Рішення

від 01.07.2024 по справі 171/1388/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 171/1388/24

Номер провадження 2/184/1036/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2024 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Томаша В.І., за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.В., розглянувши у м. Прокров цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнаня права власності на земельну ділянку, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачазвернувся досудуз позовною заявою до ОСОБА_2 про визнаня права власності на земельну ділянку.

В обгрунтування заявлених вимог позивач вказував що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 .

Позивач звернувшись до державного нотаріуса Апостолівської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Штельмак Н.А. із заявою про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину, що відкрилась після смерті батька на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6509 гектарів, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, за кадастровим номером 1220383300:01:003:0014, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 057565, виданого Апостолівською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 13 грудня 2005 року отримала відмову.

Постановою №453/02-14 від 14.09.2020 року державним нотаріусом позивачу надано відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6509 гектарів в межах згідно з планом, кадастровий номер 1220383300:01:003:0014, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, оскільки згідно заповіту спадкодавець заповів права на земельні частки (паї), позивачу та відповідачу, а після складення заповіту отримав на підставі вказаних сертифікатів державні акти на земельні ділянки.

Викладене стало підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії та унеможливило отримання позивачем спадщини в позасудовому порядку.

Позивач просить суд за нею, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6509 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому, відповідно до державного акту серії ДП № 057565.

Від представника позивача надійшла заява в якій справу просить слухати без його участі та без участі ОСОБА_1 , підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Від відповідача до суду надійшла заява відповідно до якої справу просить слухати без її участі, проти задоволення заявлених вимог не заперчує.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24 лютого 2014 року, актовий запис № 40.

Матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (заповітом та інформаційною довідкою зі спадкового реєстру) підтверджується, що спадкодавець склав заповіт, який було посвідчено секретарем Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області ОСОБА_4 , 25 травня 2005 року, за реєстровим номером №98, згідно якого ОСОБА_2 заповідав: житловий будинок в с. Кам`янка та земельну частку право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0387090 від 28 липня 2004 року, що налажела заповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2004 року № 323.

Позивачу - ОСОБА_1 спадкодавець заповів земельну ділянку розміром 6,81 га, що посвідчувалась сертифікатом на право на земельну чсстку (пай) серії ДП № 0214289 від 22 травня 1997 року.

Матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_3 підтверджується що на праві власності, на день смерті, останній мав у власності дві земельні ділянки.

Земельну ділянку площею 5,6509 га у межах згідно з планом розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського (Криворізького після об`єднання) району Дніпропетровської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 057565.

Земельну ділянку площею 5,8419 га у межах згідно з планом розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського (Криворізького після об`єднання) району Дніпропетровської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 555307.

Згідно пункту 1.6 розділу ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування заповіт повинен бути складений так, що розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

В постанові про відмову увчинені нотаріальної дії від 14.09.2020 року вказано що нотаріус не може з тексту дослідженого судом заповіту встановити справжню волю заповідача, оскільки на момент заповіту такому належало право на земельні частки (паї), яке він і заповів а на момент відкриття спадщини спадкодаець мав замість права на земельну частку (пай) - земельні ділянки на право власності.

З досліджених суд матеріалів справи, в тому числі матеріалів спадкової справи можна зробити висновок що на момент складення заповіту спадкодавець мав:

1)житловий будинок в АДРЕСА_1 влади;

2) земельну частку (пай) право спадкодавця на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0387090 від 28 липня 2004 року що налажела заповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.04.2004 року № 323;

3) земельну частку (пай) право спадкодавця на яку посвідчувалась сертифікатом на право на земельну чсстку (пай) серії ДП № 0214289 від 22 травня 1997 року.

Матеріалами спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , в тому числі постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, безпосередньо витягами ДЗК, які містяться в матеріалах дослідженої спадкової справи, підтверджується що на підставі зазначених вище сертифікатів що посвідчували право спадкодавця на земельні частки (паї) останній, після складення заповіту отримав у власність земельні ділянки та відповідно державні акти, що підтверджували право власності останнього на такі земельні ділянки.

До моменту смерті заповідача ОСОБА_5 він мав на праві власності окрім будинку :

1)Земельну ділянку площею 5,6509 га у межах згідно з планом розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського (Криворізького після об`єднання) району Дніпропетровської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 057565. Така земельна ділянка

2)Земельну ділянку площею 5,8419 га у межах згідно з планом розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського (Криворізького після об`єднання) району Дніпропетровської області, що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 555307.

В постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 14 вересня 2020 року, та витягах ДЗК, які містяться в матеріалах спадкової справи і досліджені судом, вказано що позивачу ОСОБА_1 спадкодавець заповів не земельну площею 5,6509 га що належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДП № 057565, кадастровий номер 1220383300:01:003:0014, а лише сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДП № 0214289, на підставі якого і було в подальшому отримано цю земельну ділянку.

Вирішуючи даний спір суд виходить з того що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (стаття 125 ЗК України).

Відповідно до вимогстатті 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину (стаття 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю (п. 17розділу Х «Перехідні положення» ЗК України).

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) (стаття 3 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Сільські, селищні, міські ради та районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) (стаття 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»).

Таким чином, на дату відкриття спадщини, право ОСОБА_3 на частки (паї), підтверджене сертифікатами, було припинене.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах висловлений Верховним Судом у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі № 539/1594/17, провадження № 61-35958св18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_6 , заповідаючи спадкоємцям земельні частки (паї) які належали йому на підставі сертифікатів - реалізував свій намір заповісти спадкоємцям земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали йому на підставі державного акту серії ЯГ № 555307 та ДП № 057565 і які були видані на підставі зазначених в заповіті сертифікатів.

Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.1216,1218 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2ст. 328 ЦК України. Статтею 15 ЦКвизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Позивачем заявлено вимоги про визнання за нею права власності в порядку спадкування через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно Постанови ВерховногоСуду від1травня 2024року усправі №501/4300/19 тлумаченнязаповіту можездійснюватися якпри розглядісправи зпозовними вимогамипро тлумаченнязаповіту,так іпри розглядісправ щодоспадкування беззаявлення такихвимог,що небуде виходомсуду замежі позовнихвимог. (провадження № 61-17412св23).

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених вимог ОСОБА_1 та необхідності їх захисту шляхом визнання за нею права власності на

земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6509 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому, відповідно до державного акту серії ДП № 057565.

Керуючись ст.ст.258,259,263,264,265,268,272ЦПК України ст.ст.1221,1265,1268,1269ЦК УКраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнаня права власності на земельну ділянку - задовольнити.

Визначити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,6509 га у межах згідно з планом, розташовану на території Кам`янської сільської ради Апостолівського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка належала йому, відповідно до державного акту серії ДП № 057565.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш