Ухвала

від 02.07.2024 по справі 160/20932/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 липня 2024 року

м. Київ

справа №160/20932/23

адміністративне провадження № К/990/19805/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Територіального сервісного центру №1243 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №160/20932/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області Головного сервісного центру МВС у реєстрації автомобіля марки SKODA SUPERB, темно-сірого кольору, 2002 р.в., ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Територіальний сервісний центр №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області Головного сервісного центру МВС зареєструвати транспортний засіб марки SKODA SUPERB, темно-сірого кольору, 2002 р.в., ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 ;

- стягнути з Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області Головного сервісного центру МВС на користь ОСОБА_1 , понесені позивачем судові витрати, що складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року у справі №160/20932/23 скасовано. Прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною відмову Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області Головного сервісного центру МВС у реєстрації автомобіля марки SKODA SUPERB, темно-сірого кольору, 2002 р.в., ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . Зобов`язано Територіальний сервісний центр №1243 Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області Головного сервісного центру МВС зареєструвати транспортний засіб марки SKODA SUPERB, темно-сірого кольору, 2002 р.в., ДНЗ: НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 .

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Територіального сервісного центру №1243 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи, а також документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

18 червня 2024 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №160/20932/23.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених)статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

В уточненій касаційній скарзі скаржник в обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на підпункти "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для скаржника.

Поряд із цим, зазначення у касаційній скарзі доводів щодо фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики, суспільного інтересу та виняткового значення для скаржника не звільняє особу від обов`язку щодо належного обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 803/661/18.

Однак скаржник повторно не зазначає яку саме норму права судом апеляційної інстанції застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вищевказаній постанові Верховного Суду та не указує щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок.

Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду.

Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий /висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів.

У такому випадку правовий висновок розглядається "не відірвано" від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів.

Так, у справі № 803/661/18 спірні правовідносини стосувалися правомірності дій відповідача щодо прийняття висновку про скасування реєстрації транспортного засобу у разі виявлення факту фіктивності чи підробки документів за якими проводилась реєстрація. При цьому, Верховним Судом було встановлено, що відповідачі правомірно скасували державну реєстрацію транспортного засобу за позивачем, оскільки виявили факт державної реєстрації цього транспортного засобу на основі завідомо неправдивих документів (наданих до митного оформлення) та за відсутності сплати передбачених законодавством обов`язкових митних платежів.

Натомість у цій справі, що розглядається, предметом оскарження є протиправна, на думку позивача, відмова відповідача у проведенні державної реєстрації транспортного засобу у зв`язку з відсутністю вантажно-митної декларації та інших документів що оформлюються при ввезенні транспортного засобу на митну територію України. При цьому, судом апеляційної інстанції установлено, що позивач не ввозив вказаний автомобіль із за кордону, тому йому не видавалася вантажно-митна декларація, а придбав відповідно до Порядку реалізації арештованого майна затвердженого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року за № 1301/29431 на електронних торгах Державного підприємства «Сетам».

З огляду на наведене, обставини справи, та, відповідно, спірні правовідносини у справі № 803/661/18 не є подібними до обставин цієї справи, а висновки Суду у цій справі зроблені виходячи з конкретних, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, та ґрунтуються на їх аналізі та оцінці у межах конкретних правовідносин сторін, а відтак правові позиції викладені Верховним Судом у постанові не є релевантними до спірних правовідносин у цій справі.

Верховний Суд уважає необхідним указати, що результат вирішення у кожній справі зумовлений конкретними обставинами та оцінкою доказів. Аналіз висновків судів попередніх інстанції у цій справі та наведеним скаржником судовими рішеннями суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на різних фактичних обставинах справи, що зумовило різне правозастосування норм, що регулюють спірні правовідносини, а отже й різні висновки, яких дійшли суди.

Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 29 травня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху в частині визначення підстав та обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень.

Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.

Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 355 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в особі Територіального сервісного центру №1243 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року у справі №160/20932/23 за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру №1243 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Л.О. Єресько М.В. Білак А.Г. Загороднюк