Рішення

від 13.06.2024 по справі 752/2892/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/2892/24

Провадження № 2-а/752/141/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 червня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Ахмеяна Б.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

5 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закрити справу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 26.01.2024 поштою отримав паперову копію електронної постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії АА № 00014945, винесену 21.11.2023 головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко Іриною Володимирівною.

Постановою встановлено, що 20.11.2023 об 14 год. 03 хв. за адресою Р-65, км 134+313, Сумська область автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб SCANIA Р380, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3 % (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідальною особою, яка допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, у розумінні ст. 14-3 КУпАП визначено його, як керівника ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ» (ідентифікаційний код 42375126), яке є власником одного з транспортних засобів, яким здійснювалося перевезення, а саме сідельного тягача SCANIA Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ).

Оскаржувана постанова має посилання на сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі, за адресою: https://wim.dsbt.gov.Ua/a/r/AA00014945/.

Посадова особа Укртрансбезпеки постановила притягнути його до адміністративної відповідальності та наклала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Він не погоджується з оскаржуваною постановою, вважає її необґрунтованою з огляду на таке.

Він є керівником ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ» (ідентифікаційний код 42375126), яке є власником одного з транспортних засобів сідельного тягача SCANIA Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ), яким здійснювалося перевезення.

ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ» передало транспортний засіб SCANIA Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ) в оренду ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» (ідентифікаційний код 05520201) згідно договору від 01.11.2019 №2019/0112-1. Вказаний орендар надав у його розпорядження один примірник товарно-транспортної накладної від 20.11.2023 №1177, згідно з якою перевезення вантажу 20.11.2023 здійснював перевізник ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» із використанням двох транспортних засобів: сідловий тягач SCANIA Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ), який зареєстровано на ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ», та напівпричеп-самоскид Wielton NW33SB (д.н.з. НОМЕР_2 ), який зареєстровано на іншу особу; вантаж - пісок кар`єрний вагою нетто 20 тон; вантажоодержувач ТОВ «Новбуд Глухів» отримав вантаж - пісок кар`єрний вагою нетто 20 тон; вага транспортного засобу SCANIA Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ) - 6 тон, вага напівпричепа Wielton NW33SB (д.н.з. НОМЕР_2 )- 5,6 тон, загальна вага завантажених транспортних засобів - 31,6 тон.

Згідно відомостей, зазначених у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 повна маса транспортного засобу напівпричепу-самоскиду Wielton NW33SB (д.н.з. НОМЕР_2 ) є 36000 кг, включно із масою транспортного засобу 5600 кг.

З урахуванням наведених обставин, вважає відсутнім у своїх діях об`єктивної сторони складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Зазначає, що відповідач не має доказів на підтвердження фактів вчинення правопорушення, встановлених оскаржуваною постановою.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.02.2024 року судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що строк оренди транспортного засобу SCANIA Р380 (д.н.з. НОМЕР_1 ) договору від 01.11.2019 №2019/0112-1 закінчився 31.10.2022, а правопорушення зафіксовано 20.11.2023. Позивач, як керівник підприємства, яке є власником транспортного засобу, є його належним користувачем. Товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує вагу вантажу, що перевозиться, а використовується виключно для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом комерційно-господарського характеру.

Завантажуючи автомобіль у межах фактичної дозволеної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, використовувати транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

Технічні засоби фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам, встановленим законодавством України, на підтвердження чого надано копії сертифікатів. Обладнання проходить обов`язкову сертифікацію згідно ДСТУ ОІML R 134-1:2010, який не обмежує використання сертифікованих систем в залежності від типу вантажу.

Під час перетину транспортним засобом зони зважування майданчика WIM визначається його тип за кількістю вісей та відстані між ними. Тип вантажу визначити неможливо, але обладнання не має обмежень для зважування щодо типу вантажу.

Постановою АА 00014945 від 21.11.2023 зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; навантаження на вісь 1 - 6700 кг, 2-7000 кг, 3-9750 кг; 47750 кг; 5-7650 кг; 6-7950 кг, загальна маса - 46800 кг, довжина 11,1 м.

Встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т (46800 -40000 - (10% х 46800)) : 40000) х 100% = 5,3%.

Оскаржувана постанова АА 00014945 від 21.11.2023 містить усю необхідну інформацію, передбачену КУпАП, Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174.

У поясненнях позивач зазначив, що на фото, які додано відповідачем до відзиву, де відображені транспортні засоби, у напівпричепі-самоскиді Wielton NW33SB не видно вантажу. Фото охоплює внутрішній простір напівпричепу більш як на половину. Напівпричіп Wielton NW33SB має об`єм кузова 33 м3, тобто завантажений вантажем напівпричіп об`ємом більше 21м3 візуально становив би дві третини кузова і його було б видно на фото.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 є власником напівпричепу-самоскиду Wielton NW33SB (д.н.з. НОМЕР_2 ) (а.с. 8).

Сторонами не оспорювалась та обставина, що позивач є керівником ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ».

01.11.2019 ТОВ «АВТО ПАРИТЕТ» (Орендодавець) та ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» (Орендар) уклали договір оренди транспортних засобів та техніки від 01.11.2019 №2019/0112-1, за умовами якого Орендар отримав в оренду транспортний засіб SCANIA Р380, д.н.з. НОМЕР_1 (Спеціалізований вантажний сідловий тягач), на строк до 31.12.2020 (а.с. 9).

Згідно зі специфікацією №9 від 26.09.2022 строк оренди становить до 31.10.2022 (а.с. 11).

Згідно з товарно-транспортною накладною від 20.11.2023 №1177 перевезення вантажу 17.11.2023 здійснював перевізник ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» із використанням двох транспортних засобів: сідлового тягача SCANIA Р380 д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричеп-самоскид Wielton NW33SB д.н.з. НОМЕР_2 , вантаж - пісок кар`єрний вагою нетто 20 тон; вантажоодержувач ТОВ «Новбуд» отримав вантаж - пісок кар`єрний вагою нетто 20 тон; вага транспортного засобу SCANIA Р380 д.н.з. НОМЕР_1 - 6 тон, вага напівпричепа Wielton NW33SB д.н.з. НОМЕР_2 - 5600 тон, загальна вага завантажених транспортних засобів - 31,600 тон (а.с. 12).

21.11.2023 старшим головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації Державної служби України з питань безпеки на транспорті Василенко І.В. була винесена постанова серії АА 00014945 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн (а.с. 5).

ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 20.11.2023 об 14 год. 03 хв. за адресою Р-65, км 134+313 Сумська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб SCANIA Р380, д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 і відповідальна особа допустила рух ТЗ із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3 % (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

В оскаржуваній постанові зазначено, що вищевказане порушення зафіксовано технічним засобом WAGA-WIM40, серійний номер CRUA-07-VVE. Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті перевірки типу та застосовним вимогам Технічного регламенту, що підтверджується копією сертифікату відповідності приладу - підсистеми габаритного контролю транспортних засобів типу WAGA-WIM40 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA2.0») від 27.12.2022, який чинний до 26.12.2023.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог не наведено обставин, які б свідчили про наявність обґрунтованого сумніву щодо несправності технічного засобу, яким проводилось вимірювання навантаження в автоматичному режимі, з огляду на дійсність свідоцтва про повірку технічного засобу.

Зазначені документи підтверджують те, що зважування транспортного засобу проводилось належною вимірювальною технікою, яка перебувала в робочому стані, достовірність її вимірювання позивачем не спростована.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ст. 6 Законом України «Про автомобільний транспорт» №2344 (надалі Закон № 2344) реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п.7 Положення № 103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

В пункті 1.3 Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів не перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Таким чином, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП (в редакції Закону № 1582-IX від 29.06.2021) визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Суд відхиляє доводи позивача про те, що він не повинен нести адміністративну відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП у зв`язку з тим, що транспортний засіб перебував у користуванні іншої особи з огляду на наступне.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Спеціальним суб`єктом є особа, яка може бути визнана суб`єктом конкретного адміністративного правопорушення, а відтак притягнута до адміністративної відповідальності за наявності у неї, крім ознак загального суб`єкта, певних додаткових ознак.

Суб`єктами адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), виступають юридичні та фізичні особи, за якими зареєстровано транспортний засіб. Такими особами можуть бути власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах.

Отже, суб`єктом правопорушення даної категорії справ можуть бути належний користувач транспортного засобу, фізична особа за якою зареєстровано транспортний засіб, керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи; особа, яка ввезла транспортний засіб на іноземній реєстрації на терито

Відповідно до ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Підпунктом 4 п. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 08.10.2022 №1145, встановлено, що належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи (особа, яка виконує повноваження керівника юридичної особи) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру несуть відповідно до статті 142 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

У разі невнесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу, то особою, відповідальною за вчинення адміністративного правопорушення, є особа, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівник юридичної особи.

Статтею 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Частиною 1 статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.ст. 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб SCANIA Р380, д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ТОВ " АВТО ПАРИТЕТ".

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником ТОВ " АВТО ПАРИТЕТ" є позивач ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з позовом, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відомості про ТОВ «Кролевецький завод силікатної цегли» як належного користувача транспортного засобу внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

В даному випадку наявність договору оренди №2019/0112-1 від 01.11.2019 не дає підстави для висновку про неможливість притягнення позивача до адмінвідповідальності за вказаною статтею.

Відповідно до п. п. 2, 16 Порядку № 1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.

Згідно з п. 11-12 Порядку № 1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.

Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163.

Аналізуючи доводи, викладені позивачем, в обґрунтування заявлених вимог, суд відзначає, що вони зводяться до того, що посадовою особою відповідача при винесенні постанови не враховано об`єктивні дані фото-фіксації, які свідчать про неповне завантаження транспортного засобу у співвідношенні із його технічною вантажопідйомністю. Транспортним засобом SCANIA Р380, д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 перевозився подільний вантаж - пісок річковий вагою 20 т, що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора

Верховний Суд в постанові від 31.07.2019 р. у справі №802/518/17-а дійшов висновку, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну вагу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей в аспекті підтвердження факту. Тому, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно і інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 28.02.2019 р. у справі №805/3598/16-а.

Тобто, товарно-транспортна накладна не може беззаперечно свідчити про достовірність важення транспортного засобу та вантажу з боку позивача.

Варто також зазначити, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Вказана норма імперативно забороняє рух автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів з перевищенням нормативних вагових параметрів у разі перевезення подільних (сипучих, наливних) вантажів.

Відповідно до п.12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Рух транспортного засобу SCANIA Р380, д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, а саме перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3 % (2,12 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон, було зафіксовано автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплексом технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.

За результатами ідентифікації встановлено, що його власником є позивач. Також було зафіксовано фактичні параметри транспортного засобу SCANIA Р380, д.н.з. д.н.з. НОМЕР_1 , кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; навантаження на вісь 1 - 6700 кг, 2 - 7000 кг, 3 - 9750 кг, 4 - 7750 кг; 5 - 7650 кг; 6 - 7950 кг; загальна маса - 46800 кг, довжина 11,1 м.

Встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,3% (2,12 т), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 т (розраховано за формулою: (46800 -40000 - (10% х 46800)) : 40000) х 100% = 5,3%.

Суд погоджується з розрахунком відповідача та вважає, що зміст товарно-транспортної накладної від 20.11.2023 №1177 не спростовує наведених вимірів та розрахунків, оскільки цей документ не є первинним, він використовується виключно для обліку товарно-матеріальних цінностей та є документом комерційно-господарського характеру.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події адміністративного правопорушення.

З урахуванням вище викладеного, суд вважає доведеними вчинення позивачем, як власником транспортного засобу, 20.11.2023 вищевказаного порушення (пункту 22.5 ПДР України) та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Таким чином, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови серії серії АА №00014945 від 21.11.2023 відсутні.

Відповідно до частини першої ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача позивачу не відшкодовуються, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2,9-11, 14, 72-77, 139, 229, 241-247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Г. Плахотнюк