Постанова

від 01.07.2024 по справі 240/25831/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/25831/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко Ольга Володимирівна

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

01 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати йому додаткової грошової винагороди на період дії воєнного стану, передбаченої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова №168) у розмірі до 30 000 грн за період із 01.02.2023 по 31.05.2023 пропорційно в розрахунку на місяць;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити йому додаткову грошову винагороду на період дії воєнного стану, передбачену п. 1 Постанови №168 у розмірі до 30 000 грн за період із 01.02.2023 по 31.05.2023 пропорційно в розрахунку на місяць.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у період з 01.02.2023 по 31.05.2023 позивачем виконувались завдання з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, які підпадають під перелік за який передбачена додаткова грошова винагорода із розрахунку до 30 000 грн.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації у в/ч НОМЕР_1 з 22.03.2022 та відповідно до наказу командира в/ч НОМЕР_1 №82 від 07.04.2022 з 07.04.2022 до особового розпорядження призначений для несення служби (виконання завдання) для оборони та охорони об`єкта ІНФОРМАЦІЯ_1, що взятий під охорону в/ч НОМЕР_1 .

За змістом позовної заяви, у зв`язку із неотриманням позивачем додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 у розмірі 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць його представник звернувся із відповідним запитом до відповідача, у відповідь на який його повідомлено про зміну порядку такої виплати з 01.02.2023.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди у розмірі до 30 000 грн, передбаченої Постановою № 168, протиправною, позивач звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не підтверджено наявність підстав, які могли б свідчить про право позивача на отримання додаткової винагороди у період з лютого по травень 2023 року, оскільки докази того, що позивачем у оскаржуваний період виконувалися бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), в тому числі з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури, згідно з бойовими розпорядженнями, в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно із ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 (Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п.п.2, 3 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно із пунктом 2 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (Порядок № 260), грошове забезпечення військовослужбовця включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.

Пунктом 3 розділу І Порядку №260 встановлено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Відповідно до пункту 17 розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває і на даний час.

На виконання Указів Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64 від 24.02.2022 та "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України №69 28.02.2022 прийнята Постанова №168.

До Постанови №168 після її прийняття та набрання чинності внесено нормативними актами ряд змін, в тому числі стосовно військовослужбовців Національної гвардії України.

Пунктом 2-1 Постанови №168 (зі змінами на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

У свою чергу, відповідно до пункту 2-1 Постанови №168, з метою визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України на період дії воєнного стану винесено наказом Міністерства внутрішніх справ України №37 від 26 січня 2023 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за № 194/39250, яким затверджено Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (Порядок).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується:

1) у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань:

у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, резерву Головнокомандувача Збройних сил України Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України, які здійснюють управління діючими угрупованнями військ;

у складі розгорнутих пунктів управління органів військового управління Національної гвардії України, що здійснюють безпосереднє управління військовими частинами (підрозділами), які залучаються до виконання завдань у межах операційних зон діючих угруповань військ (сил);

в оперативному підпорядкуванні, під оперативним контролем, оперативною взаємодією визначених органів військового управління Збройних Сил України, командувачів діючих угруповань військ (сил) та/або в межах їх зон відповідальності (операційних зон);

з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури;

із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, крім випадків здійснення такого забезпечення в умовах вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

з охорони та оборони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;

з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, перевезення військовополонених ворогів;

Пунктом 6 Порядку передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня.

Відповідно до 4 Порядку документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або книга служби нарядів та подій, що відбувалися, або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку), на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), періодів (кількості днів) участі військовослужбовця в бойових діях або заходах.

Підтвердження виконання бойових завдань, визначених підпунктом 7 пункту 3 цих Порядку та умов, здійснюється на підставі таких документів: витягу з наказу (бойового розпорядження) командувача Національної гвардії України, штабу оперативного (оперативно-тактичного) угруповання, начальника територіального управління, командира військової частини про виконання завдання з розмінування; акта виконаних робіт з розмінування місцевості (акваторії, об`єкта) від вибухонебезпечних предметів (знешкодження та (або) знищення виявлених вибухонебезпечних предметів) та/або формуляра загороджень (пункт 5 Порядку).

Приписами пункту 5 Порядку визначено, що облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах та виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктами 1, 2 пункту 2 цих Порядку та умов, здійснюється штабами військових частин.

Командири військових частин, до яких відряджені (прикомандировані) військовослужбовці інших військових частин, щомісяця до 5 числа інформують військові частини за місцем проходження служби військовослужбовців про їх безпосередню участь у бойових діях за минулий місяць.

Виплата додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я, установ Національної гвардії України, територіальних управлінь, Головного управління Національної гвардії України за місцем проходження військової служби, а їх командирам (начальникам) - на підставі наказів командирів (начальників) вищого рівня (пункт 6 Порядку).

Системний аналіз положень Постанови №168 та Порядку дає підстави для висновку, що вони не суперечать одна одному, оскільки постановою делеговано повноваження Міністерству внутрішніх справ визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану військовослужбовцям Національної гвардії України.

У контексті викладеного, Міністерством внутрішніх справ саме на виконання вимог пункту 2-1 Постанови №168 прийнято наказ, яким затверджено порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України. Визначаючи порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, її розміри Міністерство внутрішніх справи не вийшло за межі положень Постанови №168 та встановленими умовами не обмежило прав військовослужбовців, оскільки зазначеним Порядком деталізовані загальні підходи щодо виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану, запровадженої Постановою №168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в розмірі до 30 000,00 гривень та за певних умов визначених п.п.1 п.2 Порядку.

Встановлено, що позивач з 07.04.2022 до особового розпорядження призначений в/ч НОМЕР_1 для несення служби (виконання завдання) для оборони та охорони одного з об`єктів державного значення, відомості про віднесення такого до об`єктів критичної інфраструктури в матеріалах справи відсутні.

Додаткова винагорода, передбачена Постановою №168 позивачу виплачена за січень 2023 року (в лютому 2023 за січень) включно, про що свідчить довідка в/ч НОМЕР_1 №236 від 24.10.2023.

На думку позивача він має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, оскільки на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_1 №82 від 07.04.2022 здійснює оборону та охорону об`єкту державного значення.

Разом з цим, однією із підставою отримання додаткової винагороди у розмірі до 30 000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями) в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури. Оборона та охорона об`єкту державного значення не є підставою передбаченою п.2 Порядку для нарахування та виплати додаткової винагороди.

Згідно з пунктом 6 «Щодо переліку об`єктів критичної інфраструктури» Роз`яснення від 11.04.2023 № 423/1932 перелік об`єктів критичної інфраструктури затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1229-рс-ОП «Про затвердження переліку об`єктів критичної інфраструктури (І категорії критичності), які потребують першочергового прикриття від повітряних ударів противника".

Для виконання бойових (спеціальних) завдань з охорони та оборони об`єктів критичної інфраструктури військова частина отримує відповідне бойове розпорядження.

Крім того, виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), яким передує документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, яким є один з таких документів: бойовий наказ (бойового розпорядження); журнал бойових дій (вахтового журналу) або журнал ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл) або рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням, військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що позивачем у оскаржуваний період виконувалися бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (бойовими розпорядженнями), в тому числі з протиповітряного прикриття та наземної оборона об`єктів критичної інфраструктури, згідно з бойовими розпорядженнями.

Таким чином, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи не підтверджено наявність підстав для виплати позивачу додаткової винагороди передбаченої Постановою № 168, у період з лютого по травень 2023 року.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.