Рішення

від 27.06.2024 по справі 283/3064/23

МАЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 283/3064/23

провадження №2/283/185/2024

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 червня 2024 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судових засідань Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Малині цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради

про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

20.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Малинського районного суду Житомирської області з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що за час перебування у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення відносин між сторонами, з 07.09.2017 донька почала проживати з батьком. Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 14.12.2017 визначено місце проживання дитини разом з батьком ОСОБА_1 . Вже понад 6 років відповідач не цікавиться життям своєї доньки, не спілкується з нею, не надає жодної фінансової допомоги на її утримання. 30.06.2021 Малинським районним судом Житомирської області видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини всіх видів її доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно. Однак відповідач ухиляється від виконання аліментних зобов`язань, внаслідок чого станом на 01.12.2023 заборгованість зі сплати аліментів становить 99693,80 грн. Позивач зазначає, що він один піклується про їх спільну дитину, а відповідач, в свою чергу, свідомо нехтує та умисно ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо доньки. Також, позивач не може у повній мірі використати в інтересах дитини ті права, які надає держава сім`ям з дітьми, оскільки формально у доньки є мати. Отже, з даних підстав ОСОБА_1 просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Позиція позивача.

Позивач та його представник адвокат Дмитрієв А.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ №1540377 від 31.01.2024, в судове засідання з`явилися, позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

02.02.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив наступне. Спростовуючи твердження ОСОБА_2 щодо причини виникнення заборгованості зі сплати аліментів, представник зазначив, що відповідач могла б сплачувати хоча б по 100-200 грн. щомісячно, а не ухилятися від виконання аліментних зобов`язань взагалі, що свідчить про те, що ОСОБА_2 жодним чином не бажає допомагати позивачу виховувати та забезпечувати дитину. Крім того, за увесь період проживання доньки разом з батьком, відповідач жодного разу не надавала грошові кошти на придбання речей, продуктів харчування, засобів для навчання, а також не купувала самостійно абсолютно нічого для дитини, що свідчить про її байдуже ставлення.

Щодо мотивів подання ОСОБА_1 позову про позбавлення батьківських прав представник зазначив, що позовна заява спрямована на захист інтересів дитини, а не на ухилення від мобілізації з огляду на те, що позивач виховує доньку самостійно вже шість років і він був ініціатором того, щоб у 2017 році судом було визначене місце проживання дитини саме з ним.

За увесь період проживання доньки разом з батьком відповідач не проявляла жодної зацікавленості у вихованні дитини, рідко їй телефонувала, нічого не купувала, не проводила з нею спільного часу, не цікавилася навчанням та успіхами доньки, не цікавилася її життям в цілому, переклавши усю відповідальність та виконання батьківських обов`язків виключно на позивача.

В свою чергу, ставлення дитини до матері неприязне. Донька не бажає підтримувати стосунки зі своєю матір`ю, особливо після того випадку, коли ОСОБА_2 застосувала фізичну силу до іншої своєї доньки - ОСОБА_4 , про що вона дізналася.

У спростування наданих відповідачем фотокарток, які свідчать про те, що вона бачиться з дитиною та приймає участь у її вихованні, представник позивача зазначив, що зустрічі ОСОБА_2 з донькою відбувалися виключно в присутності її старшої доньки - ОСОБА_4 та лише на прохання останньої.

Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 ніколи не перешкоджав спілкуванню матері з дитиною, адже це саме відповідач ніколи не проявляла жодного інтересу до доньки, що сильно вплинуло на її відношення до матері та небажання спілкуватися з відповідачем, навіть бачити її взагалі.

Представник позивача звертає увагу на той факт, що відповідач загалом має чотирьох дітей, на двох з яких (доньку ОСОБА_5 та сина ОСОБА_6 ) вона позбавлена батьківських прав.

Позиція відповідача.

Відповідач та її представник адвокат Івашкевич О.Г., яка діє в інтересах ОСОБА_2 на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги №5 від 05.01.2024, в судове засідання з`явилися, в ході судового розгляду справи відповідач висловила свою позицію щодо позбавлення її батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та позбавлення її батьківських прав.

17.01.2024 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначила, що доводи позивача є неправдивими та такими, що вводять суд в оману. Причиною виникнення заборгованості зі сплати аліментів є народження ІНФОРМАЦІЯ_3 у ОСОБА_2 доньки ОСОБА_7 . У зв`язку з вагітністю та пологами, а також здійсненням догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач не працює та отримує лише соціальні виплати.

Відповідно до характеристики по місцю проживання ОСОБА_2 разом з дитиною ОСОБА_7 , 2023 р.н., проживає за адресою: АДРЕСА_1 та за час проживання зарекомендувала себе виключно з позитивного боку.

Разом з тим, позивач створює перешкоди для спілкування дитини з матір`ю, не допускає відповідача до доньки, налаштовує останню проти матері. Внаслідок цього ОСОБА_2 має можливість зустрічатися з донькою лише у той час, коли позивач перебуває на роботі та йому невідомо про побачення відповідача з нею. Відтак, наявність у відповідача маленької дитини та поведінка позивача об`єктивно ускладнюють спілкування ОСОБА_2 зі своєю донькою ОСОБА_3 , що не може свідчити про злісне ухилення матері від участі у вихованні доньки.

Відповідач зазначає, що 28.12.2023, близько 21 години 30 хвилин, позивач прийшов до помешкання відповідача та почав їй погрожувати, схиляти до надання нею згоди щодо позбавлення батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 . У зв`язку з такими неправомірними діями позивача, ОСОБА_2 звернулася з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Відповідач вважає, що позов ОСОБА_1 має на меті лише ухилення від мобілізації та створення передумов для відстрочки від призову на військову службу. Разом з тим, відповідач має бажання на невід`ємне та безперешкодне збереження родинних відносин з донькою ОСОБА_3

07.02.2024 до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, з якого вбачається наступне.

ОСОБА_2 у минулому мала залежність від шкідливих звичок, а тому дитина стала проживати з батьком. Усвідомивши неправильність способу свого життя, ОСОБА_2 звернулася до реабілітаційного центру за медичною допомогою, де пройшла необхідне лікування. Після цього у 2021 році відповідач купувала доньці куртку, чобітки та нижній одяг. Упродовж 2022 року ОСОБА_2 проходила лікування в КНП «Київська міська наркологічна лікарня» та за результатами такого лікування повернулася до нормального життя. 29.12.2021 вона здійснила переказ на платіжну картку позивача грошових коштів у розмірі 1 тис. грн. З початком війни рідна сестра відповідача забрала ОСОБА_8 до себе на проживання у м. Чернівці, де дитина перебувала 7 місяців.

Щодо тверджень позивача про несплату аліментів, представник відповідача зазначила, що перед зверненням до суду ОСОБА_1 приходив до квартири, в якій проживає ОСОБА_2 та вимагав від останньої сплатити грошові кошти, однак не на утримання дитини, а на відшкодування робіт зі встановлення електричного опалення та нового лічильника у своєму помешканні, оскільки з його слів він взяв гроші у позичку та не має можливості їх повернути. У відповідь на це ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_1 , що не може йому допомогти, оскільки винаймає житло, не працює, здійснює догляд за маленькою дитиною. Після цього ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що подасть позов про позбавлення її батьківських прав. Перебуваючи під тиском та погрозами з боку позивача, відповідач під примусом написала заяву про добровільну відмову від дитини, яку позивач самостійно поштою направив до суду. Крім того, у розмові ОСОБА_1 пояснив ОСОБА_2 , що позов про позбавлення її батьківських прав поданий, в тому числі, і для уникнення від мобілізації.

Щодо позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав на двох дітей, представник відповідача зазначила, що відповідач пройшла курс лікування, змінила своє ставлення до дітей і має бажання брати участь у вихованні своєї доньки ОСОБА_9 .

Позиція третьої особи.

Представник органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області Суханова А.В., яка діє на підставі довіреності №8/03-32 від 03.01.2024, в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та підтримала позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , 2012 р.н.

27.02.2024 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування, з якого вбачається доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3 , 2012 р.н.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення сторін, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , виходячи з наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками зазначено: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с.6).

Документи, надані позивачем для підтвердження власної позиції по справі.

Відповідно до рішення Малинського районного суду Житомирської області від 14.12.2017 року у цивільній справі №283/1896/17 позовну заяву ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини задоволено; визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з батьком ОСОБА_1 , 1986 року народження, який проживає в АДРЕСА_2 (а.с.10-11).

Позивач разом з донькою ОСОБА_3 , 2012 року народження, проживає у квартирі АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи №155 від 17.01.2019 (а.с.12). Даний об`єкт нерухомого майна належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування квартири від 01.08.2023, посвідченого приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Гальченко Т.Г., зареєстрованого в реєстрі за №1723 (а.с.7-8). Право власності позивача на квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав індексний номер 341230543 від 01.08.2023 (а.с.9).

30.06.2021 Малинським районним судом Житомирської області видано судовий наказ №283/1365/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , 2012 р.н., в розмірі частини всіх видів її доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20.05.2021 та до досягнення дитиною повноліття.

З метою примусового виконання судового наказу щодо стягнення аліментів з ОСОБА_2 . Малинським відділом державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження №65942039.

Наявність заборгованості у ОСОБА_2 зі сплати аліментів підтверджується відповідним розрахунком №45482/23.6 від 20.12.2023, виданим Малинським ВДВС у Коростенському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький). Згідно з вказаним розрахунком, ОСОБА_2 не сплачувалися аліменти на утримання дитини та станом на 01.12.2023 допущено заборгованість у розмірі 99693,80 грн. (а.с.16-17).

Відповідно до довідки Служби у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області №734 від 19.12.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом зі своїм батьком ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні, вихованні. Мати ОСОБА_2 не бере участі у вихованні та утриманні ОСОБА_3 (а.с.13).

Відповідно до довідки №83 від 18.12.2023, виданої за підписами класного керівника ОСОБА_10 та директора Малинського ліцею №4 Малинської міської ради Валентини Колєснікової, ОСОБА_2 не цікавиться навчанням та інтересами своєї доньки ОСОБА_3 , 2012 р.н., не відвідує заходи та класні збори, не бере участі у вихованні своєї дитини (а.с.14).

Згідно з довідкою від 18.12.2023, виданою лікарем, ОСОБА_1 займається доглядом та лікуванням своєї дитини ОСОБА_3 , 2012 р.н. Усі рекомендації та призначення виконуються, дитина щеплена за віком. Умови проживання задовільні. За медичною допомогою звертається лише батько (а.с.15).

Відповідно до листа відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області №307/216/03-2024 від 11.01.2024, відносно ОСОБА_2 порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.125 КК України за заподіяння легких тілесних уошкоджень доньці, ОСОБА_11 , 2009 р.н. Також ОСОБА_2 притягувалася до кримінальної відповідальності 14.05.2020 за ч.1 ст.185 КК України та 14.05.2020 за ч.1 ст.357 КК України. До адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не притягувалася (а.с.79).

28.12.2023 працівниками служби у справах дітей було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами чого складено Акт, з якого вбачається наступне. ОСОБА_1 проживає у двокімнатній квартирі разом зі своєю донькою ОСОБА_3 , 2012 року народження. Стосунки у сім`ї доброзичливі, для дитини створені належні умови для проживання, навчання та виховання. З бесіди з батьком встановлено, що мати дитини близько 6 років не бере участі у вихованні доньки, матеріально також не допомагає (а.с.81).

Документи, надані відповідачем для підтвердження власної позиції по справі.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , у ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася донька - ОСОБА_7 (а.с.32).

Згідно з характеристикою, виданою депутатом Малинської міської ради №60 від 11.01.2024, ОСОБА_2 за час проживання за адресою: АДРЕСА_1 , зарекомендувала себе з позитивної сторони. За даною адресою ОСОБА_2 проживає разом із своєю донькою ОСОБА_7 , 2023 р.н. ОСОБА_2 за місцем проживання з сусідами не конфліктує, підтримує дружні стосунки. Спиртними напоями не зловживає, у вживанні наркотичних засобів помічена не була. Громадський порядок не порушує (а.с.33).

Відповідно до листа відділення поліції №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області №1аз/216/01-2024 від 15.01.2024, 29 листопада 2023 року до поліції надходила заява від ОСОБА_2 , яка належним чином зареєстрована в журналі ЄО заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №5751 (а.с.36). До даного листа додаються матеріали, сформовані за результатами заяви ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 28.12.2023, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1 прийшов до помешкання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , для з`ясування обставин щодо несплати ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , 2012 р.н. та з повідомленням про те, що 18.01.2024 відбудеться судове засідання у приміщенні Малинського районного суду Житомирської області щодо позбавлення батьківських прав. В подальшому ОСОБА_2 було здійснено виклик правоохоронних органів. У ході перевірки відібрано письмові пояснення у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Отже, за результатами звернення ОСОБА_2 до поліції, не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення (а.с.37-40).

Відповідачем долучено до матеріалів справи фотокартки, на яких вона зображена разом зі своєю донькою у наступний період часу: зима 2017-2018рр., зима 2019 року, грудень 2020 року, зима 2021 року, серпень 2021 року, 20.08.2022, жовтень 2022 року, 19.02.2023, липень 2023 року (а.с.41-45). Також долучено фотокартку, на якій зображена дитина ОСОБА_12 у верхньому одязі (біла куртка), яку, за твердженнями відповідача, вона їй купила (а.с.62).

Відповідно до довідки Благодійного фонду «Оазис мир» від 06.02.2024, ОСОБА_2 в період з 28.01.2021 по 04.06.2021 перебувала на стаціонарі центра реабілітації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.60).

Згідно з довідкою КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня» №38 від 16.09.2022, ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у медичному закладі «Соціотерапія» у Наркологічному відділенні №2 (а.с.61).

28.12.2023 працівниками служби у справах дітей було проведено обстеження умов проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами чого складено Акт, з якого вбачається наступне. ОСОБА_2 проживає у трикімнатній найманій квартирі разом зі своєю донькою ОСОБА_7 , 2023 року народження. ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною. З бесіди з ОСОБА_2 встановлено, що вона заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно доньки ОСОБА_9 , адже має намір бачитися та приймати участь у її вихованні. Умови проживання задовільні (а.с.80).

Висновок органу опіки та піклування.

Рішенням виконкому Малинської міської ради Житомирської області №54 від 09.02.2024 затверджено висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її малолітньої доньки ОСОБА_3 ,2012 р.н. (а.с.75).

Отже, з висновку органу опіки та піклування вбачається наступне:

«Громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

14 грудня 2017 року рішенням Малинського районного суду Житомирської області було визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 разом з батьком ОСОБА_1 .

Наразі ОСОБА_3 зареєстрована та має постійне місце проживання разом зі своїм батьком ОСОБА_1 .

Згідно довідки - розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, наданого Малинським відділом державної виконавчої служби у Коростенському районі Жиюмирської області станом на 01.12.2023 ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 99693,00 гри.

08 жовтня 2018 р. рішенням Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 Батько ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 тому дитину влаштовано під опіку бабусі ОСОБА_14 .

10 січня 2022 року рішенням Малинського районного суду Житомирської області ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав відносно сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Відомості про батька дитини ОСОБА_15 були записані згідно ч.1 ст. 135 СКУ (зі слів матері). Малолітнього ОСОБА_15 було влаштовано під опіку його тітки ОСОБА_16 .

09.01.2022 року громадянкою ОСОБА_2 було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 ККУ відносно малолітньої ОСОБА_11 .

Розглянувши довідку видану 18.12.2023 Малинським ліцеєм №4 встановлено, що мати ОСОБА_2 не цікавиться навчанням, та інтересами своєї доньки, не відвідує заходи та класні збори, не бере участі у вихованні своєї доньки ОСОБА_3 .

Факт ухилення матері від виконання своїх батьківських обов`язків також підтверджується довідкою від сімейного лікаря ОСОБА_17 виданою 18.12.2023, в якій вказано, що за медичною допомогою дитині ОСОБА_9 завжди звертається батько. Мати з приводу дитини не зверталася жодного разу.

Згідно акту обстеження умов проживання від 28.12.2023 сформованого службою у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради обстежено умови проживання дитини ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Умови проживання задовільні, помешкання облаштовано необхідними меблями та технікою, в будинку чисто. Для дитини облаштовано окреме спальне місце, наявні одяг та взуття відповідно віку та сезону. З бесіди з батьком з`ясовано, що донька проживає з ним близько 6 років. За цей період мама не приймала участі у вихованні доньки, матеріальної підтримки не надавала.

28.12.2023 обстежено умови проживання матері ОСОБА_2 . Встановлено, що вона проживає в 3-ох кімнатній квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю малолітньою донькою. Квартира облаштована необхідними меблями та технікою. В помешканні чисто. ОСОБА_18 перебуває в декретній відпустці по догляду за малолітньою донькою. В квартирі є можливість для облаштування окремої кімнати для доньки ОСОБА_19 , з бесіди з ОСОБА_20 випливає, що вона заперечує проти позбавлення її батьківських прав, хоче налагодити контакт із донькою та спілкуватися з нею.

З інформації наданої 11.01.2024 НПУ ГУНИ в Житомирській області КРУП ВП №1 встановлено, що відносно ОСОБА_2 10.11.2022 порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст.125 КК України за заподіяння легких тілесних ушкоджень доньці, ОСОБА_11 , 2009 р.н. Також ОСОБА_18 притягувалася до кримінальної відповідальності 14.05.2020 року за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка) та 14.05.2020 року за ч. 1 ст. 357 КК України (викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів, штампів чи печаток або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодженням).

Для більш детального вивчення обставин справи, для визначення думки дитини щодо обставин справи було залучено практичного психолога ліцею №4, де навчається дитина ОСОБА_12 . Психологом було відмічено, що ОСОБА_12 комфортно почуває себе у родині батька, має з ним та бабусями довірливі контакти. Зі слів дитини, мати фактично не підтримує з нею контакту, не цікавиться життям та навчанням доньки. Спілкування відбувається дуже рідко в телефонному режимі. За результатами роботи психолога було встановлено, що ОСОБА_12 виявляє антипатію до своєї матері, має негативний травматичний досвід у стосунках з матір`ю, згадує психологічне та фізичне насилля з боку матері. За результатами своєї роботи психолог прийшла до висновку, що дівчинка комфортно почуває себе у родині з батьком, відчуває себе потрібною та захищеною. Батько піклується про доньку, проявляє інтерес до її життя та навчання. Бажання спілкуватися і проживати з матір`ю ОСОБА_19 не виявляє, оскільки має негативний травматичний досвід. Мама не піклується про неї та не цікавиться життям доньки».

На підставі вищевикладеного орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав матір ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.75 зворот-77).

Висновок практичного психолога про психологічне обстеження дитини.

Відповідно до висновку практичного психолога ліцею ОСОБА_21 , «психологічне обстеження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учениці 5-а класу Малинського ліцею №4, проводилось 02 січня 2024 року на підставі письмового звернення батька - ОСОБА_1 .

Під час діагностичної бесіди дитина була емоційно стабільною, легко йшла на контакт, розповідала і відповідала на питання невимушено. У ході бесіди було з`ясовано, що ОСОБА_19 проживає з батьком, бабусею (матір`ю батька) та прабабусею, з якими у дитини довірливі контакти і вона комфортно почуває себе у родині.

Зі слів дитини, мати фактично не підтримує з нею контакту, не цікавиться життям на навчанням доньки. Спілкування відбувається дуже рідко в телефонному режимі. ОСОБА_19 навіть не змогла пригадати коли останнього разу спілкувалася з мамою.

З метою отримання більш повної інформації про соціально значимих осіб у оточенні дитини, проводилась методика кольорової соціометрії, за результатами якої виявлено, що дитина на даний час перебуває у стресовій ситуації і має бажання вийти з неї. До кругу соціально-значимих для себе людей ОСОБА_19 включила подруг (що є важливим для дитини молодшого підліткового віку), сестру та батька. Серед людей, з якими дівчинка потребує спілкування, опинилися подруги, батько та бабуся. Антипатії було виявлено до матері та однокласниці.

При роботі з метафоричними картками «Дитинство», ОСОБА_19 розповіла про ситуації, що «залишили слід» у її житті. Серед них дві, що пов`язані з негативним травматичним досвідом стосунків з матір`ю: труднощі сепарації після народження молодшої сестрички (мама повністю переключилася на меншу дитину) і психологічне та фізичне насилля мами по відношенню до неї у життєвій ситуації. Позитивний емоційний досвід ОСОБА_19 отримує від спілкування з бабусею (мамою батька), яка є її помічником і порадницею.

За результатами роботи з дитиною можу зробити висновки, що дівчинка комфортно почуває себе у родині з батьком, відчуває себе потрібкою та захищеною. Батько піклується про доньку, проявляє інтерес до її життя та навчання. Бажання спілкуватися і проживати з матір`ю ОСОБА_19 не виявляє, оскільки має негативний травматичний досвід. Мама не піклується про неї та не цікавиться життям доньки» (а.с.78).

Покази свідків:

Допитана за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_22 надала показання про те, що вона є директором навчального закладу - Малинського ліцею №4 Малинської міської ради, де навчається ОСОБА_3 . Сторони по справі їй відомі тривалий час, а дитина ОСОБА_12 навчається у ліцеї №4. На думку свідка ОСОБА_1 є хорошим батьком, який піклується та дбає про свою доньку. Психологічно дитина перебуває у спокійному стані, ніколи не скаржилася на батька. На запитання щодо відносин з матір`ю ОСОБА_19 особисто говорила свідку, що матір навіть не привітала її з днем народження і вона дуже давно її не бачила. Мав місце випадок близько двох тижнів тому, коли ОСОБА_2 виявила бажання відвідати доньку у школі, проте директор їй повідомила, що дитина на даний час перебуває на уроці. Після закінчення навчання дитина підійшла до директора та пояснила, що вона не бажає зустрічатися зі своєю матір`ю, оскільки боїться її. Тому класний керівник була змушена вивести дитину через інший вихід з приміщення навчального закладу.

На думку свідка відповідач неналежно виконувала свої батьківські обов`язки та є безвідповідальною.

Щодо періодичності відвідування матір`ю своєї доньки у навчальному закладі свідок зазначила: ніколи не відвідувала.

Життям дитини свідок цікавилася у ході бесід, але ніколи не налаштовувала проти когось із батьків.

Допитана за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_23 надала показання про те, що вона є класним керівником дитини ОСОБА_3 , яка навчається у 5 класі Малинського ліцею №4. Свідку відомий позивач, а відповідача вона не знає. На думку свідка ОСОБА_1 у повній мірі виконує свої батьківські обов`язки: дитина забезпечена всіма необхідними речами для навчання, доглянута, охайна. Батько завжди на зв`язку та цікавиться успіхами доньки у школі. Очевидно, що ОСОБА_1 дуже любить свою доньку. Відповідача свідок жодного разу в школі не бачила, вона не цікавиться життям дитини. При спілкуванні з ОСОБА_19 остання повідомляла свідку, що матір вона боїться через випадки фізичних покарань, яки мали місце. Близько двох тижнів тому, коли ОСОБА_2 вирішила відвідати свою доньку в школі, ОСОБА_19 попросила класного керівника про допомогу, оскільки не бажала особисто зустрічатися з нею. Як наслідок, дитину вивели з ліцею через інший вихід. Після цього класний керівник зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила про даний випадок, оскільки не володіла у повній мірі інформацією щодо побачень матері з дитиною. Свідку невідомо про намагання відповідача налагодити відносини з дитиною, окрім вищезазначеного випадку близько двох тижнів тому. При проведенні бесід з дитиною вона про відносини між батьками не розповідала.

Допитана за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_24 надала показання про те, що вона є вчителькою початкових класів дитини ОСОБА_3 , яка навчається у Малинському ліцеї №4. Сторони по справі їй відомі. Перша зустріч та знайомство свідка з дітьми відбулося під час батьківських зборів, які відвідав батько ОСОБА_9 - ОСОБА_1 , а ОСОБА_2 з ним не було. Потім 01 вересня при зустрічі ОСОБА_1 пояснив свідку щодо складної ситуації в родині. Увесь час, доки ОСОБА_19 навчалася у початкових класах, свідок ОСОБА_2 жодного разу не бачила, по телефону не спілкувалася, батьківські збори ОСОБА_2 не відвідувала. У ході бесід з ОСОБА_25 остання ніколи не згадувала про матір, розповідала виключно про батька. Щодо налагодження контактів ОСОБА_2 з іншими викладачами свідок ствердно зазначила, що ніколи ОСОБА_2 не цікавилася навчанням дитини. У свідка склалося враження, що ОСОБА_19 не має бажання спілкуватися з матір`ю, більше того, дитина ніколи не згадувала про неї, немовби її і не існувало взагалі. Батько завжди цікавився навчальним процесом ОСОБА_9 . На початку війни дитина перебувала у своєї тітки, проте щодо перебування разом з нею матері свідку нічого невідомо.

Допитана за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_26 надала показання про те, що сторони по справі їй відомі. ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські права. Дитина завжди охайна, доглянута. Свідок проживає на сусідньому подвір`ї, а тому спостерігає за життям цієї родини. Щодо матері свідок відкликається негативно, оскільки раніше вона вела асоціальний спосіб життя, залишала дітей самих вдома. Після припинення спільного проживання сторін свідок жодного разу не бачила ОСОБА_2 . Дитина про матір взагалі не бажає говорити та згадувати про неї, вона має негативне ставлення по відношенню до ОСОБА_2 . Про участь матері у вихованні ОСОБА_9 свідку нічого невідомо. З приводу відношення дитини до матері свідок спілкувалася з нею ще близько двох з половиною років тому.

Допитана за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_27 надала показання про те, що сторони по справі їй відомі ще з дитинства. В той період, коли дитина проживала з мамою (приблизно 2017 рік), то вона була неохайною, часто скаржилася на матір, в тому числі, на фізичне насильство. Досить часто свідок бачила ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 піклується про доньку та належним чином виконує свої батьківські обов`язки. ОСОБА_19 розповідала свідку про те, що вона не хоче бачити свою матір. Стосовно того чи проявляє ОСОБА_2 зацікавленість у подальшому вихованні дитини свідок зазначила, що відповідач не бажає приймати участь у вихованні та забезпеченні доньки. Свідку відомо про ситуацію, коли ОСОБА_2 намагалася поспілкуватися з дитиною у школі, проте ОСОБА_19 особисто розповідала свідку, що вона не бажала з нею зустрічатися, вона взагалі не бажає з нею навіть говорити. На думку свідка, якби ОСОБА_19 виявляла бажання спілкуватися з матір`ю, то ОСОБА_1 не заперечував та не чинив би перешкод у цьому.

Допитаний за клопотанням позивача в якості свідка ОСОБА_28 надав показання про те, що сторони по справі йому відомі. ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки, дитина доглянута та охайна. Щодо участі ОСОБА_2 у житті ОСОБА_9 свідок зазначив, що ніколи не бачив відповідача разом з донькою. Зі слів позивача свідку відомо, що ОСОБА_19 не бажає зустрічатися зі своєю матір`ю.

Думка дитини ОСОБА_3 , 2012 р.н.

Ухвалою суду від 09.05.2024 зобов`язано начальника Малинського міського центру соціальних служб ОСОБА_29 забезпечити участь дитячого психолога в судовому засіданні для дотримання прав малолітньої дитини під час з`ясування її думки.

Отже, в присутності психолога дитина пояснила, що вона проживає разом зі своїм батьком, оскільки матір її ображала словесно та била. Зараз вона взагалі не спілкується з матір`ю. З батьком дитина почуває себе дуже добре, комфортно. ОСОБА_2 не цікавиться її життям, нічого не купує і не передає. Декілька місяців тому матір приходила до неї в школу, проте ОСОБА_19 не захотіла її бачити та спілкуватися, а тому попросила допомоги у директора ліцею. ОСОБА_19 взагалі та категорично не бажає бачити свою матір, не хоче з нею спілкуватися, бажає розірвати стосунки. На даний час ОСОБА_2 почала здійснювати активніші дії щодо спілкування, які дитина охарактеризувала словом «пристає». На запитання щодо позитивних спогадів про маму ОСОБА_19 розповіла про те, що вона купувала їй куртку.

Мотиви та застосовані норми права.

Між сторонами виник спір щодо позбавлення відповідачки батьківських прав щодо її малолітньої доньки.

Згідно з ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм законодавства.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч.1 ст. 12 Закону).

Частиною 4 статті 155 СК України передбачено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України, пунктом 2 якої визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини (…)

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає підстави для висновку, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Наслідком позбавлення батьківських прав, як виняткового заходу, є істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

Способи та методи ухилення від обов`язку з виховання та утримання дитини чітко виписано в постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 в пункті 16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками».

Пленум Верховного суду України в п.п.15,16 Постанови №3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і грунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з абз. 2 п. 18 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. Саме такого висновку дійшов ВС у справі №753/2025/19 від 06.05.2020. Крім того, в зазначеній постанові ВС вказав, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо і лише за наявності вини у їхніх діях. Та, що висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дочки не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 ст. 19 СК України), від його висновку суд має право мотивовано відступити, такий висновок є доказом у справі, який підлягає дослідженню та оцінці судом.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком (матір`ю) обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько (мати) ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

В обгрунтування позбавлення батьківських прав, у ході судового розгляду справи позивач, а також свідки, посилалась на ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, які полягали у невідвідуванні матір`ю дитини у навчальному закладі. Разом з тим, та обставина, що на час розгляду справи вихованням і розвитком ОСОБА_9 займається саме позивач, суд визнає такою, що не свідчать про те, що відповідач умисно нехтує своїми батьківськими обов`язками. Невідвідування навчального закладу відповідачем не може свідчити повною мірою про її ухилення від виконання батьківських обов`язків. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові №465/3694/14-ц від 16 січня 2019 року. Крім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_2 вчинила дії, які свідчать про її намагання відвідати доньку у навчальному закладі та поспілкуватися з нею, що, власне, і було підтверджено свідками, а також самою дитиною.

Щодо твердження позивача про неналежне виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати аліментів суд зазначає, що вказана обставина сама по собі не може бути підставою для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, про що вказано Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 308/9081/21 (провадження № 61-8290св22).

Також, в ході судового розгляду справи позивачем заявлялися клопотання про допит свідків, які судом були задоволені та покази свідків заслухані.

Надаючи аналіз показам свідків слід зазначити, що свідки не володіють або володіють не у повній мірі інформацією про теперішній (а не декілька років тому) стан родинних стосунків, а саме про намір ОСОБА_2 брати участь у вихованні доньки. Крім того, участь відповідача у судових засіданнях, категоричне заперечення проти позбавлення її батьківських прав, може свідчити про її інтерес до дитини, про бажання брати участь у її вихованні та змінити ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Зазначене спростовує доводи позивача про те, що матір дитиною не цікавиться, ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Суд бажає зазначити, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо. У даному конкретному випадку існує ймовірність виправлення відповідача, оскільки ОСОБА_2 вчинила дії, які свідчать про поступову зміну її поведінки у кращу сторону.

На даний час відповідач не є неблагополучною, вона усвідомила неправильність способу свого життя, прийняла свідоме рішення та пройшла курс лікування.

Тому, з врахуванням принципу справедливої рівноваги, суд зазначає, що мати має право на виправлення.

Враховуючи лікування, народження дитини відповідач здійснювала вчинки, які характеризують її намагання приймати участь у житті доньки, про що свідчить купівля верхнього одягу, переведення грошових коштів, а також турбота про дитину під час початку повномасштабної війни в 2022 та виїзд її у безпечніше місце.

Таким чином, суд не вбачає у діях ОСОБА_2 ознак свідомого нехтування батьківськими обов`язками на момент ухвалення судового рішення саме у тій мірі, яка передбачає собою наслідок - позбавлення батьківських прав.

Також, суд бажає зазначити, що жодні заходи попередження та впливу відносно ОСОБА_2 стосовно невиконання нею батьківських обов`язків не вживалися, а тому судове рішення, яке ухвалюється у даній справі, є документом, який засвідчує необхідність зміни ставлення ОСОБА_2 до виховання та утримання своєї доньки.

Отже, суду не надано належних, допустимих і безсумнівних доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків щодо виховання доньки, свідоме нехтування нею своїми обов`язками. Також, позивачем не підтверджений факт систематичного, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки не забезпечуватиме інтересам дитини.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що вона систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про таке попередження відповідача.

Позивачем не доведено, що поведінка відповідача відносно доньки є свідомим нехтуванням своїми батьківськими обов`язками та наявність в її діях вини, а в матеріалах справи відсутні такі докази.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вищий спеціалізований суд України у справі № 211/559/16-ц від 01 листопада 2017 року зауважив, що позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька (матері), так і для дитини та допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків. При позбавленні батьківських прав суду слід не тільки встановити ухилення батька від виконання батьківських обов`язків, а також чи попереджувався батько офіційно про необхідність змінити ставлення до дитини. Позиція Верховного Суду у даній справі базується, серед іншого, на рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України».

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати неможливо, оскільки не було доведено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не встановлено обставин, які є беззаперечними підставами для позбавлення відповідача батьківських прав, у зв`язку з чим ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні позову.

Також, при ухваленні рішення, суд враховує факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати аліментів, не приділення останньою достатньої уваги по догляду та вихованню доньки, але у зв`язку з тим, що ніхто не застережений від неправильних вчинків, однак кожен при цьому має право на їх виправлення, суд вважає за необхідне попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання своєї доньки ОСОБА_3 , виконуючи в подальшому обов`язки щодо її виховання та утримання, передбачені сімейним законодавством в повному обсязі. Контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_2 слід покласти на орган опіки та піклування виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд, зважаючи на відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, покладає їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 12,23,76,81,259,265,273,354 ЦПК України, ст. 164 п.2 ч.1 СК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , служба у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність зміни ставлення до виховання та утримання доньки ОСОБА_3 .

Зобов`язати службу у справах дітей виконавчого комітету Малинської міської ради здійснювати контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських обов`язків.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 липня 2024 року.

Суддя