Справа № 750/6567/24
Провадження № 2-а/750/98/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2024 року м. Чернігів
Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу № 750/6567/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне підприємство «Агроспецтранс»,
в с т а н о в и в :
06.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00019131 від 26.04.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00019131 від 26.04.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500,00 грн за те, що він 22.04.2024 о 16 год. 31 хв., за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька обл., керував транспортним засобом DAF FТ ХF105, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.739% (0,89 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон. Проте, оскільки з листопада 2020 року вказаний у постанові транспортний засіб було передано в оренду ПП «Агроспецтранс» і на момент складання оскаржуваної постанови він не знаходився у володінні позивача, і останній не міг здійснити вказане вище порушення. Також, оскаржувана постанова не відповідає вимогам статті 283 КУпАП та Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженій наказом Мінінфраструктури України від 27.09.2021 № 512, оскільки не містять даних, які б мали бути відображені в ній. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази, що саме позивач порушив певні норми права (керував транспортним засобом із перегрузом), докази здійснення процедури зважування (відсутнє відео проїзду транспортного засобу через засіб вимірювання ваги) та докази фіксації дійсної ваги транспортного засобу і вантажу. Хоча дія свідоцтва про повірку технічного засобу WIM-3, яким здійснювалась фіксація правопорушення, не прострочена, однак у позивача існують обґрунтовані сумніви щодо коректності функціонування цього вимірювального приладу. Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною і підлягає скасуванню у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків фактичним обставинам справи.
Ухвалою судді від 09.05.2024 дану позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу усунути вказані в ній недоліки.
Ухвалою судді від 21.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами та визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2024 задоволено клопотання представника Державної служби України з безпеки на транспорті Мельничук І.В. задоволено; продовжено державній службі України з безпеки на транспорті строк на подання відзиву.
11.06.2024 представник відповідача через систему «Електронний суд» подала відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність оскаржуваної постанови. Зазначає, що правопорушення, за яке постановою серії АА № 00019131 від 26.04.2024 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 55, свідоцтва про повірку
35-02/1463,1464,1465; 23-21/000240,241,242 дійсне до 04.10.2024. Все обладнання, яке встановлено і працює, проходить обов`язкову сертифікацію згідно ДСТУ OIML R 134-1:2010, який повністю транслює вимоги Європейського стандарту OIML R
134-1:2006 для зважування транспортних засобів у русі. Цей стандарт не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу. Всі майданчики сертифікуються згідно цього стандарту. При цьому, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті здійснюється за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому, система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства. Суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. При цьому, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом. Закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи, а також унеможливлює наявність корупційної складової. Також, внесенню до Єдиного державного реєстру транспортних засобів підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність за правилами статті 143, частини другої статті 1321 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до реєстру. Саме відповідні відомості надаються уповноваженій посадовій особі при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення відповідними органами на її запит. За відсутності відомостей про належного користувача у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів уповноваженій посадовій особі при розгляді справи про адміністративне правопорушення надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. При цьому, невнесення відомостей до Реєстру щодо належного користувача транспортного засобу незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований. На момент винесення оскаржуваної постанови, відомості про належного користувача транспортного засобу DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в розумінні Порядку внесення відомостей про належного користувача, в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів були відсутні, у зв`язку з чим до адміністративної відповідальності за порушення частини другої статті 132-1 КУпАП притягнуто особу, за якою зареєстрований транспортний засіб, позивача. Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 134-1:2006,IDT). Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі. Оскаржувана постанова відповідає усім критеріям та містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП та пунктом 17 Порядку
№ 1174, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено виміряні, з урахуванням похибки, вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. При цьому, транспортний засіб проходив рамку вагового контролю одночасно з напівпричепом, проте його окреме визначення у постанові не потребується, оскільки він не є самостійним суб`єктом адміністративної відповідальності.
Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА № 00019131 від 26.04.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 8500,00 грн за те, що він 22.04.2024 о 16 год. 31 хв., за адресою: М-30, км 440+527, Вінницька обл., керував транспортним засобом DAF FТ ХF105, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 7.739% (0,89 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон (а.с. 19).
У якості доказу відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення позивач подав до суду копію договору № 25 оренди транспортних засобів від 02.02.2023, що укладений між фізичною особою ОСОБА_1 (орендодавець) та Приватним підприємством «Агроспецтранс» (орендар) (а.с. 12-14).
Відповідно доумов додатковоїугоди №4від 01.11.2020до вказаноговище договору, орендодавець передає належні йому на праві власності, а орендар приймає на умовах платного тимчасового користування транспортні засоби, в тому числі DAF FТ ХF105, державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 15-16), тобто той автомобіль, який зазначений в оскаржуваній постанові.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Згідно із пунктом 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно із пунктом 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25м),фактичну масупонад 40т (дляконтейнеровозів -понад 44т,на встановленихУкравтодором іНаціональною поліцієюдля нихмаршрутах -до 46т),навантаження наодиночну вісь 11т (дляавтобусів,тролейбусів -11,5т),здвоєні осі 16т,строєні 22т (дляконтейнеровозів навантаженняна одиночнувісь 11т,здвоєні осі 18т,строєні 24т)або якщовантаж виступаєза заднійгабарит транспортногозасобу більшяк на2м. Осіслід вважатиздвоєними абостроєними,якщо відстаньміж ними(суміжними)не перевищує2,5м. Рухтранспортних засобівта їхсоставів знавантаженням наодиночну вісьпонад 11т,здвоєні осі-понад 16т,строєні осі-понад 22т абофактичною масоюпонад 40т (дляконтейнеровозів -навантаження наодиночну вісь-понад 11т,здвоєні осі-понад 18т,строєні осі-понад 24т абофактичною масоюпонад 44т,а навстановлених Укравтодоромі Національноюполіцією дляних маршрутах-понад 46т)у разіперевезення подільнихвантажів автомобільнимидорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Статтею 7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (частина перша статті 9 КУпАП).
Так, статтею 132-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Згідно із частиною другою статті 132-1 КУпАП перевищеннявстановлених законодавствомгабаритно-ваговихнорм підчас рухувеликогабаритними івеликоваговими транспортнимизасобами автомобільнимидорогами,вулицями абозалізничними переїздами- тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно достатті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
Статтею 279-7 КУпАП визначено,що відповідальнаособа,зазначена участині першійстатті 14-3цього Кодексу,або особа,яка ввезлатранспортний засібна територіюУкраїни,звільняється відадміністративної відповідальностіза правопорушенняу сферібезпеки наавтомобільному транспорті,зафіксовані задопомогою засобівфото-і кінозйомки,відеозапису,у томучислі вавтоматичному режимі,якщо протягом20календарних днівз днявчинення відповідного правопорушення абоз днянабрання постановоюпро накладенняадміністративного стягненнязаконної сили: такаособа надаладокумент,який підтверджує,що домоменту вчиненняправопорушення транспортнийзасіб вибувз їїволодіння внаслідокпротиправних дійінших осіб,або щодопротиправного використання іншими особами номерних знаків,що належатьїї транспортномузасобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
Згідно із пунктом 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
При цьому, відповідно до пункту 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі інформаційний файл - упорядкована сукупність відомостей про транспортний засіб, відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Отже, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Пунктом 3Порядку внесеннявідомостей проналежного користувача транспортного засобудо Єдиногодержавного реєструтранспортних засобів, затвердженого постановоюКабінету МіністрівУкраїни від14.11.2018№ 1197, підставами для внесення доРеєстру відомостейпро належногокористувача є: 1)визначення належногокористувача безпосередньовласником транспортногозасобу узв`язку зпередачею фізичнійособі транспортногозасобу вкористування; 2)визначення керівникомюридичної особи,яка євласником транспортногозасобу абоотримала вустановлений законодавствомспосіб правокористуватися ним,свого працівниканалежним користувачем; 3)оформлення нафізичну особунотаріально посвідченоїдовіреності направо користуваннятранспортним засобом; 4)користування фізичноюособою транспортнимзасобом напідставі договоруоренди (найму,позички); 5)користування фізичноюабо юридичноюособою транспортнимзасобом напідставі договоруфінансового абооперативного лізингу;
6) оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона.
Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність відомостей про належного користувача транспортного засобу DAF FТ ХF105, державний номерний знак НОМЕР_1 , в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи.
Укладення договору оренди транспортних засобів без внесення відповідних даних про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, не змінює суб`єкт відповідальності за статтею 132-1 КУпАП. Доказів того, що у спірних правовідносинах позивача було звільнено від відповідальності в порядку, передбаченому статтею 279-7 КУпАП, матеріали справи також не містять.
За вказаних обставин, суд вважає доводи позивача про те, що він не є особою, яка має нести відповідальність за вказане правопорушення, безпідставними, а постанову, винесену уповноваженою на те посадовою особою з дотриманням чинного законодавства, в тому числі щодо строків розгляду справи, - правомірною.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також, частиною першою статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України
№ 1174. (далі Порядок).
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (пункт 7 Порядку № 1174).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційної телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт.
У свою чергу система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства.
Таким чином, з аналізу положень Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі слідує, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема, шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.
Фіксація адміністративного правопорушення була здійснена вимірювальним обладнанням автоматичного пункту WIM 55, свідоцтва про повірку
35-02/1463,1464,1465, 23-21/000240,241,242 дійсне до 04.10.2024.
Вказаний прилад відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163, пройшов повірку та має відповідні свідоцтва.
А тому,доводи позивачапро те,що технічнийзасіб,який проводив вимірювання, передає некоректні дані, суд відхиляє як такі, що ґрунтуються на припущеннях.
Також, не знайшли свого підтвердження належними доказами твердження позивача про невідповідність фактичних зафіксованих параметрів транспортного засобу, які відображені в оскаржуваній постанові.
У постанові серії АА № 00019131 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу. Установлено, що: кількість вісей 4 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3820 мм, 2-3: 5140 мм; 3-4: 1320 мм; 4-5: 1310 мм; навантаження на вісь 1 7900 кг, 2 14750 кг, 3 5700 кг; 4 5700 кг; 5 5750 кг; загальна маса 39800 кг.
Перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R134-1:2006,IDT).
Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу та 16% щодо навантаження на осі.
Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до автоматично сформованої постанови показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.
Зазначені докази долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву, зокрема, фотографії транспортного засобу в момент проїзду через автоматичний пункт (включно з номерними знаками транспортного засобу).
Також, суд критично ставиться до доводів позивача, що вага завантаженого автомобіля не могла перевищувати допустимі норми, на підтвердження чого він надав копію товарно-транспортної накладної.
Відповідно до глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997
№ 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 в справі № 802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
За вказаних обставин, доводи позивача щодо відсутності перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, є необґрунтованими.
Крім того, суд не може взяти до уваги доводи позивача про те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки не містить даних, які б мали бути у ній відображені, виходячи з наступного.
Згідно зістаттею 283КУпАП розглянувшисправу проадміністративне правопорушення,орган (посадоваособа)виносить постановупо справі.Постанова повиннамістити: найменуванняоргану (прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; датурозгляду справи; відомостіпро особу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`я тапо батькові(занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; описобставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно допункту 17Порядку фіксаціїадміністративних правопорушеньу сферібезпеки наавтомобільному транспортів автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від27.12.2019 №1174,у постановіпро накладення адміністративного стягненняза правопорушення,зафіксоване вавтоматичному режимі,зазначаються виміряніз урахуваннямпохибки ваговіта габаритніпараметри транспортногозасобу,які перевищилинормативні ваговіта/абогабаритні параметритранспортних засобівна ділянціавтомобільної дороги,а такожнормативні габаритно-ваговіпараметри транспортнихзасобів наданій ділянціавтомобільної дороги. Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Беручи до уваги наведені положення, суд доходить висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в пункті 17 Порядку № 1174, а також статті 283 КУпАП.
Згідно з частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 2,8-10,77,241-246,250,268,269,271, 286 КАС України,суд
в и р і ш и в :
Постанову Державної служби України з безпеки на транспорті серії АА
№ 00019131 від 26.04.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби Управління з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення складене 02.07.2024.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання:
АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: Державна служба з безпеки на транспорті, місцезнаходження: пр-т, Перемоги, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ 39816845.
Третя особа: Приватне підприємство «Агроспецтранс», місцезнаходження: вул. Мазепи, 59,
м. Чернігів, код ЄДРПОУ 41342194.
Суддя
Суд | Деснянський районний суд м.Чернігова |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2024 |
Оприлюднено | 03.07.2024 |
Номер документу | 120103030 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Деснянський районний суд м.Чернігова
Супрун О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні