Рішення

від 01.07.2024 по справі 360/548/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 липня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/548/24

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Тихонова І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 23 травня 2024 року надійшов адміністративний позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Луганській області) з такими вимогами:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати позивачу в зв`язку з втратою ним професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити розрахунок щомісячної страхової виплати позивачу в зв`язку з втратою ним професійної працездатності виходячи з середньої заробітної плати позивача за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 згідно даних, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснивши відповідний перерахунок страхової виплати з 24.11.2023 з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.

В обґрунтування вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні ПФУ в Луганській області як потерпілий внаслідок професійного захворювання.

Постановою Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 21.10.2022р. №44020/654900/1/1 підтверджується, що згідно з висновками повторної МСЕК про результати визначення ступеня професійної працездатності у відсотках від 30.09.2022 серії 12ААА №111408 позивачу було встановлено стійку втрату працездатності 40% та ІІІ групу інвалідності. Страховий випадок (профзахворювання) стався 01.04.2013р.

Актом за ф.П-4 підтверджено, що профзахворювання, отримане позивачем, пов`язане з роботою у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля». Згідно трудової книжки позивача він звільнився з означеного підприємства з 09.06.2010 (запис №22).

У квітні 2024 року позивач звернувся за професійною правничої допомогою щодо перевірки правильності нарахування йому страхової виплати в зв`язку з втратою професійної працездатності. В результаті було виявлено, що відповідач при призначенні виплати допустив протиправні дії, що призвели до значного зменшення страхової виплати позивачу.

З такими діями представник позивача не згоден та вважає, що відповідач мав здійснити розрахунок середньомісячної заробітної плати для визначення суми виплати позивачу, виходячи з заробітків за період з 01.06.2009 по 31.05.2010, що визнається сторонами та не оскаржується.

Даними реєстру застрахованих осіб підтверджується сума заробітної плати, з якої страховиком, Відокремленим підрозділом «шахта Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля» сплачено страхові внески та відповідна кількість відпрацьованих днів з 01.06.2009 по 31.05.2010, а саме: червень 2009р. 1066,68 грн, 30 днів; липень 2009р. 3889,92 грн , 31 день; серпень 2009р. 3420,45 грн , 31 день; вересень 2009р. 1597,05 грн , 30 днів; жовтень 2009р. - 3805,99 грн, 31 день; листопад 2009р. - 2929,66 грн, 30 днів; грудень 2009р. - 2535,91 грн, 31 день; січень 2010р. 2407,54 грн, 31 день; лютий 2010р. 2841,66 грн, 28 днів; березень 2010р. 3110,14 грн, 31 день; квітень 2010р. 2893,17 грн, 30 днів; травень 2010р. 1863,87 грн, 31 день.

Таким чином даними Реєстру застрахованих осіб підтверджено, що за розрахунковий період з 01.06.2009 по 31.05.2010 позивачу була нарахована заробітна плата, з якої сплачено страхові внески у загальній сумі 32362,04 грн. Отже відповідач для розрахунку розміру страхової виплати мав визначити середній заробіток з загальної суми 32362,04 грн за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 здійснивши відповідне коригування (осучаснення). Натомість відповідач взагалі не взяв до уваги вказані заробітки і здійснив розрахунок розміру страхової виплати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату.

Свої дії аргументував тим, що нарахована заробітна плата, відомості про які маються у Реєстрі застрахованих осіб не може бути врахована при розрахунку розміру страхової виплати, так як нібито-то дані Реєстру не містять відомостей про заробітну плату, з якої сплачено страхові внески та не зазначено кількість відпрацьованих днів. Однак це спростовується самими відомостями Реєстру, які наведені вище. Також відповідач зазначив, що отримати необхідні відомості від роботодавця не має можливості, бо останній перебуває на тимчасово окупованій території.

Представник позивача вважає дії відповідача щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати позивачу в зв`язку з втратою ним професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату неправомірними.

Ухвалою суду від 27 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Від ГУПФУ в Луганській оласті надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.

Згідно пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі Порядок 1266) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 з 05.07.2000 переведений гірничим очисного забою 5 розряду на підприємстві ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля та звільнений 09.06.2010. Таким чином, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати потерпілому є період з 01.06.2009 по 31.05.2010.

Пунктом 14 Порядку 1266 визначено механізм осучаснення заробітної плати потерпілого на дату виникнення права на страхові виплати дату встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Пунктом 33 Порядку 1266 зазначено, що у разі коли відомості Реєстру застрахованих осіб не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільноправовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком.

Підприємство-страхувальник, де працював ОСОБА_1 , а саме: ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля на теперішній час знаходиться на тимчасово окупованій території України, тому отримати такі відомості від нього на даний час не виявляється можливим.

Разом із цим, відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Реєстр застрахованих осіб) по ОСОБА_1 не містять необхідну інформацію для визначення розміру середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров`я, як вимагають норми пункту 3, 14 Порядку 1266, а саме: не зазначено кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів не відпрацьованих з поважних причин, та не зазначено заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок.

За таких обставин. середньомісячна заробітна плата (дохід) перед настанням страхового випадку становила 2600,00 грн.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент настання права на страхову виплату 26000,00 грн.

Розрахунок ФСС щомісячної страхової виплати ОСОБА_1 : 2600,00 грн х 40% = 1040,00 грн.

Отже з 28.09.2022 ОСОБА_1 щомісяця отримував страхові виплати у розмірі 1040,00 грн, які обраховано із середньомісячної заробітної плати (дохід) в розмірі 2600,00 грн.

Постанова Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 21.10.2022 № 44020/654900/1/1 є індивідуально-правовим актом, рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому, у разі незгоди з нею потерпілого, мала бути оскаржена до суду в порядку адміністративного судочинства шляхом визнання її протиправною та скасування.

З інформації, що міститься на офіційному сайті «Судова влада України», вбачається, що у період з 21.10.2022 і до 27.05.2024 (дата подання позову у цій справі) ОСОБА_1 із відповідним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 21.10.2022 № 44020/654900/1/1 (за захистом свого права) до суду не звертався. Так само з 01.01.2023 та до дня подання цього відзиву ОСОБА_1 не звертався за вирішенням цього питання і до Головного управління.

За таких обставин, Головне управління переконане, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду у позовній заяві не заявлено.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що даними Реєстру застрахованих осіб підтверджено, що за розрахунковий період з 01.06.2009 по 31.05.2010 позивачу була нарахована заробітна плата, з якої сплачено страхові внески у загальній сумі 32362,04 грн. Отже відповідач для розрахунку розміру страхової виплати мав визначити середній заробіток з загальної суми 32362,04 грн за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 здійснивши відповідне коригування (осучаснення). Так як страховий випадок з позивачем стався 01.04.2013р., і період між звільненням з підприємства і страховим випадком більше ніж рік, то розмір страхової виплати має розраховуватися із заробітків за 12 календарних місяців перед звільненням з підприємства, тобто в даному випадку розрахунковим є період з 01.06.2009 по 31.05.2010 , що не заперечується сторонами. Так як відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відносно позивача містять усі необхідні дані для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), відповідач був зобов`язаний здійснити розрахунок щомісячної страхової виплати позивачу в зв`язку з втратою ним професійної працездатності виходячи з середньої заробітної плати позивача за період з 01.06.2009 по 31.05.2010 згідно даних, реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Щодо твердження відповідача про пропуск строку звернення до суду представник позивача зазначив, що допущене відповідачем порушення не вичерпало свою дію в момент призначення соціальної виплати та має триваючий характер, оскільки постійно впливає на розмір отримуваної позивачем щомісяця соціальної виплати. У свою чергу, позовні вимоги щодо відновлення порушеного права позивача на належний розмір такої виплати, шляхом зобов`язання відповідача провести її перерахунок, сформовані в межах шести місяців, що передували зверненню до суду з цим позовом. За таких обставин позивачем строк звернення до суду з цим позовом не пропущений, а тому відсутні підстави для залишення його без розгляду.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку з 24.04.2013, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, що отримане 01.04.2013. З 01.01.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, як потерпілий внаслідок професійного захворювання та отримує щомісячні страхові виплати.

Згідно із записами в трудовій книжці від 21.02.2013 НОМЕР_2 позивач в період з 01 лютого 2006 року по 09 червня 2010 року працював гірником очисного забою з повним робочим днем під землею на ВП «шахта Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля».

Відповідно до інформації, переданої Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області (далі ФСС) з Єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду потерпілий ОСОБА_1 перебував на обліку в Первомайському відділенні ФСС. Згідно з висновком МСЕК потерпілому було встановлено стійку втрату професійної працездатності з 24.04.2013 до 01.05.2015 (має зареєстрований страховий випадок профзахворювання, про що 01.04.2013 складено Акт № 1 Форма П-4).

Згідно з повторним висновком МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у надані медичної та соціальної допомоги від 30.09.2022 серії 12ААА № 111408 ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності 40% та IІI групу інвалідності, з повторним оглядом 15.09.2024.

Постановою ФСС № 44020/654900/1/1 від 21.10.2022 призначено ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 28.09.2022 по 30.09.2024 включно у розмірі 1040,00 грн.

Розрахунок суми щомісячної страхової виплати був проведений виходячи з такого:

-дата встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності - 28 вересня 2022 року;

-відсоток втрати працездатності - 40%;

-середньомісячна заробітна плата для розрахунку страхових виплат - 2600,00 грн;

-дата визначення середньомісячної зарплати - 28 вересня 2022 року;

-максимальний розмір щомісячної страхової виплати, що не перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на момент настання права на страхову виплату - 26000,00 грн;

-розрахунок щомісячної страхової виплати розрахунок від «Середньої», Середньомісячна заробітна плата =х2600,00=2600,00, Нова щом.сума = 2600,00х40.00/100=1040,00.

Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати потерпілому є період з 01.06.2009 по 31.05.2010, що не заперечується сторонами.

Отже, судом встановлено, що з 28.09.2022 ОСОБА_1 щомісяця отримував страхові виплати у розмірі 1040,00 грн, які обраховано із середньомісячної заробітної плати (дохід) в розмірі 2600,00 грн.

Дослідженням індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (довідка форми ОК-5) встановлено, що Реєстр містить інформацію про заробітну плату позивача, кількість днів трудових відносин та позначку про сплату страхових внесків за весь період роботи в Відокремленому підрозділі «шахта Золоте» Державного підприємства «Первомайськвугілля» (ідентифікаційний код 26402753), в тому числі за період, що передував страховому випадку, а саме: червень 2009р. 1066,68 грн, 30 днів; липень 2009р. 3889,92 грн, 31 день; серпень 2009р. 3420,45 грн, 31 день; вересень 2009р. 1597,05 грн, 30 днів; жовтень 2009р. - 3805,99 грн, 31 день; листопад 2009р. - 2929,66 грн, 30 днів; грудень 2009р. - 2535,91 грн, 31 день; січень 2010р. 2407,54 грн, 31 день; лютий 2010р. 2841,66 грн, 28 днів; березень 2010р. 3110,14 грн, 31 день; квітень 2010р. 2893,17 грн, 30 днів; травень 2010р. 1863,87 грн, 31 день.

Як свідчать відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи (№ ЕОС 1259635533, № ОР 1259635533, № рішення 654900 (06353.0)) ОСОБА_1 призначена щомісячна страхова виплата в такому розмірі:

з 01 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року 1040,00 грн;

з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року 1040,00 грн;

з 01 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року 1040,00 грн;

з 01 березня 2023 року по 31 березня 2023 року 1244,88 грн;

з 01 квітня 2023 року по 30 квітня 2023 року 1244,88 грн;

з 01 травня 2023 року по 31 травня 2023 року 1244,88 грн;

з 01 червня 2023 року по 29 лютого 2024 року 1244,88 грн;

з 01 березня 2024 року по 30 вересня 2024 року 1343,97 грн.

Слід зауважити, що відомості ІКІС ПФУ з електронної особової справи, які ГУ ПФУ в Луганській області надало суду, відображають розмір призначеної позивачу щомісячної страхової виплати, проте не містять його розрахунку (складові/показники, які були враховані, алгоритми розрахунку тощо).

25.03.2024 представник позивача адвокат Галкін Вячеслав Леонідович звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області з адвокатським запитом від 24.03.2024 № 414 щодо порядку проведеного розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати потерпілого.

У відповідь на адвокатський запит листом від 28.03.2024 № 1200-0208-8/7991 ГУ ПФУ в Луганській області, серед іншого, повідомило, що відповідно до даних трудової книжки ОСОБА_1 був переведений гірничим очисного забою 5 розряду на підприємстві ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля з 05.07.2000 та звільнений 09.06.2010. Таким чином, розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати потерпілому є період з 01.06.2009 по 31.05.2010. Пунктом 14 Порядку 1266 визначено механізм осучаснення заробітної плати потерпілого на дату виникнення права на страхові виплати дату встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Проте, відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі Реєстр застрахованих осіб) по ОСОБА_1 не містять необхідну інформацію для визначення розміру середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров`я, як вимагають норми пункту 3, 14 Порядку 1266, а саме: не зазначено кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів не відпрацьованих з поважних причин, та не зазначено заробітну плату, з якої сплачено єдиний соціальний внесок. Пунктом 33 Порядку 1266 зазначено, що у разі коли відомості Реєстру застрахованих осіб не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільноправовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком. Підприємство-страхувальник, де працював ОСОБА_1 , а саме: ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля на теперішній час знаходиться в зоні тимчасової окупації, тому отримати такі відомості від нього на даний час не виявляється можливим. Згідно з частиною першою статті 42 Закону 1105 мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків вт

Вважаючи дії відповідача щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати позивачу в зв`язку з втратою ним професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату неправомірними, представник позивача звернувся до суду.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно із статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26 червня 2014 року в справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: «перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою» (параграф 30).

Стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам (параграф 31).

Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року в справі «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Так, друге речення першого пункту передбачає, що позбавлення власності можливе тільки «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення «законів». Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (параграф 50).

Статтею 173 Кодексу законів про працю України регламентовано, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 1105-XIV в редакції, яка діяла на час звернення позивача за перерахунком розміру страхових виплат) відповідно до Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 4 Закону № 1105-XIV уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

Розділом V Закону № 1105-XIV врегульовані питання загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Згідно із частиною першою статті 30 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини сьомої статті 30 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із:

1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;

5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтею 31 Закону № 1105-XIV визначено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі:

1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;

2) зміни складу сім`ї померлого.

Щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню щороку, з 1 березня, на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

Коефіцієнт перерахунку щомісячних страхових виплат відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

За наявності фінансових можливостей бюджету уповноваженого органу управління розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахування, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.

Розмір такого збільшення визначається у межах бюджету уповноваженого органу управління за рішенням Кабінету Міністрів України.

Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати не підлягає зменшенню.

Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.

Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.

Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 1105-XIV середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Під час обчислення середньомісячної заробітної плати враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески (частина дев`ята статті 36 Закону № 1105-XIV).

Згідно із частиною одинадцятою статті 36 Закону № 1105-XIV якщо на час звернення за страховою виплатою неможливо отримати інформацію про заробітну плату потерпілого до ушкодження здоров`я, сума страхової виплати визначається за чинною на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день звернення.

Перерахування сум страхових виплат проводиться відповідно до частини другої статті 31 цього Закону (частина чотирнадцята статті 36 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 1105-XIV для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України.

За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник.

Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.

Частиною другою статті 37 Закону № 1105-XIV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:

1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;

2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;

3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;

4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;

5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;

6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;

7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;

8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;

9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;

10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат (частина третя статті 37 Закону № 1105-XIV).

Згідно із частиною першою статті 38 Закону № 1105-XIV територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім`ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів (частина друга статті 38 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 41 Закону № 1105-XIV).

Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці» (частина сьома статті 41 Закону № 1105-XIV).

Згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1105-XIV:

цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року (пункт 1);

припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону (пункт 2);

до завершення заходів, пов`язаних з приєднанням до Пенсійного фонду України Фонду соціального страхування України та його робочих органів, виконання функцій та завдань, передбачених цим Законом, забезпечують у межах компетенції виконавча дирекція та робочі органи Фонду соціального страхування України (пункт 3);

Фонду соціального страхування України забезпечити передачу Пенсійному фонду України особових справ потерпілих (членів їхніх сімей), баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення щодо ведення обліку та здійснення страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 5);

установити, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, платники єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та отримувачі виплат (матеріального забезпечення) є такими, що зареєстровані (взяті на облік) Пенсійним фондом України. Їх перереєстрація не здійснюється (пункт 6);

стягнення та погашення заборгованості із страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у тому числі в судовому порядку, у справах про банкрутство, за виконавчими документами, провадження за якими відкрито до дня набрання чинності цим Законом, здійснюють територіальні органи Пенсійного фонду України (пункт 7);

особливості здійснення страхових виплат за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 9).

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (далі Порядок № 11, положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) управління (відділення) Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, визначених Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та цим Порядком і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Рішення про страхові виплати приймається начальником управління Фонду або за його письмовим дорученням начальником підпорядкованого відділення Фонду та оформляється постановою (у тому числі в разі призначення страхової виплати за рішенням суду), у якій зазначаються дані про потерпілого та осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах (абзац перший пункту 1.4 розділу І Порядку № 11).

Згідно із пунктом 1.6 розділу І Порядку № 11 середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами, далі - постанова Кабінету Міністрів України № 1266).

Розділом ІІІ Порядку № 11 врегульовано призначення потерпілому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати.

Одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначається при встановленні МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 11 визначено перелік документів, які подаються для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати, зокрема: заява потерпілого про призначення страхових виплат (пункт 1); висновок медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) про ступінь втрати професійної працездатності (пункт 8); довідка про середню заробітну плату (дохід) у разі відсутності інформації в Державному реєстрі застрахованих осіб (підпункт 9).

Зазначені документи формуються в справу про страхові виплати та зберігаються в управлінні (відділенні) Фонду. До справи додаються відомості про заробітну плату (дохід) потерпілого з Державного реєстру застрахованих осіб.

Право на отримання потерпілим одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Підпунктом 3.4.1 пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку № 11 визначено, що щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати потерпілого перед настанням страхового випадку.

При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату.

Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.

Згідно із підпунктом 3.5.1 пункту 3.5 розділу ІІІ Порядку № 11 перерахування розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної за останнім її коригуванням при проведенні перерахування відповідно до частини другої статті 37 Закону.

Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на проведення перерахунку.

Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності.

На внутрішньо переміщених осіб, які мають право на страхові виплати та витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», поширюється Порядок надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування від 12.12.2018 № 27 (далі - Порядок № 27, положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.2 розділу І Порядку № 27 внутрішньо переміщені особи мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105-XIV безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) або їх відділеннях за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 (далі - довідка про взяття на облік), з дотриманням вимог Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (далі - Порядок № 365), та постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - постанова КМУ № 637).

Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 27 страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділенням за місцем фактичного проживання (перебування) за наявності документів, передбачених Порядком № 11, та копії довідки про взяття на облік і рішення Комісії.

Копії документів засвідчуються працівником управління (відділення) при пред`явленні оригіналів.

Пунктом 2.3 розділу ІІ Порядку № 27 визначено, що у разі відсутності довідки про середню заробітну плату (доход), копії трудової книжки або витягу з неї, а для страхових випадків, що настали до 11.10.2017 - довідки про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок), використовуються наявні відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр).

У разі відсутності в Реєстрі вищезазначених відомостей щомісячні страхові виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються відповідно до вимог Закону № 1105, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Після надходження необхідних документів сума страхових виплат підлягає перерахуванню (пункт 2.4 розділу ІІ Порядку № 27).

Механізм обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - страхові виплати), у разі настання страхового випадку, а також оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників (далі - роботодавці) визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі Порядок № 1266, положення наведені в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 3 Порядку № 1266 визначено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Відповідно до абзацу першого пункту 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1266 у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою.

Пунктом 31 Порядку № 1266 визначено, що середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі коли відомості про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містять усіх необхідних даних для обчислення середньої заробітної плати (винагороди за цивільно-правовими договорами), такі дані за відповідні періоди надаються роботодавцем протягом п`яти робочих днів за зверненням органів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або застрахованої особи за формою згідно з додатком (пункт 33 Порядку № 1266).

Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі Положення № 10-1), це Положення відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб.

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України, який є володільцем даних Реєстру застрахованих осіб (пункт 4 розділу І Положення № 10-1).

Згідно з пунктом 5 розділу І Положення № 10-1 реєстр застрахованих осіб забезпечує:

облік застрахованих осіб у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та їх ідентифікацію;

накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування;

нарахування та облік виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення № 10-1 до облікових карток Реєстру застрахованих осіб вносяться відомості про фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства, та інша інформація, необхідна для обчислення, призначення та здійснення страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, а саме:

персоніфіковані відомості про застрахованих осіб та інформація про нарахування страхових внесків, про трудовий та страховий стаж, особливі умови праці, які дають право на пільги в пенсійному забезпеченні та із загальнообов`язкового державного соціального страхування, період, який відповідно до законодавства зараховується до страхового стажу без сплати страхових внесків, кількість календарних днів перебування у трудових та цивільно-правових відносинах, проходження служби за відповідний місяць, що подаються страхувальниками у складі звітності;

відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомога та компенсація, на які нараховано і з яких сплачено страхові внески), що подаються роботодавцями, - підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства;

відомості про облік стажу окремих категорій осіб відповідно до законодавства;

відомості про фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про нарахування страхових внесків та єдиного внеску фізичними особами - підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

відомості про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню;

відомості про суми доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

відомості електронних пенсійних справ, включаючи інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи; інформація про членів сім`ї застрахованої особи, які знаходяться на її утриманні, та її дітей;

періоди страхового стажу на основі сплати страхових внесків та єдиного внеску системи обліку сплати страхових внесків;

інформація щодо виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, включаючи дані про підставу (дата та вид страхового випадку), дати початку та закінчення здійснення виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування виплат, їх вид, суми виплат;

інформація про звернення громадян до органів Пенсійного фонду України, включаючи дані про надання особам електронних послуг відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436 (відомості веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України);

інформація про фізичних осіб, які сплачують / за яких сплачують страхові внески до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

відомості про надання третім особам інформації з Реєстру застрахованих осіб, що стосується такої застрахованої особи.

Згідно із пунктом 6 розділу IV Положення № 10-1 відомості про застрахованих осіб та звіти щодо сум нарахованих страхових внесків за період до 01 січня 2011 року подаються лише за результатами перевірки, здійсненої за заявою страхувальника, та вносяться до Реєстру застрахованих осіб на підставі наказу керівника відповідного територіального органу у десятиденний строк після узгодження результатів перевірки.

