК України аналогічні зміни не були внесені.
Комплексний аналіз чинного правового регулювання на момент прийняття Закону №657-VII дає підстави для висновку, що це не було технічною помилкою законодавця, оскільки частина четверта статті 99 КАС України, як і пункт 56.19 статті 56 ПК України, визначали єдиний місячний строк звернення до суду у випадку, якщо законом була передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України була та залишається спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.
Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 85033140) відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №640/46/19 та від 14.02.2019 у справі №813/4921/17, в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України та незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.
Верховний Суд зазначив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.
Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.
Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.
Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та у постанові Верховного Суду від 08.02.2021 у справі №360/1252/19 спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.11.2020 у справі №1.380.2019.006517 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 92997008) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд зазначив, що предметом позову у даній справі є оскарження, зокрема, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №6891103/44382360 від 01.06.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 31.01.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не оскаржував спірне рішення до Державної податкової служби України.
У зв`язку з цим, суд зазначив, що у даному випадку має бути застосований шестимісячний строк для звернення до суду з вимогою про оскарження рішення комісії Головного управління ДПС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №6891103/44382360 від 01.06.2022.
Таким чином, звернувшись 27.09.2023 до суду з даним позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з позовною вимогою про оскарження рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №6891103/44382360 від 01.06.2022.
У зв`язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви було запропоновано надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою до суду та докази поважності причин пропуску такого строку.
У заяві про поновлення процесуального строку позивач зазначив, що у товариства була відсутня можливість оскарження спірного рішення до суду у встановлений КАС України строк через запроваджений у країні воєнний стан.
Позивач повідомив, що директор ТОВ "Всеукраїнський холдинг охорони" ОСОБА_1 з квітня 2022 року по квітень 2023 року займався волонтерською діяльністю на території Київської та Львівської областей.
Отже, ОСОБА_1 з незалежних від нього умов та обставин був вимушений змінити місце свого проживання та сферу діяльності, яка спрямована на відновлення наслідків збройної агресії російської федерації, допомогу населенню, яке постраждало внаслідок такої агресії.
Позивач зазначив, що на період тимчасової відсутності директора товариства з 14.03.2022 по квітень 2023 року контролю за здійснення фінансово-господарських операцій на ТОВ "Всеукраїнський холдинг охорони" фактично здійснювала головний бухгалтер ОСОБА_2 , до обов`язків якої входило здійснення контролю за податковою звітністю товариства.
Проте, ОСОБА_2 у періоди з 12.07.2022 по 23.09.2022 та з 22.05.2023 по 31.07.2023 була тимчасово непрацездатною та 31.07.2023 померла.
Позивач зазначив, що ОСОБА_2 через поганий стан здоров`я та недбале ставлення до своїх функціональних обов`язків не повідомила директора товариства про існування спірного рішення та про необхідність його оскарження протягом відповідного строку.
Так, головний бухгалтер повідомила директора лише про перехід з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування.
Позивач зауважив, що підготовка позовної заяви та документів була розпочата лише після заміни головного бухгалтера та повернення директора товариства.
На підтвердження наданих пояснень позивач долучив до заяви:
- наказ ТОВ "Всеукраїнський холдинг охорони" від 14.03.2022 №_22_-в/о про покладення обов`язків директора на ОСОБА_2 ;
- наказ ТОВ "Всеукраїнський холдинг охорони" від 31.07.2022 №79-о/с-0000000008 про припинення трудового договору (контракту) на ОСОБА_2 ;
- електронні листки непрацездатності ОСОБА_2 за період з 12.07.2022 по 23.09.2022 та з 22.05.2023 по 31.07.2023;
- посадову інструкцію головного бухгалтера ТОВ "Всеукраїнський холдинг охорони";
- заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2022;
- довідку Громадської організації "Фонд розвитку сил територіальної оборони України" вих.№7/24 від 05.02.2024 про те, що ОСОБА_1 у період з 31.03.2022 по 20.05.2023 займався волонтерською діяльністю.
Проте, позивач не навів жодних пояснень щодо наявності поважних обставин, які унеможливили його звернення до суду з позовною заявою у період, коли ОСОБА_3 не була тимчасово непрацездатною, тобто з 14.03.2022 по 11.07.2022 та з 24.09.2022 по 21.05.2023.
Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на недбале виконання ОСОБА_2 своїх посадових обов`язків, оскільки такі обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.
Крім того, є непідтвердженими в принципі здійснення колишнім головним бухгалтером підприємства супроводу процедури адміністративного та судового оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Більш того, суд звертає увагу на те, що за своєю суттю такі процедури носять юридичний характер, а позивачем не наведені підстави покладення на головного бухгалтера таких непритаманних йому функцій (наприклад, закріплення їх у посадовій інструкції тощо).
Суд зауважує, що відсутність кваліфікованого персоналу для здійснення адміністративного чи судового супроводу процедури оскарження рішень контролюючого органу не є підставою для визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду, оскільки товариство не було позбавлено можливості залучення відповідних спеціалістів на договірній основі (аутсорсинг, аутстафинг тощо) для своєчасного оформлення позовної заяви та її подання до суду.
З аналогічних підстав суд визнає непереконливими твердження позивача про те, що представник позивача, адвокат Скрипаль О.В. був вимушений примусово змінити місце свого проживання та роботи з м.Ірпінь, Київської області до смт.Добровеличківка, Кіровоградської області, що зумовило неможливість надання ним правової допомоги товариству.
Крім того, позивач зауважив, що постійні ракетні обстріли Київської області та м.Києва та відсутність електроенергії унеможливили вчасне виконання товариством роботи, з приводу чого суд зазначає таке.
У зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Верховний Суд в ухвалі від 22 червня 2022 року у справі №640/12494/20 зазначив, що введення з 24.02.20222 воєнного стану в країні, безумовно, є поважною підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку. Але між пропуском процесуального строку і введенням воєнного стану повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.
Верховний Суд в ухвалах від 23.06.2022 у справі №380/7251/21, у справі №520/8674/2020 та у справі №440/2822/20 зазначив, що питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору у всіх абсолютно випадках.
Разом з тим, посилання позивача на складності в організації роботи підприємства через відключення електроенергії не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позову, оскільки такі відключення не мають постійного характеру. Більш того, відключення не носили постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, та можливість позивача звернутись до суду впродовж встановленого процесуального строку.
Правова позиція аналогічного змісту викладена Верховним Судом в ухвалі від 10 березня 2023 року у справі №540/1285/22 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 109476405).
Інших поважних та об`єктивних причин для поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено, доказів на їх підтвердження не надано, тому суд дійшов висновку про неповажність наведених позивачем підстав для поновлення строку звернення до суду, внаслідок чого у задоволенні заяви про поновлення такого строку слід відмовити.
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про те, що позивач не виконав вимоги суду, викладені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві разом з усіма доданими до неї документами.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у х в а л и в:
1. Позовну заяву повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.
2. Роз`яснити позивачеві що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.06.2024 |
Оприлюднено | 03.07.2024 |
Номер документу | 120090828 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Дудін С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні