Рішення

від 27.06.2024 по справі 550/316/24

ЧУТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 550/316/24

Провадження № 2/550/170/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 червня 2024 року смт. Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Хоменка Д.Є.,

за участю секретаря судового засідання Мухартової Р.О.,

представника позивача прокурора Пластуна С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чутове цивільну справу за позовом Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, ОСОБА_2 , що діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач є громадянином російської федерації, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 набула право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5325484200:00:001:0211, площею 2,3801 га, яка розташована на території Чутівської територіальної громади Полтавського району Полтавської області.

25.06.2015 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішення про державну реєстрацію прав внесено за номером 10177094 від 25.06.2015 року державним реєстратором Чутівського районного управління юстиції Полтавської області Почапським С.В. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки станом на 15.01.2024 року становить 98148,34 грн.

Також, відповідач, яка є громадянином російської федерації, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2003 року успадкувала право на земельну частку (пай) розміром 2,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі у землі, що перебувала у колективній власності КСП "Авангард". Відповідно до розпорядження голови Чутівської районної державної адміністрації №329 від 30.07.2009 року ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черняківської сільської ради загальною площею 2,38 га. Розпорядженням голови Чутівської районної державної адміністрації №159 від 18.05.2010 року ОСОБА_1 затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Черняківської сільської ради загальною площею 2,38 га з присвоєнням кадастрового номеру 5325484200:00:001:0248.

15.08.2013 року ОСОБА_1 зареєструвала право власності на дану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Рішення про державну реєстрацію прав внесено за номером 2122267 від 18.08.2013 року державним реєстратором Чутівського районного управління юстиції Полтавської області Почапським С.В. Нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки станом на 15.01.2024 року становить 98144,22 грн.

Далі в позові зазначено, що перебування у приватній власності ОСОБА_1 зазначених земельних ділянок суперечить ст.ст.13, 14, 41 Конституції України, ст.ст.80, 81, 145 Земельного кодексу України у зв`язку з тим, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню. У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч.ч.2, 4 ст.145 Земельного кодексу України, а саме така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Вказані підстави і слугували для звернення заступником керівника Диканської окружної прокуратури Полтавської області, ОСОБА_2 до суду з метою захисту прав інтересів держави.

Ухвалою судді від 05.04.2024 року вищезазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Чутівського районного суду Полтавської області від 22.05.2024 року, підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в судове засідання не з`явився, але направив заяву про розгляд справи без участі представника управління, позов прокурора підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України на сторінці Чутівського районного суду Полтавської області відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Про поважні причини своєї неявки суду вона не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за її відсутності чи заперечень проти позовних вимог від неї не надходило. Тому суд визнає неявку відповідача з неповажних причин, та у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, заслухавши прокурора, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином Російської Федерації, документ, що посвідчує особу іноземця посвідка на постійне проживання в Україні, серія ІН124541 від 16.05.2017, орган видачі - УДМС у Полтавській області (код 5301) (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом №1732 (спадкова справа №186/2010) виданого 12.08.2010 року, ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку площею 2,38 га, кадастровий номер 5325484200:00:001:0211, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Черняківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та належала ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р1 №601552 (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом №999 (спадкова справа №88-1997) виданого 02.07.2003 року, ОСОБА_1 набула право на земельну частку (пай) розміром 2,5 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі у землі, що перебувала у колективній власності КСП "Авангард", Чутівського району, посвідченого сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0235765, виданого ОСОБА_4 Чутівською районною державною адміністрацією Полтавської області (а.с.18).

Згідно в ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.

25.06.2015 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом за відповідачем ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5325484200:00:001:0211, площею 2,3801 га, яка розташована на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області (а.с.16).

15.08.2013 року на підставі свідоцтва про право власності, на нерухоме майно за відповідачем ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5325484200:00:001:0248, площею 2,38 га, яка розташована на території Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області (а.с.15).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, набула право власності на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (з 15.08.2013 та 25.06.2015 і по даний час) в порушення вимог національного законодавства, протягом року добровільно їх не відчужила.

Відповідно до ст.1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону. Згідно норм ст.19 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних. Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

У відповідності до ч.5 ст. 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Частиною 4 ст. 81 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Право власності на земельні ділянки відповідач набув з 15.08.2013 року та 25.06.2015 року після державної реєстрації речового права на нерухоме майно, однак у подальшому й по даний час земельні ділянки ним самостійно не відчужено, чим безпідставно порушено річний строк, установлений ч.4 ст.81 Земельного кодексу України.

Згідно пункту "е" ч.1 ст.140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, у відповідності до п."в" ч.1 ст.143 Земельного кодексу України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Відповідно до ч.2 ст.145 Земельного кодексу України у разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Пунктом 10 ч.1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа №6-92цс13) зазначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», від 11 березня 2003 року «Новоселецький проти України», від 1 червня 2006 року «Федоренко проти України»), Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі ст.1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 38, ч.1 ст. 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

У відповідності до ч.4 ст.145 Земельного кодексу України конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що відповідач, будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави, тому позов підлягає задоволенню.

На підставі ч.1ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 6056,00 гривень, про що свідчить платіжна інструкція №643 від 19 березня 2024 року.

З врахуванням того, що позов підлягає задоволенню, суд в силу ч.1ст.141 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення судових витрат у вигляді судового збору з відповідача на користь позивача у сумі 6056,00 грн.

Керуючись ст.ст. 4 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ

Позов Диканської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах - Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельної ділянки - задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, земельну ділянку ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5325484200:00:001:0211, площею 2,3801 га, яка розташована в межах Чутівської територіальної громади Полтавського району, Полтавської області.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, земельну ділянку ОСОБА_1 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5325484200:00:001:0248, площею 2,38 га, яка розташована в межах Чутівської територіальної громади Полтавського району, Полтавської області.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вулиця 1100-річчя Полтави, 7, код ЄДРПОУ 02910060, банк Державна казначейська служба України, м. Київ р/р UA118201720343130001000006160, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення судуякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивач: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 39767930, тел. (0532)56-00-36, ел.пошта:poltava@land.gov.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання в Україні: АДРЕСА_2 , посвідка на постійне місце проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 16.05.2017, видана УДМС у Полтавській області,

Суддя Д.Є. Хоменко