ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/2506/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням позовної заяви у новій редакції, просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області від 16.12.2022 № 449/23/22 про відмову в наданні дозволу на викуп земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ;
зобов`язати Хотинську міську раду Дністровського району Чернівецької області прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га в межах с. Ярівка, кадастровий номер 7325089600:03:004:0007.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га з метою її продажу, що розташована в межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області з цільовим призначенням: 13.01 - для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій за рахунок категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 7325087600:01:003:0007. Однак рішенням Хотинської міської ради від 16.12.2022 № 449/23/22 відмовлено у затвердженні та наданні дозволу на виготовлення проектних документацій.
Як підставу для відмови у продажу земельної ділянки відповідач вказав неподання позивачем документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки, а саме відсутність документа, що підтверджує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) в порядку ст.331 Цивільного кодексу України.
Позивач вважає, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не вказано, на яке конкретно нерухоме майно (будівлі та споруди) необхідно надати правовстановлюючі документи, враховуючи, що на вказаній земельній ділянці відсутнє будь-яке нерухоме майно (будівлі та споруди).
За таких обставин, на думку позивача, у відповідача були відсутні передбачені ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України підстави для відмови йому у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га в межах Ярівка, кадастровий номер 7325089600:03:004:0007, з метою її продажу.
За вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Хотинська міська рада (далі - відповідач) подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень відповідач зазначав, що виконати вимоги ст. 120 Земельного кодексу України в частині переходу права власності на спірну земельну ділянку неможливо, оскільки позивачем недотримано умови, із яким закон пов`язує наявність підстав набуття земельної ділянки у власність на неконкурентних засадах згідно з приписом абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, що тягне за собою застосування загальних правил ст. 135 Земельного кодексу України про проведення земельних торгів у формі аукціону, за результатом яких укладати відповідний договір. Однак з заявою про участь у земельних торгах, позивач не звертався.
Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав до суду відповідь на відзив.
З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставі своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
16.12.2005 між Хотинською районною державною адміністрацією (далі - орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, на умовах якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування терміном 25 років земельну ділянку загальною площею 0,090 га (пасовище) сільськогосподарського призначення для будівництва станції мобільного зв`язку ЗАТ «Київстар», яка знаходиться в адміністративних межах Ярівської сільської ради Хотинського району.
Згідно п. 32 цього Договору, дія договору припиняється, в т.ч.: у разі придбання орендарем земельної ділянки у власність.
Вказаний договір зареєстрований у Хотинському реєстраційному секторі Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.122005 № 040582000001 (а.с. 72 - 76).
30.07.2021 первісний орендар ОСОБА_2 , новий орендар ОСОБА_1 та орендодавець Хотинська міська рада уклали додаткову угоду до договору оренди землі від 16.12.2005 з кадастровим номером 7325089600:03:004:0007, площею 0,0900 га реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2251219073250 (а.с. 77).
Згідно предмету додаткової угоди, на підставі договору купівлі-продажу від 03.02.2021 № 383(HMH647799) об`єкта незавершеного будівництва, господарської будівлі, відсоток готовності якої становить 21% (двадцять один) відсоток, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 первісний орендар ОСОБА_2 припиняє участь у договорі оренди землі від 16.12.2005, право оренди зареєстровано у Хотинському районному відділі Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.12.2005 року за №040582000001, укладений між Первісним орендарем ОСОБА_2 та Орендодавцем - Хотинською районною державною адміністрацію, і передає свої права і обов`язки в повному обсязі за договором оренди, а новий орендар приймає на себе права і обов`язки в повному обсязі за названим у цьому пункті договором (надалі іменується «Основний договір»).
Пунктом 1.2. Додаткової угоди встановлено, що новий орендар займає місце первісного орендаря в зобов`язаннях, що виникли з договору оренди земельної ділянки в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цієї додаткової угоди.
Орендодавець земельної ділянки погоджується із тим, що до нового орендаря переходять всі права та обов`язки, передбачені Основним договором (п. 1.3 додаткової угоди).
Згідно п. 4 додаткової угоди, новий орендар та орендодавець на підставі взаємної згоди сторін вирішили у іншій частині Основного договору оренди землі залишити без змін.
В матеріалах справи міститься Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 242880175 від 03.02.2021, із змісту якого видно, що на підставі договору купівлі-продажу від 03.02.2021 № 541 (HMH647799) за позивачем 03.02.2021 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, об`єкт нерухомості, загальною площею 15 кв.м., літ. «А» - господарська будівля (незавершене будівництво), відсоток готовності якої становить 21%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 7325089600:03:004:0007 (а.с. 41, 80 80 на звороті).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 271517145 від 20.08.2021, за позивачем 16.08.2021 зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 0,09 га, кадастровий номер 7325089600:03:004:0007, на підставі додаткової угоди б/н від 30.07.2021 до договору оренди землі б/н від 16.12.2005, згідно рішення 12 сесії VІІІ скликання Хотинської міської ради «Про заміну сторони у договорі оренди землі» № 206/12/21 від 30.07.2021. Зміст, характеристика іншого речового права: дата укладання договору - 12.12.2005; дата закінчення дії договору 16.12.2030. Відомості про суб`єкта іншого речового права: орендодавець - Хотинська міська рада; орендар - ОСОБА_1 . Опис об`єкта іншого речового права: земельна ділянка площею 0,0900 га. Договір зареєстрований у Хотинському реєстраційному секторі Чернівецької регіональної філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 16.122005 № 040582000001 (а.с. 81 - 82).
25.08.2021 позивач звернувся до Хотинської міської ради з клопотанням про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га з метою її продажу, що розташована в межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області з цільовим призначенням: 13.01 - для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій за рахунок категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 7325087600:01:003:0007 (а.с. 39).
В клопотанні позивач також надав згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До клопотання позивачем долучено копії паспорта та картки платника податків, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 242880175 від 03.02.2021 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 271517145 від 20.08.2021.
За наслідками розгляду клопотання, рішенням 14 сесії VIII скликання Хотинської міської ради від 30.09.2021 № 239/14/21 Про відмову у затвердженні та наданні дозволу на виготовлення проектних документацій, відмовлено позивачу у наданні дозволу на проведення експертної оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га з метою її продажу відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України (а.с. 40).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.10.2022 у справі № 600/970/22-а, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення № 239/14/21 від 30.09.2021 чотирнадцятої сесії восьмого скликання Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області, яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7325089600:03:004:0007, площею 0,0900 га, з метою її продажу, шляхом викупу, яка розташована у с. Ярівка Дністровського району. Зобов`язано Хотинську міську раду Дністровського району Чернівецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 7325089600:03:004:0007, площею 0,09 га, з метою її продажу, яка розташована в межах с. Ярівка Дністровського району або надати вмотивовану відмову відповідно до ч. 5 ст. 128 ЗК України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання судового рішення, відповідач повторно розглянув клопотання позивача, за наслідками чого рішенням 23 сесії VIII скликання Хотинської міської ради від 16.12.2022 № 449/23/22 Про відмову у наданні дозволу на викуп земельної ділянки ОСОБА_1 , відмовлено позивачу у наданні дозволу на проведення експертної оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га в межах с. Ярівка, кадастровий номер 7325087600:01:003:0007, з метою її продажу, відповідно до ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, підставою для відмови в продажі земельної ділянки є неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки, а саме: відсутність документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) в порядку ст. 331 Цивільного кодексу України (а.с. 45).
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі Закон № 280/97-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як передбачено ст. 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (ст. 2 ЗК України).
Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЗК України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам встановлено статтею 128 ЗК України.
Згідно з ч. 1 ст. 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЗК України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви (клопотання) додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (ч. 3 ст. 128 ЗК України).
Таким чином, обов`язковим фактом є надання до заяви (клопотання) громадянами та юридичними особами, які зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, документів, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд) та копію установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копію документа, що посвідчує особу.
Матеріалами справи підтверджується, що 25.08.2021 позивач звернувся до Хотинської міської ради з клопотанням про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га з метою її продажу, що розташована в межах с. Ярівка Дністровського району Чернівецької області з цільовим призначенням: 13.01 - для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій за рахунок категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кадастровим номером 7325087600:01:003:0007.
В клопотанні позивач також надав згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До вказаного клопотання позивачем долучено копії паспорта та картки платника податків, Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 242880175 від 03.02.2021 та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 271517145 від 20.08.2021.
Частиною 5 ст. 128 ЗК України визначений перелік підстав для відмови в продажу земельної ділянки, який є вичерпним, а саме: а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки; б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності; г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність; ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Тобто, підстави для відмови в продажу земельної ділянки є чітко визначеними у ч. 5 ст. 128 ЗК України.
Таким чином, на органи місцевого самоврядування, до компетенції яких віднесено здійснення продажу земельних ділянок комунальної власності громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених Земельного кодексу України, покладено обов`язок щодо розгляду заяв (клопотань) відповідних суб`єктів з приводу продажу таких земельних ділянок у місячний строк.
Як свідчать матеріали справи, рішенням 23 сесії VIII скликання Хотинської міської ради від 16.12.2022 № 449/23/22 Про відмову у наданні дозволу на викуп земельної ділянки ОСОБА_1 , відмовлено позивачу у наданні дозволу на проведення експертної оцінки земельної ділянки площею 0,0900 га в межах с. Ярівка, кадастровий номер 7325087600:01:003:0007, з метою її продажу, відповідно до ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України, підставою для відмови в продажі земельної ділянки є неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки, а саме: відсутність документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) в порядку ст. 331 Цивільного кодексу України (а.с. 45).
Мотивуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, відповідач у відзиві зазначав, що позивачем під час звернення до Хотинської міської ради з клопотанням про здійснення заходів передбачених ст. ст. 127, 128 Земельного кодексу України, неподані документи, необхідні для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки, зокрема документи, які б підтверджували право власності на новостворену річ, адже об`єкт незавершеного будівництва (господарська будівля в с. Ярівка) з відсотком готовності - 21%, є лише сукупністю будівельних матеріалів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне
Частиною 6 ст. 120 ЗК України встановлено, що у випадках та порядку, визначених частинами першою і другою, абзацами першим і другим частини третьої, частиною четвертою, абзацами першим і другим частини п`ятої цієї статті, документи, що підтверджують набуття права власності, права оперативного управління, господарського відання на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду, об`єкт незавершеного будівництва чи частку у праві спільної власності на такий об`єкт), є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт.
Натоміть ч. 15 ст. 120 ЗК України передбачено, що у разі набуття права власності на об`єкт незавершеного будівництва перехід прав на земельну ділянку, на якій розміщений такий об`єкт, здійснюється за правилами, встановленими цією статтею, за умови державної реєстрації права власності на такий об`єкт незавершеного будівництва у порядку, визначеному законом.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
Згідно зі ст. 177 ЦК України (далі ЦК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки (ст. 179 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Порядок набуття права власності на новостворене майно та об`єкти незавершеного будівництва врегульовано ст. 331 Цивільного кодексу України, за приписами ч. 2 якої право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва після проведення державної реєстрації права власності або спеціального майнового права на нього відповідно до закону.
За приписами ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
При цьому, державна реєстрація права власності як на об`єкт незавершеного будівництва, так і на нерухоме майно здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації.
Що стосується об`єкта незавершеного будівництва, то за визначенням ч. 3 ст. 331 ЦК України він за своєю суттю є сукупністю будівельних матеріалів, які також є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво). З метою отримання можливості укладення цивільно-правових договорів (купівлі-продажу, застави тощо) щодо такого майна (сукупності будівельних матеріалів), тобто можливості набути відповідні цивільні права та обов`язки власника майна, забудовник вправі, до завершення будівництва та досягнення його кінцевої мети у вигляді створення нерухомого майна, здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, надавши органу державної реєстрації визначений законодавством перелік документів.
Проте факт здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні ст. 181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, оскільки така реєстрація не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, однак самостійного значення для виникнення права власності не має. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення такого права. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації.
Згідно висновків Верховного Суду, викладені у постановах від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19 та від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18, факт здійснення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини другої статті 331 ЦК України, оскільки така реєстрація не звільняє забудовника від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.
У постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/25314/13 викладено висновок про те, що вирішуючи спори, які стосуються набуття прав на новостворені об`єкти, суди мають розрізняти належні особі майнові права, наприклад, на предмет інвестування та право власності на конкретне нерухоме майно, створене в результаті будівництва. У постановах від 18.12.2019 у справі № 916/633/19, від 13.03.2019 у справі № 910/4032/18 і від 26.02.2020 у справі № 914/1658/15 вказано, що статус об`єкта як нерухомого майна виникає з моменту завершення його будівництва.
Отже, особа стає власником новоствореного об`єкта нерухомості після завершення його будівництва, прийняття нерухомого майна до експлуатації та державної реєстрації.
Згідно матеріалів справи, на підставі договору купівлі-продажу від 03.02.2021 № 541 (HMH647799), за позивачем 03.02.2021 зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва, об`єкт нерухомості, загальною площею 15 кв.м., літ. «А» - господарська будівля (незавершене будівництво), відсоток готовності якої становить 21%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 7325089600:03:004:0007, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 242880175 від 03.02.2021 (а.с. 41, 80 80 на звороті).
Таким чином, факт здійснення позивачем державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 7325089600:03:004:0007, не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні ст. 181 та ч. 2 ст. 331 ЦК України, оскільки така реєстрація не звільняє його від обов`язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно.
Частинами 1 та 2 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що Державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек.
На кожний об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва під час проведення державної реєстрації права власності на них вперше та на кожний об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості під час проведення державної реєстрації спеціального майнового права на них вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер відповідному об`єкту.
Згідно ч. 3 наведеної статті Закону передбачено, що розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, що містять відомості про:
1) нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та його ціну (вартість);
2) право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права;
3) інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, а також ціну (вартість) таких речових прав чи розмір плати за користування чужим нерухомим майном;
4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості та суб`єкта (суб`єктів) цих обтяжень;
5) посилання на розділ Державного реєстру прав, у якому зареєстровано спеціальне майнове право на подільний об`єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є майбутній об`єкт нерухомості, - для майбутніх об`єктів нерухомості.
Відомостями про об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що вносяться до Державного реєстру прав, є відомості про ідентифікатор об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (для об`єктів нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, яким присвоєно відповідний ідентифікатор), тип об`єкта (будівля, споруда, квартира, гаражний бокс, машиномісце тощо), загальна та (за наявності) житлова площа приміщень об`єкта (для об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості - площа відповідно до проектної документації на будівництво), відсоток готовності (для об`єкта незавершеного будівництва), адреса об`єкта нерухомого майна (для закінчених будівництвом об`єктів, а також для об`єктів будівництва, яким присвоєно адресу), що вносяться на підставі відомостей, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва в порядку інформаційної взаємодії з такою системою. У разі відсутності в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей про відповідний об`єкт такі відомості вносяться на підставі документів, поданих для державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на кожний новостворений об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості відкривається новий розділ Державного реєстру прав та формується нова реєстраційна справа, а також присвоюється новий реєстраційний номер кожному з таких об`єктів. Закритий розділ повинен містити посилання на діючий розділ відповідного об`єкта. Діючий розділ повинен містити посилання на закритий розділ відповідного об`єкта.
Під час розгляду прави по суті, позивач не надав до суду належні та допустимі докази завершення будівництва об`єкту нерухомості, загальною площею 15 кв.м., літ. «А» - господарська будівля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , введення його в установленому порядку в експлуатацію та здійснення державної реєстрації права власності на новостворене нерухоме майно.
З огляду на наведене, суд погоджується з доводами відповідача, що звертаючись до Хотинської міської ради з клопотанням про здійснення заходів передбачених ст. ст. 127, 128 Земельного кодексу України, позивачем не було подано документи, необхідні для прийняття рішення щодо продажу земельної ділянки, зокрема документи, які б підтверджували право власності на новостворену річ.
Отже, як свідчать матеріали справи, позивачем не надано до клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність (шляхом викупу) земельної ділянки, визначених п. а) ч. 2 ст. 128 ЗК України документів.
Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до переконання, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної оцінки з метою її продажу на підставі п. а) ч. 5 ст. 128 ЗК України у зв`язку неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки, а саме: відсутність документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди) в порядку ст. 331 Цивільного кодексу України.
Стосовно тверджень позивача, що він подавав клопотання про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки спірної земельної оцінки з метою її продажу в порядку абз. 13 ч. 2 ст. 134 ЗК України, суд зазначає наступне.
Абзацом 13 ч. 2 ст. 134 ЗК України встановлено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі будівництва, обслуговування об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).
Статтею 75 ЗК України встановлено, що до земель електронних комунікацій належать земельні ділянки, що надаються у порядку, встановленому цим Кодексом, у власність або користування фізичним особам - підприємцям та юридичним особам для розташування інфраструктури електронних комунікаційних мереж. Землі електронних комунікацій можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
У поданих до суду заявах по суті, позивач стверджував, що земельна ділянка з кадастровим номер 7325089600:03:004:0007, площею 0,0900 га відноситься до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, з цільовим використанням - 3.2.9. Зв`язку і телекомунікацій (за УКЦВЗ), з цільовим призначенням - 13.01 для розміщення та експлуатації об`єктів і споруд телекомунікацій (за КВЦПЗ). Об`єкт незвершеного будівництва, який належить позивачу та розміщений на вказаній земельній ділянці, після його завершення будівництвом буде об`єктом телекомунікації. При цьому з самого змісту клопотання позивача від 25.08.2022 вбачається, що підставою для викупу земельної ділянки є її відповідне цільове призначення та будівництво на ній об`єкту телекомунікації, тобто клопотання було подане на підставі абз. 13 ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України.
Суд критично оцінює вказані твердження позивача, оскільки ним не надано до суду належні та допустимі докази на підтвердження здійснення ним будівництва чи обслуговування об`єктів зв`язку (телекомунікації) на спірній земельній ділянці, що згідно абз. 13 ч. 2 ст. 134 ЗК України, є безумовною підставою для продажу земельної ділянки державної чи комунальної власності без проведення земельних торгів.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб`єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 90 КАС України).
Позивач під час розгляду справи по суті, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та наявні докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 14, 72 - 77, 139, 241 - 246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Хотинської міської ради Дністровського району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Повне найменування учасників процесу:
позивача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач Хотинська міська рада Дністровського району Чернівецької області (вул. О. Кобилянської, 2А, м. Хотин, Дністровський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04062205).
Суддя В.К. Левицький
Суд | Чернівецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 03.07.2024 |
Номер документу | 120093285 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Адміністративне
Чернівецький окружний адміністративний суд
Левицький Василь Костянтинович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні