Постанова

від 01.07.2024 по справі 120/18438/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/18438/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маслоід Олена Степанівна

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

01 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління поліції охорони у Вінницькій області Національної поліції України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління поліції охорони у Вінницькій області Національної поліції України про визнання протиправною відмову відповідача №85099/49- 23777-2023 від 17.11.2023 року щодо призначення позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов`язків, що призвело до встановлення ІІ групи інвалідності з 21.06.2023 року; зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо призначення та виплати позивачеві одноразової допомоги у разі встановлення II групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, передбаченої ст. 23 Закону України «Про міліцію» та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», та прийняти відповідне рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з витягом з наказу МВС України від 11.10.2010 року №1772 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, звільнено з органів внутрішніх справ у запас за п. 64 «г» (за скороенням штатів) полковника міліції ОСОБА_1 , заступника начальника управління-начальника відділу служби УДСО при ГУМВС України у Вінницькій області.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії ААГ №358062 від 07.06.2023 року позивачу встановлено ІІ групу інвалідності (захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ).

Згідно з довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №045499 від 01.06.2023 року ступінь втрати працездатності позивача у відсотках становить 60% (причина втрати професійної працездатності - проходження служби в органах внутрішніх справ).

21.06.2023 року позивач звернувся до начальника Управління поліції охорони у Вінницькій області із заявою (рапортом), у якому просив провести йому виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що йому встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Начальником Управління поліції охорони у Вінницькій області затверджено висновок про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 №565 «Про міліцію» (зі змінами), складений 22.06.2023 року.

Листом від 23.06.2023 року за вих.№1561/43/21/01-2023 Управлінням поліції охорони у Вінницькій області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», направлено до відповідача матеріали для розгляду та прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, відповідач листом від 31.07.2023 року повернув документи, надіслані Управлінням поліції охорони у Вінницькій області, у зв`язку з тим, що вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги колишнім працівника міліції охорони належить до компетенції Національної поліції України. У вказаному листі роз`яснено, що Департамент пенсійних питань та соціального захисту МВС України таких повноважень не має. Враховуючи наведене, документи щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачеві слід надсилати за належністю до Національної поліції України.

Листом від 24.08.2023 року за вих.№2191/43/21/01-2023 Управлінням поліції охорони у Вінницькій області направлено до Національної поліції України пакет документів для розгляду та прийняття рішення щодо виплати позивачеві одноразової грошової допомоги.

Листом від 25.09.2023 року Національна поліції України повідомила, що проведення позивачеві виплати вищевказаної допомоги за відсутності в органі поліції відповідного рішення МВС про її призначення суперечитиме вимогам Порядку №850.

06.10.2023 року Управління поліції охорони у Вінницькій області повторно направило до відповідача матеріали для розгляду та прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

Водночас, листом від 17.11.2023 року за вих.№85099/49-23777/2023 відповідач відмовив у прийнятті відповідного рішення, вказавши, що в листі від 31.07.2023 року ним надано роз`яснення з питань призначення та виплати допомоги та щодо органів, уповноважених на вирішення даного питання. Таким чином, Управлінню поліції охорони у Вінницькій області повторно запропоновано оформити матеріали згідно з вимогами законодавства та надіслати за належністю до Національної поліції України.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 3 Конституції України людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію", держава гарантує працівникам міліції соціальний захист.

Згідно з п. 5 розділу IX Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі - Закон №580-VIII), визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закон №580-VIII набрав чинності 07.11.2015 року.

Абз. 2 і 3 п. 15 Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VIII передбачено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про національну поліцію".

Так, ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (далі - Порядок №850).

Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги, у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності, є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Пп. 2 п. 3 Порядку №850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Таким чином, за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання чи встановлено інвалідність, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Таке право обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов`язане, з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

П. 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

В ході розгляду справи судом встановлено, що начальником Управління поліції охорони у Вінницькій області затверджено висновок про призначення позивачеві одноразової грошової допомоги працівнику міліції в разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 №565 «Про міліцію» (зі змінами), складений 22.06.2023 року.

Листом від 23.06.2023 року за вих.№1561/43/21/01-2023 Управлінням поліції охорони у Вінницькій області, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції», направлено до відповідача матеріали для розгляду та прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги.

В свою чергу, відповідач листами від 31.07.2023 року та 17.11.2023 року повернув документи, надіслані Управлінням поліції охорони у Вінницькій області, у зв`язку з тим, що вирішення питання призначення одноразової грошової допомоги колишнім працівника міліції охорони належить до компетенції Національної поліції України.

В контексті наведеного суд зазначає наступне.

Згідно з п. 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Порядок № 850 регламентує чіткий алгоритм дій щодо порядку та умов призначення і виплати відповідної одноразової грошової допомоги, а також повноваження Міністерства внутрішніх справ України за результатами розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, а саме: прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову у призначенні такої допомоги.

Повернення матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги Порядком №850 не передбачено.

При цьому, законодавством не визначено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень Порядку №850.

За змістом п. 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про поліцію" право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відтак, за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" й, виходячи з положень якого, обов`язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України.

Таким чином, МВС України як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний був прийняти рішення за результатом розгляду матеріалів позивача щодо виплати одноразової грошової допомоги, а не повертати матеріали відносно позивача, ухиляючись від розгляду поданих документів та від прийняття обґрунтованого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постанові від 13.02.2018 року у справі № 808/1866/16, від 19.09.2018 року у справі № 530/1280/17, від 03.10.2018 року у справах № 361/7249/17 та № 361/7249/17.

Доводи відповідача про те, що вирішення питання призначення позивачеві одноразової грошової допомоги не належить до його компетенції, суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що Порядком №850, у сукупності із іншими наведеними законодавчими актами чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги має бути прийнято саме Міністерством внутрішніх справ України, і відповідно, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України.

Суд наголошує, що невиконання відповідачем покладеного на нього обов`язку щодо прийняття в місячний строк після надходження від Управління поліції охорони у Вінницькій області матеріалів щодо позивача відповідного рішення, свідчить про порушення ним вимог п. 9 вищезазначеного Порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що можливість повернення документів Порядком №850 не передбачена, а тому неодноразове повернення відповідачем документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить процитованим вище нормам.

Аналогічна правова позиція висловлена щодо подібних правовідносин у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.10.2023 року у справі № 240/14971/22, від 21.09.2023 року у справі №240/19920/22.

Крім того, суд зауважує, що лист відповідача №85099/49- 23777-2023 від 17.11.2023 року не містить чіткого та однозначного рішення по суті про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги, а отже, не може вважатися «відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги» в розумінні Порядку №850.

Отже, відсутність належним чином оформленого рішення відповідача про призначення чи про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги після спливу встановленого законом місячного строку розгляду документів, свідчить про те, що відповідач не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити відповідно до законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем в даному випадку допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у неприйнятті на підставі висновку Управлінням поліції охорони у Вінницькій області та наданого пакету документів рішення з питань призначення позивачу одноразової грошової допомоги.

Відтак, ефективним способом захисту інтересів позивача є задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача розглянути питання щодо призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та прийняти одне із рішень, передбачених п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається.

Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.