Ухвала

від 20.05.2024 по справі 761/18063/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/18063/24

Провадження № 2/761/7371/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Лінцової Вєроніки Юріївни, третя особа: Київська філія комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», про визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування реєстрації, -

в с т а н о в и в:

в травні 2024 року до Шевченківського районного суду міста Києва в порядку цивільного судочинства надійшов позов ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Лінцової Вєроніки Юріївни, третя особа: Київська філія комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», про визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування реєстрації, відповідно до якого позивач, просить суд: - визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Лінцової Вєроніки Юріївни відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 15.08.2017 року в квартирі АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.19 ч.1 ЦПК України суди загальної юрисдикції розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно абзацу першого, другого пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ суду України «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3, вбачається, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

У відповідно до ст. 19 Конституції України, суб`єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання, визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує, що вона є одноособовим власником квартири АДРЕСА_1 , однак, відвідавши нотаріуса у січні 2023 їй випадково стало відомо, що за її адресою була здійснена державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ще 15.08.2017, які були здійсненні державним реєстратором київської філії комунального підприємства «Центра реєстрації послуг» Лінцовою В.Ю.

Позовна заява мотивована тим, що на звернення позивача до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації їй було надано відповідь, що матеріли реєстраційної справи ФОПа знаходяться у них на обліку. Ніякої згоди на реєстрацію підприємців або сторонніх осіб у квартиру, яка належить їй на праві приватної власності і не надавала. На її прохання скасувати реєстрацію, яку вона вважає незаконним, отримала відмову і позивачка вважає, що її права порушено.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (надалі-Закон).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державний реєстратор - посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом;

Відповідно до ст. 2 Закону відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно відповіді Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 24.04.2024 №109-109/Б-327 на заяву ОСОБА_1 повідомлено, що згідно інформації відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації за адресою: АДРЕСА_2 , станом на даний час зареєстрованих фізичних осіб немає.

Таким чином, у вказаній справі відсутній спір щодо державної реєстрації права власності чи взагалі права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

У справі, що розглядається, правовідносини виникли між ОСОБА_1 та державним реєстратором у зв`язку із відмовою у скасуванні державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 15.08.2017 за адресою позивачки, яка була здійснена державним реєстратором київської філії комунального підприємства «Центра реєстрації послуг» Лінцовою В.Ю.

Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18).

Захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають порушені права особи в публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізовує владні управлінські функції.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині підлягають розгляду в адміністративному судочинстві в порядку, визначеному КАС України, а вказана справа не є спором, який віднесений до категорії справ, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства,

Враховуючи вищевикладене, заявлені вимоги слід розглядати за правилами адміністративного судочинства в порядку, визначеному КАС України.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Вивчивши матеріали позовної заяви та зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку, що наявні правові підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Лінцової Вєроніки Юріївни, третя особа: Київська філія комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», про визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування реєстрації, оскільки спір виник з приводу рішення державного реєстратора про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 15.08.2017 за адресою позивачки.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 19 КАС України, ст.ст. 19, 186, 259-261,353, 354 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в :

у відкриті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації Лінцової Вєроніки Юріївни, третя особа: Київська філія комунального підприємства «Центр реєстраційних послуг», про визнання дій державного реєстратора незаконними та скасування реєстрації, - відмовити.

Роз`яснити, що заявник має право в порядку адміністративного судочинства звернутись з позовом до належного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: