Постанова

від 01.07.2024 по справі 400/1908/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/1908/24

Перша інстанція: суддя Величко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної установи «Казанківська виправна колонія №93» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Казанківська виправна колонія №93» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

29 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнання протиправними дії державної установи «Казанківська виправна колонія №93» Міністерство юстиції України, щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з 02 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, передбаченої постановою КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язання державної установи «Казанківська виправна колонія №93» Міністерство юстиції України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди з 02 травня 2022 року по 31 травня 2022 року, передбаченої постановою КМУ № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» із розрахунку 30 000,00 грн на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідач у травні 2022 року протиправно нараховував та виплачував додаткової винагороди, встановлену постановою КМУ №168 пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що згідно чинного законодавства виплата грошового забезпечення (заробітної плати), як основного так і додаткового, проводиться за фактично відпрацьований час, і додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ №168, не є виключенням.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії державної установи «Казанківська виправна колонія №93» Міністерства юстиції України, щодо не нарахування та не виплати в повному обсязі ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» на період дії воєнного стану додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень за період з 02.05.2022 року по 31.05.2022 року; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої п.1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, в розмірі 30000 щомісячно, за період з 02.05.2022 року по 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт зазначає, що відповідно до листа Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22 (яке є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня відносно відповідача) виплата винагород здійснюється органом, установою за місцем постійного проходження служби особи рядового чи начальницького складу, де він призначений на штатну посаду, на підставі наказів такого органу, установи, в межах асигнувань, передбачених у кошторисі органу, установи, при цьому рішення щодо виплати такої винагороди керівникам органів та установ приймається за погодженням Державного секретаря. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, яка застосовується з 24 лютого 2022 року, внесено зміни до пункту 1 Постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тому на даний час відсутні нормативні підстави для проведення перерахунку позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн щомісячно за спірний період.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлені та з матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

ОСОБА_1 з 02.05.2022 року по 31.12.2022 проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки ДУ «Казанківська виправна колонія №93», та мав спеціальне звання «прапорщик внутрішньої служби» (а.с.7).

Відповідно до довідки ДУ «Казанківська виправна колонія №93» від 14.02.2024 року №93/9-12-3, ОСОБА_1 в серпні 2022 року нараховано та виплачено додаткову винагороду відповідно до постанови № 168 за період з 02.05.2022 по 31.05.2022 за фактичний час несення служби 180 годин в сумі 7257,6 грн (а.с.9).

Вважаючи порушеним своє право на отримання дотикової винагороди за період служби з 02.05.2022 року по 31.05.2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка». Подальші зміни внесені до Постанови № 168 постановою КМУ № 754 від 01.07.2022 року, які передбачали пропорційне нарахування додаткової винагороди застосовуються з 01.06.2022 року. Отже, у травні 2022 року позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн щомісячно. У випадку відпрацювання позивачем неповного місяця, розрахунок відповідної додаткової винагороди здійснюється в порядку, визначеному п.8 Порядку № 925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження.

Статтею 23 Закону № 2713-IV визначено, що умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.

На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі постанова №168), відповідно до п.1 якої на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно з пунктом 5 постанови №168 остання набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 до постанови №168 внесені зміни, відповідно до яких абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, внесено зміни до пункту 1 постанови №168, а саме у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінити словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач з 02.05.2022 по 31.12.2022 проходив службу у Державній установі «Казанківська виправна колонія (№93)».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 р. «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.

Згідно вказаного Переліку програма «єПідтримка» поширюється на Миколаївську область. Відтак, з 24.02.2022 року на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах Миколаївської області, повинна була виплачуватись додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно.

Як правильно досліджено судом першої інстанції, додаткова винагорода позивачу з 02.05.2022 к по 31.05.2022 року виплачувалась, проте не у розмірі 30000 грн щомісячно, а у розмірі відповідно до фактично відпрацьованих годин у травні 2022 року з посиланням на п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793.

Апеляційний суд звертає увагу, що надаючи тлумачення статті 58 Конституції України у Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).

У Рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп і від 05.04.2001 № 3-рп/2001 зроблено аналогічні висновки про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Також, Конституційний Суд України вказав, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки з конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05.04.2001 № 3-рп/2001).

У Рішеннях Конституційний Суд України постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2017 № 2-р/2017).

Отже, державні установи повинні бути послідовними щодо прийнятих ними нормативних актів, а також дотримуватися розумної рівноваги між передбачуваністю (довірою, законними очікуваннями, впевненістю) особи і тими інтересами, заради забезпечення яких у регулювання вносяться зміни. Повага до такої впевненості, як зазначав Європейський суд з прав людини, має бути мірою правового захисту у внутрішньому праві проти свавільного втручання державних органів у гарантовані права (Рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopeckэ v. Slovakia) заява № 44912/98, від 28.09.2004).

Колегія суддів зауважує, що спірні правовідносини не стосуються відповідальності позивача, даний спір пов`язаний з виплатою грошового забезпечення позивачу, а в період походження позивачем служби з 02.05.2022 року по 31.05.2022 року діяли приписи Постанови №168, які передбачали обов`язок відповідача здійснювати розрахунок додаткової винагороди позивачу саме виходячи із розміру 30000 грн щомісячно.

Відтак, апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про відсутність підстав для проведення перерахунку додаткової винагороди позивача у розмірі 30000 грн щомісячно у зв`язку із набранням чинності постанови КМУ №793 від 07.07.2022 року.

В той же час, у спірний період позивач відпрацював не повний місяць.

Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 року №925/5 (далі - Порядок № 925/5).

Пунктом 3 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 925/5 при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату з 02.05.2022 року по 31.05.2022 року в розмірі 30000 грн за повний місяць урахуванням вимог, визначених п.8 Порядку № 925/5, тобто пропорційно до кількості відпрацьованих позивачем календарних днів у місяці.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 05 березня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної установи «Казанківська виправна колонія №93» - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко