Рішення

від 01.07.2024 по справі 440/4655/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2024 року м. ПолтаваСправа №440/4655/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Жито-3" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

Фермерське господарство "Жито-3" (надалі - позивач, ФГ "Жито-3") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2024 №0013160407 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60325,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на безпідставність застосування до платника податку на додану вартість штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки на підставі положень пунктів 52-1, 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції не застосовуються за порушення податкового законодавства, вчинені з 01.03.2020 до завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). За твердженням позивача, як станом на день прийняття оскаржуваного рішення (09.11.2023), так і станом на теперішній час норма, викладена у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України є чинною, законодавцем її дія не призупинялась. А тому станом на 30.01.2024 (дату оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних, які були вчинені в період дії СOVID-карантину, мав врахувати норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, чого він не зробив, що призвело до прийняття незаконного податкового повідомлення-рішення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 43-46/. Свою позицію мотивував посиланням на правомірність та обґрунтованість спірного рішення, зазначивши, що за результатами камеральної перевірки ФГ "Жито-3" виявлено факт порушення позивачем термінів реєстрації семи податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Відповідальність за вчинене позивачем порушення передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України у вигляді штрафу. Відповідач наголошував на правильному застосуванні штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкових накладних, а саме - відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України. Також відповідач наголошував на тому, що позивачем не доведена у визначеному законом порядку неможливість виконання податкового обов`язку з огляду на введення в Україні воєнного стану, а передбачені пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України не застосовуються з 27.05.2022.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2024 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Представник позивача у відповіді на відзив наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, до висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30.01.2024 у справі №280/4484/23, від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, на його переконання, не підлягають врахуванню у спірних відносинах, оскільки стосувались інших фактичних обставин спору /а.с. 60-61/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ФГ "Жито-3" у визначеному законом порядку зареєстроване як юридична особа, ідентифікаційний номер 34401491 перебуває на обліку як платник податків в Котелевській ДПІ Головного управління ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість.

Головним управління ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку ФГ "Жито-3" щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, результати якої оформлені актом від 27.12.2023 №13432/16-31-04-07/34401491 /а.с. 53-56/.

Перевіркою встановлено факт порушення позивачем термінів реєстрації семи податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме:

від 17.11.2022 №5 на 36 днів (граничний строк реєстрації 15.12.2022, фактична реєстрація 20.01.2023);

від 06.12.2022 №4 на 4 дні (граничний строк реєстрації 31.12.2022, фактична реєстрація 04.01.2023);

від 06.12.2022 №9 на 19 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, фактична реєстрація 19.01.2023);

від 09.12.2022 №5 на 12 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, фактична реєстрація 12.01.2023);

від 13.12.2022 №6 на 11 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, фактична реєстрація 11.01.2023);

від 13.12.2022 №7 на 11 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, фактична реєстрація 11.01.2023);

від 14.12.2022 №8 на 11 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, фактична реєстрація 11.01.2023).

Заперечення позивача на акт перевірки відхилені листом від 29.01.2024 №2089/6/16-31-04-02-05 /а.с. 52/.

30.01.2024 на підставі зазначеного вище акта перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0013160407 про застосування до ФГ "Жито-3" на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України штрафу у розмірі 60325,07 грн /а.с. 57, 58/.

Скарга платника податків на згадане податкове повідомлення-рішення залишена без задоволення рішенням ДПС України від 11.04.2024 №10452/6/99-00-06-03-01-06 /а.с. 14-17, 18-20/.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

А відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи а зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У силу абзацу чотирнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Статтею 120-1 ПК України визначена відповідальність платників податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної.

Так, згідно пункту 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі предметом спору є правомірність податкового повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафу за порушення строку реєстрації податкових накладних.

Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а саме: чи прийнято це рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи доводи позивача про безпідставність застосування до нього штрафу з огляду на запровадження на території України карантину, суд враховує такі обставини.

Згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Тож у силу наведеної норми перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Необхідно зазначити, що карантин установлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020, а відмінений постановою від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

Однак до завершення карантину Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введений воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом України від 03.03.2022 №2118-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану", який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Зокрема, цим Законом підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

"У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику".

Тож з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27.05.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнений підпунктом 69.1-1, у силу якого платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13.12.2022 №2836-IX (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року; реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

Отож Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Аналізуючи нормативні акти, які регулюють спірні відносини, зокрема, строки реєстрації податкових накладних, визначені ПК України, суд зауважує, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Тобто Податковим кодексом України звільнені від відповідальності платники податків, які зареєстрували податкові накладні, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, не пізніше 15 липня 2022 року.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права у спірних відносинах наведений у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №380/6170/23, що врахований судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

З урахуванням наведеного, суд визнає помилковими доводи позивача про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, оскільки їх складено та зареєстровано у період дії в Україні карантину.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2024 у справі №260/1427/23 зазначив, що з 27.05.2022 припинено застосовування положень законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

У цій постанові колегія суддів Верховного Суду зауважила, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

У цій справі суд встановив, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були висновки акта перевірки від 27.12.2023 №13432/16-31-04-07/34401491 про порушення позивачем строків реєстрації податкових накладних:

від 17.11.2022 №5 на 36 днів (граничний строк реєстрації 15.12.2022, направлена на реєстрацію 20.01.2023, зареєстрована 25.01.2023);

від 06.12.2022 №9 на 19 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, направлена на реєстрацію 19.01.2023, зареєстрована 24.01.2023);

від 09.12.2022 №5 на 12 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, направлена на реєстрацію 12.01.2023, зареєстрована 16.01.2023);

від 13.12.2022 №6 на 11 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, направлена на реєстрацію 11.01.2023, зареєстрована 16.01.2023);

від 13.12.2022 №7 на 11 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, направлена на реєстрацію 11.01.2023, зареєстрована 16.01.2023);

від 14.12.2022 №8 на 11 днів (граничний строк реєстрації 31.12.2022, направлена на реєстрацію 11.01.2023, зареєстрована 16.01.2023).

Отож підстав для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у цій справі немає.

Суд враховує, що позивач у позовній заяві не заперечував факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, натомість наполягаючи на наявності підстав для звільнення його від відповідальності за вчинене податкове правопорушення.

Однак наявність таких підстав не знайшла свого підтвердження у ході розгляду справи та спростована вищенаведеним.

Податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України; строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2024 у справі №160/13661/23.

Посилання позивача на виключення з підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ (набрав чинності 01.08.2023) припису про те, що "вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються", що, на його переконання, призвело до відновлення дії пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України суд визнає помилковими, оскільки спеціальні норми щодо звільнення платників податків від відповідальності за вчинення податкових правопорушень (у т.ч., й щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних) з 27.05.2022 містяться у підпунктах 69.1, 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.05.2024 у справі №500/5361/23 вкотре звернув увагу на те, що з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Проте матеріали справи не містять доказів неможливості виконання позивачем свого податкового обов`язку в частині своєчасної реєстрації вищезгаданих податкових накладних; представник позивача ні у поданій до суду позовній заяві, ані у відповіді на відзив на наявність таких обставин не посилався.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що спірним податковим повідомленням-рішенням податковий орган правомірно застосував штраф за несвоєчасну реєстрацію вищевказаних податкових накладних відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Позивач у ході розгляду справи не довів належними та допустимими доказами наявність визначених законом підстав для звільнення його від фінансової відповідальності (зокрема, внаслідок неможливості виконання податкового обов`язку зі своєчасної реєстрації податкових накладних у спірний період), не зазначив про вжиття ним заходів щодо подання податкових накладних з метою їх реєстрації до завершення останнього операційного дня чи створення податковим органом перешкод задля унеможливлення своєчасної реєстрації таких податкових накладних (як-то: безпідставне неприйняття податкових накладних для реєстрації, невідображення реєстраційного ліміту у СЕА ПДВ тощо).

Наведене у своїй сукупності зумовило ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 37, 38/.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 194, 205, 228, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Жито-3" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Судові витрати не розподіляються.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяОлександр КУКОБА