Рішення

від 01.07.2024 по справі 581/455/24

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/455/24

Провадження № 2/581/226/24

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2024 року с-ще Липова Долина

Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання Бочкун Л.І., розглянувши цивільну справу спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації речового права,

В С Т А Н О В И В:

Сутність заявлених до суду вимог

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, який мотивував тим, що він є власником земельної ділянки площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116), призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Синівської сільської ради (колишньої Колядинецької сільської ради Липоводолинського району) Роменського району Сумської області. 15 січня 2007 року ОСОБА_1 уклав із СВК «Колядинець» договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 15 років, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 07 липня 2007 року, строк дії якого із урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану в Україні був автоматично пролонгований на 1 рік і закінчився 07 липня 2023 року. Уважаючи, що термін дії договору закінчиться 07 липня 2023 року та маючи бажання самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, ОСОБА_1 03 травня 2023 року направив відповідачу листа, яким повідомив про свій намір, вказавши про закінчення терміну дії договору оренди землі. 24 травня 2023 року позивач отримав від кооперативу лист, у якому зазначалося, що 01 квітня 2019 року між ними, як орендарем та орендодавцем, нібито було укладено додаткову угоду до основного договору оренди землі, за умовами якої строк дії договору оренди продовжено до 01 квітня 2029 року та на підтвердження наведених обставин йому надано примірник додаткової угоди, де у графі «Орендодавець» під особистими даними ОСОБА_1 підпис зовсім іншої, невідомої особи та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права. Зазначив, що жодних додаткових угод із СВК «Колядинець» він не укладав, будь-яких доручень на укладення таких угод від його імені нікому не давав, не приймав результатів такої угоди та не бажав їх настання, підпис у цьому документі йому не належить. Уважає дії відповідача щодо самовільного використання його земельної ділянки незаконними та такими, що створюють йому суттєві перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, оскільки вказаний правочин ним не вчинявся, не приймався та не відповідав його волі. Також посилається на позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 16 червня 2020 року по справі № 145/2047/16-ц, згідно із якою, у тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли. Крім того, у вказаній постанові суд касаційної інстанції відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2015 року у справі № 6-48цс15, зазначивши, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116), призначеною для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, шляхом витребування і повернення її власнику із незаконного користування СВК «Колядинець», скасувавши державну реєстрацію речового права права оренди земельної ділянки загальною площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116), що вчинена на підставі додаткової угоди від 01 квітня 2019 року.

Позиція позивача, відповідача по даній справі

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві позов підтримав, просив розглянути справу без його присутності.

Представник СВК «Колядинець» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Від представника відповідача за посадою ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позову, у якій зазначено, що керівництвом СВК «Колядинець» проведено службову перевірку щодо обставин, викладених у позовній заяві, за результатами якої встановлено, що у відповідний період часу в СВК «Колядинець» на посаді фахівця з договірної роботи відділу земельних ресурсів працювала особа, яка під час виконання своїх посадових обов`язків допускала грубі порушення порядку укладення договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод до них, самостійно власноручно підписуючи вказані договори від імені власників земельних ділянок, як орендодавців. Ураховуючи викладене та з метою недопущення стягнення судових витрат у справі, що становлять близько 20000 грн, СВК «Колядинець» підтверджує викладені у позовній заяві обставини, визнає пред`явлений позов у повному обсязі та не заперечує проти його задоволення. Розгляд справи просив провести без присутності представника відповідача.

Процесуальні дії суду у даній справі

Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 03 червня 2024 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 01 липня 2024 року о 14 год 00 хв з викликом сторін. 01 липня 2024 року ухвалено рішення суду по суті спору.

Установлені судом фактичні обставини даної справи

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Синівка Липоводолинського району Сумської області, є громадянином України (а.с.8-9).

ОСОБА_1 у травні 2006 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 031189, виданого 25 травня 2006 року, відповідно до якого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 03 березня 2005 року № 81, серія ВВТ 787342, позивачу передана у власність земельна ділянка площею 3,936 га, яка розташована на території Колядинецької сільської ради, та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.14).

15 січня 2007 року між СВК «Колядинець» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, на підставі якого ОСОБА_1 передав зазначеному кооперативу в користування строком на 15 років земельну ділянку загальною площею 10,725 га (з них, рілля 8,705 га, сіножаті 0,930 га, пасовища 0,549 га). Згідно з п. 43 договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с.10-11,12).

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду та акту визначення меж земельної ділянки в натурі від 15 січня 2007 року орендодавцем передано зазначену земельну ділянку орендарю в строкове платне користування (а.с.13).

Відповідно до додаткової угоди до договору оренди землі від 15 січня 2007 року, який датовано 01 квітня 2019 року, сторонами зазначено ОСОБА_1 та СВК «Колядинець». Зазначений правочин викладає основний договір оренди у новій редакції, у пункті 8 якого встановлено новий строк дії договору оренди 22 роки. Додаткова угода має розділ реквізити сторін та підписи (а.с. 17-20).

Рішеннями державного реєстратора Шукаловича А.В., Комунального підприємства "Реєстраційно-інвентаризаційна служба» Опішнянської територіальної громади в Сумській області від 11 серпня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за СВК «Колядинець» зареєстровано право оренди земельної ділянки площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116), номер запису 21879146, підставою вчинення реєстраційної дії було укладення між ОСОБА_1 та СВК «Колядинець» договору оренди землі від 15 січня 2007 року, додаткової угоди до договору оренди землі від 01 квітня 2019 року (а.с.21,22).

03 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до СВК «Колядинець» із заявою про повернення належної йому земельної ділянки у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди землі (а.с.15).

24 травня 2023 року відповідач надав йому письмову відповідь про те, що 01 квітня 2019 року між ними укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2007 року, якою строк дії договору продовжено до 01 квітня 2029 року, а тому відсутні підстави для повернення вказаної земельної ділянки (а.с.16).

Із витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається належність на праві власності позивачу з 25 травня 2006 року земельної ділянки площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116) та інших восьми земельних ділянок площами: 0,3103 га (кадастровий номер: 5923282600:01:003:0184), 0,183 га (кадастровий номер: 5923282600:03:001:0379), 3,0372 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0105), 0,3103 га (кадастровий номер: 5923282600:01:003:0185), 0,1829 га (кадастровий номер: 5923282600:03:001:0380), 2,766 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0115), 0,31 га (кадастровий номер: 5923282600:01:003:0183), 0,183 га (кадастровий номер: 5923282600:03:001:0378), загальна площа земельних ділянок дорівнює 10,185 (а.с.32-33,34-36).

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі щодо двох позовних вимог

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України встановлено загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України).

Згідно з статтею 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» вказує, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частинами 1, 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Висновки суду по суті заявлених вимог

а) щодо вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою у спосіб її витребування та повернення власнику

Обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу, позивач посилався на те, що додаткова угода від 01 квітня 2019 року до договору оренди землі від 15 січня 2007 року із відповідачем ним не укладалася, підпис, який міститься у цій додатковій угоді йому не належить, а тому вказаний правочин не відповідав його волі.

Відповідач у свою чергу не спростовує викладені у позовній заяві обставини та визнає позов у повному обсязі.

Таким чином, суд щодо позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою зазначає про її обґрунтованість з урахуванням того, що 15-річний строк дії договору оренди землі від 15 січня 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та СВК «Колядинець», слід обраховувати відповідно до пункту 43 договору з дня його державної реєстрації, тобто з 07 липня 2007 року.

Отже, договір оренди землі від 15 січня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та СВК «Колядинець», діяв до 07 липня 2022 року та із урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану в Україні строк дії договору був автоматично пролонгований на 1 рік і закінчився 07 липня 2023 року.

Однак, на даний час відповідач неправомірно чинить перешкоди у користуванні належною позивачу земельною ділянкою, не повертаючи її після закінчення строку дії договору оренди землі від 15 січня 2007 року, а тому суд вбачає наявну підставу для усунення перешкод для позивача, як власника нерухомого майна, у користуванні зазначеною вище земельною ділянкою, які наявні в діях відповідача, в порядку ст.391 ЦК України, застосувавши ефективний спосіб захисту право позивача на вільне володіння та користування зазначеним майном у межах заявленого негаторного позову. На думку суду, позивачем ініційовано перед судом одночасне застосування двох способів захисту порушеного права шляхом заявлення у цій частині позову віндикаційної і негаторної вимоги, які за своєї сутністю є взаємовиключними, а тому суд обрав до застосування належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача.

Такий висновок суду узгоджується із наближеними правовими позиціями, викладеними у п.70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі N 359/3373/16-ц, у п.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі N 477/2330/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі N 504/2864/13-ц (п. 71), від 4 липня 2018 року у справі N 653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), п. 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18.

Також як установлено судом визнання позову відповідачем у цій частині вимог не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб, при наявності законних підстав для задоволення заявлених вимог, а тому на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України суд приймає визнання позову відповідачем та ухвалює рішення про його задоволення щодо цієї вимоги.

б) щодо вимоги про скасування державної реєстрації речового права

Визнання позову в частині скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що вчинена на підставі додаткової угоди між СВК «Колядинець» та ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року, на переконання суду, не лише не суперечить закону та не порушує прав та інтересів орендодавця, а й сприяє їх відновленню.

Відповідач не був позбавлений можливості надати суду докази виконання вказаного договору оренди, у разі їх наявності. Оцінка відповідності дій голови СВК «Колядинець» Сліпченка А.М. інтересам кооперативу, що виявились у наданні заяви про визнання позову із відповідним її обґрунтуванням, знаходиться поза межами предмету дослідження у даній справі.

Судом установлено, що волевиявлення позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі у встановлений законом спосіб не відбулося, оскільки правочин не був ним підписаний, тобто є неукладеним, а відповідач не спростував цієї обставини, а навпаки визнав цей факт. Права та обов`язки сторін на підставі додаткової угоди від 01 квітня 2019 року не виникли через її неукладеність, реєстрація неукладеної сторонами договору оренди додаткової угоди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження своєю власністю - земельною ділянкою. Отже, реєстрація права оренди за орендарем на земельну ділянку, у той час коли додаткову угоду, якою змінено термін дії основного договору оренди, орендодавець фактично не підписував (правочин є неукладеним), не відповідає вимогам закону.

У розумінні положень статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення заявленої позовної вимоги про скасування державної реєстрації права оренди на підставі додаткової угоди від 01 квітня 2019 року.

Наведений висновок суду також узгоджується із правовими позиціями сформульованими у постановах Касаційного цивільного суду від від 09 вересня 2020 року в справі № 572/2515/15, від 15 листопада 2023 у справі № 130/2703/20, про те, що визнання позову відповідачем може бути підставою для задоволення позову за сукупності умов: визнання усіма учасниками справи обставин, що мають значення для вирішення спору та не підлягають доказуванню відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України; відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин; якщо таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та/або не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Усі зазначені процесуальні умови для прийняття судом визнання позову відповідачем у цій частині позову у даній справі є дотриманими, узгоджуються із установленими обставинами справи та відповідають дійсному волевиявленню відповідача в особі керівника СВК «Колядинець».

Розподіл судових витрат по справі

Оскільки позивач у позовній заяві не ставить питання про відшкодовування судових витрат, суд уважає можливим не вирішувати це питання.

Керуючись статтями 2,3,19, 23,76-89,141, 258-268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі.

Усунути перешкоди для ОСОБА_1 у користуванні належною йому на праві приватної власності земельною ділянкою площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116), розташованої на території Колядинецької сільської ради Роменського (колишнього - Липоводолинського) району Сумської області з призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які чиняться Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець», та повернути позивачу зазначену земельну ділянку.

Скасувати державну реєстрацію права оренди Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колядинець» земельної ділянки площею 2,9023 га (кадастровий номер: 5923282600:02:001:0116), вчинену 11 серпня 2017 року, індексний номер рішення 36622582 від 15 серпня 2017 року, на підставі додаткової угоди між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Колядинець» та ОСОБА_1 від 01 квітня 2019 року.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Колядинець» (місцезнаходження: с. Колядинець Роменського району Сумської області, вул. Щастя, 23, код ЄДРПОУ 31622896).

Повне рішення суду складено 01 липня 2024 року.

Суддя Д. В. Бутенко