Постанова

від 20.06.2024 по справі 607/22163/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/22163/23Головуючий у 1-й інстанції Черніцькаї І.М. Провадження № 22-ц/817/414/24 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Храпак Н.М.

Суддів - Костів О. З., Хома М. В.,

за участі секретаря - Дідух М.Є.

та представника позивача -

адвоката Мартинюка Т.Б.,

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/22163/23 за апеляційною скаргою Тернопільської міської ради на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року, ухваленого суддею Черніцькою І.М., повний текст якого виготовлено 01 березня 2024 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2023 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Мартинюк Т.Б., звернулась у суд із позовом до Тернопільської міської ради про визнання протиправним і скасувати рішення Тернопільської міської ради від 03 листопада 2023 року №8/32/131 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 03 вересня 2021 року №8/9/90 та розірвання договору про встановлення земельного сервітуту за адресою вул. Бережанська гр. ОСОБА_2 »

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 10 листопада 2023 року з мережі Інтернет вона дізналась, що 03 листопада 2023 року Тернопільська міська рада прийняла оскаржуване рішення. Вважає таке рішення незаконним та прийнятим з грубим порушенням норм законодавства.

Зазначає, що вона є користувачем (суборендарем) земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147. Цільове призначення вказаних земельних ділянок - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівництво об`єкту комерційного призначення. Маючи намір здійснювати будівництво торгової будівлі на вказаних земельних ділянках, з метою дотримання протипожежних та інших норм законодавства, отримання можливості проходу, проїзду до об`єкту майбутнього будівництва та паркування автотранспорту, вона звернулась до відповідача із заявою щодо укладення земельного сервітуту.

Рішенням Тернопільської міської ради від 03 вересня 2021 року за № 8/9/90 їй надано дозвіл на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку пл. 0,067 га терміном на п`ять років для права проходу, проїзду та паркування автотранспорту по вул. Бережанська.

На підставі рішення Тернопільської міської ради від 03 вересня 2021 року за № 8/9/90, 15 вересня 2021 року між нею та Тернопільською міською радою укладено договір про встановлення земельного сервітуту, строком на п`ять років до 03 вересня 2026 року.

Рішенням Тернопільської міської ради від 03 листопада 2023 року за № 8/32/131 визнано таким, що втратило чинність рішення міської ради від 03 вересня 2021 року за № 8/9/90 та розірвано договір земельного сервітуту.

Рішення міської ради від 03 листопада 2023 року за № 8/32/131 прийнято на підставі рішення виконавчого комітету від 15 вересня 2023 року за №1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва».

Вважає, що вказане рішення міської ради не відповідає вимогам чинного законодавча, оскільки законодавчі положення, як і умови договору від 15 вересня 2021 року не містять такої підстави розірвання договору про встановлення земельного сервітуту як рішення виконавчого комітету, суспільний резонанс, запобігання шахрайським діям чи порушення містобудівної, дозвільної документації щодо інших земельних ділянок. Крім того, підстав для розірвання договору в односторонньому порядку не було.

Розірвання договору про встановлення земельного сервітуту в односторонньому порядку на підставі оскаржуваного рішення міської ради порушує її права на користування земельною ділянкою, оскільки відповідач для розірвання договору повинен був звернутись до неї з метою отримання згоди або до суду.

Вважає, що рішення виконавчого комітету від 15 вересня 2023 року за №1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування будівництва» є протиправним, у зв`язку з чим нею подано позов до Тернопільського окружного адміністравтиного суду про скасування такого рішення виконавчого комітету. Посилаючись на наведене, просить задовольнити позов.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року, позов ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської міської ради восьмого скликання від 03 листопада 2023 року №8/32/131 «Про визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 03 вересня 2021 року №8/9/90 та розірвання договору про встановлення земельного сервітуту за адресою вул. Бережанська гр. ОСОБА_2 »

Стягнуто на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської міської ради в розмірі 1073, 60 грн сплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі Тернопільська міська рада просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року у справі № 607/22163/23 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки ухвалене із неповним з`ясуванням обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи а також судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Зазначає, що 03.09.2021 рішенням Тернопільської міської ради за № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 » надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на укладання договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0670 га терміном на п`ять років для права проходу, проїзду та паркування автотранспорту за адресою вул. Бережанська та п.2 цього рішення зобов`язано гр. ОСОБА_2 оформити в двомісячний термін договір сервітуту та документацію із землеустрою.

Суд залишив без уваги доводи Тернопільської міської ради, про те що, позивачем не подано жодного доказу на підтвердження виконання нею п. 2 рішення від 03 вересня 2021 року за №8/9/90. Невиконання цього пункту свідчить про порушення норм земельного законодавства та те, що рішення міської ради не вичерпало свою дію.

Окрім того, ОСОБА_2 в порушення вимог ст. 124-1, ст. 100 Земельного кодексу не розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не подала його на затвердження Тернопільської міської ради, не здійснила державної реєстрації права земельного сервітуту, який знаходиться на території об`єкту природно-заповідного фонду у зоні (Р-1). Земельній ділянці не присвоєно кадастрового номеру.

Відсутність належним чином виготовленої землевпорядної документації на виконання п.2 рішення Тернопільської міської ради за № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 » зумовлює відсутність кадастрового номера та формування земельної ділянки площею 0,0670 га в м.Тернополі, яка знаходиться за адресою: вул.Бережанська, як об`єкта цивільних прав, що в свою чергу може спричинити при використанні земельної ділянки неврахування обмежень, які встановлюються на земельні ділянки природно-заповідного фонду.

Вважає, що Тернопільська міська рада наділена повноваженнями скасовувати раніше прийняті свої акти індивідуальної дії в односторонньому порядку, крім випадків, коли такі рішення були виконані, що відповідає висновкам ВС, викладеним у постановах від 14 січня 2020 року у справі № 910/15058/18, від 20 вересня 2018 року у справі за № 521/17710/15а, від 22 січня 2019 року у справі за № 371/957/16-а, від 13 березня 2018 року у справі №542/1197/15-а.

Окрім цього, судом першої інстанції не враховано, що у п. 4.1.8. Договору про встановлення земельного сервітуту від 15.09.2021 обумовлено право на розірвання Договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0670 га в односторонньому порядку.

Також, відповідно до п.5.4.2 Договору земельного сервітуту умовою розірвання договору земельного сервітуту в односторонньому порядку є використання Сервітуарієм земельної ділянки не за видом права земельного сервітуту, передбаченого п. 1.1 цього Договору.

Отже, порушення Сервітуарієм норм земельного законодавства, які полягають у порушенні вимогам ст.124-1, ст.100 Земельного кодексу України, є самостійною підставою для розірвання Договору в односторонньому порядку.

Також звертають увагу суду, що рішення Тернопільської міської ради за № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 » приймалося після, того як ОСОБА_2 оформила право суборенди земельної ділянки з кадастровим номером: 6110100000:13:001:0146 та земельної ділянки з кадастровим номером: 6110100000:13:001:0147.

Іншою обставиною, яка вказує на наявність підстав та повноважень щодо визнання нечинним рішення Тернопільської міської ради № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладання договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 », яке не вичерпало свою дію фактом його виконання, є використання не за цільовим призначенням суміжних земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147 та використання цих земельних ділянок всупереч чинній містобудівній документації на місцевому рівні.

Вказані земельні ділянки знаходяться в торгівельній зоні Г-6, де не передбачено розміщення житлових будинків.

Враховуючи, що позивач порушив вимоги земельного законодавства щодо використання суміжних земельних ділянок за цільовим призначенням, а також вимоги містобудівного законодавства, оскільки змінює наміри забудови суміжних земельних ділянок з об`єктів комерційної нерухомості на об`єкти житлової нерухомості (квартири, апартаменти), (зазначені обставини підтверджуються знімками екрана та відео історії змін оголошень про продаж об`єктів нерухомого майна), просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року.

Від представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Мартинюка Т.Б. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Тернопільської міської ради відмовити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року залишити без змін.

Представник відповідача зазначає, що заявник у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі безпідставно обґрунтовує прийняття незаконного рішення, нібито порушенням позивачкою положень ст. 124-1 Земельного кодексу України.

Однак, ОСОБА_2 звернулась до Тернопільської міської ради із заявою, щодо укладення договору земельного сервітуту за адресою м. Тернопіль, вул. Бережанська , 24 травня 2021 року.

В свою чергу зміни до Земельного кодексу України в частині доповнення статтею 124-1, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж», набрали чинності лише 20 серпня 2021 року, тобто після подання ОСОБА_2 заяви та документів.

Станом на дату звернення перелік необхідних документів для отримання дозволу на укладення договору земельного сервітуту та зразок заяви визначався безпосередньо Тернопільською міською радою.

Отже, порядок встановлення земельних сервітутів на землях державної, комунальної власності, визначений ст. 124-1 Земельного кодексу України, не поширювався на правовідносини щодо укладення договору від 15.09.21 про встановлення земельного сервітуту між ОСОБА_2 та Тернопільською міською радою.

Більше того, підтвердженням того, що ОСОБА_2 виконала усі вимоги законодавства та Тернопільської міської ради щодо надання необхідних документів є сам факт укладення Тернопільською міською радою договору «Про встановлення земельного сервітуту» від 15 вересня 2021 року.

Вказує, що судом першої інстанції правильно встановлено, що як на момент прийняття Тернопільською міською радою незаконного рішення, так і на даний час не існувало жодної підстави визначеної законодавством або договором для розірвання Договору від 15 вересня 2021 року в односторонньому порядку органом місцевого самоврядування.

Вважає хибними доводи заявника, щодо порушення позивачем вимоги законодавства щодо використання суміжних ділянок за цільовим призначенням, шляхом розташування багатоквартирного будинку на земельних ділянках з кадастровими номерами 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147.

Наголошують, що жодного будівництва багатоквартирного будинку на земельних ділянках з кадастровими номерами 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147 не проводиться.

Вказані факти перевірялись судами як при розгляді судової справи № 500/6182/23, за наслідками якої скасовано рішення Виконавчого комітету ТМР, так і в ході досудового розслідування кримінальних проваджень № 12023210000000634 та № 42023212050000097 (за заявами Тернопільської міської ради), які на даний час закриті в порядку п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Окрім цього, звертають увагу суду, що на час розгляду справи постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі № 500/6182/23 Виконавчому комітету ТМР відмовлено в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15 вересня 2023 року № 1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва», залишено без змін.

Вказаний факт підтверджує протиправність рішення Тернопільської міської ради №8/32/131 від 03 листопада 2023 року про розірвання договору про встановлення земельного сервітуту за адресою вул. Бережанська гр. ОСОБА_2 .

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Мартинюк Т.Б. у судовому засіданні заперечив щодо апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення відповідає, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25 жовтня 2019 року між Тернопільською міською радою та ОСОБА_5 укладено, нотаріально посвідчений договір оренди земельної діянки пл. 0,0626 га кадастровий номер 6110100000:13:001:0146 несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови по вул.Бережанська в м.Тернополі , терміном на десять років. Земельна ділянка передана в оренду під будівництво об`єкту комерційного призначення. Цільове використання землі, згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтвержується договором зареєстрованим в реєстрі за №2161 від 25.10.2019 року.

25 жовтня 2019 року між Тернопільською міською радою та ОСОБА_6 укладено, нотаріально посвідчений договір оренди земельної діянки пл. 0,06 га кадастровий номер 6110100000:13:001:0147 несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови по вул.Бережанська в м.Тернополі , терміном на десять років. Земельна ділянка передана в оренду під будівництво об`єкту комерційного призначення. Цільове використання землі, згідно КВЦПЗ - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що підтвержується договором зареєстрованим в реєстрі за №2162 від 25.10.2019 року.

Позивач є суборендарем земельних ділянок з кадастровими номерами: 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речого права за № 255750347 від 07 травня 2021 року та за №256147923 від 12 травня 2021 року (а.с. 27-28).

24 травня 2021 року позивач звернулась до Центру надання адміністративних послуг із заявою, встановленого зразка, про надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту А-25-13, в якій було зазначено про необхідність подання наступних документів: заяви на ім`я голови Тернопільської міської ради, паспорту або ІД- картки, реєстраційний номер облікової картки платника податків; графічні матеріали (викопіювання з чергового плану міста 1:2000, план земельної ділянки 1:500 з описом меж на яких зазначено місце розташування та розмір земельної ділянки); розрахунок потреби площі (у разі надання дозволу для проходу і проїзду, або складання будівельних матеріалів).

На виконання вимог діючого на момент звернення законодавства та Тернопільської міської ради позивачем були надані відповідні документи, в тому числі виготовлена технічна документація.

Рішенням Тернопільської міської ради за №8/9/90 від 3 вересня 2021 року вирішено дати дозвіл ОСОБА_2 на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку площею 0,0670 га терміном на п`ять років для права проходу, проїзду та паркування автотранспорту по вул.Бережанська. Зобов`язано ОСОБА_2 оформити у двомісячний термін договір сервітуту та документацію із землеустрою (а.с.14).

15 вересня 2021 року між Тернопільською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення земельного сервітуту (а.с. 15-18).

Згідно умов якого на підставі рішення від 03 вересня 2021 року за №8/9/90 встановлюється земельний сервітут (обмежене платне користування) на земельній ділянці пл. 0,0670 га в м.Тернополі по вул.Бережанська для права проходу, проїзду та паркування автотранспорту, терміном на п`ять років до 03 вересня 2026 року.

Умовами п. 5.4.1 договору сторони погодили, що підставою розірвання договору в односторонньому порядку є: а) систематичне невнесення плати за користування сервітутом на протязі трьох місяців; б) внесення плати за користування сервітутом у неповному розмірі на протязі трьох місяців. У разі невнесення або внесення в неповному розмірі Сервітуарієм плати за користування сервітутом протягом трьох календарних місяців підряд, даний Договір вважається достроково розірваним «Власником» в односторонньому порядку. Моментом розірвання договору є наступний робочий день, що слідує за останнім календарнем днем місячного терміну з дня реєстрації направленого Власником листа-повідомлення Сервітуарію.

Також, відповідно до умов п. 5.4.2. Договору, сторони погодили, що підставою розірвання Договору в односторонньому поряку є використання «Сервітуарієм» земельної ділянки не за видом права земельного сервітуту, передбаченого в п.1.1 цього договору. Моментом дострокового розірвання договору є наступний робочий день, що слідує за останнім календарним днем місячного терміну з дня реєстрації направленого Власником листа-повідомлення Сервітуарію.

ОСОБА_2 отримала містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, які затвердженні наказом Управління містобудування, архітектури та кадастру від 20 грудня 2021 ркоу за № 586, а саме будівництва торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» по вул. Бережанська в м.Тернополі на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівництво об`єкту комерційного призначення (а.с.25-26).

31 січня 2023 року на замовлення ОСОБА_2 отримано позитивний експертний висновок від 07 листопада 2022 року № 452/22-РБК/ЕЗ будівельної експертизи проектної документації на будівництво за проектом - «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» за адресою м. Тернопіль, вул. Бережанська » (а.с.29-38).

01 березня 2023 року ОСОБА_2 отримано дозвіл на виконання будівельних робіт щодо об`єкту будівництва - «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру Парковий» по вул.Бережанська в м.Тернополі (а.с.39-40).

15 вересня 2023 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення за № 1080 щодо скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №566 від 08.11.2021 «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» із внесеними зміни наказ №586 від 20.12.2021 (земельна ділянка з кадастровим номером: 6110100000:13:001:0146) (а.с.13).

03 листопада 2023 року Тернопільська міська рада, розглянувши рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №1080 від 15 вересня 2023 року, враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань містобудування, з питань регулювання земельних відносин та екології, вирішила визнати таким, що втратило чинність рішення міської ради від 03 вересня 2021 року за № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 » та розірвала договір земельного сервітуту (рішення за № 8/32/131 від 03.11.2023 року) (а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у відповідача були відсутні підстави та повноваження самостійно скасовувати рішення та в односторонньому порядку розривати договір про встановлення земельного сервітуту. Ні умовами договору, ні положеннями закону не передбачено таких підстав розірвання договору в односторонньому порядку як суспільний резонанс чи рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради. Доказів використання позивачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, на якій встановлений земельний сервітут, не встановлено.

Колегія суддів з даним висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частинами першою, другою статті 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Згідно зі статтею 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР до виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (частина 10 статті 59 Закону № 280/97-ВР).

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 155 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 98 ЗК України визначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Відповідно до положень статті 401 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій особі, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Потреба встановлення сервітуту виникає у тих випадках, коли власник майна не може задовольнити свої потреби будь-яким іншим способом.

Відповідно до статті 99 ЗК України власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: а) право проходу та проїзду на велосипеді; б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху; в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм); в-1) право на будівництво та розміщення об`єктів нафтогазовидобування; в-2) право на розміщення об`єктів трубопровідного транспорту; г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку; ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку; д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми; е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми; є) право прогону худоби по наявному шляху; ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд; з) інші земельні сервітути.

Земельний сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно (стаття 100 ЗК України).

Відповідно до статті 102 ЗК України дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках: а) поєднання в одній особі суб`єкта права земельного сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника земельної ділянки; б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут; в) рішення суду про скасування земельного сервітуту; г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут; ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років; д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статями 526, 530, 610 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У справі, що переглядається, судом встановлено, що 15 вересня 2021 року між Тернопільською міською радою та ОСОБА_2 укладено договір про встановлення земельного сервітуту. Згідно умов якого на підставі рішення від 03 вересня 2021 року за №8/9/90 встановлюється земельний сервітут (обмежене платне користування) на земельній ділянці пл. 0,0670га в м.Тернополі по вул.Бережанська для права проходу, проїзду та паркування автотранспорту, терміном на п`ять років до 03 вересня 2026 року.

Вказана земельна ділянка на якій встановлено земельний сервітут є суміжною та призначена для проходу, проїзду та паркування автотранспорту щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147, які перебувають в суборенді позивача та призначені для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

На вказаних орендованих земельних ділянках ОСОБА_2 почала здійснювати роботи з будівництва торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» по вул. Бережанська в м.Тернополі, на що отримала містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» за адресою: м. Тернопіль, вул. Бережанська від 08 листопада 2021 року, позитивний експертний звіт від 07 листопада 2022 року № 452/22-РБК/ЕЗ будівельної експертизи проектної документації на будівництво за проектом - «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» за адресою м. Тернопіль, вул. Бережанська», дозвіл Державної інспекції архітектури та містобудування України на виконання будівельних робіт від 01 березня 2023 року № ІУ013230221638 (а.с. 25, 29-40).

15 вересня 2023 року виконавчий комітет Тернопільської міської ради 15.09.2023 прийняв рішення №1080, яким скасував надані позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, затверджені наказом Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №566 від 08.11.2021 року «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» із внесеними зміни наказ №586 від 20.12.2021 (земельна ділянка з кадастровим номером: 6110100000:13:001:0146) (а.с.13).

В преамбулі вказаного рішення вказано, що таке прийнято враховуючи суспільний резонанс, спричинений організацією будівництва, з метою здійснення захисту прав та інтересів жителів, запобіганню шахрайських дій, в зв`язку з грубим порушенням містобудівної та дозвільної документації.

03 листопада 2023 року Тернопільска міська рада, розглянувши рішення виконавчого комітету за №1080 від 15 вересня 2023 року, вирішила визнати таким, що втратило чинність рішення міської ради від 03 вересня 2021 року за № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 » та розірвано договір земельного сервітуту.

При цьому, судом встановлено, що на час розгляду справи постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року по справі № 500/6182/23, апеляційну скаргу Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 січня 2024 року, яким визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 15 вересня 2023 року № 1080 «Про скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва» в частині скасування містобудівних умов та обмежень, наданих для проектування об`єкта будівництва № 566 від 18 листопада 2021 року «Будівництво торгової будівлі "Бізнес - центру "Парковий" із внесеними змінами в наказ № 586 від 20.12.2021 року (земельна ділянка з кадастровим номером: 6110100000:13:001:0146 ), залишено без змін.

Згідно з умовами п.п. 5.4.1, 5.4.2. договору земельного сервітуту, сторони погодили право на одностороннє розірвання договору виключно у наступних випадках: систематичне невнесення плати за користування сервітутом на протязі трьох місяців; внесення плати за користування сервітутом у неповному розмірі на протязі трьох місяців; використання «Сервітуарієм» земельної ділянки не за видом права земельного сервітуту, передбаченого в п.1.1 цього договору.

Однак, апеляційний суд зауважує, що перелік підстав, визначений у договорі, для права на одностороннє розірвання договору є вичерпним. У цьому переліку відсутня така підстава для розірвання договору та винесення оскаржуваного рішення міської ради, як власна ініціатива органу місцевого самоврядування чи його виконавчого органу.

Ні умовами договору, ні положеннями закону не передбачено таких підстав розірвання договору в односторонньому порядку як суспільний резонанс чи рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

А тому, судом перщої інстанції вірно встановлено, що в даному випадку у відповідача були відсутні підстави та повноваження самостійно скасовувати рішення та в односторонньому порядку розривати договір про встановлення земельного сервітуту.

Твердження заявника в апеляційній скарзі про те, що позивачем не виконано п. 2 рішення від 03 вересня 2021 рку №8/9/90, а саме в порушення вимог ст.124-1, ст.100 Земельного кодексу не розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не здійснено державної реєстрації права земельного сервітуту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки станом на дату звернення 24 травня 2021 року позивача до відповідача із заявою про встановлення земельного сервітуту редакція ст. 124-1 ЗК ще не діяла.

Зміни до Земельного кодексу України в частині доповнення статтею 124-1, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури приєднання до електричних мереж», набрали чинності лише 20 серпня 2021 року, тобто після подання ОСОБА_2 заяви та документів.

Станом на дату звернення перелік необхідних документів для отримання дозволу на укладення договору земельного сервітуту та зразок заяви визначався безпосередньо Тернопільською міською радою.

Більше того, на підставі вказаного рішення 15 вересня 2021 року відповідачем підписано договір земельного сервітуту, що підтверджує факт виконання позивачем усіх необхідних умов для укладення такого договору.

Окрім того, відсутність проекту землеустрою, державної реєстрації земельної ділянки, в силу вимог Закону та договору, не є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку.

Доводи відповідача про те, що підставою розірвання договору земельного сервітуту стало використання позивачем земельної ділянки не за видом права земельного сервітуту ( п.1.1 договору), використання земельних ділянок з кадастровими номерами 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147 не за цільовим призначення, всупереч чинній містобудівній документації, колегія суддів не бере до уваги, оскільки Тернопільським окружним адміністративним судом під час розгляду справи № 500/6182/23 було встановлено, що будівництво об`єкту «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» за адресою: м. Тернопіль, вул. Бережанська (земельні ділянки з кадастровими номерами: 6110100000:13:001:0146 та 6110100000:13:001:0147) здійснюється з дотриманням вимог містобудівного законодавства, про що свідчить отримання позивачем містобудівних умов та обмеження для проектування об`єкта будівництва «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» за адресою: м. Тернопіль, вул. Бережанська від 08 листопада 2021 року, позитивного експертного звіту від 07 листопада 2022 року № 452/22-РБК/ЕЗ будівельної експертизи проектної документації на будівництво за проектом - «Будівництво торгової будівлі «Бізнес-центру «Парковий» за адресою м. Тернопіль, вул. Бережанська». А , надана заявником інформація з інтернет сайтів про те, що на орендованих земельних ділянках ОСОБА_2 нібито здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку не є належним та допустим доказом у даній справі.

Також не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що Тернопільська міська рада наділена повноваженнями скасовувати раніше прийняті свої акти індивідуальної дії в односторонньому порядку, крім випадків, коли такі рішення були виконані, з огляду на таке.

Статтею 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у статті 74 Закону № 280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Конституційний Суд України у Рішенні № 7-рп/2009 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону № 280/97-ВР (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема: відсутність факту виконання рішення, що скасовується; відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Вказане узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 20 вересня 2018 року у справі за № 521/17710/15-а.

На підставі рішення Тернопільської міської ради за №8/9/90 від 3 вересня 2021 року про надання дозволу ОСОБА_2 на укладення договору земельного сервітуту на земельну ділянку пл. 0,0670 га та укладенння договору про встановлення земельного сервітуту від 15.09.21 виникли правовідносини, пов`язані із реалізацію суб`єктивного права ОСОБА_2 на отримання в користування даної земельної ділянки. Отже, факт укладення договору земельного сервітуту між ОСОБА_2 та Тернопільською міською радою, свідчить про те що рішенням Тернопільської міської ради за №8/9/90 від 3 вересня 2021 року вичерпало свою дію фактом його виконання

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, що рішення Тернопільської міської ради за №1080 від 15 вересня 2023 року, про визнання таким, що втратило чинність рішення міської ради від 03 вересня 2021 року за № 8/9/90 «Про надання дозволу на укладення договору земельного сервітуту за адресою вул.Бережанська гр. ОСОБА_2 » та розірвано договір земельного сервітуту прийнято Тернопільською міською радою не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та переважно зводяться до незгоди із встановленими судом обставинами, та спрямовані на переоцінку доказів у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Тернопільської міської ради слід залишити без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

У відповідності до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції необхідно покласти на Тернопільську міську раду в межах понесених нею сум.

Керуючись ст. ст.35, 259, 374, 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Тернопільської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 лютого 2024 року - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд в апеляційній інстанції покласти на Тернопільську міську раду в межах понесених нею сум.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст судового рішення виготовлено 28 червня 2024 року.

Головуючий Н. М. Храпак

Судді: О. З. Костів

М.В. Хома