Відповідно до пункту 4 розділу V Положення № 10-1 інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку.

Інформація з Реєстру застрахованих осіб формується програмним способом за такими параметрами:

суб`єктом - застрахованою особою чи страхувальником (групою застрахованих осіб чи страхувальників) із зазначенням: для застрахованої особи - номера облікової картки та реєстраційного номера облікової картки платника податків; для страхувальника - коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків;

обсягом інформації - у повному обсязі чи за окремий період;

складом інформації - про участь особи у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні, джерела надходження відомостей щодо неї, набуття застрахованою особою права на отримання страхових виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування тощо;

призначенням інформації - для призначення пенсії, всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидії), виявлення фактів використання праці неоформлених працівників та порушень законодавства про працю та інших цілей, визначених Законом.

Згідно із пунктом 5 розділу V Положення № 10-1 відомості, що обробляються в Реєстрі застрахованих осіб, залежно від виду та обсягу можуть формуватись у формі таблиць, переліків, довідок тощо та надаватись листом Пенсійного фонду України або його територіального органу, оформленим відповідно до вимог діловодства.

Пунктом 6 розділу V Положення № 10-1 визначено, що інформація з Реєстру застрахованих осіб формується та надається за такими формами, зокрема: індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3 - 5 до цього Положення; дані про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) - згідно з додатком 6 до цього Положення.

У разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб інформації про застраховану особу за визначеними параметрами формується та надається довідка про відсутність індивідуальних відомостей про особу за формою згідно з додатком 15 до цього Положення.

З вищеописаних доказів судом встановлено, що позивачу Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області у зв`язку з професійним захворюванням, отриманим під час перебування у трудових відносинах з підприємством ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля, та втратою професійної працездатності на 40 % з 28.09.2022 призначено щомісячну страхову виплату, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на дату виникнення права на страхові виплати.

З 01 січня 2023 року здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону № 1105-XIV забезпечено Пенсійним фондом України та його органами.

У зв`язку із зверненням позивача за професійною правничої допомогою 25.03.2024 представник позивача адвокат Галкін Вячеслав Леонідович звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області з адвокатським запитом від 24.03.2024 № 414 щодо порядку проведеного розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати потерпілого.

Адвокатський запит відповідач розглянув з урахуванням Закону України «Про звернення громадян» без прийняття відповідного рішення щодо перерахунку страхових виплат, про результати розгляду повідомив листом від 28.03.2024 № 1200-0208-8/7991.

У вказаному листі відповідач, серед іншого, повідомив, що згідно з частиною першою статті 42 Закону 1105 мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб. Тому, щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 було призначено управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на день настання права на страхову виплату, а саме - з 2600,00 гривень.

Отже із листа ГУПФУ в Луганській області від 28.03.2024 № 1200-0208-8/7991 та заяв по суті справи судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо правильності обчислення розміру щомісячної страхової виплати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не із середньої заробітної плати, обрахованої із заробітної плати позивача перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання.

У свою чергу право позивача на отримання щомісячної страхової виплати, відсоток втрати професійної працездатності сторонами не оспорюється, тому не входять до предмету доказування у справі.

Щодо правильності обчислення розміру щомісячної страхової виплати позивачу суд дійшов до такого висновку.

За правилом, закріпленим у частині першій статті 36 Закону № 1105-XIV, пункті 3.4.1 пункту 3.4 розділу ІІІ Порядку № 11, пункті 2.3 розділу ІІ Порядку № 27 та пункті 31 Порядку № 1266, щомісячна страхова виплата встановлюється відповідно до ступеня втрати працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров`я та яка обчислюється з використанням даних з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тільки у разі відсутності в Реєстрі застрахованих осіб таких відомостей та неможливості їх отримання від роботодавця щомісячна страхова виплата потерпілому призначається відповідно до вимог Закону № 1105-XIV , виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте дослідженням наданих в матеріали справи індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Пенсійного фонду України (форми ОК-5) встановлено, що в Реєстрі наявні відомості про суму отриманого позивачем заробітку (доходу) за час роботи на ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля (код страхувальника 26402753) з червня 2003 року по червень 2010 року включно, кількість днів трудових або цивільно-правових відносин та про сплату страхових внесків.

Отже, твердження відповідача, щодо відсутності у відповідній довідці кількості календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів не відпрацьованих з поважних причин та заробітної плати, з якої сплачено єдиний соціальний внесок, суд відхиляє як безпідставні.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що призначення позивачу щомісячної страхової виплати, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, без врахування відомостей з Реєстру застрахованих осіб про отриману позивачем заробітну плату (дохід) на ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля, суперечить визначеному чинним законодавством порядку призначення страхових виплат, а отже є протиправним.

Відповідно суд погоджується з твердженнями представника позивача, що сума щомісячних страхових виплат позивача підлягає перерахуванню на підставі відомостей про заробітну плату позивача, отриману ним за період роботи на ВП Шахта Золоте ДП Первомайськвугілля, зазначених в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5).

Однак суд враховує, що частиною першою статті 37 Закону № 1105-XIV визначені такі способи подання заяви про призначення виплати та відповідних документів (особисто або через уповноваженого представника):

- в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;

- в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України;

- у паперовій формі до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених положень дозволяє суду дійти висновку, що обов`язок ГУПФУ в Луганській області з прийняття рішення про перерахунок суми щомісячної страхової виплати позивача та вчинення відповідних дій обумовлений зверненням потерпілого (особисто або через уповноваженого представника) саме у визначений статтею 37 Закону № 1105-XIV спосіб.

Проте судом встановлено, що позивачем заяву про перерахунок страхових виплат у зв`язку з неправильним обчисленням їх розміру з доданими до неї документами не було подано до органу Пенсійного фонду.

За таких обставин суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що через недотримання позивачем способу звернення за перерахунком страхової виплати, ГУПФУ в Луганській області правомірно не прийнято рішення про перерахунок страхової виплати ОСОБА_1 та з його боку відсутні протиправні дії.

У свою чергу, лист ГУПФУ в Луганській області від від 28.03.2024 № 1200-0208-8/7991, яким оформлено результат розгляду адвокатського запиту щодо порядку проведеного розрахунку середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати потерпілого, у розумінні КАС України не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не створює для позивача будь-яких наслідків, тому не може бути предметом оскарження у даній справі.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх на відповідність критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України.

Оскільки підставою для перерахунку страхових виплат та вчинення відповідних дій є звернення позивача із заявою про перерахунок страхової виплати разом з документами у визначений законом спосіб, за результатами розгляду яких ГУПФУ в Луганській області приймає рішення про перерахунок страхових виплат чи про відмову в перерахунку страхових виплат, та саме таке рішення і створює правові наслідки для потерпілого, а судом встановлено, що позивач за перерахунком страхових виплат у визначений законом спосіб до відповідача не звертався, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачем права позивача на перерахунок призначених йому страхових виплат, що обумовлює й відсутність можливості захисту такого права у порядку адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визнання протиправними дій ГУПФУ в Луганській області щодо визначення розміру щомісячної страхової виплати позивачу в зв`язку з втратою ним професійної працездатності, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день настання права на страхову виплату.

Як наслідок відмови в задоволенні основної вимоги, суд відмовляє також в задоволенні похідної позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок страхових виплат.

Крім того суд вважає, що покладення судом на відповідача обов`язку здійснити перерахунок страхових виплат попри неподання позивачем відповідної заяви у визначений законом спосіб, вказує на втручання у повноваження ГУПФУ в Луганській області, що чинним законодавством не допускається.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених судом обставин та нормативного врегулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити повністю.

Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код за ЄДРПОУ 21782461) про визнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня повного судового рішення.

Суддя І.В. Тихонов