Ухвала

від 25.06.2024 по справі 705/2705/14-к

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2705/14-к

1-кп/705/5/24 УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2024 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у об`єднаному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебувають матеріали об`єднаної судової справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 23.11.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 536800 гривень, з покладенням обов`язків у разі внесення застави.

Строк дії запобіжного заходу був неодноразово продовжений, останній раз до 05.07.2024 включно, із залишенням раніше визначеного розміру застави.

Прокурор Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 строком на шістдесят діб та з визначеним раніше розміром застави, яке підтримав у судовому засіданні. Клопотання мотивував тим, що підставою для продовження застосування запобіжного заходу, на думку прокурора, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення. Вважав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої та забезпечити дієвість вказаного кримінального провадження. Наполягав, що менший розмір застави також не зможе забезпечити належної проесуальної поведінки обвинуваченої, оскільки ОСОБА_4 в іншому кримінальному провадженні вже визналася застава у меншому розмірі, яка була внесена, однак у подальшому ОСОБА_4 знову вчиняла протиправні дї.

Обвинувачена ОСОБА_4 , яка надала згоду на розгляд даного клопотання без участі захисника, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що ризики, зазначені прокурором, не обґрунтовані, нічим не підтверджені, а є лише припущеннями. Вказала, що впливати на свідків та переховуватися від суду вона не має наміру. Також вважала не обґрунтованим визначений розмір застави, оскільки у неї немає таких доходів та майна, щоб внести таку заставу. Враховуючи наведене, майновий стан, перебування на її утриманні літньої матері, просила застосувати щодо неї інший, більш м`який запобіжний захід або ж зменшити розмір застави. При цьому також посилалася на тривалість перебування її під вартою.

Суд, заслухавши прокурора та обвинувачену, дослідивши клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд повинен врахувати наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду справи до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді від 23.11.2023 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, з правом внесення застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 536800 гривень, з покладенням обов`язків у разі внесення застави. Строк дії запобіжного заходу був неодноразово продовжений, останній раз ухвалою суду від 07.05.2024 до 05.07.2024.

На даний час матеріали кримінального провадження, в яких ОСОБА_4 пред`явлено обвинувачення, перебувають на початковій стадії судового розгляду, відтак до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою судовий розгляд не буде завершено з об`єктивних причин.

При цьому суд вважає, що на даний час не зменшились та продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання та продовження вказаного запобіжного заходу щодо обвинуваченої. Зокрема обвинувачена може переховуватись від суду, з метою подальшого ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює, що у разі доведення її винуватості у вчиненні умисного тяжкого злочину їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Також, враховуючи особу обвинуваченої, якій інкримінуються злочини, характер яких свідчить про стійке неприйняття нею загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, оскільки пов`язані зі збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, та беручи до уваги низку обвинувальних актів стосовно ОСОБА_4 щодо злочинів, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних речовин, які наразі перебувають у суді на розгляді, суд висновує, що перебуваючи неізольованою від суспільства, обвинувачена може продовжити вчиняти аналогічні злочини, а також з метою уникнення від відповідальності може незаконно впливати на свідків.

На думку суду, обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомості, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченої під вартою, також судом не отримано відомостей щодо іншого комплексу обставин, які б переважили ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що прокурором достатньо доведено, що застосування на даному етапі розгляду справи менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підстав, які б могли зумовити зміну обраного щодо обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даному етапі судового розгляду не встановлено.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою належить задовольнити.

При цьому суд також не вбачає підстав для зміни раніше визначеного розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, погоджуючись із доводами прокурора про те, що менший розмір застави не зможе запобігти наявним ризикам.

Керуючись ст. ст. 183, 199, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою на 60 днів, який відраховувати з дня оголошення даної ухвали.

Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 23 серпня 2024 року.

Залишити ОСОБА_4 раніше визначений розмір застави - 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 536800 гривень.

У разі звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на неї на строк 2 місяці такі процесуальні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за викликом;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи. Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченою, її захисником, прокурором шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення ухвали, а обвинуваченою - протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченій, захиснику - до відома та направити начальнику ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» - для виконання.

Повний текст ухвали складений 28 червня 2024 року.

Суддя ОСОБА_1