Постанова

від 11.09.2006 по справі 2/4398-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/4398-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"11" вересня 2006 р.                                                            Справа №2/4398-А

За позовом  управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі м.Хмельницький.

до селянського (фермерського) господарства "Аскольд" с. Малашівці Хмельницького району.

про стягнення 5895грн.09коп.

                                                  Суддя  Дячук Т.В.

                                                  Секретар судового засідання Будзинська В.Г.

Представники сторін:

від позивача : Жиловська В.В. - представник по довіреності № 3544-4/07  від 11.09.2006р.

від  відповідача : не з'явився

Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення 5895грн.09коп., в тому числі: 5547грн.54коп. заборгованості по страхових внесках (32,3%, 31,8%), 347грн.55коп. заборгованості по страхових внесках (1-5%) за лютий, березень 2006 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просить врахувати, що позов заявлено у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сума заборгованості є узгодженою і підтверджується наявними у справі доказами.

Про час та дату розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала від 19.07.2006р. про порушення провадження в адміністративній справі та ухвала від 01.08.2006р. про відкладення розгляду справи і повістки направлені на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями. Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, письмове пояснення на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив.

Розглянувши  матеріали справи, суд встановив:

Відповідач селянське (фермерське) господарство „Аскольд” с. Малашівці Хмельницького району зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, ідентифікаційний код 32415570, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Хмельницькій області № 02-02-550 від 20.07.2006р., і відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за лютий, березень 2006 року, відповідач зобов'язаний сплатити страхові внески на обов'язкове державне пенсійне страхування у  сумі 5895грн.09коп., в тому числі по розділу І ( 32,3%, 31,8%) - 5547грн.54коп., (1-5%) - 347грн.55коп.

Зазначена заборгованість підтверджується розрахунками суми заборгованості відповідача на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий і  березень 2006 року поданим відповідачем до органу Пенсійного фонду України, а також витягом з карток особового рахунку страхувальника.

Згідно п. 6 ст.20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду, Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

У відповідності до ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ю-72 від 06.05.2006р.

Оскільки заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  у сумі 5895грн.09коп. відповідачем не сплачена,  позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується  наступне:

Відповідно ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону  сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п. 6 ст. 17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати  і  сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106  Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням  Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.  Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного  фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано належні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Враховуючи, що відповідачем у поданих розрахунках сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розміри внесків, в установленому законом порядку вимога про сплату боргу відповідачем  не оскаржувалась і не скасована, на день розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів про сплату  боргу у сумі 5895грн.09коп., позовні вимоги  обґрунтовані, підтвердженні належними доказами і відповідають чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі до селянського (фермерського) господарства „Аскольд” с. Малашівці Хмельницького району задоволити.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства „Аскольд” (с. Малашівці, Хмельницького району, р/р 26008170244001 в КБ „Приватбанк”, МФО 315717, код 32415570) на користь управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі (м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 122/2, р/р 25603301825 у ВАТ „Державний ощадний банк України” м. Хмельницький, МФО 315784, код 14149786) 5895грн.09коп. (п'ять тисяч вісімсот дев'яносто п'ять гривень 09коп.) заборгованості по страхових внесках.

Згідно ст.ст. 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів  з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Заява і скарга  подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.

Згідно ст.  254 Кодексу адміністративного судочинства України  постанова, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                   Т.В. Дячук

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

            3 - відповідачу.