Рішення

від 01.07.2024 по справі 440/4021/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4021/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" з позовною заявою до Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради, відповідно до якої просить:

- визнати протиправними дії Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради щодо відмови у наданні будівельного паспорту від 08.02.2024 та повернення пакета документів, доданих до заяви ОСОБА_1 від 03.02.2024 щодо видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,2996 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2024 щодо видачі будівельного паспорту на забудову земельної ділянки площею 0,2996 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки площею 0,2996 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Позов обґрунтований тим, що позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,2996 га (кадастровий номер 5324085201:01:002:0259) за адресою: АДРЕСА_1 . З метою здійснення будівництва нового житлового будинку на вказаній земельній ділянці позивач звернувся до відповідача із заявою від 03 лютого 2024 року про надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки. Управлінням містобудування та архітектури Полтавської міської ради повідомлення № А3297349581355877521 від 08.02.2024 відмовлено в наданні будівельного паспорту через те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5324085201:01:002:0259 на АДРЕСА_1 потрапляє в межі території сільськогосподарського призначення (проектної) та вулично-дорожньої мережі (частина земельної ділянки потрапляє в межу червоних ліній АДРЕСА_1 ). Позивач вважає, що відповідачем порушено його право на вільне розпорядження земельною ділянкою, яка знаходиться в його приватній власності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.06.2024 повторно витребувано від Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради відповідні докази з підстав, яких поданий позов.

26.06.2024 до суду надійшли письмові докази надані відповідачем. Щодо надання письмових пояснень щодо відмови у наданні ОСОБА_1 будівельного паспорту, відповідач зазначає, що підстави відмови, викладені у Повідомленні про відмову в наданні будівельного паспорту від 08.02.2024 № А3297349581355877521.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Гр. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2996 га (кадастровий номер 5324085201:01:002:0259) за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності № 332015385, договором купівлі-продажу земельної ділянки від 11.05.2023.

ОСОБА_1 звернувся до Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради із заявою на видачу будівельного паспорта від 03.02.2024, в якій просив видати будівельний паспорт забудови земельної ділянки (кадастровий номер 5324085201:01:002:0259) за адресою: АДРЕСА_1 .

Повідомленням Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради № А3297349581355877521 від 08.02.2024 гр. ОСОБА_1 повідомлено про відмову у наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки відповідно до пункту 2.4 Порядку у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статей 316-317, 319 Цивільного кодексу України /надалі ЦК України (у відповідній редакції)/ правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 373 ЦК України передбачено, зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Згідно зі статтею 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до статей 38- 39 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

З аналізу наведених норм слідує, що право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та відповідно до цільового призначення земельної ділянки, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм.

Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI /надалі Закон № 3038-VI / забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до пунктів 1.3-1.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 /надалі - Порядок №103, параметри забудови визначаються з урахуванням будівельних норм, що встановлюють вимоги до планування та забудови територій, а також встановлених чи визначених в установленому порядку режимів використання об`єктів всесвітньої спадщини, їх територій та буферних зон, пам`яток культурної спадщини, їх територій та зон охорони, історичних ареалів населених місць, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій та їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій. Розроблення будівельного паспорта здійснюється відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні.

Пунктом 2.1 Порядку № 103 визначено, що будівельний паспорт видається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження заяви на видачу будівельного паспорта за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, до якої додаються: копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію, або заповіту, у разі якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, у разі якщо право власності на об`єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту); згода співвласника (співвласників) об`єкта нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці (у разі здійснення реконструкції, капітального ремонту) (за умови перебування у спільній власності); схема намірів забудови земельної ділянки (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; проектна документація (за наявності); згода співвласника (співвласників) земельної ділянки на забудову (у разі розміщення нових об`єктів) (за умови перебування у спільній власності); інформація про наявність у межах земельної ділянки режимоутворюючих об`єктів культурної спадщини та обмеження у використанні земельної ділянки у разі здійснення нового будівництва об`єкта (за наявності).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку №103 уповноважений орган з питань містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, будівельним нормам і правилам.

Пунктом 2.4 Порядку № 103 встановлено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

Таким чином, отримавши від заявника заяву на видачу будівельного паспорта з доданими до неї документами уповноважений орган містобудування та архітектури перевіряє відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні та у випадку встановлення такої невідповідності пакет документів для видачі будівельного паспорта повертається заявнику.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Частиною першою статті 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

План зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 3038-VI план зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Обов`язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту /частина друга статті 17 Закону № 3038-VI /.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів /частина третя статті 17 Закону № 3038-VI /.

До того ж в силу приписів частин першої та другої статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

Тож, беручи до уваги наведене правове регулювання, є підстави стверджувати, що містобудівна документація на місцевому рівні розроблена з врахуванням громадських інтересів та має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації спрямовані на створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій, запобігання надмірній концентрації населення, раціональне природокористування та охорону і використання об`єктів історико-культурної спадщини.

У постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №520/8970/18, від 28 жовтня 2019 року у справі №820/4909/17, від 27 лютого 2020 року у справі №640/8241/17, від 27 квітня 2020 року у справі №340/1696/19, від 27 квітня 2020 року у справі №820/4112/18, від 05 травня 2020 року №638/17817/18, від 19 жовтня 2020 року у справі № 638/17035/17 викладений також висновок про те, що "за наявності затвердженого плану зонування території вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно здійснюватись з урахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон".

На підставі документів, наявних у справі, судовим розглядом встановлено, що Рішенням п`ятнадцятої сесії Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області сьомого скликання від 30.11.2017 затверджено генеральний план села Супрунівка, земельна ділянка з кадастровим номером 5324085201:01:002:0259 на АДРЕСА_1 потрапляє в межі території сільськогосподарського призначення (проектної) та вулично-дорожньої мережі (частина земельної ділянки потрапляє в межу червоних ліній АДРЕСА_1 ).

Згідно з планом зонування території с. Супрунівка, який розроблений у складі генерального плану с. Супронівка Полтавського району Полтавської області, вказана земельна ділянка розміщена в зоні земель сільськогосподарського призначення (СВ-1) та частково в 3 зоні транспортної інфраструктури ТР-3, де серед переважних, супутніх допустимих видів забудови не передбачено розташування індивідуальних житлових будинків.

Тож на земельній ділянці з кадастровим номером 5324085201:01:002:0259 на АДРЕСА_1 не дозволяється нове будівництво індивідуального житлового будинку.

Таким чином, відмовляючи позивачу в наданні будівельного паспорту у зв`язку із невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, відповідач діяв в межах чинного законодавства.

З доводом позивача про порушення відповідачем права власності, права забудови та інших основоположних прав позивача суд не погоджується, оскільки на орган державної влади покладений позитивний обов`язок щодо належного захисту інтересів громадськості та створення сприятливих умов для населення.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Полтавської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Г.В. Костенко