Ухвала

від 02.07.2024 по справі 910/12840/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12840/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Жайворонок Т.Є.,

розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни

на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024

у справі № 910/12840/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія"

до фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни

про стягнення 328 181,83 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" (далі - ТОВ "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни ( далі - ФОП Водяніна Т.О.) про стягнення заборгованості у розмірі 328 181,83 грн, з них: 300 657,88 грн - основний борг, 5 742,29 грн - 3% річних, 21 781,66 грн інфляційні втрати за неналежне виконання останнім своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення від 26.10.2020 № Т21/12/35 в частині сплати орендних платежів та комунальних послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.02.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/12840/23 позов задоволено; стягнуто з ФОП Водяніної Т.О. на користь ТОВ "Юридична фірма "П.Р.С. і Компанія" 300 657,88 грн - основного боргу, 5 742,29 грн - 3% річних, 21 781,66 грн - інфляційних втрат.

Представник ФОП Водяніної Т.О. 20.06.2024, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/12840/23 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

У зв`язку з відпусткою судді Малашенкової Т.М., згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 для розгляду справи № 910/12840/23 визначено колегію суддів у складі: Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюк І.М., Жайворонок Т.Є.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною п`ятою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 установлено у розмірі 2 684,00 грн.

Позов подано у 2023 році. Предметом позову у справі № 910/12840/23 є вимога про стягнення 328 181,83 грн, отже, ціна позову не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000,00 грн).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Суд звертає увагу, що норма пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України передбачає виключні випадки, за умови доведення скаржником їх наявності, посиланням на відповідні обставини, судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може бути предметом касаційного оскарження. При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.

Подана касаційна скарга не містить обґрунтувань, які можуть бути визнані такими, що підпадають під пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Разом з тим Суд зауважує, що доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами обставин та доказів, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Водяніної Т.О. на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/12840/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження клопотання скаржника про: продовження строку на подання касаційної скарги, розгляд справи у судовому засіданні за участю заявника та зупинення виконання оскаржуваних судових рішень не розглядаються.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Касаційний господарський суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Водяніної Тетяни Олександрівни на рішення господарського суду міста Києва від 12.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 у справі № 910/12840/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок