Ухвала

від 01.07.2024 по справі 320/3350/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3350/23

УХВАЛА

01 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П. та суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін до вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 4 039 984 грн.

Отже виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління ДПС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинне було сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, тобто 40260,00 грн (26840,00 грн * 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору з огляду на майновий стан та недостатнє фінансування в частині виділення коштів на сплату судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Так, 15 березня 2024 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційну скаргу Головне управління ДПС у м. Києві втретє подало до суду апеляційної інстанції 12 червня 2024 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому, вказаною особою разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року та зазначено про наявність поважних причин його пропуску, а саме у зв`язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року про повернення вдруге поданої апеляційної скарги, також у зв`язку з несплатою судового збору.

Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу на передбачене Кодексом адміністративного судочинства України право сторони на повторне звернення з позовом, а в даному випадку - з апеляційною скаргою, а також зазначає про можливість подання апеляційної скарги протягом одного року з дня складання повного тексту судового рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.

24 червня 2024 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від вказаної особи надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів на сплату судового збору.

Щодо сплати судового збору Головне управління ДПС у м. Києві зазначає, що не є розпорядником бюджетних каштів, сплата судового збору здійснюється через звернення до Управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження, однак зважаючи на майновий стан органів Державної податкової служби на рахунку за КВЕК 2800 (рахунок за яким здійснюються видатки для сплати судового збору), контролюючий орган позбавлений можливості здійснити сплату судового збору, у зв`язку з чим, керуючись ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд відстрочити сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Тобто, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Таким чином, важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами.

Вдруге звертаючись до суду апеляційної інстанції з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, належних і відповідних доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, а також доказів об`єктивної неможливості сплати судового збору в умовах воєнного стану, до вказаного клопотання не додано.

Колегія суддів звертає увагу, що додана Головним управлінням ДПС у м. Києві до клопотання копія Виписки Державної казначейської служби України за 19 травня 2024 року лише містить інформацію щодо залишку коштів на рахунках станом на вказану дату, що не є належними доказами відсутності коштів та можливості для сплати судового збору та не є підставою для відстрочення такої сплати.

Необхідно зазначити, що стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Таким чином, обставини пов`язані з тривалою внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, обставини щодо неналежного фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України, відсутність достатньої кількості коштів, які призначені для цієї мети, блокування рахунків та здійснення безспірного стягнення коштів з рахунків боржника не є наслідками введення воєнного стану в Україні, а обставини, щодо організації роботи органів Державної податкової служби в умовах правового режиму воєнного стану, не можуть вважатися достатніми для відстрочення сплати судового збору, а також для продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги поза строками встановленими процесуальним законодавством, оскільки це є лише недоліками в організації внутрішньої діяльності та представництва інтересів суб`єкта владних повноважень, в судах.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 20 травня 2022 року у справі № 160/10376/21.

Крім цього, Головним управлінням ДПС у м. Києві не надано доказів регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов`язку зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній адміністративній справі, та які б свідчили, що податковий орган дійсно бажає реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі у найкоротші строки.

Клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів розцінює як зловживання Головним управлінням ДПС у м. Києві своїми процесуальними правами та навмисне затягування строку, наданого для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки останнім не надано доказів наявності поважних причин неможливості виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що підстави для задоволення вказаного клопотання відсутні.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати 10 днів.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд врахувати про наявність поважних причин його пропуску, а саме у зв`язку з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року про повернення вдруге поданої апеляційної скарги, також у зв`язку з несплатою судового збору.

Головне управління ДПС у м. Києві звертає увагу на передбачене Кодексом адміністративного судочинства України право сторони на повторне звернення з позовом, а в даному випадку - з апеляційною скаргою, а також зазначає про можливість подання апеляційної скарги протягом одного року з дня складання повного тексту судового рішення

Також зазначає, що податковим органом було вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання апеляційної скарги, однак враховуючи відсутність можливості для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, Головне управління ДПС у м. Києві просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року та поновити вказаний строк.

Розглянувши вказане клопотання колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Таким чином, Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Отже, органи державної влади, в тому числі Головне управління ДПС у м. Києві, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Так, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Колегія суддів звертає увагу, що доводи Головного управління ДПС у м. Києві щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження, що зазначені в даній апеляційній скарзі, а саме відсутність належного фінансування та повернення первинної апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору також не приймаються судом, оскільки обставини, на які посилається Відповідач, пов`язані з внутрішньою організацією роботи органу державної влади, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а в даному випадку з апеляційною скаргою до суду після повернення такої скарги, яка була залишена судом без руху.

Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги. Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Таким чином, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше скаргу було подано у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк і у подальшому повернуто, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку, і строк на звернення до суду апеляційної інстанції в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Однак, звертаючись з даною апеляційною скаргою Головним управлінням ДПС у м. Києві не усунуто недоліки первинної апеляційної скарги та апеляційної скарги поданої вдруге, які були повернуті ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року та ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, а саме: не дотримано вказані вимоги ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України та не додано документ про сплату судового збору.

Колегія суддів наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Крім цього, особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Водночас, доказів, які б підтверджували фінансову неспроможність Головного управління ДПС у м. Києві сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та не передбачення можливості використання коштів на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи державної влади, в тому числі, на сплату судового збору, до вказаного клопотання не додано.

Головним управлінням ДПС у м. Києві не вказано причин, які б стали підставою для визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки, а також за звернення з апеляційною скаргою вдруге та третє.

Таким чином, розглянувши клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, беручи до уваги, що Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплати судового збору за подання апеляційної скарги у передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України строки, а також за звернення з апеляційною скаргою втретє, не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, події, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану стали об`єктивно непереборними чи істотно перешкоджали зверненню з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у строки передбачені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, а також унеможливили сплату судового збору за звернення до суду апеляційної інстанції з даною апеляційною скаргою, не додано відповідних доказів, враховуючи висновки викладені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причини пропуску строку для подачі апеляційної скарги та поновлення такого строку.

Відповідно до довідки Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року про доставку електронного листа, документи в електронному вигляді "ст. 133 Ухвала з питань зменшення судових витрат звільнення від їх оплати, відстрочення розстрочення судових витрат" та "ст. 298 Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху (одноособово)" від 13 червня 2024 року по справі № 320/3350/23 були надіслані одержувачу - Головному управлінню ДПС у м. Києві в його електронний кабінет та доставлені до електронного кабінету 13 червня 2024 року о 16:15 год.

Строк виконання вимог зазначеної вище ухвали судді суду апеляційної інстанції сплинув 24 червня 2024 року.

Таким чином, Головному управлінню ДПС у м. Києві області було надано достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для звернення до Шостого апеляційного адміністративного суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року з зазначенням поважних причини його пропуску, а також для сплати судового збору за подання вказаної апеляційної скарги.

Однак Головним управлінням ДПС у м. Києві недоліки апеляційної скарги зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 299, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жемчужина» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Л.О. Костюк