Ухвала

від 01.07.2024 по справі 320/10610/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 липня 2024 року

м. Київ

справа № 320/10610/22

адміністративне провадження № К/990/23372/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділ ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 320/10610/22 за адміністративним позовом Фермерського Господарства «Плоди Богуславщини» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Фермерське Господарство «Плоди Богуславщини» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби, в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державно податкової служби України у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.06.2022 року №6967963/36936923 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20.09.2021 року № 3;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену Фермерським господарством «Плоди Богуславщини» податкову накладну від 20.09.2021 року № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.07.2022 року №7119147/36936923 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.10.2022 року № 2;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену Фермерським господарством «Плоди Богуславщини» податкову накладну від 14.10.2022 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її направлення на реєстрацію.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ГУ ДПС у Київській області звернулось з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023.

Суд апеляційної інстанції встановив, що апеляційна скарга суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення суду першої інстанції.

18.06.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділ ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 320/10610/22, в якій скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження суду зазначає наступне.

За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддею-доповідачем встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Після перевірки змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що вона містить посилання на порушення норм процесульного права судом апеляційної інстанції, зокрема статтей 121, частини першої статті 293 та частини другої статті 299 КАС України.

В обгрунтування касаційної скарги, податковий орган зазначає про те, що повний текст рішення Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2023, отримано 15.04.202 про що свідчить копія першої сторінки рішення зі штампом контролюючого органу про отримання документа. Тому, суд апеляційної інстанції передчасно прийшов до висновку про пропуск річного строку відповідачем.

За допомогою функціоналу Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" здійснено витребування електронної справи, яка формувалася судом першої інстанції.

З матеріалів справи убачається, що рішення прийнято судом першої інстанції 21.11.2022 у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку.

Відповідно до частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Зі змісту ч. 2 ст. 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція «незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення» є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила ч. 2 ст. 299 КАС України передбачають обов`язок, а не право суду, і не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги саме суб`єктом владних повноважень.

Втім, із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 580/2306/17 та від 13.02.2020 у справі № 592/13415/17.

Відтак, вказаною статтею чітко встановлено виключення, у яких не застосовується відмова у відкритті провадження за умови подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у понад річний строк, а саме: у разі неповідомлення про розгляд справи або незалучення до участі в справі.

Водночас, з матеріалів справи убачається, що відповідно до розписки ГУ ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділ ДПС 06.12.2022 отримало ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 про відкриття провадження у справі та копію адміністративного позову з додатками.

23.12.2022 контролюючим органом було подано до суду відзив на позовну заяву.

Викладені обставини дають підставу для висновку, що відповідач, в розумінні ч. 2 ст. 299 КАС України, був залучений до участі у справі та повідомлений про її розгляд.

Із набранням чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України вже на законодавчому рівні закріплено можливість застосування присічного строку на апеляційне оскарження суб`єктом владних повноважень лише у разі обізнаності останнього про існування відповідного судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.09.2021 у справі № 808/5424/15.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області.

Верховний Суд зауважує, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Крім цього, законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Зважаючи на викладене, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права.

Таким чином, пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не виклав передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділ ДПС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 320/10610/22 - повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

СуддяВ.П. Юрченко