Ухвала

від 12.06.2024 по справі 761/15936/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15936/24

Провадження № 1-кс/761/10586/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ТОВ «ОСКАР ОПТІМА» - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 003 06,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання представника ТОВ «ОСКАР ОПТІМА» - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 003 06.

На обґрунтування доводів клопотання адвокат зазначає, що 02.05.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу (справа (справа № 761/14818/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, про накладення арешту на «добрива мінеральні, азотні: розчин мінерального добрива КАС (карбітно-аміачна суміш), загальна маса - 2 207 480 кг, відправником яких є «Argo Chain general traiding LLC.» (Дубаі, ОАЕ), одержувачем ТОВ «ОСКАР ОПТІМА» (ЄДРПОУ 42888946), із забороню на відчуження, розпорядження, користування вказаним майном.

Крім того, 16.05.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу (справа № 761/16348/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, про накладення арешту на добрива мінеральні, азотні: карбамід гранульований, що належить ТОВ «Оскар оптіма» (ЄДРПОУ 42888946) в кількості 214 б/б, вагою 214 539 кг та знаходяться на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код 01125815).

Також, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/16788/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, було накладено арешт на мінеральні добрива (карбамідно-аміачна селітра) відповідно до коносаменту №СТ/01/2023 об`ємом (вагою) 1145,522 тон, вантажоодержувачем яких є ТОВ «ОСКАР ОПТІМА», вантажовідправником є «ArgoChaingeneraltraiding LLC.» (Дубаі, ОАЕ).

19.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/20051/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, було накладено арешт на накладено арешт на майно яке належить ТОВ «Оскар Оптіма» (код ЄДРПОУ 42888946), а саме: мінеральні добрива (карбамід гранульований) у кількості 1837 біг-бегів, загальною вагою 979 тон, та повернути подану ним апеляційну скаргу..

Крім того, 19.06.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу (справа № 761/20075/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, про накладення арешту на мінеральні добрива (карбамід гранульований) які знаходяться у біг-бегах об`ємом 500 кілограм або 1 тонна, в загальні кількості 281,5 тон.

У подальшому, 05.07.2023 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу (справа № 761/22377/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, про накладення арешту на добрива мінеральні, азотні: карбамід гранульований, у кількості 2668 біг-бегів, вагою 1 425,3 тони, які знаходяться на території ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код 01125815), відправником яких є «Agro chain general trading LLC» (Дубаі, ОАЕ), одержувачем ТОВ «Оскар оптіма» (ЄДРПОУ 42888946), із забороною відчуження, розпорядження та користування..

Також, ухвалою слідчого судді (справа № 761/22377/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, все вищевказане арештоване майно було передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку визначеному законом.

У своєму клопотання адвокат вказує, що арешт накладено необгрунтовано, оскільки власник майна не має жодного відношення до кримінального провадження, його причетність до протиправних дій не доведена, а отже необхідність у застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження зокрема щодо майна яке належить ОСОБА_6 не має, а тому арешт майна підлягає скасуванню.

У судовому засіданні адвокат не з`явився, звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату, разом з тим, оскільки адвокатом вже не вперше надсилаються такі клопотання про відкладення судового розгляду, при цьому вони не містять обґрунтування щодо поважності причин неявки, слідчий суддя уважає відсутніми підстави для відкладення та за можливим здійснити розгляд даного клопотання за наявними в ньому матеріалами.

Прокурор та слідчий заперечували проти задоволення клопотання, оскільки арешт на майно накладено обґрунтовано та потреба в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження на даний час не відпала. Крім того, прокурор зазначив що до такого ж висновку дійшли і судді Київського апеляційного суду за результатом розгляду оскарження рішень в апеляційному порядку. Також заперечував проти відкладення розгляду даного клопотання з огляду на відсутність поважності причин неявки ініціатора клопотання.

Заслухавши доводи прокурора та слідчого, вивчивши наявні матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ч. 4 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Частиною 5 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22023000000000306 від 31.03.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 110-2 КК України.

Ухвалами слідчих суддів Шевченківського районного суду м. Києва накладено арешти, на майно ТОВ «Оскар оптіма», зокрема на мінеральні добрива. Метою накладення арешту на майно, є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки воно має ознаки доказів, та відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, що дає достатні підстави вважати, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на зазначене майно.

Також, ухвалою слідчого судді (справа № 761/22377/23), в рамках кримінального провадження № 220 230 000 000 003 06, все арештоване майно було передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для реалізації у порядку визначеному законом.

При цьому, в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 003 06триває, на даний час у вказаному кримінальному провадженні здійснюються слідчі (розшукові) дії з метою виконання завдань, встановлених ст. 2 КПК України.

Викладене свідчить, що станом на день розгляду цього клопотання, обставини, які слугували підставою для накладення арешту не відпали та продовжують існувати.

Доводи представника власника майна щодо безпідставності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не заслуговують на увагу, та не спростовують рішень слідчих суддів про накладення арешту на майно, що також були предметом перегляду в апеляційному порядку, при цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, у клопотанні адвоката не наведено та слідчим суддею не встановлено.

Крім того, згідно ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26.06.2008 зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Таким чином, враховуючи відсутність будь яких доказів, які б свідчили на користь доводів викладених у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість клопотання про скасування арешту майна.

Отже, оскільки заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, як того вимагають положення ч. 2 ст. 174 КПК України, слідчий суддя не вбачає правових підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 174, 309, КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ «ОСКАР ОПТІМА» - адвоката ОСОБА_5 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 220 230 000 000 003 06.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2024.

Слідчий суддя: