Справа № 344/1277/24
Провадження № 2/344/1489/24
У Х В А Л А
01 липня 2024 року місто Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., ознайомившись з заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім» в інтересах власників житлових і нежитлових приміщень будинку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача Приватнепідприємство «ДністроваДолина» про витребування майна із незаконного володіння,-
В С Т А Н О В И Л А :
23 січня 2024 року представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім», місцезнаходження: 76010 м. Івано-Франківськ, вул. Бельведерська, буд. 25А, - адвокат Ботвінцев Гліб Анатолійович звернувся до суду з позовом до відповідача 1 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідача 2 ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про витребування майна із незаконного володіння.
Протоколом автоматизованого судової справи між суддями від 23 січня 2024 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.
Ухвалою суду від 26 січня 2024 року провадження у справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20 травня 2024 року залучено до участі у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім» в інтересах власників житлових і нежитлових приміщень будинку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із незаконного володіння в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Дністрова Долина» (код ЄДРПОУ 22168289, місцезнаходження: м. Івано-Франківськ. вул. Січових Стрільців, буд. 78).
28 червня 2024 року представник позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім» - адвокат Ботвінцев Гліб Анатолійович подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення (котельня-комора) № 108. Загальною площею 9,8 кв.м. на 1му поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2537670026040, номер запису про право власності 45744715, що належить на праві власності ОСОБА_1 ; накласти арешт на приміщення (кладова) № НОМЕР_1 , загальною площею 5,5 кв.м на 1-му поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2537639226040, номер запису про право власності 45743998, що належить на праві власності ОСОБА_2 ; заборонити відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо проведення будівельних робіт (робіт з перепланування, зміни площі, об`єму, розміщення входу тощо), які б мали наслідком зміну технічних характеристик приміщень № 108 та № 109, що розміщені на 1-му поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі їх поділ чи об`єднання цих приміщень з іншими приміщеннями, оскільки незабезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та поновлення порушених прав і інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно частини першої статті 153 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З урахуванням приписів частини першої статті 153 та частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України розгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суддя виходить з наступного.
Частина перша статті 149 Цивільного процесуального кодексу України встановлює, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позовудопускається якдо пред`явленняпозову,так іна будь-якійстадії розглядусправи,якщо невжиттятаких заходівможе істотноускладнити чиунеможливити виконаннярішення судуабо ефективнийзахист,або поновленняпорушених чиоспорюваних правабо інтересівпозивача,за захистомяких вінзвернувся абомає намірзвернутися досуду,а такожз іншихпідстав,визначених законом.
Згідно частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Аналізуючи зміст поданої заяви про забезпечення позову, суддя дійшла висновку, що у заяві наведено обґрунтування необхідності застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, а також додані докази, що підтверджують ці обставини.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Частиною першоюстатті 150Цивільного процесуальногокодексу Українивстановленоперелік видівзабезпечення позову,зокрема,позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1).
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться уПостанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року (пункт 4), розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем до суду пред`явлена позовна заява до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про витребування майна із незаконного володіння.
Позивач просить накласти арешт на нежитлові приміщення, які є предметом спору у даній цивільній справі.
З урахуванням наведеного, суддя дійшла висновку, що в даному випадку між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
Проаналізувавши викладені у заяві про забезпечення позову доводи заявника, зважаючи на вимоги процесуального закону, враховуючи можливість відчуження майна, належного відповідачу, з метою охорони матеріально-правових інтересів позивача, суд дійшов висновку, що в даному випадку вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно виступає як спосіб гарантування обов`язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень відповідачу в його правах, а також не порушить прав учасників процесу, натомість забезпечить охоронювані законом права та інтереси заявника та виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а тому заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Обираючи вид забезпечення позову, суд враховує інтереси сторін та інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, пред`явленим ним вимогам, у зв`язку з чим вважає необхідним заяву задовольнити повністю та з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін вважає, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхомзупинення стягнення за виконавчим написомдо ухвалення рішення по справі.
При цьому суддя вважає, що вказаний захід забезпечення позову є співмірним та адекватним зі змістом та розміром заявлених позовних вимог.
Також суддя зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
У зв`язку з чим необхідно вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру та транспортні засоби.
За змістом частини сьомої статті153, частини шостої статті154 Цивільного процесуального кодексу України,в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення.
Згідно з частиною першоюстатті 154 Цивільного процесуального кодексу України,суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення, визначений у частині третій статті 154 Цивільного процесуального кодексу Українита є вичерпним.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (частина четвертастатті 154 Цивільного процесуального кодексу України).
Враховуючи те, що обрані заявником способи забезпечення позову не спричинять невідновлюваної шкоди відповідачу чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених частиною третьоюстатті 154 Цивільного процесуального кодексу України, суддя вважає, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-154, 157, 247, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
У Х В А Л И Л А :
Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щасливий дім» в інтересах власників житлових і нежитлових приміщень будинку до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,на сторонівідповідача Приватнепідприємство «ДністроваДолина» про витребування майна із незаконного володіння - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення (котельня-комора) № НОМЕР_2 , загальною площею 9,8 кв.м. на 1му поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2537670026040, номер запису про право власності 45744715, що належить на праві власності ОСОБА_1 .
Накласти арешт на приміщення (кладова) № 116, загальною площею 5,5 кв.м на 1-му поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2537639226040, номер запису про право власності 45743998, що належить на праві власності ОСОБА_2 .
Заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчиняти дії щодо проведення будівельних робіт (робіт з перепланування, зміни площі, об`єму, розміщення входу тощо), які б мали наслідком зміну технічних характеристик приміщень № 108 та № 109, що розміщені на 1-му поверсі у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі їх поділ чи об`єднання цих приміщень з іншими приміщеннями.
Копію ухвали направити до Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори для виконання та учасникам справи для відома.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Попередити, що особи, винні у невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк пред`явлення до виконання до 01 липня 2027 року.
Суддя Мелещенко Л.В.
Суд | Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2024 |
Оприлюднено | 03.07.2024 |
Номер документу | 120096915 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: витребування майна із чужого незаконного володіння |
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Мелещенко Л. В.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Мелещенко Л. В.
Цивільне
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Мелещенко Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні