Рішення

від 01.07.2024 по справі 320/3479/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 року справа №320/3479/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального некомерційного підприємства «ВИШНІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «РІКДОМ» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

22.01.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне некомерційне підприємство «ВИШНІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (далі позивач) із позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «РІКДОМ» (далі третя особа), у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північного Офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, опублікований 30.08.2023 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2023-07-04- 010109-а.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач не погоджується з висновком відповідача, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/3479/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 01.04.2024 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

30.04.2024 представником відповідача подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 залишено без задоволення.

Також, 03.05.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач вважає, що доводи, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом ПІВНІЧНОГО ОФІСУ ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ від 03.08.2023 №214 Про початок моніторингу закупівель, відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», пункту 9 Положення про Північний офіс ДЕРЖАУДИТСЛУЖБИ, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, розпочато моніторинг процедури закупівлі Комунального некомерційного підприємства «ВИШНІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Вишневої міської ади Бучанського району Київської області (далі - Позивач) роботи по об?єкту: «Реконструкція нежитлової будівлі медичної амбулаторії у денний центр соціально-психологічної допомоги особам які постраждали від домашнього насильства», що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, село Крюківщина, вул. Ленінградська, 38 (код за ДК 021:2015-45454000-4) (унікальний номер та дата оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу: UA-2023-07-04-010109-а).

За результатами проведеного моніторингу закупівлі Держаудитслужбою 30 серпня 2023 року в електронній системі закупівель оприлюднено Висновок, згідно якого:

« 3 огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держадитслужби зобов?язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов?язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи що свідчать про вжиття таких заходів».

Не погоджуючись з висновком про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2023-07-04- 010109-а Північного офісу Держаудитслужби, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України від 26.01.1993 року №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).

Згідно зі статтею 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 5 Закону №2939-XII, контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року №922-VIII, у редакції, чинній на день винесення спірного Висновку (далі - Закон №922-VIII), метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону №922-VIII визначено поняття, які застосовуються для цілей зазначеного закону, зокрема: моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 8 Закону №922-VIII визначений порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Так, згідно з частиною першою статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті Закону, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно достатті 7 цього Закону. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

До матеріалів справи надано копію оскаржуваного висновку, що містить у собі всі реквізити та обґрунтування виявлених в ході фінансового моніторингу порушень.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі Особливості № 1178), встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Щодо виявлених відповідачем порушень, які зазначені в оскаржуваному Висновку, суд зазначає наступне.

Моніторингом встановлено невідповідність тендерної документації Закону.

Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до частини 2 пункту 8 статті 22 Закону у тендерній документації разом з іншими, зокрема зазначаються такі відомості, як проект договору про закупівлю з обов?язковим зазначенням порядку змін його умов.

Однак, проект договору, оприлюднений Замовником у складі тендерної документації не містить порядку зміни його умов, чим не дотримано вимогу частини 2 пункту 8 статті 22 закону.

Аналізом інформації розміщеної в електронній системі Prozorro встановлено наступне. Відповідно до пункту 6 Розділу ІІІ ТД інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі технічному завданню (Додаток 2 до тендерної документації) повинна бути підтверджена наступними документами, які учасники повинні надати у складі своєї тендерної пропозиції: договірна ціна Додаток 30 до Настанови) до неї; пояснювальна записка; локальні кошториси; обєктні кошториси; підсумкова відомість ресурсів; відомість ресурсів до локальних кошторисів.

Надати підтверджуючі розрахунки на складові прямих витрат та інші витрати: загальновиробничі, адміністративні, заробітну плату, прибуток, інфляційні витрати, ризик, з урахуванням показників, визначених ресурсними нормами, розрахунково - аналітичним, економічним та іншими методами відповідно до Настанови, якщо інше не встановлено тендерною документацією.

Ціна тендерної пропозиції (договірна ціна) учасника повинна бути розрахована відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 від 01.11.2021 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» (далі Настанова), відповідно до технічного завдання (Додаток 2 до тендерної документації). Договірна ціна встановлена тверда.

Відповідно до договірної ціни, наданої Переможцем у складі кошторисної документації, договірна ціна також встановлена як тверда.

Проте, згідно з умовами (п. 3.5) укладеного договору будівельного підряду від 25.07.2023 №380 договірна ціна цього договору є динамічною, що відрізняється від змісту поданої тендерної пропозиції Переможця.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону №922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону, у тому числі ціни за одиницю товару, переможця процедури закупівлі.

Отже, моніторингом встановлено, що договір від 25.07.2023 №380 укладено з порушенням частини четвертої статті 41 Закону.

За результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення пункту 8 частини 2 статті 22, частини четвертої статті 41 закону. За результатами розгляду питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель при визначенні предмета закупівлі, відображенні закупівлі у річному плані, оприлюдненні інформації про закупівлю, розгляді тендерної пропозиції, своєчасності укладання договору про закупівлю, внесенні змін до договору - порушень не встановлено.

Суд зазначає, що відповідно до п. 6 розділу 3 Інструкції з підготовки тендерної пропозиції тендерної документації, інформація про відповідність запропонованого предмету закупівлі технічному завданню повинна бути підтверджена документами, які учасники повинні надати у складі своєї тендерної пропозиції, зокрема договірною ціною, при цьому договірна ціна встановлена як тверда.

Переможець торгів - ТОВ «РІКДОМ», на виконання приписів тендерної документації у складі тендерної пропозиції надав повний пакет документів в тому числі й Договірну ціну, в якій чітко визначено, що договірна ціна є твердою.

Відповідно до проекту Договору (Додаток 3 до тендерної документації) Договірна ціна є додатком до договору, та має відповідати Договірній ціні наданій у складі тендерної пропозиції.

ТОВ «РІКДОМ» було надано у складі тендерної пропозиції Договірну ціну, яка в подальшому й знайшла своє відображення у підписаному Договорі підряду.

Таким чином умови Договору про закупівлю не відрізняються від змісту тендерної пропозиції Переможця.

Судом встановлено, що Сторонами до п. 3.5 Договору були внесені зміни шляхом укладення Додаткової угоди, якою усунуто можливість двоякого трактування приписів Договору стосовно природи його ціни.

Дану обставину також підтверджує відповідач у відзиві, однак зазначає, що дані зміни були внесені вже після оприлюднення оскаржуваного Висновку, що в даному випадку суд вважає несуттєвим, оскільки до уваги береться те, що станом на поточну дату невідповідності п.3.5 Договору, виявлені моніторингом закупівлі, усунуті.

Крім того суд акцентує увагу, що відповідно до вимог ст.ст.632, 638 Цивільного кодексу України, ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Виходячи з викладеного та логічних міркувань, суд вважає, що у спірних правовідносинах були відсутні будь-які недобросовісні дії позивача, а зазначені невідповідності є суто технічними.

Також суд зазначає, що Північний офіс Держадитслужби у спірному Висновку зобов?язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов?язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи що свідчать про вжиття таких заходів.

Разом з тим, на переконання суду, такий захід реагування у вигляді покладення обов`язку застосувати відповідні наслідки недійсності/нікчемності договору, тобто фактично розірвати укладений та виконаний договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Однак, зауваження відповідача зводяться до певних невідповідностей вимогам тендерної документації, що носить формальний характер, оскільки такі дії позивача не пов`язані із не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, та не сприяли проявам корупції у цій сфері чи порушенню добросовісної конкуренції.

При цьому, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.

Критерій «пропорційності» передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом припинення зобов`язань, що сумлінно виконується сторонами, призведе до порушення майнових прав та інтересів сторін виконаного договору та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.01.2021 року у справі № 120/1297/20-а.

Отже, зобов`язавши позивача вжити заходів щодо застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, відповідач порушив принцип пропорційності та діяв без легітимної мети.

Так, у Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Враховуючи викладене, висновок Північного Офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, опублікований 30.08.2023 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2023-07-04-010109-а є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість скасування Висновку вцілому, оскільки щодо певних питань Держаудитслужбою порушень не встановлено, оскільки моніторинг закупівлі був проведений відносно однієї закупівлі, відповідно після скасування Висновку рішенням суду, висновки моніторингу в частині відсутності порушень, які самі по собі не породжують жодних прав та обов`язків, жодних змін не зазнають.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що адміністративний позов задоволено повністю, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п`яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «ВИШНІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «РІКДОМ» про визнання протиправним та скасування висновку, задовольнити;

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного Офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі, опублікований 30.08.2023 за унікальним номером та датою який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UА-2023-07-04- 010109-а;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби на користь Комунального некомерційного підприємства «ВИШНІВСЬКА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.