Ухвала

від 02.07.2024 по справі 918/1188/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/1188/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024

(головуючий - Петухов М.Г., судді Бучинська Г.Б., Мельник О.В.)

та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024

(суддя - Бережнюк В.В.)

у справі №918/1188/23

за позовом керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", 2) Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів 297 106,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія") звернулось до Верховного Суду через систему «Електронний суд» з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/1188/23.

Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія", Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено форму і зміст касаційної скарги.

Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, а також вказано вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Скаржником у порушення вказаних вимог у вступній частині касаційної скарги вказано, що оскаржується постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/1188/23, а у прохальній частині скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2023 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи зазначене, скаржнику необхідно усунути вказані вище недоліки шляхом подання до Верховного Суду уточненої касаційної скарги в якій зазначити саме з якими судовими рішеннями не погоджується скаржник та уточнити яке саме рішення суду першої інстанції скаржник просить скасувати.

Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у п.п. 1, 4 ч. 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку.

У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч.ч. 1, 3 ст. 310 ГПК України. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Крім того заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в ч. 2 ст. 287 ГПК України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

Враховуючи вищевикладене, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:

1)формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах; або

2) обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення; або

3)зазначення норми права, щодо застосування якої відсутній висновок, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Звертаючись з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/1188/23 ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" в якості підстав для касаційного оскарження вищезазначених судових рішень посилається на те, що їх прийнято за неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, що передбачений п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Разом з тим, ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" не дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті) щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Окрім того Верховний Суд зазначає, що зі змісту касаційної скарги не можна однозначно сказати, що касаційна скарга подається тільки на підставі п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже у визначений Верховним Судом строк, скаржнику слід належним чином виконати вимоги ст. 290 ГПК України та уточнити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Окрім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору в установленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У 2023 році керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" та Комунального підприємства "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради, в якому просив:

- визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 26.05.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 02.07.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 11.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 19.08.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 24.09.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 27.09.2021 до Договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №32/11079-ВЦ від 03.02.2021, укладеного між Комунальним підприємством "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради та ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія";

- стягнути із ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на користь Рівненської обласної ради кошти у розмірі 297 106,49 грн.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/1188/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024, позов задоволено.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до ч. 3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у справі №918/1188/23 скаржник мав сплатити судовий збір у сумі 32 896,96 грн (2684,00 грн * 6 (щодо вимог немайнового характеру) + 4 456,60 грн (297 106,49 грн * 1,5% - щодо вимоги майнового характеру) * 200% * 0,8).

Однак до касаційної скарги скаржника у якості доказу сплати судового збору додано копію платіжної інструкції №8758 від 11.06.2024 про сплату 32 869,94 грн. Тобто судовий збір сплачено не в повному розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:

Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету: 22030102

Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскаржуваного рішення) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).

Отже, скаржнику необхідно надати Суду докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 27,02 грн (32 896,96 грн - 32 869,94 грн).

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/1188/23 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку протягом десяти днів з дня вручення ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме шляхом подання до Суду заяви про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучити: уточнену касаційну скаргу, в якій скаржник має уточнити саме з якими судовими рішеннями не погоджується скаржник та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України; докази, що підтверджують доплату судового збору в установленому Законом порядку в сумі 27, 02 грн.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 та рішення Господарського суду Рівненської області від 20.03.2024 у справі №918/1188/23 залишити без руху.

2.Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3.Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Кролевець