Ухвала

від 19.06.2024 по справі 372/380/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/380/24

Провадження № 2-841/24

ухвала

Іменем України

19 червня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Сташків Т.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ленди С.О.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стугна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості внесків на утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В :

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стугна» звернулось до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 18 100 грн. 28 коп. заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2021 року по 01.01.2024 року з утримання будинку та прибудинкової території (управління/утримання будинку та прибудинкової території), а також сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та 12 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 19.02.2024 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

21.03.2024 року від представника позивача ОСББ «Стугна» - адвоката Крамара О.П. до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем в рахунок часткового погашення боргу на рахунок позивача сплачено 18 100 грн. 28 коп., а тому просив суд стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 3 028 грн. 00 коп. та 12 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

05.04.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Костюка В.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник заперечив щодо позовних вимог посилаючись на безпідставність позовних вимог, пред`явлення позовних вимог до неналежного кола осіб, необґрунтованості розміру понесених витрат на правову допомогу та просив відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, підтримав зменшені позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, то відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про закриття провадження в даній справі, виходячи з таких підстав.

Встановлено, що ОСББ «Стугна» звернулось до Обухівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.06.2021 року по 01.01.2024 року з утримання будинку та прибудинкової території (управління/утримання будинку та прибудинкової території) у розмірі 18 100 грн. 28 коп.

22.01.2024 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок ОСББ «Стугна» 18 100 грн. 28 коп., призначення платежу «внесок на утримання будинку ОСОБА_2 ), що підтверджується платіжною інструкцією № @2PL704672 від 22.01.2024 року.

Таким чином, на час розгляду справи предмет спору відсутній.

Відповідно до положення п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Варто зазначити, що позивач звернувся з вказаною позовною заявою до суду 18.01.2024 року.

У той же час, відповідач сплатила суму заборгованість на рахунок позивача 22.01.2024 року, тобто після пред`явлення спору, але до відкриття провадження у справі 19.02.2024 року.

Згідно правового висновку, що міститься в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати КЦС від 20.09.2021 у справі № 638/3792/20, суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Під предметом спору розуміється об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. Об`єктом цивільних правовідносин є матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких виникають цивільні правовідносини.

Предмет спору не є тотожним предмету позову, яким є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.

Правове значення категорії предмет спору і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини 1 ст. 255 ЦПК України.

Судом встановлено, що спірні відносини між сторонами врегульовано, заборгованість відповідачем сплачено добровільно, відтак відсутній предмет спору.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

За подання позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000 грн.

У свою чергу, сторона відповідача проти покладення на неї витрат позивача зі сплати судового збору та на професійну правничу допомогу заперечувала.

Частина 3 статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Так, частина 3 статті 141 ЦПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відтак, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката долучено договір надання правничої допомоги від 10.01.2024 року, акт приймання-передачі виконаних робіт до договору надання правової допомоги від 10.01.2024 року; платіжну інструкцію № 2 від 15.01.2024 року на суму 12 000 грн. за надання юридичних послуг у січні 2024 року по договору правничої допомоги від 10.01.2024 року, акт виконаних робіт від 15.01.2024 року.

Відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт до договору надання правової допомоги від 10.01.2024 року вбачається, що адвокатом надано правничу допомогу у вигляді: 1) ознайомлення з матеріалами існуючих боржників; 2) загальна консультація щодо стягнення заборгованості власників нерухомого майна перед ОСББ; 3) правова допомога щодо стягнення заборгованості, шляхом можливого досудового врегулювання; 4) підготовка письмової позовної заяви про стягнення заборгованості до суду та подача заяви; 5) виготовлення копій всіх необхідних документів; 6) підготовка розрахунку.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що після звернення позивача 18.01.2024 до суду з даним позовом відповідач 22.01.2024 року здійснила виплату заборгованості.

Одночасно судом прийнято до уваги, що загальна ціна позову складала 18 100 грн. 28 коп., у той час як розмір гонорару адвоката позивача становить 12 000 грн., що свідчить про необґрунтованість та непропорційність цих витрат до предмета спору.

Крім того, акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 10.01.2024 року не містить чіткого посилання, що послуги адвоката надані саме у справі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості внесків на утримання будинку та прибудинкової території.

Відтак, суд з урахуванням обставин даної справи, зокрема ціни позову та повного погашення заборгованості відповідачем, враховуючи те, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору, дійшов висновку не присуджувати позивачу усі витрати на професійну правову допомогу та стягнути 2 000 грн., відмовивши у решті заявленої позивачем суми розмірі 10 000 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для покладення на відповідача витрат позивача по сплаті судового збору, оскільки судовий збір підлягає поверненню позивачу за його клопотанням на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 141, 142, 255, 258-260, 353, 354 ЦПК України, п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стугна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості внесків на утримання будинку та прибудинкової території, - закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стугна» витрати на правничу (правову) допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

У стягненні решти судових витрат, - відмовити.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя : Т.Г. Сташків