Ухвала

від 01.07.2024 по справі 520/15923/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

01 липня 2024 року справа № 520/15923/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду та заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АКАДЕМІЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АКАДЕМІЯ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 11.09.2023 року №0/28191/0415 про застосування штрафу у розмірі 103751,89 грн.

В позовній заяві представник позивача заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи його тим, що отримавши податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0/28191/0415 позивач оскаржив його до ДПС України. Оскільки, станом на 17.05.2024 жодних повідомлень від поштового відділення про надходження рекомендованого листа не надходило, відповідно рішення ДПС України про результати розгляду скарги також отримано не було. Для з`ясування стану розгляду скарги, представник товариства звернувся з адвокатським запитом до ДПС України. Листом від 22.05.2024 ДПС України повідомлено, що рішенням від 20.12.2023 скаргу ТОВ "НВП "Академія" залишено без розгляду, а податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0/28191/0415 - без змін. Отже, строк звернення до суду з даним позовом пропущено з поважних причин.

Представник відповідача через ЄСІТС "Електронний суд" надіслав заяву, в якій просив залишити позовну заяву без розгляду з підстав пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, зазначаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0/28191/0415 було направлено на адресу платника податків засобами поштового зв`язку листом з повідомленням про вручення. Лист повернувся на адресу ГУ ДПС у Харківській області з відміткою "за закінченням терміну зберігання" 13.10.2023. Отже, термін коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод та законних інтересів слід обліковувати з 13.10.2023. Позивач звернувся з позовною заявою до суду 07.06.2024 року, тобто поза межами строку звернення до суду.

Розглянувши доводи клопотання представника позивача та заяви представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі Податковий кодекс).

Статтею 56 Податкового кодексу визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником датку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.

Однак, у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1095 днів (або у відповідних випадках 2555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац перший частини другої статті 122 КАС України).

Як зазначено представником відповідача, строк звернення до суду з позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 11.09.2023 року №0/28191/0415 слід обраховувати з 13.10.2023 (дати повернення поштової кореспонденції на адресу ДПС).

З матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в досудовому порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 20.12.2023 скаргу ТОВ "НВП "Академія" залишено без розгляду, а податкове повідомлення-рішення від 11.09.2023 року №0/28191/0415 - без змін.

Вказане рішення направлено на поштову адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням 21.12.2023 року, яке повернулось на адресу ДПС України 25.01.2024 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Положення частини 4 статті 122 КАС України визначають, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З викладеного вбачається, що в даній справі слід застосовувати строк звернення до суду визначений абзацом першим частини четвертої статті 122 КАС України, тобто три місяці, починаючи з 26.01.2024 року. Останній день звернення до суд з даним позовом - 27.04.2024. Позивач звернувся до суду 07.06.2024 року, з пропуском тримісячного строку звернення до суду.

В позовній заяві представник позивача просив поновити пропущений строк, посилаючись на те, що не отримавши відповіді на скаргу та виявивши в електронному кабінеті податковий борг, звернувся до ДПС України з адвокатським запитом, відповідь на який отримав 22.05.2024.

Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Частиною 3 ст. 121 КАС України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Суд зазначає, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Вказані висновки сформовано Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 813/3756/17.

Відповідно до ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, за змістом зазначеної норми, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Оскільки у суду відсутні інші данні про обізнаність позивача стосовно рішення за результатами оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, та беручи до уваги незначний строк пропуску звернення з позовом до суду, суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення ТОВ "НВП "АКАДЕМІЯ" строку звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Таким чином, суд заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 243, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою задовольнити.

Поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "АКАДЕМІЯ" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Лариса МАР'ЄНКО